Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №755/2083/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2083/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2026 р. місто Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарях судового засідання ОСОБА_2

ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду міста Києва, об`єднані кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025100040003245 від 10 жовтня 2025 року та за №12025105040001067 від 06 листопада 2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Потсдам, Німеччина, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 24 квітня 2025 року вироком Дніпровського районного суду міста Києва за частиною першою статті 309 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду;

- 02 жовтня 2025 року вироком Дніпровського районного суду міста Києва за частиною другою статті 309 КК України, із застосуванням положень статті 71 КК України, до покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі;

- 06 листопада 2025 року вироком Дніпровського районного суду міста Києва за частиною другою статті 309 КК України, із застосуванням положень статті 70 КК України, до покарання у виді 1 року 2 місяці позбавлення волі;

- 12 грудня 2025 року вироком Дніпровського районного суду міста Києва за частиною першою статті 337 КК України, із застосуванням положень статті 71 КК України, до покарання у виді 1 року 2 місяців позбавлення волі та штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 126-1, частиною другою статті 309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства по відношенню до своєї цивільної дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою разом проживає, за статтею 173-2 КУпАП, діючи в порушення вимог статті 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, статті 29 Конституції України, згідно якої кожна людина має право на особисту недоторканість, а також в порушення вимог Закону Украйни «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на підґрунті конфліктних сімейних відносин, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство по відношенню до своєї цивільної дружини ОСОБА_6 , з якою спільно проживає в одному помешканні та пов`язаний спільним побутом, що призвело до психологічного страждання та погіршення якості життя потерпілої.

А саме, ОСОБА_4 систематично, умисно, на підґрунті конфліктних побутових сімейних відносин, вчиняв по відношенню до ОСОБА_6 , дії, виражені у словесних образах, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки, тим самим викликавши у ОСОБА_6 , періодичні негативні психоемоційні переживання (страх за своє життя та здоров`я, больові страждання, переживання образи), що погіршувало соціальне функціонування тa якість її життя.

Так, 03 грудня 2024 року близько 09 год. 50 хв., ОСОБА_4 за місцем спільного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , умисно висловлював погрози та образи в сторону своєї цивільної дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинив психологічне насильство стосовно останньої.

08 січня 2025 року постановою Дніпровського районного суду міста Києва,

ОСОБА_4 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 173-2 КУпАП та призначено покарання у вигляді накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу та направлено до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, для проходження програми для кривдників.

16 липня 2025 року близько 01 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 вчиняв домашнє насильство психологічного та фізичного характерів, відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав шкоди психологічному та фізичному здоров`ю.

13 серпня 2025 року постановою Дніпровського районного суду міста Києва,

ОСОБА_4 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 173-2 КУпАП та призначено покарання у вигляді накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

16 липня 2025 року близько 05 год. 25 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 вчиняв домашнє насильство психологічного та фізичного характерів, які полягали у стусанах, штовханнях, та ляпасах, образах нецензурною лайкою, стосовно своєї цивільної дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав останній фізичного болю та психологічних страждань.

16 вересня 2025 року постановою Дніпровського районного суду міста Києва, ОСОБА_4 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 173-2 КУпАП та призначено покарання у вигляді накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу, та направлено до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, для проходження програми для кривдників.

Разом з цим, будучи особою, неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно своєї цивільної дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на подальше систематичне вчинення домашнього насильства, на ґрунті конфліктних побутових сімейних відносин продовжив вчиняти домашнє насильство стосовно своєї цивільної дружини ОСОБА_6 , яке виразилось у психологічному насильстві та вчиненні наступних дій.

Так, 18 вересня 2025 року приблизно о 20 год. 20 хв., ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , продовжив вчиняти домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї цивільної дружини ОСОБА_6 , з якою спільно проживає в одному помешканні та пов`язаний спільним побутом, у ході якого висловлювався на адресу ОСОБА_6 нецензурною лайкою, голосно кричав, таким чином психотравмуючи ОСОБА_6 , і погіршуючи її соціальне функціонування та якість життя.

Вказані дії з боку ОСОБА_4 призвели до психологічних страждань потерпілої ОСОБА_6 , а саме, виникали періодичні негативні психоемоційні переживання (страх за своє життя та здоров`я, больові страждання, переживання образи), що погіршувало соціальне функціонування тa якість її життя.

Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, до часу фактичного виявлення працівниками поліції, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, порушуючи вимоги Закону України «Про незаконний обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки, маючи умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання без мети збуту психотропної речовини, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно придбав психотропну речовину, що знаходилась в прозорій пластиковій колбі, яку останній помістив у праву кишеню штанів в які був одягнений, та почав таким чином незаконно зберігати її при собі для власного вживання без мети збуту.

Так, 06 листопада 2025 року приблизно о 17 год. 20 хв. за адресою: м. Київ, бул. Верховної ради, 16А, працівниками поліції зупинено ОСОБА_4 , який повідомив, що зберігає при собі психотропну речовину, обіг якої заборонено.

В подальшому, 06 листопада 2025 року в період часу з 18 год. 13 хв. по 18 год. 23 хв., за адресою: м. Київ, бул. Верховної Ради, 16А, співробітниками поліції проведено обшук затриманої особи, в ході якого у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено з правої кишені штанів в які останній був одягнений, прозору пластикову ємкість, в середині якої була кристалоподібна речовина світлого кольору, яку останній зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.

Згідно з висновком експерта від 23 грудня 2025 року надана на дослідження кристалоподібна речовина синього кольору містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовин, обіг якої заборонено - PVP.Маса PVP в речовині становить 0,377 г.

PVP, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання психотропної речовини PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 126-1 та частиною другою статті 309 КК України, визнав повністю та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальних провадженнях доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказані кримінальні правопорушення, і його заява про визнання винуватості не є результатом якихось погроз або обіцянок.

Пояснив, що дійсно, він неодноразово вчиняв домашнє насильство стосовно своєї цивільної дружини ОСОБА_6 , за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП. В черговий раз вчинив домашне насильство стосовно ОСОБА_6 у вересні 2025 року ввечері, за місцем спільного проживання по АДРЕСА_1 , а саме кричав на неї та голосно виражався нецензурно в її бік. Визнає, що такі його дії спричиняли ОСОБА_6 психологічні переживання.

Також ОСОБА_4 пояснив, що 06 листопада 2025 року по бул. Верховної Ради, що у м. Києві, він знайшов пластикову колбу в якій знаходилась психотропна речовина, яку він підняв, поклав до кишені штанів та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту, однак того ж дня був зупинений працівниками поліції, які виявили та вилучили у нього колбу з психотропною речовиною. Те що в колбі знаходиться психотропна речовина, він здогадався, оскільки періодично вживає психотропні речовини. Протиправні діяння, які ставляться йому у провину, він не оспорює, в скоєному щиросердно розкаюється, просить суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, ним не оспорюються, а також є логічними, послідовними та не викликають у суду сумніву щодо їх щирості.

Відповідно до вимог частини третьої статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінальних правопорушень, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення статті 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил частини третьої статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , висновків експертів та тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів та судових витрат.

Крім того, винуватість ОСОБА_4 , який не оспорює фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Аналізуючи вищенаведене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у тому, що він своїми умисними діями вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до погіршення якості життя потерпілої особи та незаконне придбання, зберігання психотропної речовини, без мети збуту, протягом року після засудження за цією статтею, тому, визнає правильною кваліфікацію його дій за статтею 126-1 КК України та частиною другою статті 309 КК України.

При ухваленні вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Згідно статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях вказував, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»; досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує відповідно до статей 65-67 КК України та пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи розмір покарання, суд повинен виходити із усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення кримінальних правопорушень, тяжкості наслідків, що настали, тощо.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до статті 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , відповідно до статті 67 КК України, суд визнає рецедив злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд також враховує, що останній вчинив кримінальні правопорушення, які у відповідності до статті 12 КК України є нетяжкими злочинами, конкретні обставини кримінальних правопорушень, дані, що характеризують особу винного, - раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, офіційно не працює, відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб його вчинення, стадію, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкцій статті 126-1 та частини другої статті 309 КК України у виді позбавлення волі.

Згідно частини першої статті 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог статті 75 КК України, або ж застосування статті 69 КК України, чи норм статті 69-1 КК України до обвинуваченого ОСОБА_4 , суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог частини другої статті 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінальних проваджень, ОСОБА_4 був засуджений вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2025 року за частиною першою статті 337 КК України, із застосуванням положень статті 71 КК України, до покарання у виді 1 року 2 місяців позбавлення волі та штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень.

Відповідно до положення частини четвертої статті 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що дані кримінальні правопорушення ОСОБА_4 вчинив до ухвалення стосовно нього вироку Дніпровським районним судом міста Києва від 12 грудня 2025 року, суд вважає за необхідне остаточно призначити йому покарання за правилами частини четвертої статті 70, статті 72 КК України шляхом часткового складання покарань.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у даному провадженні не обирався, клопотань про його обрання не надходило.

Суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_4 відповідно до частини п`ятої статті 72 КК України в строк відбуття призначеного остаточного покарання, частково відбуте ним покарання за попереднім вироком, а саме час його перебування під вартою з 26 грудня 2025 року по день набрання даним вироком законної сили.

Процесуальні витрати згідно матеріалів кримінального провадження складають 3565 гривень 60 копійок за проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів у кримінальному провадженні №12025105040001067 від 06 листопада 2025 року (висновок № СЕ-19/111-25/68461-НЗПРАП від 23 грудня 2025 року);

Відповідно до частини другої статті 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 100, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених статтею 126-1 та частиною другою статті 309 КК України та призначити йому покарання:

-за статтею 126-1 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

-за частиною другою статті 309 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі частини четвертої статті 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком, та покарання призначеного вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2025 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 1 (одного) року 8 (вісьми) місяців позбавлення волі та штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень.

Відповідно до частини третьої статті 72 КК України, покарання у виді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень - виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у цьому провадженні не обирався, клопотань про обрання від прокурора не надходило.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту набрання вироком законної сили та звернення вироку до виконання.

Зарахувати ОСОБА_4 відповідно до частини п`ятої статті 72 КК України в строк відбуття призначеного остаточного покарання частково відбуте ним покарання за попереднім вироком, а саме час його перебування під вартою з 26 грудня 2025 року по день набрання даним вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 3565 (три тисячі п`ятсо швстдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Речові докази: кристалоподібну речовину, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,377 г., яку передано на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП в місті Києві (квитанція № 025354 від 26 грудня 2025 року - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та направити обвинуваченому. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя Дніпровського районного суду

містаКиєва ОСОБА_1