Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №334/9355/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 334/9355/25

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/774/26Головуючий у 1-й інстанції Козлова Н.Ю.

Єдиний унікальний №334/9355/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія –ст.485 МК України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С. за участі ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції) і його захисника Каралюса Л.М. (в режимі відеоконференції), представників Запорізької митниці Наказного Т.О. і Катрич К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Каралюса Любомира Мирославовича на постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 12 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований у АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду, під час перевірки Запорізькою митницею законності ввезення на митну територію України транспортних засобів у якості гуманітарної допомоги зі звільненням від сплати обов`язкових митних платежів, отримувачами яких є суб`єкти, розташовані (зареєстровані) на території Запорізької області, встановлено наступне. 02.07.2025 року до Запорізької митниці надійшов лист Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил від 02.07.2025 року вих.№20/20-02-01/7/716 про направлення до Запорізької митниці листа Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 25.06.2025 року №220/9/805 щодо непідтвердження фактів отримання товарів гуманітарної допомоги, отримувачем яких є військова частина НОМЕР_1 .

Відповідно до п.1 листа військової частини НОМЕР_1 від 15.04.2025 року №859/1171 транспортний засіб «SSANGYONG MUSSO» (VIN - НОМЕР_2 ) військовою частиною не отримано.

03.07.2025 року Запорізькою митницею направлено до Львівської митниці запит №7.20-4/20-01/7/2004 та отримано відповідь від 10.07.2025 року №7.4-1/20-03/7/17873, відповідно до якої, громадянин ОСОБА_2 , 29.04.2022 року під час ввезення в Україну транспортного засобу «SSANGYONG MUSSO» (VIN - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ), задекларував його як такий, що є гуманітарною допомогою для військової частини НОМЕР_1 зі звільненням від сплати митних платежів та подав митному органу України наступні документи: Декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 29.04.2022 року, де в розділі 6 «Отримувач» вказано військова частина НОМЕР_1 , в розділі 9 «Вид допомоги» зазначено транспортний засіб: SSANGYONG MUSSO (VIN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ); Звернення військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2022 року №1180 щодо ввезення транспортного засобу SSANGYONG MUSSO (VIN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ) на адресу військової частини НОМЕР_1 .

10.07.2025 року Запорізькою митницею направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 №7.20-4/20-01/8.2/2075. Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.07.2025 року №101/3620 зазначений транспортний засіб у відділенні військової інспекції безпеки дорожнього руху ІНФОРМАЦІЯ_2 не зареєстрований та на обліку не перебуває.

Станом на 08.10.2025 року документальний факт передачі транспортного засобу SSANGYONG MUSSO (VTN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ), а саме акт приймання-передачі військовій частині НОМЕР_1 від ОСОБА_2 відсутній, що виключає можливість поставлення на облік в Збройних Силах України або інших військових формуваннях вказаного транспортного засобу.

За результатами перевірки встановлено, що транспортний засіб «SSANGYONG MUSSO» (VIN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ) в порушення вимог Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» ОСОБА_2 використано не за цільовим призначенням та не сплачено митні платежі, які б підлягали сплаті у разі митного оформлення даного транспортного засобу у вільний обіг.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив протиправні дії, які призвели до ухилення від сплати митних платежів при ввезенні в Україну транспортного засобу «SSANGYONG MUSSO» (VIN - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ) на загальну суму 176 998,97 грн (ввізне мито – 18 105,27 грн; акциз – 99 218,42 грн, ПДВ – 59 675,28 грн).

В зв`язку з чим, 08.10.2025 року посадовою особою Запорізької митниці відносно ОСОБА_2 складено протокол про порушення митних правил №0090/UA112000/2025 за ознаками вчинення передбаченого ст.485 МК адміністративного правопорушення.

ОСОБА_2 визнано винним за ст.485 МК і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 176 998,97 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

В апеляційній скарзі захисник Каралюс Л.М. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу передбаченого ст.485 МК адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивував тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним.

Захисник вказує, що у ОСОБА_1 не було жодного умислу на порушення митних правил чи ухилення від сплати платежів, що є обов`язковою складовою суб`єктивної сторони передбаченого ст.485 МК правопорушення.

29.04.2022 року на початку повномасштабного вторгнення, ОСОБА_1 діяв виключно з метою допомоги ЗСУ, для чого на митну територію України він ввіз автомобіль «SSANGYONG MUSSO» (VIN - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ), отримавши від ГО Асоціація «Закон і справедливість» усі вказані у митній декларації дані, в тому числі й щодо отримувача гуманітарної допомоги. В цей же день ОСОБА_1 передав даний транспортний засіб ГО Асоціація «Закон і справедливість» в якості гуманітарної допомоги для подальшої передачі ЗСУ.

