Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №577/3014/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3014/26

Провадження № 2/577/1684/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

у складі:

головуючого судді Рідзевської І.О.,

з участю секретаря

судового засідання Олійник В.П.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 аліменти на його утримання на період навчання в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення навчання.

Свої вимоги мотивує тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . В свідоцтві про його народження батьком вказаний ОСОБА_1 .. Аліменти на його утримання до досягненням 18 років стягувались за рішення суду. На даний час він навчається в КЗ Сумської обласної ради «Конотопський фаховий медичний коледж», термін закінчення навчання 30.06.2027 рік. Батько може надавати матеріальну допомогу, оскільки він працює та отримує заробітну плату, але добровільно допомагати йому не бажає. За таких обставин, він змушений звернутися до суду для вирішення питання про стягнення з відповідача аліментів на його утримання на час навчання.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.15).

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що позов є необґрунтованим, оскільки не вказано на які саме потреби позивач просить стягнути аліменти. Пояснив, що оскільки він є учасником бойових дій, тому син навчається на бюджетній основі. Крім того, відповідно до виконавчого провадження він сплачує аліменти на доньку ОСОБА_3 до досягнення нею 18 років. Також зауважив, що він має ряд захворювань пов`язаних з проходженням військової служби, та він отримав травму пов`язану з захистом Батьківщини. В результаті отриманих травм він постійно перебуває на лікуванні та обстеженнях, що потребує значних фінансових витрат. Його заробіток є незначний, та не покриває всіх розходів на лікування. Також має додаткові витрати оскільки він має родину. Добровільно готовий допомагати сину.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, не заперечує проти позовних вимог вважає їх обґрунтованими (а.с.14).

Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком вказаний ОСОБА_1 , матір`ю ОСОБА_2 (а.с.2).

Довідкою № 414/01-21 від 24.04.2026 року підтверджується, що ОСОБА_1 навчається на ІІІ курсі денної форми навчання Комунального закладу Сумської обласної ради «Конотопський фаховий медичний коледж» за спеціальністю «Медсестринство», спеціалізація «лікувальна справа», на держзамовленні, термін закінчення навчання 30.06.2027 року (а.с.4).

З довідки про реєстрацію місця проживання особи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с.5).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с.22).

Як вбачається з довідки військово-лікарської комісії № 4156 від 15.04.2025 року підполковник військової служби за контрактом, 03.08.1978 року народження ОСОБА_1 має діагноз: наслідки перелому (13.02.2023) нижньої третини лівої ліктьової кістки, лікований оперативно (21.02.2023) у вигляді зміцнілих рубців, консолідованого перелому, наявності МОС з незначним порушенням функції (Т92.0). Травма пов`язана з захистом Батьківщини. Наявні наслідки вибухової травми, поранення, що є захворюваннями пов`язаними з захистом Батьківщини (а.с.18).

З постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 58769540/8 від 16.02.2026 року вбачається, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі ? частини від усіх видій його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. З 28.02.2019 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.20).

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права.

Згідно з частинами другою, третьою статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права та пропорційність.

Згідно ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 СК України).

Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку.

Згідно зі статтею 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено та підтверджено належними доказами той факт, що позивач досяг повноліття та на теперішній час є студентом Комунального закладу Сумської обласної ради «Конотопський фаховий медичний коледж» на держзамовленні, термін закінчення навчання 30.06.2027 року.

Разом із цим, як зазначено вище, для виникнення обов`язку батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, необхідно довести існування у дитини потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням навчання та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року справа № 666/1408/16-ц (провадження № 61-34099св18).

Враховуючи викладене, з урахуванням стану здоров`я відповідача та витрат на рекомендоване лікарями лікування, в результаті отриманих травм та поранень, наявність виконавчого провадження про стягнення аліментів на неповнолітню дитину в розміні ? частини від усіх видій його заробітку, а також той факт, що станом на день розгляду справи позивачем не додано жодного належного та допустимого доказу наявності потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням, здійснених ним витрат на навчання та наявності у батька матеріальної спроможності надавати таку допомогу, що є обов`язковою умовою для покладення на відповідача обов`язку, передбаченого ст. 199 СК України, суд дійшов висновку щодо недоведеності позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів на утримання позивача.

Вимоги про стягнення аліментів на користь повнолітніх дітей, які продовжують навчання підлягають задоволенню тільки при наявності у батьків можливості надавати таку допомогу, а такі обставини належними та допустимими доказами не доведені та судом не встановлені.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо недоведеності позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів на утримання позивача, який продовжує навчання, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст. 12,13, 77-81, 141, 258, 263-268, 273 ЦПК України, ст. 182, 191,199, 200 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів на час навчання - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , мешканець АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2

Відповідач: ОСОБА_1 , мешканець АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Третя особа: ОСОБА_2 , мешканка АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення виготовлено 22 червня 2026 року.

Суддя Рідзевська І. О.