Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №739/894/26 — Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/894/26

Провадження № 2/739/619/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Кочура О.О.,

за участі: секретаря - Головня І.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 року до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 25.04.2012 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 вперше було укладено шлюб, який зареєстрований Рязанським відділом РАЦС Управління РАЦС м. Москви, про що 25.04.2012 року складено актовий запис про шлюб №501, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Позивачка стверджує, що шлюб з відповідачем виявився невдалим. Спільне життя не склалася через відсутність порозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, психологічну несумісність, ігнорування необхідністю налагодження сімейних відносин, а фактично спільного небажання відновити сімейні відносини - що у свою чергу призвело до: повної відсутності подружніх стосунків, втрати почуття поваги та любові один до одного, припинення ведення спільного господарства та спільного бюджету. А 24.02.2022 року рф розпочато повномасштабну війну - що, фактично, є причиною подання позивачкою даного позову про розірвання шлюбу. Позивачка переконана та вважає, що за викладених фактичних обставин, їх з відповідачем сім`я остаточно розпалася та існує лише формально, а поновлення шлюбно-сімейних відносин та збереження сім`ї, за фактичних обставин є неможливим, позивачка стверджує, що прийняла для себе остаточне рішення і твердо бажає розірвати шлюб. Від шлюбу спільних дітей сторони не мають, майновий спір також відсутній. Позивачка зазначає, що за наведених обставин, подальше спільне з відповідачем життя є неможливим, а збереження шлюбу буде суперечити її інтересам, та є недоцільним.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, надала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, в якій просить позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує та просить не стягувати з відповідача на її користь судовий збір, а також залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, на електронну пошту суду від ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він просить розглянути справу про розірвання шлюбу без його участі, позов визнає повністю та просить його задовольнити. Просить не стягувати з нього судові витрати. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, та вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для визнання позову відповідачем та, відповідно, для його задоволення, у зв`язку з цим, суд враховує наступне.

В судовому засіданні встановлено, що 25.04.2012 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований шлюб Рязанським відділом РАЦС Управління РАЦС м.Москви, актовий запис № 501 від 25.04.2012 року (а.с.6-16).

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Виходячи із змісту ч.ч.3, 4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Перебуваючи у шлюбі, сторони не змогли створити міцної сім`ї, фактично їх сім`я розпалась, вони проживають окремо, шлюбні відносини не підтримують, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач позов визнав, не надав суду жодних заперечень щодо позовних вимог. Тому суд приходить до висновку, що сім`я розпалась остаточно. Збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Позивачка, відповідно до положень ст. 113 СК України, має право на вибір прізвища після розірвання шлюбу, тому суд вважає обґрунтованим її бажання залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Судові витрати суд розподіляє на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, але враховуючи позицію позивачки, суд приходить до висновку про відсутність необхідності стягнення з відповідача на користь позивачки, сплачений нею судовий збір.

Відтак, встановлені підстави для задоволення позову. Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 104, 110, 112,113СК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити. Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 25.04.2012 року Рязанським відділом РАЦС Управління РАЦС м. Москви, актовий запис № 501 від 25.04.2012 року - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити - « ОСОБА_3 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. О.Кочура