Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №333/4632/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/4632/26

Провадження № 1-кп/333/751/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Запоріжжі у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026082030000025 від 01.04.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженці смт. Балабине, Запорізького району, Запорізької області, яка має середню освіту, офіційно не працевлаштованої, незаміжньої, яка не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, яка не є адвокатом або депутатом, яка зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимій:

-27.05.2025 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ст. 126-1 КК України до покарання у вигляді 1 року пробаційного нагляду,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2025, ОСОБА_3 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, їй призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік та на підставі п.1-3 ч.2 ст. 59-1 КК України покладено наступні обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Зазначений вирок суду набрав законної сили 27.06.2025 та був направлений для виконання до Комунарського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області.

Так, 08.07.2025 ОСОБА_3 під підпис була ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання, їй роз`яснено положення ст. 49 та ст. 493 КВК України, згідно яких засуджена зобов`язана виконувати обов`язки покладені на неї судом та з`являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, а також попереджена про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування призначеного покарання.

Після цього, ОСОБА_3 під підпис ознайомлена з постановою про встановлення днів явки для реєстрації від 08.07.2025, згідно з якою засуджена зобов`язана з`являтись до Комунарського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області для реєстрації кожного першого понеділка місяця. Також, 14.10.2026 ОСОБА_3 під підпис ознайомлена з постановою про зміну днів явки для реєстрації, згідно з якою засуджена зобов`язана з`являтись до Комунарського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області для реєстрації кожного першого та третього понеділка місяця.

Проте, ОСОБА_3 , маючи умисел на ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за такі дії, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що вона зобов`язана виконувати обов`язки покладені на неї судом, 06.10.2025, 05.01.2026, 16.02.2026 не з`явилась на реєстрацію до Комунарського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області без поважних причин, тим самим ухилилася від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Згідно з ст. 49 КВК України ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим до пробаційного нагляду обов`язків, передбачених ст. 49 КВК України, або вчинення адміністративних правопорушень, зникнення з місця проживання, створення умисних перешкод для функціонування електронного засобу контролю та нагляду.

Систематичним вважається невиконання без поважних причин три і більше разів обов`язків, передбачених ст. 49 КВК України, покладених на особу рішенням суду або вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачене ч. 3 ст. 389 КК України, що кваліфікується як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, в порядку ст. 302 КПК України.

Зі змісту заяви обвинуваченої ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 , слідує, що остання беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, що кваліфікується як: ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акта без її участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні останньою кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Так, вбачається, що обвинувачена ОСОБА_3 неповнолітніх дітей на утриманні не має, має постійне місце проживання, яке збігається з місцем її реєстрації.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає те, що ОСОБА_3 вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, щиро розкаялася та активно сприяла розкриттю кримінального проступку.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченій, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані їй державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченої, її відношення до скоєного, наявність обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, беручи до уваги, що вчинене обвинуваченою суспільно небезпечне діяння не потягло тяжких наслідків, враховуючи другорядну роль кари як мети покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікуються її діяння, у вигляді обмеження волі на строк два роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України та призначити покарання у вигляді у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ:

-СD-диск з відео файлом – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його отримання.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя ОСОБА_1