Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №609/641/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/641/26

3/609/185/2026

22 червня 2026 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з СПД № 2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , гр. України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , тимчасово не працює,

за ч. 3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А :

12 червня 2026 року о 15 годині 00 хвилин неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухався т/з марки «KOVI», будучи пасажиром та не був одягнутий у мотошолом, цим самим гр. ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання свого неповнолітнього сина.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №733929 від 15.06.2026, вищевказані дії ОСОБА_1 ПОГ СВГ ВП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Гороб`юком Ігорем Олександровичем кваліфіковано за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

В удовому засіданні, особа стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вину свою визнала та пояснила, що не дозволяла синові кататись на мотоциклі, а тим паче без мотошолома. Вдома проведено з сином бесіду, запевнила суд, що надалі буде пильніше слідкувати за сином.

Суд, роз`яснивши ОСОБА_1 вимоги ст.268 КУпАП, заслухавши її пояснення, дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №733929 від 15.06.2026; рапортом працівника поліції від 15.06.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 15.06.2026, який керував мотоциклом; письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_2 від 15.06.2026; копією паспорта громадянина України № НОМЕР_3 ОСОБА_2 ; поясненнями наданими гр. ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний, матеріальний та моральний розвиток.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» регламентовано, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 4 ст. 155 СК України встановлено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до диспозиції ч.3 ст.184 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Слід зазначити, що п. 5.2.Б Правил дорожнього руху передбачено, що пасажири, користуючись транспортним засобом, повинні: під час пересування на транспортному засобі, користуватися засобами пасивної безпеки (підголовниками, ременями безпеки, де їх установка передбачена конструкцією) (крім пасажирів з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки), а на мотоциклі і мопеді - в застебнутому мотошоломі.

Диспозиція ч. 5 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Загалом, водій зобов`язаний пересуватися сам і перевозити пасажирів на мотоциклі/мопеді виключно в застебнутих мотошоломах, що чітко передбачено законодавством України.

Якщо особа не досягла відповідного віку і порушила правила дорожнього руху, передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, у випадку, коли порушення вчиняє особа до 16 років, відповідальність несуть її батьки або законні представники (стаття 184 КУпАП).

За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, оскільки її неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи пасажиром мотоцикла не був одягнений у мотошолом, а отже порушив правила дорожнього руху, проте не досягнув віку, з якого настає адміністративна відповідальність, а відтак ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , враховую характер вчиненого нею правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.3 ст. 184 КУпАП, яка доведена повністю, а тому відносно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст.184 КУпАП у виді штрафу.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, ч.5 ст.121, ч.3 ст. 184, ст. ст. 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят гривень) грн.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів на підставі ч.2 ст.308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) в дохід держави.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК