Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №499/730/26 — Іванівський районний суд Одеської області

Суд: Іванівський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №499/730/26

Суддя: Погорєлов І. В.

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/730/26

Провадження № 3/499/289/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 червня 2026 року селище Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І. В., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 662571 від 10.05.2026 року зазначено такий склад адміністративного правопорушення: «10.05.2026 року о 19:50 за адресою: с. Знам`янка, вул. Центральна, 5, гр. ОСОБА_1 керував мопед FADA №9, д.н.з. відсутній, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився та проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з застосуванням спеціального приладу Алкотесте Драгер 6820 відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме нагрудний персональний відеореєстратор. Від керування тз відсторонений».

Поліцейськими особі інкримінується порушення п. 2.5. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, показав, що не керував мопедом у стані алкогольного сп`яніння, поліцейськими не було роз`яснено йому, що складається протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Пояснив, що у разі належного спілкування працівників поліції з ним, поясненням йому на місці зупинки належним чином прав та обов`язків, наслідків дій, то б пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, адже алкогольні напої не вживав, у стані алкогольного сп`яніння не перебував та взагалі не розуміє за якими ознаками поліцейський вважав, що він перебував у такому стані. Додатково пояснив, що був зупинений працівниками поліції через відсутність мотошолому та вважав, що протокол про адміністративне правопорушення складає саме через це. Іншого йому працівники поліції не роз`яснили. Окрім того вказав, що навіть не читав письмові пояснення, які йому дав підписати поліцейський, за неналежної обізнаності підписував усі документи, що йому надавали.

Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали та відеозаписи, долучені до матеріалів справи, суддя доходить такого висновку.

ОСОБА_1 ставиться у вину порушення п.2.5 ПДР України, який вимагає від водія на законну вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання вказаних обов`язків має наслідком відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, серед іншого, настає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, однією з ознак складу правопорушення є відмова від проходження огляду саме у встановленому законом порядку, тому орган, який складає матеріали справи про адміністративне правопорушення, повинен довести дані факти.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедура виявлення у водіїв ознак сп`яніння, а також проведення огляду на стан сп`яніння, деталізована в підзаконному нормативно правовому акті, а саме Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735.

Відповідно до п.п. 2 Розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, огляду та стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.6 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з п. 7 Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Тобто, законодавством визначена чітка процедура проведення огляду на стан сп`яніння, яка вимагає від уповноваженого суб`єкта, в даному випадку працівника поліції, у разі виявлення ознак сп`яніння у водія, тобто особи, яка керує транспортним засобом, запропонувати йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, поліцейський зобов`язаний запропонувати водію пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. І лише у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, скласти протокол за порушення п. 2.5 ПДР України.

Недотримання процедури несе за собою наслідки визнання доказів недопустимими та визнання результатів проведеного огляду недійсними.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 суду надано протокол про адміністративне правопорушення, у якому зафіксовано обставини інкримінованого правопорушення, зокрема вказано про керування останнім транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а також про його відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у порядку, встановленому законом.

Суддя звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов`язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, а постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах, при цьому протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься, повинна ґрунтуватися на первинних доказах.

Відтак, сам протокол про адміністративне правопорушення, складений уповноваженим суб`єктом, не може бути беззаперечним доказом вини у вчиненні правопорушення. Обставини викладені у протоколі, рапорті поліцейського, які є документами складеними уповноваженим суб`єктом, мають бути підтверджені й іншими доказами, що мають узгоджуватися між собою.

