Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №462/3164/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3164/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Пилип`юк Г. М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 04.04.2026 року о 15 год. 38 хв. на вул. Рудненській, 1 у м. Львові керував транспортним засобом «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на визначення стану сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку в медичному закладі КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенцій та терапії узалежнень» та підтверджується висновком медичного закладу № 000384 від 04.04.2026 року, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 , будучи раніше притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, повторно протягом року, 04.04.2026 року о 15 год. 38 хв. на вул. Рудненській, 1 у м. Львові, керував транспортним засобом «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права на керування транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Рідченко М. В. зазначила, що ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнає, протокол складений із порушеннями вимог інструкції, відеозаписи долучені до матеріалів справи є неповні та не містять факту керування транспортним засобом.

Заслухавши пояснення учасників справи, оглянувши матеріали справи та відео з нагрудних камер працівників поліції, суд приходить до наступного висновку.

Як зазначено в ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Так, згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно положень ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративним правопорушенням єповторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Не зважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколами серії ЕПР1 № 631949 від 04.04.2026 року, ЕПР1 № 632061 від 04.04.2026 року, висновком № 000384 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.04.2026 року, рапортом від 04.04.2026 року, довідками від 06.04.2026 року, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6966708 від 04.04.2026 року, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.

Суд не бере до уваги покликання захисника на те, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки з відеозапису не вбачається, що такі пояснення надавались особою, факт керуванняним не заперечувався, як і не заперечувались результати висновку наданого у медичному закладі.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.

Доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не спростовують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не впливають на висновки суду.

Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 283 КУпАП,

ухвалив:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Роз`яснити, що згідно вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Пилип`юк Г. М.