Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №450/1129/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 450/1129/25 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І.

Провадження № 33/811/1012/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю захисника – адвоката Мелеха Д.О.,представника потерпілого – адвоката Ільківа М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Мелеха Дмитра Орестовича на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 травня 2026 року,

встановив:

вищенаведеною постановою провадження у справі № 450/1129/25 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП, – закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 , 06.03.2025 року о 11:00 год. у м. Львові, дорога М-06 «Київ-Чоп» 551 км+ 850 м, водій транспортного засобу AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою та під час виконання розвороту на проїзній частині не надав дорогу зустрічним транспортним засобам, не переконався, що це буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, здійснив зіткнення із транспортним засобом TESLA MODEL 3 н.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_2 в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, чим водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 10.1; 10.4; 2.3(б).

Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Мелех Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову суду та винести нову постанову, якою справу закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що постанова суду не була вручена захиснику Мелеху Д.О. або ж ОСОБА_1 належним чином, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи будь-яких відомостей про направлення чи вручення копії постанови поштою чи іншим способом.

Вказує, що лише 22.05.2026 року адвокатом Лукашуком П.А., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , було отримано копію постанови.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що постанова суду є необґрунтованою та такою, що винесена з порушення норм матеріального та процесуального права, не в точній відповідності з законом, оскільки суд дав упереджену і не об`єктивну оцінку наявним в матеріалах справи доказам.

Звертає увагу на те, що суд першої інстанції призначив у справі експертизу на основі вихідних даних про обставини настання ДТП з пояснень водія ОСОБА_2 , які ним не надавалися, що призвело до отримання недостовірного висновку за результатами проведення експертизи, який суд використав як належний доказ для доведеності вини ОСОБА_1 ..

Вказує, що судове засідання було проведено без особи, яка притягається до відповідальності та його представника, в оскаржуваній постанові суд не надав жодної оцінки клопотанням та додатковим поясненням, яка були подані до суду 01.05.2026 року.

Зазначає, що суд поклав в основу рішення висновок експерта №3709-Е від 19.01.2026 року, який не відповідає вимогам повноти, об`єктивності та обґрунтованості.

Заслухавши захисника – адвоката Мелеха Д.О. на підтримку доводів апеляційної скарги, представника потерпілого – адвоката Ільківа М.М., на заперечення доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 травня 2026 року. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Всупереч тверджень апелянта, ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 були дотримані, а висновок суду про доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.

Зокрема, висновок судді районного суду про наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог 10.1; 10.4; 2.3(б) Правил дорожнього руху, оскільки він, керуючи транспортним засобом AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою та під час виконання розвороту на проїзній частині не надав дорогу зустрічним транспортним засобам, не переконався, що це буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, здійснив зіткнення із транспортним засобом TESLA MODEL 3 н.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_2 в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, ґрунтується на даних, що зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП; у схемі місця події, а також у поясненнях учасників дорожньо-транспортної пригоди щодо обставин подій.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності у апеляційного суду відсутні.

Окрім цього, як вбачається із висновку експерта № 3709-Е від 19.01.2026 року, у заданій дорожній ситуації водій автомобіля TESLA MODEL 3, ОСОБА_2 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п.1.10 (в частині значення терміну «Небезпека для руху»); 2.3. (підпункт «б»); 12.3; 12.4; 12.9 (підпункт «б») ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій повинен був рухатися зі швидкістю не більше 90км/год. та із моменту виникнення небезпеки для руху - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

У заданій дорожній ситуації водій автомобіля AUDI Q7 ОСОБА_1 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п.1.10 ( в частині значення терміну «дати дорогу»); 2.3.(підпункт «б»); 9.4; 10.1;10.4 ПДР України ,відповідно до яких вказаний водій повинен був перед початком маневру повороту ліворуч подати сигнал покажчика повороту ліворуч, зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, переконатися у безпеці виконання маневру та дати дорогу зустрічним транспортним засобам.

При заданих вихідних даних (відповідно до пояснень водія ОСОБА_2 ) водій автомобіля TESLA MODEL 3, ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_1 шляхом своєчасного застосування гальмування (як способу зупинки у межах найкоротшої, з можливих, віддалі).

При заданих вихідних даних (відповідно до пояснень водія ОСОБА_2 ) причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, є невідповідності дій водія автомобіля AUDI Q7 ОСОБА_1 вимогам п.п. 1.10 ( в частині значення терміну «дати дорогу»); 2.3 (підпункт «б»); 9.4.; 10.1; 10.4 ПДР України та вказані невідповідності перебувають у причинному зв`язку з фактом даної ДТП.

