Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №766/6225/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/6225/26

н/п 3/766/1877/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Єпішин Ю.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До Херсонського міського суду Херсонської області з Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу № 72860599 від 09.04.2026 року, ОСОБА_1 не сплачував належним чином аліменти на утримання дитини. Станом на 09.04.2026 року заборгованість зі сплати аліментів складає 73479,97 грн., сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема направленням судових повісток за адресою реєстрації, опублікуванням оголошень на офіційному сайті судової влади.

За правилами статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи. Частиною 3 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.

У свою чергу відсутність правопорушника під час розгляду адміністративних матеріалів за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, оскільки це буде означати про безкарність такої поведінки.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1ст. 9 КУпАП).

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Частиною 1 статті 183-1 КУпАП передбачена відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Законом України №2234-VIII від 07.12.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів", який набрав чинності 06 лютого 2018 року, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнений статтею 183-1, якою встановлено адміністративну відповідальність за несплату аліментів, зокрема, на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Аналізуючи зміст ст. 183-1 КУпАП, суд приходить висновку, що об`єктивна сторона цього правопорушення характеризується бездіяльністю особи, яка повинна сплачувати періодичні аліментні платежі кожного місяця у визначеному розмірі і часом вчинення цього правопорушення є відповідний період, в який особа не сплачувала аліменти.

Відповідно до ч. 12 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Згідно ст. 252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 зібрані, додані та надані суду наступні документи, які були досліджені у судовому засіданні:

- протокол про адміністративне правопорушення №72860599 від 09.04.2026 року, в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;

- розрахунок заборгованості зі сплати аліментів.

Інших доказів зокрема: копії виконавчого документа (судового наказу), письмових пояснень боржника та стягувача на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, матеріали справи не містять.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази направлення та отримання ОСОБА_1 копії судового наказу та постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання судового наказу, що робить неможливим дійти висновку про наявність умислу в діях останнього на вчинення вказаного правопорушення.

Таким чином, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, що свідчить про відсутність вини, а відтак робить неможливим притягнення його до адміністративної відповідальності за даною статтею.

Обов`язок щодо збирання доказі покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Враховуючи, що КУпАП не покладено на суд обов`язку збирання доказів у справі, суд, у відповідності до принців диспозитивності та безсторонності, приймає рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ст. 173 КУпАП, необхідно виходити з того, що як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, а також самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що матеріали справи відносно притягнення ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, що виключає можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Отже, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст.183-1, 245, ч. 1 ст.247, 280,283,284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 183-1 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя Ю.М. Єпішин