Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №308/1711/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1711/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 червня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

за участю секретаря судового засідання Боти О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Ковальчук О.В., звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, визначений рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2023 у справі №308/4892/23, та просить стягувати з відповідача аліменти на користь позивачки на утримання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі по 10 000 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування заявленого позивачка вказує, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №308/4892/23 від 19.07.2023 року присуджено до стягнення з відповідача аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі по 3 500 грн. на кожну дитину, починаючи з 29 березня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

Позовну заяву обґрунтовує тим, що визначений судом розмір аліментів у розмірі 3500 грн. на кошту дитину є недостатнім для належного утримання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки зросли витрати на їх харчування, одяг, навчання, лікування та інші потреби, збільшився прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, а діти проживають разом із позивачкою та перебувають на її утриманні.

В судове засідання позивачка не з`явилася, 01.06.2026 від представника позивачки - адвоката Ковальчук О.В. надійшла заява про розгляд справи без її та позивачки участі, позов підтримують у повному обсязі та просять зодовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи.

Ухвалою суду від 24.03.2026 відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін по справі, встановлено строк відповідачу для подання до суду письмового відзиву разом з доказами, що обґрунтовують доводи заперечень. У вказаний строк, а також станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, поважних причин такого суду не повідомив.

Враховуючи те, що відзиву відповідачем до суду подано не було, повідомлення від останнього про причини неявки до суду не надходили, зі згоди представника позивачки, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №308/4892/23 від 19.07.2023 року шлюб, зареєстрований 23 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виконкомом Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, Україна про що складено відповідний актовий запис № 13 - розірвано.

Даним рішенням суду у справі №308/4892/23 від 19.07.2023 ухвалено стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання дітей доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі по 3500,00 грн. (три тисячі п`ятсот) на кожну дитину, починаючи з 29 березня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

Як вбачається з матеріалів справи, і не спростовується відповідачем, двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають з позивачкою.

З доданих документів до справи з`ясовано, що позивачкою витрачаються кошти для утримання їх неповнолітніх дітей, зокрема додані квитанції та довідки з аптек, торгових магазинів, медичних закладів, дитячих розважальних центрів, продуктових магазинів, спортивних залів, які підтверджують сплату за надання вищевказаних послуг та придбання різних товарів для забезпечення дітей.

Згідно з довідкою Ужгородського ліцею ім. В.С. Гренджі-Донського від 15.01.2026 №45 встановлено, що вихованням та навчанням неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , займається їхня мати ОСОБА_1 , яка бере активну участь у шкільному житті дітей. Батько дітей ОСОБА_2 контакту зі школою не підтримує, з учителями не спілкується та батьківські збори не відвідує.

Надані позивачкою чеки на придбання товарів та оплату послуг для дітей свідчать про значні та регулярні витрати на їх утримання. У сукупності з довідкою навчального закладу, яка підтверджує активну участь позивачки у вихованні дітей, зазначені докази дають підстави для висновку, що саме мати забезпечує основні потреби дітей, а розмір аліментів у сумі 3 500 грн. на кожну дитину не покриває фактичних витрат на їх належне утримання та розвиток.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення повноліття.

Згідно зі ст. 181 Сімейного кодексу України кошти на утримання дітей (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений за рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Зі ст. 182 СК України слідує, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2026 року. При цьому 50% від вказаних сум є гарантованим мінімальним розміром аліментів на одну дитину.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Позивачка в позовній заяві зазначає, що розмір аліментів, який визначений рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2923 та який має сплачувати відповідач, є недостатнім для утримання та виховання дітей, забезпечення їх розвитку та потреб, а також фактично не відповідає реаліям теперішніх витрат, а тому є підстави для збільшення такого.

За відсутності відповідача у судовому засіданні, встановити обставини, передбачені ст. 182 СК України, а також спростувати або підтвердити доводи позивачки, суду не видається за можливе.

Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Враховуючи наведене, суд вважає, що після ухвалення рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2023 у справі №308/4892/23, матеріальний стан позивачки та відповідача змінився через значні інфляційні процеси в Україні та значне підвищення вартості життя, а зростаючі потреби дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема пов`язані із харчуванням та придбанням одягу, активними заняттями спортом, додатковими витратами на аптеку, розважальні дитячі заклади - потребують суттєво більших матеріальних витрат. Визначений розмір аліментів у 3 500 грн. на кожну дитину є нижчим від рівня, який може забезпечити гармонійний розвиток та потреби дітей відповідного віку.

Аналізуючи зібрані та досліджені під час судового розгляду докази в їх сукупності, враховуючи доводи позивачки, вирішуючи питання про розмір аліментів, які слід стягувати на утримання неповнолітніх дітей сторін, суд виходить з принципу добросовісності, справедливості та розумності, крім того, враховує обов`язок щодо участі в утриманні дитини обох батьків, матеріальне становище сторін та вимоги ст. 182 СК України, й зважаючи на законодавчо встановлений мінімальний рекомендований розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, доходить висновку, що розмір аліментів, який буде достатнім та розумним для забезпечення гармонійного розвитку доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід визначити у сумі 10 000 грн., на кожну дитину, шляхом сплати такої відповідачем щомісячно.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» ст.ст. 7, 8, 12, 13, 141, 247, 258-259, 280 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 184, 192 СК України, суд

ухвалив:

Збільшити розмір аліментів, встановлений рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2023 у справі №308/4892/23.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання дітей, а саме: неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 10 000 (десять тисяч) гривень на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов