Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №308/6748/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6748/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участі секретаря судового засідання Івашкович Д.А., розг лянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у місті Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шпуганич Василь Петрович, до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача, третьої особи.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання малолітньої дитини.

Позов мотивовано тим, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.05.2023 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання їхнього малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання якого відкрито виконавче провадження. Позивач зазначає, що станом на 01.05.2026, згідно з розрахунком державного виконавця, заборгованість відповідача зі сплати аліментів становила 49 053,79 грн, у зв`язку з чим, посилаючись на наявність прострочення виконання аліментного зобов`язання, просить стягнути з відповідача неустойку (пеню), передбачену статтею 196 СК України, у розмірі 49 053,79 грн.

16.06.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зміст якого зводиться до того, що пеня не підлягає стягненню, оскільки спірна заборгованість виникла виключно через подальший перерахунок державним виконавцем середньої заробітної плати, а не через його винні дії, і після отримання нового розрахунку він одразу її погасив.

У відповіді на відзив представник позивача заперечив проти доводів відповідача та зазначив, що факт проведення державним виконавцем перерахунку заборгованості у зв`язку зі зміною середньої заробітної плати для відповідної місцевості не звільняє платника аліментів від обов`язку належного виконання рішення суду та не виключає його відповідальності, передбаченої статтею 196 СК України. Вказував, що правильність розрахунку заборгованості відповідачем не оспорюється, визначену заборгованість останній фактично визнав, сплативши 50 000 грн після отримання інформації про її наявність. Зазначав, що відповідач не довів відсутності своєї вини у виникненні заборгованості, не оскаржував дії державного виконавця щодо її обчислення, а тому наявні підстави для стягнення неустойки. Також просив покласти на відповідача понесені судові витрати.

Заяви та клопотання учасників справи.

16.06.2026 через підсистему «Електронний суд» представником відповідача адвокатом Дяченком Е.В. подано клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.05.2026 вказану справу передано на розгляд судді цього суду Голяни О.В.

Ухвалою суду від 20.05.2026 відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.06.2026 постановлено розгляд справи здійснювати в режимі відеоконференції з представником відповідача адвокатом Дяченком Е.В. поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Сторони, їх представники в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.09.2022 розірвано. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з виконавчим листом Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.05.2023 у справі № 303/2384/23 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.03.2023 та до досягнення дитиною повноліття.

Постановою головного державного виконавця Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.08.2025 відкрито виконавче провадження № 78783903 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.02.2026 у справі №308/16867/25 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, що стягуються на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.05.2023 у справі №303/2384/23, за період з 16.05.2023 по 31.10.2025 в розмірі 92 643,79 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 24.11.2025, складеним головним державним виконавцем Ужгородського відділу державної виконавчої служби, станом на листопад 2025 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів була відсутня. Із зазначеного розрахунку вбачається, що після сплати відповідачем у листопаді 2025 року коштів у загальному розмірі 96 624 грн сукупний розмір заборгованості становив «-31,46 грн», тобто була наявна переплата. При цьому розрахунок здійснювався виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості у розмірі 15 039 грн щомісячно.

Водночас відповідно до розрахунку заборгованості від 04.05.2026 державним виконавцем проведено перерахунок заборгованості із застосуванням оновлених показників середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості. Зокрема, починаючи з квітня 2025 року для розрахунку аліментів застосовано показники середньої заробітної плати у розмірі 25 775 грн, з липня 2025 року – 27 941 грн, а з жовтня 2025 року – 30 809 грн. У результаті такого перерахунку станом на квітень 2026 року державним виконавцем визначено заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів у розмірі 49 053,79 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості від 11.06.2026 після сплати відповідачем у травні 2026 року 50 000 грн сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів станом на червень 2026 року становив 2 813,79 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просила стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 49 053,79 грн. Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку, пеня обчислена за період з 01.04.2025 по 30.04.2026 відповідно до вимог статті 196 СК України у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення окремо за кожним щомісячним платежем.

Оцінка Суду.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності (частина дев`ята статті 7 СК України).

Відповідно до статей 8 СК України, 9 ЦК України до сімейних відносин субсидіарно застосовуються положення цивільного законодавства.

Згідно з частинами першою та другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Отже, для стягнення пені за статтею 196 СК України необхідною є наявність двох умов: існування заборгованості зі сплати аліментів та вина платника аліментів у виникненні такої заборгованості.

Саме такий правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19, в якій зазначено, що якщо платник аліментів доведе, що вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, підстави для стягнення неустойки (пені) відсутні.

Оцінюючи доводи сторін та досліджені у справі докази, суд виходить із того, що визначальною обставиною для вирішення даного спору є встановлення наявності чи відсутності вини відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів.

Судом встановлено, що згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 24.11.2025, складеним державним виконавцем, після сплати відповідачем у листопаді 2025 року коштів у загальному розмірі 96 624 грн заборгованість зі сплати аліментів була відсутня, а сукупний розмір заборгованості становив «-31,46 грн», тобто була наявна переплата.

Надалі відповідно до розрахунку заборгованості від 04.05.2026 державним виконавцем проведено перерахунок заборгованості у зв`язку зі зміною показників середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості, внаслідок чого станом на квітень 2026 року визначено заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 49 053,79 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що спірна заборгованість виникла після проведення державним виконавцем нового розрахунку аліментних зобов`язань із застосуванням оновлених показників середньої заробітної плати для відповідної місцевості. При цьому до проведення такого перерахунку відповідач виконав вимоги державного виконавця щодо сплати аліментів та погасив визначену останнім заборгованість у повному обсязі.

Суд також враховує, що після отримання інформації про проведений перерахунок та наявність заборгованості відповідач сплатив 50 000 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості від 11.06.2026. Вказані обставини свідчать про вжиття відповідачем заходів щодо виконання аліментного обов`язку та відсутність наміру ухилятися від його виконання.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 зазначено, що відповідальність платника аліментів у вигляді неустойки настає лише за наявності його вини, а якщо платник аліментів доведе, що вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, підстави для стягнення пені відсутні. Також Верховний Суд дійшов висновку, що пеня не підлягає стягненню у разі, коли заборгованість виникла внаслідок дій державного виконавця щодо визначення її розміру, а не внаслідок винної поведінки платника аліментів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності вини відповідача у виникненні спірної заборгованості, а відповідачем, навпаки, доведено, що її виникнення стало наслідком проведеного державним виконавцем перерахунку заборгованості, а не його винної поведінки. Відтак одна з необхідних умов застосування відповідальності, передбаченої статтею 196 СК України, відсутня.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити повністю.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер картки платника податків: НОМЕР_2 .

Суддя О.В. ГОЛЯНА