Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №331/5158/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/5158/26

Провадження № 3/331/1564/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду м. Запоріжжя Світлицька В.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 , відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, який перебуває на посаді радіотелефоніста відділення зв`язку взводу зв`язку 1 батальйону військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про військове адміністративне правопорушення А7036 № 66 від 10.05.2026 року вбачається, що 07 червня 2016 року від командира взводу зв`язку 1 батальйону ТрО військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта Ю.Саприки надійшла доповідь про те, що під час ранкової перевірки особового складу взводу зв`язку 1 батальйону військової частини НОМЕР_1 у місці тимчасового розташування підрозділу ( АДРЕСА_3 ) було виявлено відсутність військовослужбовця радіотелефоніста взводу зв`язку відділення зв`язку 1 батальйону ТрО військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 . В рапорті командира взводу зв`язку 1 батальйону військової частини НОМЕР_1 зазначено, що 07.06.2026 року о 09:00 під час перевірки особового складу взводу зв`язку 1 батальйону військової частини НОМЕР_1 у місці тимчасового розташування підрозділу ( АДРЕСА_3 ) було виявлено відсутність військовослужбовця радіотелефоніста взводу зв`язку відділення зв`язку НОМЕР_3 батальйону ТрО військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 . На телефонні дзвінки відповідає не охоче, повідомив, що повертатися наміру не має. Спроби зв`язатись з ним були на його мобільний номер +380 99 519 5137, пошукові заходи результатів не дали, місцезнаходження не відоме. В поясненнях, які надав солдат ОСОБА_1 від 10.06.2026 зазначено, що він допустив випадок самовільного залишення частини з 07.06.2026 по 09.06.2026 ненавмисно, без дозволу командира для вирішення сімейних питань. В скоєному розкаюється, просить суворо його не карати та такого в наступному не вчиняти. Своїми діями солдат ОСОБА_1 порушив вимоги наступних нормативно-правових актів: ст. ст. 11, 16 Розділу 1 «Обов`язки, права та відповідальність військовослужбовців» Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (затверджено Законом України від 24.03.1999 року № 548-XIV); ст. 4 Розділу 1 «Загальні положення» Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; ч. 3 ст. 172-11 «Самовільне залишення військової частини або місця служби» КУпАП, а саме: неправомірні дії солдата ОСОБА_1 полягають у тому, що в період з 07.06.2026 по 09.06.2026 він допустив самовільне залишення місця служби (тимчасового розташування особового складу НОМЕР_3 батальйону військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 (колишня територія Новомиколаївського р-ну Запорізької області) тривалістю до 10 діб, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, свою провину визнає, в скоєному щиро розкаюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Приписами ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 3 статті 172-11 КУпАП передбачена відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно із ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

В судовому засідання встановлено, що ОСОБА_1 , притягується до адміністративної відповідальності за самовільне залишення місця служби військової частини НОМЕР_1 .

З протоколу А7036 № 66 про військове адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 самовільно залишив місце служби (тимчасового розташування особового складу НОМЕР_3 батальйону військової частини НОМЕР_1 ) терміном в дві доби, що передбачено ч. 1 ст. 172-11 КУпАП, тоді як ч. 3 ст. 172-11 КУпАП передбачає самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем тривалістю до 10 діб.

Сам факт визнання вини ОСОБА_1 , не є беззаперечним доказом і не звільняє суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки показань окремо, та всієї доказової бази у сукупності.

Отже, оцінивши наявні в адміністративній справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172- 11 КУпАП, у зв`язку з чим справу про адміністративне правопорушення слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 172-11, 251, 252, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.172-11 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення.

Суддя В.М. Світлицька