Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №541/4309/25 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/4309/25

Номер провадження 2/541/1041/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 червня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – Городівського О.А.

за участю секретаря судового засідання – Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В :

05 листопада 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Стахурлов І.І., звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Позивач просив стягувати з відповідача на його користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у шлюбі сторін народилось троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сторони проживають разом, але не підтримують подружніх відносин, так як ОСОБА_2 постійно їздить на неофіційні заробітки у Київську область, від яких сім`я, зокрема діти, не бачать грошей та ніякого іншого матеріального забезпечення. Позивач неодноразово намагався вирішити питання з відповідачкою стосовно фінансової допомоги для дітей добровільно в досудовому порядку, але ОСОБА_2 ухиляється від надання будь якої грошової допомоги, тому ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Заочним рішенням Миргородського міськрайонного суду від 05 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, до досягнення кожною дитиною повноліття, починаючи стягнення з 05 листопада 2025 року та судовий збір на користь держави у розмірі 1211,20 грн.

30 січня 2026 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до Миргородського міськрайонного суду із заявою про перегляд заочного рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05 січня 2026 року. Вказувала, що не змогла взяти участь у судовому засіданні 05.01.2026 та своєчасно подати відзив на позовну заяву з поважних причин. Про відкриття провадження у справі № 541/4309/25 вона дізналася з додатка «Дія», проте отримати матеріали справи електронною поштою не змогла з технічних причин, а зареєструватися в підсистемі «Електронний суд» не мала можливості через відсутність необхідних технічних засобів. Направлені судом поштові відправлення відповідач не отримала, оскільки позивач ОСОБА_1 , який проживає за однією адресою з нею, був особисто зацікавлений у приховуванні цієї кореспонденції, чим фактично позбавив її права на захист та ознайомлення з позовом.

ОСОБА_2 вважає заочне рішення суду від 05.01.2026 незаконним та необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції не встановив належним чином фактичні обставини проживання й утримання дітей, поклавшись виключно на формальну довідку виконкому Комишнянської селищної ради від 15.10.2025 № 1711, видану зі слів позивача. Натомість сторони перебувають у шлюбі та спільно проживають у смт Комишня, а неповнолітні діти знаходяться на повному фінансовому забезпеченні матері. Відповідач вимушена працювати в м. Києві вахтовим методом («тиждень через тиждень»), тоді як позивач тривалий час не працевлаштований, має кредитні зобов`язання та є обвинуваченим у кримінальній справі № 541/134/26. Крім того, на виконанні перебуває судове рішення у справі № 541/1349/25, згідно з яким ОСОБА_1 зобов`язаний сплачувати штраф у розмірі 40 800 грн, відтак стягнуті аліменти можуть бути використані позивачем на погашення власних боргових зобов`язань, а не на потреби дітей.

Окремо відповідач вказує на суттєві внутрішні суперечності та недоліки самого тексту судового рішення, де в резолютивній частині цифрове визначення розміру аліментів «1/2» помилково розшифровано як «одна третя» частина заробітку, а в описовій частині помилково зазначено, що кошти стягуються на користь «позивачки», хоча позивачем є чоловік. Також вона зауважує, що станом на 15.01.2026 в ЄДРСР передчасно і всупереч процесуальним нормам проставлено відмітку про набрання заочним рішенням законної сили. Через обмеження в доступі до матеріалів справи відповідач була позбавлена права у визначений законом строк пред`явити зустрічний позов про стягнення аліментів з батька на свою користь. На підставі викладеного, керуючись ст. 284–288 ЦПК України, ОСОБА_2 просила скасувати заочне рішення від 05.01.2026, призначити справу до розгляду в загальному порядку та продовжити їй строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 02 лютого 2026 року заяву ОСОБА_2 було залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання ухвали, для усунення недоліків.

17 лютого 2026 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення разом із необхідними додатками.

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Миргородського міськрайонного суду від 05 січня 2026 року року задоволено. Заочне рішення Миргородського міськрайонного суду від 05 січня 2026 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей скасовано та призначено на новий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання призначене на 22.04.2026 року та на 18.06.2026 року не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив (а.с. 74,78,80,83,90).

Представник позивача в судове засідання призначене на 22.04.2026 року та на 18.06.2026 року не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі. (а.с. 91)

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила (а.с. 75,76,79,82,84,86,89).

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що у шлюбі сторін народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 10 травня 2024 року, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 10 травня 2024 року, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 10 травня 2024 року (а.с. 4-6).

Згідно з довідкою від 15 жовтня 2025 року № 1711, виданою виконавчим комітетом Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області, у житловому приміщенні/будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проживають без реєстрації ОСОБА_1 , 1978 р.н., ОСОБА_6 , 2009 р.н., ОСОБА_7 , 2010 р.н., ОСОБА_3 , 2014 р.н., ОСОБА_4 , 2015 р.н. та ОСОБА_5 , 2016 р.н. (а.с. 3).

Частина 1 статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Главою 15 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Зазначений обов`язок, згідно з засадами ч. 6 ст. 7 СК України, в рівній мірі стосується обох батьків та покладається на них за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 6) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 180 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття

Частиною 3 статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів щодо стану здоров`я та матеріального становища дітей, доказів стану здоров`я та матеріального становища відповідача по справі, як платника аліментів, та позивача по справі, як стягувача, а також доказів перебування на утриманні у відповідача непрацездатних осіб та інших обставин, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів – сторони суду не надали та не повідомили.

Зважаючи, що між сторонами добровільно не досягнуто умов матеріального забезпечення дітей, вимоги позивача про стягнення аліментів є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню, шляхом щомісячного стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, до досягнення кожною дитиною повноліття, починаючи стягнення з 05 листопада 2025 року.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тому з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 84, 180-197 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 264, 265, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 (одна друга) частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, до досягнення кожною дитиною повноліття, починаючи стягнення з 05 листопада 2025 року.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя О. А. Городівський