На переконання апелянта, правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК відсутні.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисник представник Запорізької митниці просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності залишити без змін. Виправити описку в оскаржуваній постанові, зазначивши дійсне по батькові ОСОБА_1 « ОСОБА_3 » замість помилкового « ОСОБА_4 ».

Заслухавши ОСОБА_1 і його захисника Каралюса Л.М., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити; представників Запорізької митниці Наказного Т.О. і Катрич К.Ю., які заперечили проти апеляційної скарги та просили постанову судді в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності залишити без змін; дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.486 МК завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно зі ст.489 МК при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції під час розгляду справи вищевказаних вимог закону не дотримався, не повною мірою з`ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 вчинив дії, що призвели до несплати митних платежів шляхом використання транспортного засобу, ввезеного на митну територію України в умовах воєнного стану у якості гуманітарної допомоги, щодо якого було надано пільгу зі сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, враховуючи наступне.

Так, положеннями ст.485 МК передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

З об`єктивної сторони склад передбаченого ст.485 МК порушення митних правил характеризується наявністю дій, а з суб`єктивної у формі - умислу та спеціальної мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Наявність усіх елементів складу складу адміністративного правопорушення є обов`язковим для правової кваліфікації конкретного діяння. Якщо хоча б один із них відсутній або не відповідає передбаченим відповідною статтею Глави 68 МК, то вказане діяння не є порушенням митних правил.

Отже, положеннями ст.485 МК передбачено наявність спеціальної протиправної мети: неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати платежів, тобто дане правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно заявити відомості зі вказаною метою неможливо.

Відповідно до п.2 ст.1 ЗУ «Про гуманітарну допомогу» гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв`язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів.

Відповідно до абз.2 ст.3 ЗУ «Про гуманітарну допомогу» підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі ж права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги.

Згідно зі ст.6 ЗУ «Про гуманітарну допомогу» звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг) гуманітарної допомоги здійснюється в порядку, встановленому Податковим кодексом України та Митним кодексом України.

Відповідно до п.27 ч.1 ст.4 МК митними платежами є мито, акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції).

Згідно з ч.1 ст.292 МК митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано.

Відповідно до положень п.30.1 ст.30 ПК податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі, за наявності законних на те підстав.

Положеннями ч.1 ст.287 МК та п.197.11 ст.197, п.213.3.9 ст.213 ПК закріплено, що під час ввезення на митну територію України вантажі гуманітарної допомоги звільняються від оподаткування, а саме сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість.

Змістом п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» (чинної станом на дату ввезення ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля як гуманітарної допомоги) було передбачено, що на період воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою визначеною вказаною постановою Кабінету Міністрів України, без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Такі товари визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

Згідно із ч.1 ст.257 МК декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

З матеріалів провадження встановлено, що ввезення автомобіля «SSANGYONG MUSSO» (VIN - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ) відбулось 29.04.2022 року, тобто під час дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022 року указом Президента України.

Вказані у протоколі обставини мали місце в умовах військової агресії російської федерації проти України, в той час як Сили оборони України, у тому числі Збройні Сили України, мали невідкладну потребу забезпечення транспортними засобами підвищеної прохідності для пересування та виконання бойових завдань.

Так, ОСОБА_1 29.04.2022 року задекларував даний транспортний засіб, як такий, що є гуманітарною допомогою для Військової частини НОМЕР_1 зі звільненням від сплати митних платежів та подав митному органу пакет документів, відповідно до якого, одержувачем автомобіля була військова частина НОМЕР_1 , що передбачало його пільгове розмитнення.

Подана до митного органу декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою була підставою для пропуску на митну територію України автомобіля «SSANGYONG MUSSO» (VIN - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ), ввезеного ОСОБА_1 як гуманітарна допомога на адресу військової частини НОМЕР_1 , та є документом, без якого неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон.

Згідно долученого до апеляційної скарги захисника акта приймання-передачі транспортного засобу від 29.04.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 того ж дня передав ввезений ним автомобіль до ГО Асоціація «Закон і справедливість» в якості гуманітарної допомоги.

