Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №481/62/26 — Новобузький районний суд Миколаївської області

Суд: Новобузький районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

Дата: 08 червня 2026 р.

Справа: №481/62/26

Суддя: Васильченко-Дрига Н. О.

Справа № 481/62/26

Провадж.№ 2/481/220/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Новий Буг

Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої по справі судді - Васильченко-Дриги Н.О.,

за участю секретаря судового засідання - Войцеховської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павлова Юрія Володимировича до Приватно-орендного підприємства "Вікторія", про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстраціїї права оренди земельгої ділянки,

ВСТАНОВИВ:

28.06.2024 року адвокат Павлов Ю.В., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ПОП «Вікторія» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 09.05.2024 р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Іваненком С.В. за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку кадастровий № 4824585000:02:000:0219 площею 5,46 га після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначена земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №058252, виданого Новобузькою райдержадміністрацією Миколаївської області 23.10.2004 року. У державному акті на право власності на земельну ділянку серії МК №058252 від 23.10.2004р. оформленому на ім`я ОСОБА_2 , кадастровий номер земельної ділянки зазначено як 4824585000:03:000:0219, проте, у зв`язку з дублюванням, кадастровий номер 4824585000:03:000:0219 був змінений на кадастровий номер 4824585000:02:000:0219 який є вірним для земельної ділянки, зазначеної у даному державному акті. Право власності позивача на вказану земельну ділянку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.05.2024 року, номер відомостей про речове право 54944153. Крім того, 13.06.2022 року проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право 47065017. Для державної реєстрації права оренди земельної ділянки було надано договір оренди землі від 01.03.2022 року сторонами якого є орендар ПОП «Вікторія» і орендодавець ОСОБА_3 . Із договору оренди землі від 01.03.2022р. випливає, що земельна ділянка, кадастровий номер 4824585000:02:000:0219, належить ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №268171 від 24.11.2011р. Право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.11.2018р. номер відомостей про речове право 28954302. Проте рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 10.08.2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №268171, виданий 24.11.2011 р. Новобузькою районною державною адміністрацією Миколаївської області і відділом Держкомзему у Новобузькому районі Миколаївської області. На момент укладення договору оренди землі від 01.03.2022р., у ОСОБА_3 були відсутні права на земельну ділянку, вона не має статусу орендодавця і її дії, спрямовані на передачу земельної ділянки ПП «Вікторія», суперечать цивільному законодавству. Тому ПОП «Вікторія» незаконно користується земельною ділянкою і цим самим позбавляє позивача прав щодо користування та розпорядження земельною ділянкою. Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 09.06.2025р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Приватно-орендного підприємства "Вікторія", про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки було, зокрема, визнано недійсним договір оренди землі від 01.03.2022р. укладений між ОСОБА_3 та ПОП «Вікторія» стосовно земельної ділянки площею 5,46 га, кадастровий номер 4824585000:02:000:0219, та скасовано рішення про його державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №47065017 від 13.06.2022р. Проте, постановою Миколаївського апеляційного суду від 27.08.2025р. рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 09.06.2025р. скасовано, зазначивши що позивач обрав неефективний спосіб захисту свого порушеного права.

Представник позивача адвокат Павлова Ю.В. в судове засідання не з`явився, але надав заяву в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності та відсутності позивача.

Представник відповідача ПОП «Вікторія» в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не направляв.

При таких обставинах суд постановив провести, на підставі вимог ст. 281 ЦПК України, заочний розгляд справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, а відтак, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 09.05.2024 року, приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Іваненком С.В. за реєстровим №383 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 5,46 га за кадастровим номером 4824585000:02:000:0219, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 058252, виданого Новобузькою райдержадміністрацією Миколаївської області 23.10.2004 року земельна ділянка площею 5,46 га за кадастровим номером 4824585000:03:000:0219 належала спадкодавцю ОСОБА_2 .

Відповідно до повідомлення Управління у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 28.09.2021р. №198/94-21 встановлено, що у зв`язку з дублюванням кадастровий номер 4824585000:03:000:0219 був змінений на кадастровий номер 4824585000:02:000:0219 та є вірним для земельної ділянки площею 5,4600 га, яка відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №058252 від 20.10.2004 року знаходиться у власності гр. ОСОБА_2 та розташована в межах території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №460928597 від 20.01.2026 року вбачається, що власником земельної ділянки кадастровий номер 4824585000:02:000:0219, площею 5,46 га є ОСОБА_1 .