Так, з відеозапису, доданого до протоколу, слідує, що працівники поліції зупиняють ОСОБА_1 , який керує мопедом, оскільки той без мотошолому. Після чого поліцейські запрошують водія до їх службового автомобіля для перевірки його за наявними базами. У подальшому поліцейський запитує у ОСОБА_1 чи є документи на мопед та який був привід сідати з кермо у стані алкогольного сп`яніння, на що водій відповідає, що документи вдома, а він не перебуває у стані алкогольного сп`яніння, поліцейський далі пояснює, що не можна керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, а ОСОБА_1 вказує про обізнаність за таку заборону. Надалі поліцейський повідомляє про початок адміністративного провадження, не пояснюючи якого, вказує, що мопед треба буде котити, оскільки відсторонює ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та його ознайомлять з протоколом, не конкретизуючи на запитання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з яким саме протоколом його ознайомлять. На протязі тривалого часу між поліцейськими та водієм відбувається розмова, що не пов`язана із адміністративним провадженням, складаються матеріали. Передається особі документ, який треба підписати. ОСОБА_1 запитує чи це треба буде платити штраф, на що поліцейський, не надаючи конкретної відповіді, починає роз`яснювати права і обов`язки особи, що притягується до адміністративної відповідальності, знову ж таки без будь-яких пояснень щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, вказує щоб більше такого не повторювалось. Надалі особі дається ще пакет документів, які останній підписує не читаючи, та за які нічого не роз`яснюється поліцейськими.

За увесь час розмови поліцейські жодного разу не повідомляють ОСОБА_1 про те, які матеріали були складені на нього, лише вказують, що по цьому протоколу рішення поліцейські не виносять, а по мотошолому виносять усне попередження, вказують аби більше такого не повторювалось. Після чого ОСОБА_1 у супроводі поліцейського котить мопед додому та відеозапис припиняється.

З дослідженого відеозапису вбачається, що працівники поліції, ухиляючись усіма можливими способами від роз`яснення особі за якою статтею КУпАП складаються матеріали про адміністративне правопорушення, не забезпечуючи йому належним чином можливості проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я, не пояснюючи наслідки відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння, формально складаючи матеріали без проведення належної процедури, діють саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, не маючи на меті встановлення дійсних обставин справи, факту перебування чи не перебування водія ОСОБА_1 у стані сп`яніння, що є першочерговим завданням при захисті інтересів держави та суспільства від правопорушень на транспорті, у тому числі таких як керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння.

Відтак, на місці події працівники поліції не дотрималися порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, не забезпечили належної процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 3 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 за № 1395, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами), згідно п. 2 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Більш того, описані в Інструкції ознаки алкогольного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як в даному випадку, так як на переконання суду, поведінка, жести, рухи, риторика, висловлювання, побудова речень, вимова відображені на відеозаписі не вказують на наявність у ОСОБА_1 явних ознак алкогольного чи іншого сп`яніння у момент зупинки та після неї.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Встановлення винуватості чи невинуватості особи здійснюється на підставі оцінки доказів, якими, згідно ст. 251 КУпАП є, зокрема, дані протоколу про адміністративне правопорушення.

За роз`ясненнями п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії слід звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частини третьої цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з конституційного принципу презумпції невинності, суд має тлумачити недостатньо обґрунтовані обставини на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Отже, зібрані суб`єктом уповноваженим на складення протоколу про адміністративне правопорушення та надані суду докази, підтверджують те, що працівником поліції була порушена визначена законом процедура проведення огляду на стан сп`яніння та складення протоколу про адміністративне правопорушення без з`ясування дійсних обставин керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння, без роз`яснення особі будь-яких наслідків.

Окрім того, матеріалами справи підтверджується позиція ОСОБА_1 , який вказав, що поліцейськими не роз`яснено йому, що складається протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, та у разі належного спілкування працівників поліції з ним, поясненням йому на місці зупинки належним чином прав та обов`язків, наслідків дій, то б пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, адже алкогольні напої не вживав, у стані алкогольного сп`яніння не перебував та взагалі не розуміє за якими ознаками поліцейський вважав, що він перебував у такому стані.

Суддя доходить висновку, що суб`єктом, уповноваженим на складення протоколу про адміністративне правопорушення, перед судом поза розумним сумнівом не доведено факту відмови ОСОБА_1 як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у порядку визначеному законом.

Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та змінювати фабулу інкримінованого особі правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Згідно з п.1 ч.1ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин справа підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Керуючись ст.ст.7, 130,251, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП – закрити на підставі п.1 ч 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Іванівський районний суд Одеської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя:Ігор ПОГОРЄЛОВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua