Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №502/889/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/889/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Нанєвої А.В.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Кілійського районного суду Одеської області з вказаним позовом про визнання права власності.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона, відповідно до розписки, передала відповідачу 2000 (дві тисячі) американських доларів США, взамін чого останній передав позивачу 13/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 . Домовилися згодом укласти договір купівлі-продажу на зазначене нерухоме майна у нотаріальному порядку. Факт одержання грошей підтверджується розпискою, власноручно написаною відповідачем в момент передачі йому суми грошей, в рахунок передачі відповідачем нерухомого майна. Розписка була складена за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка неодноразово намагалася укласти вказаний договір купівлі-продажу в нотаріальному порядку, але відповідач ухиляється від виконання зобов`язання..

В судове засідання позивачка не з`явилася, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без її участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини неявки; відзиву на позов не подавав.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 05.12.1984, було розподілено та виділено у власність житлового будинку АДРЕСА_1 : позивачу, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , частина будинку складає 12/25, та відповідачу, ОСОБА_2 (рос. ОСОБА_4 ), 1946 року народження, частина будинку складає 13/25.

Між сторонами було розірвано шлюб, актовий запис №11 від 16.01.1985 року народження.

У 1985 році відповідач виїхав на постійне проживання до Російської Федерації, та з того часу там знаходиться. У 2004 році приїхав в місто Кілія, для того щоб продати свою частку житлового будинку.

Позивач, ОСОБА_1 , 01.08.2004 відповідно до розписки передала відповідачу, ОСОБА_2 , 2000 (дві тисячі) американських доларів США, в рахунок чого ОСОБА_2 передав позивачу 13/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 . Відповідно також домовилися укласти договір купівлі-продажу на зазначене нерухоме майна у нотаріальному порядку. Факт одержання грошей підтверджується розпискою, власноручно написаною відповідачем в момент передачі йому суми грошей, замість передачі відповідачем нерухомого майна. Розписка була складена за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач неодноразово намагалася укласти вказаний договір купівлі-продажу, але відповідач ухиляється від виконання зобов`язання.

Відповідно до довідки КП КМР «БТІ», за №117 від 30.01.2026 житловий будинок належить: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - 12/25 частини, ОСОБА_2 , 1949 року народження - 13/25 частини, на підставі рішення Кілійського районного суду Одеської області від 05.12.1984.

Право власності зареєстровано Кілійським «Бюро технічної інвентаризації» 24.10.1986 і записано в реєстрову книгу 20 на стор.126 за №6260.

Рішенням Кілійської міської ради від 30.12.1997 за №426 позивачці було передано земельну ділянку 500 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , у власність.

Житловий будинок відповідно до технічного паспорту, виготовленого 28.04.2026 колективним підприємством «Центр інженерних досліджень» згідно до характеристики будинку, господарських будівель та споруд, складається з: літ.А - житловий будинок, житловою площею 55,6 кв.м., загальною площею 94,1 кв.м., господарських будівель: літ.Б – сарай, літ.В – сарай, літ.Д – сарай, літ.Е – сарай, літ.Ж – сарай, літ.З – вбиральня, літ.И – навіс, №І-ІІІ, 1-3 - надвірні споруди.

У відповідності до ч.2 ст. 22 ЦК України, якщо сторони домовились щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

У відповідності з ч.1ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона ( продавець ) передає або зобов`язується передати майно ( товар ) у власність другій стороні ( покупцеві ), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно ( товар ) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч. 5 ст. 656 ЦК України (предмет договору купівлі-продажу) вказує, що особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Відповідно до вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі - продажу іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та їй втрачена така можливість. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування частини другої статті 220 ЦК України.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2019 року, права № 665/2266/16-ц. провадження № 61-29416св18; Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року, справа № 2-4783/07, провадження № 61 -14587св 18.

Судом встановлено, що сторони не уклали договір купівлі-продажу у відповідності із вимогами ст. 657 ЦК України, а саме укладений договір є не посвідченим нотаріально, оскільки відповідач не виконує свого зобов`язання щодо нотаріального оформлення договору, відповідач перебуває за кордоном, фактично між сторонами по справі відбувся договір купівлі-продажу вище вказаного майна, так як такий складено у письмовій формі, позивачка сплатила обумовлену вартість майна та прийняла його, почала ним користуватися і розпоряджатися як власник.

Враховуючи викладене суд задовольняє позов та визнає за позивачем право власності на вказаний житловий будинок.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89,263-265, 268, 354-355 ЦПК України ст. ст. 638, 665, 656, 657 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 право власності на 13/25 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , який відповідно до характеристики будинку, господарських будівель та споруд складається з: літ.А - житловий будинок, житловою площею 55,6 кв.м., загальною площею 94,1 кв.м., господарських будівель: літ.Б – сарай, літ.В – сарай, літ.Д – сарай, літ.Е – сарай, літ.Ж – сарай, літ.З – вбиральня, літ.И – навіс, №І-ІІІ, 1-3 - надвірні споруди.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Кілійським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 22.06.2026.

Суддя О.В. Березніков