Окрім того, на задоволення клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Мелеха Д. О. в суд першої інстанції викликано, з метою роз`яснення вищевказаного висновку, експерта Івашко І., який на запитання ОСОБА_4 пояснив:

- неспроможність показів ОСОБА_1 щодо механізму ДТП, як зазначено в експертному висновку, свідчить те, що в показах ОСОБА_1 зазначено про те, що маневр повороту ОСОБА_1 завершено, однак наявні пошкодження транспортних засобів, а саме пошкодження AUDI Q7 в передню праву частину та передню частину TESLA MODEL 3, свідчать проте, що маневр не завершено. Як би він був завершений то зіткнення відбулось в задню частину AUDI Q7. Як би маневр був завершений, то даний автомобіль, а саме AUDI Q7, рухався би паралельно до вибраної смуги руху, в даному випадку в напрямку с.Солонка;

- відповідаючи на запитання 1 (згідно постанови) аналізував пошкодження транспортних засобів, відомості про які одержав з постанови суду по призначення експертизи, в якій зазначено у вихідних даних, що автомобілі контактували передніми частинами, та механізми розвитку ДТП № 1 (згідно показів ОСОБА_1 ) та № 2 (згідно показів ОСОБА_2 ). В порядку експертної ініціативи провів аналіз технічної спроможності показів водіїв транспортних засобів. Інформацію про пошкодження надані в матеріалах справи, зокрема фотосвітлини, які долучені до матеріалів справи. До висновку про технічну неспроможність показів ОСОБА_1 про механізм ДТП прийшов на основі своїх професійних знань. При проведені експертизи ним було використано всі дані з матеріалів справи, постанови суду про призначення експертизи, у якій зазначено вихідні дані. Ствердив, що вибіркових даних не здійснював. Черговий раз наголосив, що в постанові суду була зазначена інформація по те, що автомобіль AUDI Q7 та TESLA MODEL 3 контактували передніми частинами і це достатньо для аналізу і дачі експертного висновку. Тому і прийшов до висновку про технічну неспроможність показів ОСОБА_1 ;

- транспортні засоби не оглядав, оскільки не стояло такої експертної задачі. Для дачі висновку було достатньо інформації проте те, що AUDI Q7 контактував передньої правою частиною, та TESLA MODEL 3, також передньою частиною. І це з технічної точки зору свідчить про те, що автомобіль марки AUDI Q7 не завершив маневр. Якщо б автомобіль марки AUDI Q7 завершив маневр, то рухався паралельно смузі руху в напрямку с. Солонка, то з технічної точки зору удар TESLA MODEL 3 відбувся б в задню частину AUDI Q7;

- як зазначено у висновку, з наданих матеріалів можна побачити, що загальна ширина проїжджої частини в місці зіткнення становить 11.3 метри, а ширина смуги за напрямком руху автомобіля AUDI Q7 становить 3,75 м, права та ліва смуги за напрямком руху автомобіля TESLA MODEL 3, загальною шириною 7,55, по 3,775 м. кожна;

- акцентував на тому, що водій ОСОБА_2 під керуванням TESLA MODEL 3 не мав технічної можливості уникнути зіткнення. З клопотанням про надання додаткових вихідних даних не звертався, оскільки такої необхідності не було. Наданих на експертизу даних було достатньо для вирішення питань, які поставлені на вирішення експерта. В порядку експертної ініціативи експерт має право вирішити питання, які хоч і не ставились на його вирішення, однак які мають кардинальне значення для дослідження обставин справи в межах проведення експертного дослідження.

Висновок вказаної експертизи виготовлений уповноваженою на те особою, яка повідомлена про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України, науково обґрунтований, не містить суперечностей та неоднозначного тлумачення обставин події, а отже ставити його під сумнів, як неналежний та недопустимий доказ, в апеляційного суду немає підстав.

Саме вказаний висновок експертизи в сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, встановлює наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Співставивши усі наявні у справі докази з фактично дослідженими по справі обставинами та зі змістом обставин, що ставляться у вину ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що матеріалами провадження доведено наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, чим спростовуються доводи апеляційної скарги.

В свою чергу, жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Що стосується клопотань захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Мелеха Д.М. про призначення судової інженерно-транспортної та повторної та додаткової судової автотехнічної експертиз, то на переконання апеляційного суду в матеріалах справи є достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, які мали місце 06.03.2025 року, які між собою взаємоузгоджуються, є чіткими, несуперечливими, відтак сумнівів не викликають та не потребують додаткових досліджень. Жодних суперечностей, які б викликали сумнів у достовірності відомостей зазначених у документах, складених працівниками поліції, немає.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 наявне порушення вимог 10.1; 10.4; 2.3(б) Правил дорожнього руху, оскільки він, керуючи транспортним засобом AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою та під час виконання розвороту на проїзній частині не надав дорогу зустрічним транспортним засобам, не переконався, що це буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, здійснив зіткнення із транспортним засобом TESLA MODEL 3 н.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_2 в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

Таким чином, твердження захисника - адвоката Мелеха Д.М., які викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вищенаведених висновків суду першої інстанції, а зводяться до суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і, на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення шляхом закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції не встановлено, тому, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

поновити захиснику – адвокату Мелеху Дмитру Орестовичу строк апеляційного оскарження постанови судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 травня 2026 року.

Постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 травня 2026 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, – закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Мелеха Дмитра Орестовича – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк