Вирок від 18 червня 2026 р. у справі №766/10053/24 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/10053/24

н/п 1-кп/766/1582/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань : ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Херсоні в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2023 року за № 22023230000000112 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василівка Новотроїцького району Херсонської області, громадянина України, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

На тимчасово окупованій представниками ЗС РФ території Генічеського району Херсонської області представниками держави-агресора сформовані незаконні органи влади, які виконують функції правоохоронних органів.

Зокрема, в смт Новотроїцьке не пізніше червня 2022 року (більш точної дати не встановлено) утворено так зване «отделение МВД по Новотроицкому муниципальному округу Главного управления МВД Херсонской области», яке розміщено в адміністративній будівлі відділення поліції № 1 Генічеського РВП ГУНП в Херсонській області за адресою: смт Новотроїцьке, вул. Банкова, 8.

При цьому, громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи в смт. Новотроїцьке Генічеського району Херсонської області, усвідомлюючи здійснення відкритої та повномасштабної воєнної агресії РФ проти України, яка розпочалась 24.02.2022, діючи умисно та добровільно, у серпні 2022 року (більш точної дати не встановлено) вирішив зайняти посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території смт. Новотроїцьке Генічеського району Херсонської області.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлений час, але не пізніше 10.08.2022, ОСОБА_5 добровільно зайняв посаду так званого «оперативного дежурного дежурной части» у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території смт. Новотроїцьке Генічеського району Херсонської області - «отделении МВД по Новотроицкому муниципальному округу Главного управления МВД Херсонской области».

На вказаній посаді ОСОБА_5 у період з серпня 2022 року по цей час, використовуючи форму встановленого окупаційною владою зразка з відповідними знаками розрізнення та видане йому посвідчення, здійснює прийом та реєстрацію заяв, облік затриманих та доставлених осіб, контроль за здійсненням пропускного режиму, охорону та огляд адміністративної будівлі та прилеглої території незаконного правоохоронного органу, забезпечує виконання інших функцій, покладених на чергового чергової частини у незаконно утвореному представниками держави-агресора правоохоронному органі.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 , за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, а саме добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

II. Застосовані судом правові процедури. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).

З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.

Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним уст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст.323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 2 ст.297-1КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ч.7 ст.111-1 КК України, за якою висунуто обвинувачення ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 1,2 ст.135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 28.06.2024 року було призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.12.2024 року задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 , та ухвалою суду від 27.02.2025 року призначено судовий розгляд.

На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 , до призначених судових засідань опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме: у газеті «Урядовий кур`єр та на сайті Офісу Генерального прокурора.

Також, повідомлення про виклик до суду ОСОБА_5 , були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.

Водночас, незважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_5 , протягом тривалого часу на території України, яка підконтрольна законній владі, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.

З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачений був обізнаний щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.

Щодо забезпечення права обвинуваченого на захист, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника.

Відповідно до ч.1 ст.52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.

Згідно п. 8 ч. 2 ст.52 КПК України обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Враховуючи наведені норми закону участь захисника у цьому кримінальному провадженню є обов`язковою.

Згідно доручення Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 08.05.2024 року №002-140001335 захисником ОСОБА_5 , було призначено адвоката ОСОБА_4 .

08.05.2024 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

08.05.2024 року в газеті «Урядовий кур`єр», яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення про повідомлення про підозру ОСОБА_5 , із повістками про виклик останнього до слідчого на 13.05.2024, 14.05.2024, 15.05.2024, для вручення йому письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. ст. 111-1 КК України, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій.

Крім того, вказане повідомлення про підозру та повістки про виклик розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик ».

Постановою слідчого в ОВС слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16.05.2024 року ОСОБА_5 , оголошено у розшук.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 11.06.2024 року (справа № 490/4553/24 ), надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 22023230000000112.

Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченого.

На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись та були вручені захиснику, який крім того був обізнаний з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.

Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_5 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового розгляду за спеціальною процедурою «in absentia» виконані та дотримані у повному обсязі.

III. Позиція сторін та інших учасників судового провадження.

Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України та просив призначити відповідне покарання в межах санкції вказаної статті у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з позбавленням права займати будь-які посади в правоохоронних органах України строком на 15 ( п`ятнадцять) років, з конфіскацією майна.

Захисник під час судових дебатів зазначив, що свідок ОСОБА_6 , під час допиту показав, що ОСОБА_5 під час зустрічи з цим свідком повідомив, що пішов працювати до окупаційної поліції, оскільки треба було утримувати сім`ю, а тому , як вказав захисник , ОСОБА_5 зайняв посаду в окупаційному органі влади внаслідок збігу тяжких життєвих обставин , а не добровільно, просив постановити виправдувальний вирок.

IV. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Вина ОСОБА_5 , у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

- особовою карткою з інформаційного масиву Державної міграційної служби України , згідно якої ОСОБА_5 , документований паспортом громадянина України номер НОМЕР_1 , виданого 26.10.2006;

- протоколом огляду мережі інтернет від 02.03.2023 за участю свідка ОСОБА_7 , згідно якого об`єктом огляду є відкритий канал меседжеру «Telegram» із назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 , де виявлено світлину з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6», в ході перегляду даної публікації , свідок ОСОБА_7 вказав, що на фото до цієї публікації впізнав чоловіка , що одягнений у формений одяг працівника поліції рф, яким є його знайомий ОСОБА_5 . Свідок вказав, що на цьому фото ОСОБА_5 перебуває в холі будівлі колишнього ВП №1 Генічеського РВП ГУПН в Херсонській області , по вул.Банковій, в смт.Новотроїцьке, Генічеського району , Херсонської області ;

- протоколом огляду речей та документів від 02.05.2024, згідно якого об`єктом огляду є офіційна сторінка так званого « ГУ МВД в Херсонской области» в меседжері «Telegram» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, де виявлено публікацію від 21.01.2023, розташовану за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8, у якій міститься інформація про те, що співробітники поліції Новотроїцького району розшукали власницю загубленого гаманця та наводиться відповідне фотозображення представника так званої поліції схожого на ОСОБА_5 та власника гаманця, вказане фотозображення, додано до даного протоколу як невід`ємний додаток;

- висновком судової портретної експертизи від 06.06.2024 № СЕ-19/108-24/8487-ФП, згідно якого на фотозображенні , що є додатком до зазначеного вище протоколу огляду речей та документів від 02.05.2024 та на якому зображений співробітник так званої поліції Новотроїцького району та зображенні особи ОСОБА_5 , яке міститься в особовій картці з інформаційного масиву Державної міграційної служби України, зображена одна й та сама особа;

- протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 24.05.2023, за участю свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , згідно яких свідки впізнали ОСОБА_5 , як особу, що працює в незаконно створеному правоохоронному органі поліції смт. Новотроїцьк;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 02.03.2023, за участю свідка ОСОБА_7 , згідно якого свідок впізнав ОСОБА_5 , як особу, що працює в незаконно створеному правоохоронному органі поліції смт. Новотроїцьк;

- протоколом огляду від 06.03.2023, згідно якого об`єктом огляду є публічна інформація, що міститься на інтернет -сайті єдиного державного реєстрі юридичних осіб рф, в ході огляду виявлено відомості стосовно та званого «Главного управления министерства внутренних дел российской федерации по Херсонской области», зокрема встановлено, що вказаний незаконний орган зареєстровано як юридичну особу за законодавством рф , основним видом діяльності цього незаконного органу є забезпечення громадського порядку та безпеки;

Також вина обвинуваченого ОСОБА_5 , підтверджуєтся показами свідків, допитаних в ході судового розгляду, а саме.

- свідок ОСОБА_8 , показав, що до окупації частини Херсонської області стикався з ОСОБА_5 по роботі, працюючи в органах рибоохорони. Вказав, що коли він їхав по окупованій території , його затримали російські військові та доставили до райвідділу в Новотроїцькому районі , в приміщенні якого він побачив ОСОБА_5 , який був одягнений у формений одяг працівника поліції рф. В ході розмови з ним, ОСОБА_5 повідомив , що займає у вказаному відділу поліції посаду поліцейського, працює в черговій частині, отримує високу заробітну плату. Свідок зазначив, що на ОСОБА_5 жодних тілесних ушкоджень не було, ознак того , що ОСОБА_5 примусили зайняти посаду поліцейського в незаконному правоохоронному органі він не побачив.

- свідок ОСОБА_6 , показав, що до окупації м.Генічеська працював в екологічній інспекції в м. Генічеську , до його посадових обов`язків входила, зокрема, перевірка мисливців, у зв`язку з чим, він був знайомий з ОСОБА_5 , який був членом мисливського колективу. В період окупації поїхав до м.Новотроїцька , на ринку до нього підійшов патруль окупантів та його забрали до відділу поліції, який знаходився в м.Новотроїцьку. У приміщенні відділу поліції побачив ОСОБА_5 , який там працював черговим, він був одягнутий у форму поліцейського російського зразка. ОСОБА_5 йому повідомив, що пішов працювати до окупантів в поліцію, отримує високу заробітну плату.

V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 року) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами, а також характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані стороною захисту.

За викладених підстав суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 , у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України в об`ємі пред`явленого обвинувачення, надані докази суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час руху кримінального провадження не встановлено.

Під час судового слідства не встановлено обставин, на підтвердження того, що дії обвинуваченого вчинено під фізичним чи психологічним примусом.

Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_5 , ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.

Наведені вище докази, зокрема, покази допитаних свідків, публікація в інтернет ресурсі , де зображений ОСОБА_5 , який веде себе вільно , свідчать про невимушеність поведінки ОСОБА_5 ,, відсутність жодного примусу, та навпаки впевненість у своїх службових можливостях, планування свого майбутнього життя і служби в окупаційних органах влади, а відтак про добровільність його дій.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_5 зайняв посаду в окупаційній поліції , оскільки йому треба було утримувати сім`ю, тобто внаслідок збігу тяжких життєвих обставин , а не добровільно, суд розцінює критично, як суб`єктивне сприйняття захисником наявної на час окупації обстановки для мешканців окупованих територій та умов їх життя.

За викладених обставин, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд, оцінивши сукупність зібраних доказів, , що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікація його дій за ч.7 ст. 111-1 КК України знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом у повному обсязі.

VI. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлені.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

VІІ. Мотиви призначення покарання

Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 , встановлено, що він є громадянином України, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

При обранні виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, сукупність усіх характеризуючих обвинуваченого даних.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України в умовах прямої військової агресії проти України, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, наявність обставини , що обтяжує покарання, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 , можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства.

Конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченого, дають підстави для призначення ОСОБА_5 , покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг на строк 15 (п`ятнадцять) років.

Крім того, у зв`язку із встановленим, серед іншого, корисливим мотивом вчинення злочину, спрямованого на одержання ОСОБА_5 , стабільних доходів від представників держави- агресора у виді заробітної плати у зв`язку із зайняттям посади , у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території смт. Новотроїцьке Генічеського району Херсонської області - «отделении МВД по Новотроицкому муниципальному округу Главного управления МВД Херсонской области», необхідно застосувати конфіскацію усього належного обвинуваченому майна.

Підставі для призначення обвинуваченому більш м`якого покарання - відсутні.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

VIІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 11.06.2024 року відносно ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати на залучення експерта під час досудового розслідування склали:

- за проведення судової портретної експертизи від 06.06.2024 № СЕ-19/108-24/8487-ФП, розмір витрат становить 7572, 80 грн.

У відповідності до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати за проведення вказаної експертизи, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст.349, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг на строк 15 (п`ятнадцять) років та з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання у порядку виконання даного вироку.

Додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг виконується самостійно та обчислюється з моменту відбуття ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , основного покарання.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 7572 грн. 80 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається через Херсонський міський суд Херсонської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Також, суд роз`яснює, що якщо апеляційну скаргу буде подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд може поновити строк подання апеляційної скарги за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст.138 КПК України та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених статтею 399 цього Кодексу.

Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно після судового засідання вручити захиснику та прокурору.

Інформацію про вирок опублікувати в газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст.323 КПК України.

СуддяОСОБА_1