Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №544/173/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/173/26

пров. № 2/544/451/2026

Номер рядка звіту 2

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 червня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Нагорної Н. В.,

за участю секретаря - Киричевської В. М.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ в натурі нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого вказала, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 (загальна площа 200,6 кв.м, житлова площа 93,1 кв.м) належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 (розмір частки становить 14/100), ОСОБА_2 (розмір частки становить 24/100), ОСОБА_5 (розмір частки становить 27/100), ОСОБА_3 (розмір частки становить 27/100), ОСОБА_4 (розмір частки становить 8/100). Частка ОСОБА_1 належить їй у відповідності до договору дарування, посвідченого 13.09.2024 приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Михайліченко Т.М. за реєстр. №1570. Частка ОСОБА_1 в цілому складається з частини житлового будинку загальною площею 27,2 м?, житловою площею 19,3 м?, в тому числі з кухні 1-1, кімнати 1-2, 1/2 частини сараю Д. Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці Пирятинської міської ради Полтавської області площею 0,0842га. Фактичний поділ спільного майна вже проведений співвласниками вказаного нерухомого майна, проте юридично позивач та відповідачі є співвласниками нерухомого майна, яке належить їм на праві спільної часткової власності. Провести поділ спільного майна у позасудовому порядку немає можливості через неможливість отримання згоди на це від всіх відповідачів, тому позивачка вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Згідно з висновком експерта поділ домоволодіння АДРЕСА_1 на два окремих об`єкти є можливим згідно ДБН В.2.2.-15:2019 C.11.

З огляду на зазначене позивачка просить: припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 (розмір частки становить 14/100) на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 (загальна площа 200,6 кв.м, житлова площа 93,1 кв.м) у зв`язку з виділом належної їй частки у вказаному спільному майні; визнати за ОСОБА_1 право власності в цілому на частину житлового будинку загальною площею 27,2 м?, житловою площею 19,3 м?, що складається з кухні 1-1, кімнати 1-2, 1/2 частини сараю Д, що утворилися у результаті виділу із спільного майна по АДРЕСА_1 .

Представник позивачки подав письмове клопотання, в якому позовні вимоги підтримує повністю, просить задовольнити, та просить суд розглянути справу без його та позивачки участі.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечують.

У зв`язку з тим, що всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то судовий розгляд даної справи здійснюється у відповідності до ч.3 ст.211 ЦПК України на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що відповідно до копії договору дарування частки житлового будинку від 13 вересня 2024 року серії НТМ № 457381, засвідченого приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Михайліченко Т.М., ОСОБА_1 отримала безоплатно від ОСОБА_6 у власність 14/100 часток житлового будинку під номером АДРЕСА_1 , що складається в цілому з житлового будинку «А-1» загальною площею 200,6 кв. м, житловою площею - 93,1 кв. м, погріб - під а, погріб - під а5, сарай - Б, сарай з прибуд. - Д,д, вбиральня - Е, огорожа № 1, та розташований на неприватизованій земельній ділянці, загальною площею 0,0842га (а.с.5, 6).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №460113644 від 13.01.2026 та довідки КП «Лубенське МБТІ» № 1927 від 03.11.2025, житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, реєстраційний номер об`єкта - 3005058453040, загальною площею 200,6 кв. м, житловою площею 93,1 кв. м, житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 (розмір частки становить 14/100), ОСОБА_2 (розмір частки становить 24/100), ОСОБА_5 (розмір частки становить 27/100), ОСОБА_3 (розмір частки становить 27/100), ОСОБА_4 (розмір частки становить 8/100) (а.с. 12, 13-14).

Згідно Довідки за вих. № 1316 від 02.12.2025 поділ домоволодіння АДРЕСА_1 на два окремих об`єкти є можливим згідно ДБН В.2.2.-15:2019 C.11 (а.с. 15).

09 серпня 2024 року ФОП ОСОБА_7 було виготовлено технічний паспорт на квартиру з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 16-19).

При поділі частка будинку у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , буде складатися з: кухні 1-1, кімнати 1-2, 1/2 частини сараю Д, загальною площею 27,2 м?, житловою площею 19,3 м?.

Як встановлено на підставі висновку про ринкову вартість майна, оціночна вартість об`єкта оцінки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , складає 243853,07грн (а.с. 20-22).

Зі встановлених судом обставин вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває у спільній частковій власності.

У статті 41 Конституції України закріплено одне із основоположних прав людини і громадянина - непорушність права власності, відповідно до якого кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтями 316, 317, 319, 321, 328 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майно, які ним здійснюються на власний розсуд. Право власності є непорушним та ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За загальним правом власник самостійно розпоряджається своїм майном. Розпорядження об`єктом спільної власності має свої особливості.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.

Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Згідно із частиною третьою статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ч.3 ст.364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом положень частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи те, що позивачка, інакше, як в судовому порядку не може вирішити питання виділу належної їй частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, та обраний нею спосіб захисту є належним, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому судом також враховано, що для виділу частки зі спільного нерухомого майна існує реальна технічна можливість, оскільки згідно довідки щодо технічної можливості виділу (а.с. 15) можливо здійснити виділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , на два окремих об`єкта, тому вони є окремими самостійними об`єктами нерухомого майна в розумінні ст.181, 183 ЦК України.

Отже, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2-13, 76-81, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ в натурі нерухомого майна - задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 (розмір частки становить 14/100) на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 , загальною площею 200,6 кв.м, житловою площею 93,1 кв.м, шляхом виділу зі спільної часткової власності.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в цілому на частину житлового будинку загальною площею 27,2 м?, житловою площею 19,3 м?, що складається з кухні 1-1, кімнати 1-2, 1/2 частини сараю Д, що утворилися шляхом виділу зі спільного нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення - 11.06.2026.

Суддя Н.В.Нагорна