Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №355/1381/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1381/26

Провадження № 3-зв/355/2/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року суддя Баришівського районного суду Київської області Троценко Т.А., при секретарі Ліберацької Ю.В., розглянувши заяву судді Баришівського районного суду Київської області Чальцевої Тетяни Володимирівни про самовідвід від розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Баришівського районного суду Київської області Чальцевої Т.В. перебуває справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

16.06.2026 суддею Баришівського районного суду Київської області Чальцевою Т.В. заявлено самовідвід від розгляду даної справи, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є її знайомою з якою вона спілкується.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 16.02.2021 по справі № 263/10894/2020, в ситуаціях, коли нормами КУпАП чітко не врегульовано ті чи інші питання, суди відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону. У цьому випадку найбільш близьким до адміністративно-деліктної галузі права є кримінальне процесуальне законодавство.

Враховуючи те, що норми чинного КУпАП не регулюють порядок вирішення питання про відвід судді, але з метою додержання принципу законності виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі кримінального процесуального права при вирішенні цього питання, а саме ст.ст. 75-81 КПК України.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання з розгляду заяви про самовідвід не з`явилась. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялась судом належним чином.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участі у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Як убачається із змісту ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього кодексу судді зобов`язані заявити самовідвід. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно із заявою, підставою для самовідводу судді Чальцевої Т.В. від розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, суддя вказав, що вони особисто знайомі та спілкуються.

Вирішуючи питання про самовідвід, суд перш за все враховує мотиви, з яких подана заява а також обставини, які можуть вплинути на об`єктивність розгляду справи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Білуга проти України», «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справах «Пьєрсак проти Бельгії», «Лангбергер проти Швеції» вказано, якщо до складу суду існують сумніви в безпристрасності і справедливості, то такий суд повинен заявити самовідвід. Кожен суддя, у відносинах безпристрасності, якого є сумніви, повинен вийти із складу суду, розглядаючи справу. Інакше є недовіра.

Відповідно до п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів судова незалежність передбачає повну безсторонність з боку суддів. При розгляді справи між будь-якими сторонами судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, прихильностей, упередженості, які впливають або можуть створювати враження впливу на спроможність суддів здійснювати судочинство незалежно. У цьому розумінні судова незалежність є розвитком основоположного принципу, згідно з яким «жодна особа не може бути суддею у своїй справі». Значущість цього принципу виходить за межі окремої судової справи та її сторін. Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв`язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про самовідвід та передати матеріали справи для автоматизованого розподілу.

З огляду на це суд вважає, суддюЧальцеву Т.В. належить відвести від подальшої участі від розгляду справи про адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Баришівського районного суду Київської області Чальцевої Тетяни Володимирівни про самовідвід - задовольнити.

Відвести суддю Баришівського районного суду Київської області Чальцеву Тетяну Володимирівну від розгляду справи про адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа №355/1381/26).

Матеріали справи про адміністративне правопорушення передати до канцелярії Баришівського районного суду Київської області для визначення судді автоматизованою системою документообігу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Баришівського районного суду Тетяна ТРОЦЕНКО