Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №521/10208/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

521/10208/26

1-кп/521/1750/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру судових рішень за №12026164470000198 від 26.05.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки села Маяки Біляївського району Одеської області, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованої, маючої на утриманні малолітню доньку 2015 року народження, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, повністю згодна із встановленими органом досудового розслідуванням обставинами вчиненого нею кримінального проступку, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України та у присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 , підписала заяву про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

За результатами спрощеного провадження судом встановлено, що ОСОБА_3 , 25 травня 2026 року приблизно о 15 годині 20 хвилин, перебуваючи на території приватного підприємства «Одеський ліцей «Майбуття», що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Радісна, будинок № 21 A, де навчається її донька, помітила громадянку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою в неї напередодні виник конфлікт, який стосувався їхніх дітей. У зв`язку з чим, ОСОБА_3 покликала на розмову ОСОБА_5 за територію навчального закладу.

В подальшому, під час розмови ОСОБА_3 з ОСОБА_6 , перебуваючи біля вхідних воріт до навчального закладу, у ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_5 , виник кримінально-протиправний намір на спричинення останній тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості.

Так, ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нанесла один удар кулаком правої руки в підборіддя з лівого боку ОСОБА_5 .

Далі, продовжуючи свій протиправний умисел ОСОБА_3 , стала наносити хаотично невизначену кількість ударів руками та ОСОБА_5 в зону голови, тулуба, плечей та кінцівок, але не менше восьми, та, схопивши потерпілу лівою рукою за волосся в оберемок, ОСОБА_3 своєю лівою ногою нанесла один удар ногою в праве стегно потерпілої, водночас діставши правою рукою аерозольний газовий балончик, розпилила його в обличчя потерпілої.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинила ОСОБА_5 наступні тілесні ушкодження: хімічні опіки рогівки та кон?юктиви обох очей легкого ступеню, садно в правій виличній ділянці, синець в області підборіддя зліва, синець на грудній клітці по лівій білягрудинній лінії в проекції лівого третього ребра, садно на грудній клітці по лівій лопатковій лінії в проекції тіла лівої лопатки, синець на правому передпліччі по середній поверхні у середній третині, синець на правому стегні по зовнішній боковій поверхні у середній третині, синець на правій гомілці по передній поверхні у верхній третині, синець на лівій гомілці по передній поверхні у верхній третині, які в сукупності, як окремо так і разом, не були небезпечними для життя, мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм, згідно п. 2.3.5 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне нанесення легкого тілесного ушкодження.

Обставини ОСОБА_3 вказаного кримінального проступку не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту письмові заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

На виконання вимог ч.3 ст.302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані: 1) заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_4 про визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні; 2) заява потерпілої ОСОБА_5 про згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись вимогами КПК України щодо спрощеного провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, доведена, при цьому дії обвинуваченої кваліфіковані правильно, як умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачена ОСОБА_3 в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, має постійне місце проживання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

З огляду на викладене суд, враховуючи особу обвинуваченого, його щире каяття як пом`якшуючу обставину, приходить до висновку, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень буде покарання, визначене у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу.

Арешти в даному кримінальному провадженні не накладались.

Цивільний позов не заявлено.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався. Підстав для обрання будь-якого запобіжного заходу суд не вбачає.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 107, 124, 302, 368-370, 374, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винниою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази;

-копію медичнної документації на 3-х арк. на ім?я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-оригінали медичнної документації на 3-х арк. на ім?я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - - вважати повернутою ОСОБА_5 ;

-оптичний диск для лазерних систем зчитування формату DVD-R, марки «MyMedia», об?ємом 4,7 GB, серії ME686EC22:3:C75, який містить вилучений відеофайл формату типу «MP4» із назвою «Відео 25.05.202б», - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.. ст.. 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1