Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №678/463/26 — Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер судової справи 678/463/25

Номер провадження №1-кп-678-82/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Летичів обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 листопада 2025 року за №12025243300000430 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Берегове, Закарпатської області, проживаючий по АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, із неповною середньою освітою, не працюючий, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 23.10.2025 (справа №297/3379/25), яка набрала законної сили 04.11.2025, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. ст.126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк сім років.

Окрім того, постановою Воловецького районного суду Закарпатської області від 30.10.2025 (справа №936/1432/25), яка набрала законної сили 11.11.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік.

Незважаючи на це, 24.11.2025, близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови Берегівського районного суду Закарпатської області від 23.10.2025 (справа №297/3 3 79/25) та Воловецького районного суду Закарпатської області від 30.10.2025 (справа №936/1432/25), будучи ознайомленим із ними, у порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ч. 1 ст. 129 Конституції України, перебуваючи на 321 км. автомагістралі М30 сполученням «Стрій-Ізварине» неподалік села Бохии, Летичівської ТГ Хмельницького району Хмельницької області, керував автомобілем марки «ВАЗ 21150» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та за порушення Правил дорожнього руху був зупинений працівниками ВП №3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, якими було складено стосовно ОСОБА_4 протоколи серії ЕПР1 №522261 за ч. 5 ст. 126 КУпАП та ЕПР1 №522243 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, не виконав постанови Берегівського районного суду Закарпатської області від 23.10.2025 (справа №297/3379/25) та Воловецького районного суду Закарпатської області від 30.10.2025 (справа №936/1432/25), якими його неодноразово позбавляли права керування транспортними засобами, свідомо, умисно та систематично ухилявся від їх виконання, продовжуючи керувати транспортними засобами у період дії заборони.

Своїми умисними діями, які виразилися в умисному невиконанні постанов суду, що набрали законної сили, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.?

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю і беззаперечно, під час допиту повністю підтвердив фактичні обставини, які зазначені у обвинувальному акті, зокрема, час, місце, спосіб, мотив, мету, тощо, жодним чином їх не оспорює, як не ставить під сумнів кваліфікацію своїх дій та зібрані органом досудового розслідування докази, щиро кається у вчиненому, обіцяє таких дій у майбутньому більше не вчиняти, свій вчинок засуджує і жалкує про вчинене, готовий понести передбачену законом відповідальність.

Суд з`ясував, що учасники провадження правильно розуміють зміст обставин, які ніким не оспорюються і немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом проведено лише допит обвинуваченого, досліджено матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, процесуальні рішення щодо речових доказів, арешту майна.

У зв`язку із цим на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Сукупність доказів дає підстави суду зробити висновок, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15 січня 2024 року у справі №722/594/22 вказала: виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу.

Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів.

З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

Як зазначено у ч. 1 ст. 382 КК України, умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Тобто, кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 382 КК України відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

ОСОБА_4 має негативне ставлення до вчиненого кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, повністю і беззаперечно визнає вину, щиро кається, готовий понести призначене судом покарання, не одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не перебуває на диспансерному обліку в лікарів нарколога і психіатра (Т. 1 а.с. 101-102), раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, згідно Характеристики № 594 від 12 грудня 2025 року, порушень громадського порядку або інших правопорушень за ним не було помітно, ніяких скарг з боку сусідів до сільської ради не надходило, в побуті веде себе скромно та спокійно (Т. 1 а.с. 98).

Органом досудового розслідування і судом встановлено, що у відповідності до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

У даній справі ні органом досудового розслідування, ні судом не встановлено обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_4 .

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання, негативне ставлення обвинуваченого до вчиненого, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації і достатності покарання, досягнення мети виправлення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, передбачений санкцією ч. 1 ст. 382 КК України, ближче до максимальної межі, звільнивши його від його відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням відповідних обов`язків визначених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, яке на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

При цьому, ОСОБА_4 офіційно не працює, повідомлення про сплату ним штрафів за Постановами суду в матеріалах справи відсутні, тому суд не вважає за доцільне застосовувати до правопорушника покарання у вигляді штрафу, оскільки це може унеможливити виконання судового рішення.

Згідно обвинувального акта і реєстру матеріалів кримінальним правопорушенням розмір шкоди, завданої кримінальним проступком – не встановлено, цивільний позов не заявлявся, витрати на залучення експерта відсутні, запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

У формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним, викладено ті обставини, які зазначені у обвинувальному акті, адже їх повністю і беззаперечно визнав обвинувачений.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 30-32, 84-86, 91-94, 107-108, 110, 337, 349, 368-371, 373-374, 376, 392-395, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням і встановити іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На ОСОБА_4 покласти обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов не заявлявся.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 не обирати.

Речовий доказ – автомобіль марки «ВАЗ», моделі «21150», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , вважати повернутим за належністю.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Летичівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя: підпис ОСОБА_1

Суддя: ОСОБА_1