Даний акт є додатком до листа керівника вказаної громадської організації №2 від 08.04.2026 року, зі змісту якого достовірно встановлено, що ОСОБА_1 передано ГО Асоціація «Закон і справедливість» ввезений ним в Україну автомобіль «SSANGYONG MUSSO» (VIN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ) саме для подальшої передачі ЗСУ. Крім того, даною громадською організацією для митного оформлення вказаного авто надавалась фотокопія звернення військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2022 року №1180.

Вказані в акті приймання-передачі транспортного засобу від 29.04.2022 року та листі керівника ГО Асоціація «Закон і справедливість» відомості присутніми у судовому засіданні апеляційного суду представниками митного органу не спростовані, як і легітимність самого факту існування акта приймання-передачі, а тому існує об`єктивна презумпція щодо легітимності наданих стороною захисту суду доказів.

Водночас відомостей про те, що транспортний засіб «SSANGYONG MUSSO» (VIN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ) використовувався для інших цілей, не пов`язаних із захистом країни від збройної агресії, або доказів, що даний автомобіль реєструвався на цивільний облік, або використовується (використовувався) у цивільному обігу чи був ввезений особою для власного збагачення, матеріали справи не містять та суду надано не було.

Крім того, апеляційний суд зауважує, що під час ввезення даного транспортного засобу на територію України на правовідносини у даній сфері поширювалась дія особливих положень податкового та митного законодавства, запроваджених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» №2142-IX від 24.03.2022 року.

На підставі вказаного нормативно-правового акта було внесено зміни, зокрема, до п.9.11 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та п.п.69.24 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, якими тимчасово здійснювалось правове регулювання так званого «нульового розмитнення», що тривало до 01.07.2022 року - до моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» №2325-IX від 21.06.2022 року.

Дія тимчасово запровадженого режиму «нульового розмитнення» фактично зводилась до того, що протягом вказаного періоду пропуск та митне оформлення легкових автомобілів, що ввозилися (пересилалися) на митну території України для вільного обігу фізичними особами, звільнялися від оподаткування ввізним митом, податком на додану вартість та акцизним податком.

З огляду на вищенаведене, під час ввезення ОСОБА_1 транспортного засобу будь-яка фізична особа мала право на його ввезення для особистих потреб без сплати при цьому таких платежів, як ввізне мито, податок на додану вартість та акцизний податок.

Таким чином, сума митних платежів, що підлягала сплаті за імпорт даного авто будь-якою фізичною особою станом на 29.04.2022 року становила 0 (нуль) гривень, що абсолютно виключає твердження про наявність у ОСОБА_1 мети - «неправомірного звільнення від сплати митних платежів», а відтак це, в свою чергу, виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 485 МК.

Більш того, апеляційний суд зауважує, що хоча й санкцією ст.485 МК визначено накладення штрафу у відсотковому співвідношенні до суми несплачених платежів, проте з урахуванням обґрунтованої вище нульової бази для нарахування (внаслідок звільнення від сплати обов`язкових платежів) розмір такого штрафу неминуче призводить до нульового результату.

За наведеної сукупності обставин, апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу передбаченого ст.485 МК порушення митних правил та, як наслідок, неправомірно визначив базу для нарахування штрафу, застосувавши санкцію, розмір якої, виходячи з чинного на момент правопорушення законодавства, є нульовим.

Відтак, постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

В той же час, при апеляційному розгляді встановлено, що у вступній, мотивувальній та резолютивній частинах постанови судді помилково зазначено по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_4 , замість правильного – ОСОБА_3 .

Той факт, що дійсним по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є саме ОСОБА_3 не заперечувався присутніми у судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 , його захисником Каралюсом Л.М. та представниками Запорізької митниці. Більш того, вказані відомості знайшли своє відображення як у апеляційній скарзі захисника, так і у письмовому запереченні представника Запорізької митниці.

Апеляційний суд зауважує, що згідно долучених до матеріалів провадження доказів особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, іменується як « ОСОБА_5 » (без зазначення по батькові), « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_1 ».

Оскільки таке протиріччя залишилось поза увагою суду першої інстанції, воно підлягає усуненню за результатами апеляційного розгляду.

Керуючись ст.ст.280, 283, 294 КУпАП, ст.ст.486, 489, 529 МК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Вважати, що постановою судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 12 грудня 2025 року притягнуто до адміністративної відповідальності не ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу захисника Каралюса Любомира Мирославовича задовольнити.

Постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 12 грудня 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу передбаченого ст.485 МК України адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар