Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №299/6422/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/6422/25

Номер провадження 2/299/2473/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17.06.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого – судді Леньо В.В., при секретарі Казимірська Н.В., за участі представника позивача – Симйон І.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області, Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області (Закарпатський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої рибним запасам,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, керівник Берегівської окружної прокуратури Кириленко Д. звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Вилоцької селищної ради та Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області (Закарпатський рибоохоронний патруль) до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої рибним запасам.

Позовні вимоги мотивує тим, що 26.11.2023 року близько 15 год. 30 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) на напрямку 96 прикордонного знаку (територія Вилоцької територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) на відстані близько 1800 метрів від лінії державного кордону України в межах прикордонної смуги було виявлено та затримано громадянина України, який здійснив грубе порушення правил рибальства, а саме здійснив вилов водних живих ресурсів: типу судака у кількості 6 штук та типу голавль у кількості 1 штука забороненим знаряддям лову, а саме за допомогою двох сіток «путанка» довжиною по 5 м кожна на р. Тиса з використанням надувного плавзасобу, чим завдав матеріальної шкоди рибному господарству на загальну суму 23 120 грн.

Вказане підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 149756 від 26.11.2023 року, протоколом про виявлення, вилучення знарядь лову, іншого рибальського майна, плавучих та інших транспортних засобів, риби та інших водних живих ресурсів, виявлених у порушника від 26.11.2023 року, складеними інспектором прикордонної служби групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , та постановами Виноградівського районного суду за результатами розгляду справи № 299/8224/23.

Відповідно до розрахунку, проведеного Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області, розмір шкоди завданої рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони ОСОБА_1 становить 23 120 грн, що залишаються невідшкодованими на даний час.

Розрахунок шкоди, заподіяної ОСОБА_1 рибному господарству, проводився відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключної (морської) економічної зони України), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 роз. 4 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19.09.2022 забороняється добування (вилов) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими правилами розмірами.

Станом на час вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 як користувач водних біоресурсів, що здійснює рибогосподарську діяльність в органах рибоохорони, не зареєстрований, дозвіл на лов водних біоресурсів на умовах спеціального використання не отримував.

Постановами Виноградівського районного суду від 25.01.2024 року та 09.02.2024 року по справі № 299/8224/23 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн., з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, а саме дві сітки путанки: 1- білого кольору, довжиною 5 м, та 1- фіолетового кольору, довжиною 5 м.

Питання щодо відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом не вирішувалось.

Зазначені постанови суду від 25.01.2025 року та 09.02.2024 року у справі № 299/8224/23 не були оскаржені та набрали законної сили 06.02.2024 року та 09.02.2024 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зазначав про особливості застосування інституту преюдиції.

Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 10.12.2019 року у справі № 910/6356/19, від 15.10.2019 року у справі № 813/8801/14).

У своєму рішенні від 19.12.2019 року по справі № 916/1041/17 Верховний Суд зробив висновок про те, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, – при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах – позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

У пунктах 136-138 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц суд зробив висновки про те, що обставини справи – це життєві факти, які мають значення для вирішення спору, такі як вчинення чи не вчинення певної дії певною особою; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій чи настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, достатності (статті 77-80 ЦПК України) суд робить висновок про доведеність чи недоведеність певних обставин.

Отже, рішення Виноградівського районного суду від 25.01.2025 року та 09.02.2025 року у справі № 299/8224/23 мають преюдиціальний характер, оскільки в мотивувальній частині рішення судом підтверджено грубе порушення правил рибальства ОСОБА_1 , та незаконний вилов ним риби, а саме судака у кількості 6 штук та голавля у кількості 1 шт.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» риби є об`єктами тваринного світу.

Стаття 25 Закону України «Про тваринний світ» дає визначення рибальства як добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.

Абзацом 5 ч.1 ст. 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» конкретизується поняття добування (вилов), як вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про тваринний світ», у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно Закону України «Про тваринний світ» та інших законів.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 розділу 4 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19.09.2022 забороняється добування (вилов) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими правилами розмірами.

Тобто вилов риби ОСОБА_1 з використанням «сітки-плутанки» порушує вищезазначені вимоги законодавства про безоплатне любительське і спортивне рибальство.

Відповідно до ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 63 Закону України «Про тваринний світ», статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність.

Громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Згідно зі ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Підпунктом 8 пункту 2 розділу ІІІ Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022 року визначено, що рибалки зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну водним біоресурсам внаслідок порушення цих правил в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

За змістом п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на викладене, шкода у розмірі 23 120 грн., завдана державі з вини ОСОБА_1 внаслідок скоєного ним адміністративного правопорушення, що установлено постановою суду, яка набрала законної сили та є обов`язковою для суду при розгляді даної справи, підлягає відшкодуванню ним в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні вимоги позову підтримав та просив суд такі повністю задовольнити.

Представник Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області подав заяву про розгляд справи у його відсутності, вирішення вимог по вказаній заяві залишив на розсуд суду (а.с. 54).

Відповідач в судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Виноградівського районного суду Закарпатської області про виклик відповідача ОСОБА_1 у судове засідання (з опублікуванням оголошення про виклик, особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи). (а.с. 57, 61, 69, 71).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 149756 від 26.11.2023 року та протоколом про адміністративне правопорушення від 26.11.2024 встановлено, що 26.11.2023 року близько 15 год. 30 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) на напрямку 96 прикордонного знаку (територія Вилоцької територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) на відстані близько 1800 метрів від лінії державного кордону України в межах прикордонної смуги було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив грубе порушення правил рибальства, а саме здійснив вилов водних живих ресурсів: типу судака у кількості 6 штук та типу голавль у кількості 1 штука, які являються об`єктом занесеним до Червоної Книги, забороненим знаряддям лову, а саме за допомогою двох сіток «путанка» довжиною по 5 м кожна на р. Тиса з використанням надувного плавзасобу, чим завдав матеріальної шкоди рибному господарству на загальну суму 23 120 грн. (а.с. 20-21, 22-23).

Своїми діями відповідач ОСОБА_1 порушив п.п. 1 п. 1 розділу 4 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19.09.2022 добування (вилов) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції "хапка" та підсак, встановлених цими правилами розмірами.

Постановою Виноградівського районного суду від 25.01.2024 року та постановою Виноградівського районного суду від 09.02.2024 року по справі № 299/8224/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КупАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, а саме дві сітки путанки: 1- білого кольору, довжиною 5 м, та 1- фіолетового кольору, довжиною 5 м.та без конфіскації засобів вчинення правопорушення (а.с. 25-26, 27-28).

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 є доведеною, постанова Виноградівського районного суду від 25.01.2024 року набрала законної сили 06.02.2024 року та постанова Виноградівського районного суду від 09.02.2024 року набрала законної сили 09.02.2024 року.

Статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.

Стаття 25 Закону України «Про тваринний світ» дає визначення рибальства як добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.

Абзацом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» конкретизується поняття добування (вилов), як вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про тваринний світ», у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно Закону України «Про тваринний світ» та інших законів.

Відповідно до пп. 1 п. 1 розділу 4 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України N?700 від 19.09.2022 забороняється добування (вилов) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими правилами розмірами.

В силу ч. 1 ст. 20 Закону України «Про червону книгу України» відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, несуть особи, винні у тому числі, у погіршенні, знищенні середовища перебування (зростання) видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України.

Статтею 63 Закону України «Про тваринний світ», статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність.

Громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Згідно зі ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Підпунктом 8 пункту 2 розділу III Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України N?700 від 19.09.2022 визначено, що рибалки зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну водним біоресурсам внаслідок порушення цих правил в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Згідно розрахунку розміру шкоди, завданої рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних біоресурсів Болажем О.Й. нанесено збитків рибному господарству України на суму 23 120,00 грн. (а.с. 30).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсі» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України га законами України.

Таким чином, шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використанні і відтворення біоресурсів, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді.

Згідно ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.

Відповідно до повідомлення виконавчого комітету Вилоцької селищної ради від 07.11.2025 року № 02-10/1718, шкода в розмірі 23 120 грн., завдана ОСОБА_1 тваринному світу, внаслідок незаконного вилову риби, не відшкодована (а.с. 40).

Оскільки, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 , ним завдано шкоду державі, прокурор звертається до Виноградівського районного суду Закарпатської області із вказаним позовом в інтересах держави в особі Вилоцької селищної ради та Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області в порядку представництва інтересів держави, з метою відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 "Про бюджетну класифікацію" затверджено код класифікації доходів бюджету для грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності - 24062100.

Сума зараховується в повному обсязі на один рахунок місцевої ради, з якого здійснюється автоматичний відсотковий розподіл між рівнями бюджету відповідно до п. 4 ч.1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України.

За правилами ч.1 ст. 69-1 Бюджетного Кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Тобто, завдані природним ресурсам збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Матеріалами справи встановлено, що лов риби Болажем О.Й. забороненим знаряддям лову "сіткою плутакою" відбувався на території Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що вимоги Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі: Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області та Вилоцької селищної ради про відшкодування відповідачем матеріальних збитків, завданої рибними запасами є законними, суд вважає, що позов належить задовольнити.

Керуючись ст. 12, 18, 76-77, 79-82, 141, 258, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 15-16, 1166 ЦК України, ст. 40, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" суд, -

У Х В А Л И В :

Заявлений позов задоволити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) в користь держави шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 23120 (двадцять три тисячі сто двадцять) гривень на казначейський рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області для його подальшого розподілу між державним і місцевим бюджетами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Закарпатської обласної прокуратури судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22.06.2026 року.

Головуючий Леньо В. В.