Крім того, з даної інформаційної довідки вбачається, що 31.01.2024 року право власності на земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_3 , припинено на підставі рішення Новобузького районного суду Миколаївської області №481/1058/20 від 10.08.2022 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 01.11.2022 року.

Крім того судом встановлено, що 01.03.2022 року між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ПОП «Вікторія» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4824585000:02:000:0219, площею 5,46 га, строком на 7 років. Даний договір зареєстровано, про що мається номер запису про інше речове право: 47065017.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 10.08.2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №268171, виданий 24.11.2011 р. Новобузькою районною державною адміністрацією Миколаївської області і відділом Держкомзему у Новобузькому районі Миколаївської області.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 01.11.2022 року рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 10.08.2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, в частині визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №268171 виданого 21.06.2010р. залишено без змін.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 09.06.2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Приватно-орендного підприємства "Вікторія", про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки було, зокрема, визнано недійсним договір оренди землі від 01.03.2022р. укладений між ОСОБА_3 та ПОП «Вікторія» стосовно земельної ділянки площею 5,46 га, кадастровий номер 4824585000:02:000:0219, та скасовано рішення про його державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №47065017 від 13.06.2022р.

Проте, постановою Миколаївського апеляційного суду від 27.08.2025р. рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 09.06.2025р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Приватно-орендного підприємства "Вікторія", про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки скасовано, зазначивши що позивач обрав неефективний спосіб захисту свого порушеного права.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини друга, третя статті 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Отже, за загальним правилом саме власнику належить правомочність вчинення правочинів, спрямованих на розпорядженням його майном ( пункт 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2020 у справі № 826/20221/16).

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У відповідності до ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Статтею 125 ЗК України у редакції, чинній на момент укладення між ОСОБА_3 та ПОП «Вікторія» договору оренди землі від 01 березня 2022 року, визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із ч. 2 ст. 203 ЦК України у редакції, чинній на момент укладення між ОСОБА_3 та ПОП «Вікторія» договору оренди землі від 01 березня 2022 року, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як встановлено із матеріалів справи, рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 10 серпня 2022 року у справі №481/1058/20 було, зокрема, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №268171, виданий 24.11.2011 р. Новобузькою районною державною адміністрацією Миколаївської області і відділом Держкомзему у Новобузькому районі Миколаївської області.

У своїй постанові від 01.11.2022 року по справі № 481/1058/20 Миколаївський апеляційний суд звернув увагу на те, що ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_3 , зважаючи на обставини справи та вимоги діючого законодавства, не могли законно набути право приватної власності на спірну земельну ділянку. Натомість вони набули таке право власності в спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_3 на землю стало можливим у результаті прийняття органом виконавчої влади низки рішень та отримання останньою свідоцтва про право на спадщину (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/18).

Отже, враховуючи визнання державного акту на землю недійсним, а також положення ст. 334 ЦК України, ст. 125 ЗК України, право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку на момент укладення договору оренди земельної ділянки не є таким, що виникло.

Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскільки відповідач створює позивачу перешкоди у використанні земельної ділянки, яка належить останньому, без відповідної правової підстави, позивач як власник земельної ділянки має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном згідно статті 391 Цивільного кодексу України.

Тому слід усунути позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідача повернути позивачу цю земельну ділянку.

Відповідно до положень статей 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Зазначеною нормою закону визначено можливість скасування державної реєстрації прав судовим рішенням. Тому у зв`язку із безпідставністю набуття права оренди спірної земельної ділянки необхідно скасувати державну реєстрацію цього права.

Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247, 263-265, 281 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павлов Юрій Володимирович до Приватно-орендного підприємства "Вікторія", про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстраціїї права оренди земельгої ділянки, задовольнити повністю.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, площею 5,46 га, кадастровий номер 4824585000:02:000:0219, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, шляхом зобов`язання Приватно-орендного підприємство «Вікторія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку.

Скасувати державну реєстрацію права оренди Приватно-орендного підприємства «Вікторія» земельної ділянки площею 5,46 га, кадастровий номер 4824585000:02:000:0219, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право 47065017 від 13.06.2022 року.

Стягнути з Приватно-орендного підприємства «Вікторія» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив на підставі заяви відповідача, яка відповідає вимогам, визначеним в ст. 285 ЦПК України, поданої протягом 30 днів з дня його проголошення чи в разі поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а вразі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 22.06.2026 року у зв`язку з перебуванням судді на навчанні 19.06.2026.

Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua