Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №299/118/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне переправлення осіб через державний кордон України

Дата: 21 червня 2026 р.

Справа: №299/118/26

Суддя: Надопта А. А.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/118/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів в режимі відеоконференції обвинувальний акт в кримінальному провадженні за №42025072210000167, внесеному до ЄРДР 01.07.2025р. по обвинуваченню-

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 та мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, інспектора прикордонної служби 1 категорії групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 у званні «старший сержант», раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 та ч.1 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що у обвинуваченого ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 26.06.2025, та у невстановленому місці, але на території Берегівського району Закарпатської області, який являється військовослужбовцем ДПС України, виник злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за межі України, шляхом використання свого службового становища.

Так ОСОБА_4 , реалізовуючи свій умисел щодо сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 26.06.2025р., перебуваючи у невстановленому точному місці, але на території Берегівського району Закарпатської області, запропонував громадянину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , своє сприяння у незаконному переправленні через державний кордон України осіб, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за межі території України, зокрема: шляхом надання службової інформації про маршрути руху до державного кордону України, розташування прикордонних нарядів та технічних засобів охорони кордону на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України, а також забезпечення від викриття іншими військовослужбовцями ДПС України, а взамін такого сприяння у незаконному переправлені осіб через державний кордон України з боку ОСОБА_4 , останній висловив ОСОБА_6 прохання надавати йому ( ОСОБА_4 ) неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США за одну незаконно переміщену через державний кордон особу.

Поряд з цим ОСОБА_6 , розуміючи незаконність зазначених дій ОСОБА_4 , не бажаючи бути втягненим у протиправну діяльність та бути притягненим до кримінальної відповідальності, звернувся до правоохоронних органів та почав діяти під контролем правоохоронних органів з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_4 .

У подальшому, 19.07.2025р., близько 15.00 години ОСОБА_6 зустрівся із ОСОБА_4 за місцем проживання останнього, а саме: у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , де під час розмови ОСОБА_4 , здійснюючи свою діяльність з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, діючи всупереч інтересам служби, підтвердив свій злочинний намір у сприянні незаконному переправленні осіб через державний кордон України на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України шляхом використання свого службового становища, та, з урахуванням відомої йому ( ОСОБА_4 ) по службі інформації щодо розстановки нарядів та спеціальних технічних засобів з охорони державного кордону України, надав інформацію ОСОБА_6 щодо особливостей та механізму незаконного перетину особами державного кордону України; можливого часу, місця, способу такого перетину та маршруту руху вказаних осіб до лінії державного кордону України, а саме: у районі прикордонних знаків № НОМЕР_2 ділянки відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України, у період часу з 02 год. 00 хв. по 02 год. ЗО хв. 21 07.2025 року, а також, під час цієї зустрічі, ОСОБА_4 , на виконання раніше обумовлених домовленостей, висловив ОСОБА_6 прохання надавати йому ( ОСОБА_4 ) неправомірну вигоду у розмірі 500 (п`ятсот) доларів СІЛА за кожну незаконно переправлену особу через державний кордон України, у якості грошової винагороди за надану ОСОБА_4 службову інформацію.

Надалі, 21.07.2025 близько 02 год. 00 хв., згідно з наданими вказівками та порадами ОСОБА_4 , під контролем правоохоронних органів, було здійснено імітацію незаконного переміщення через державний кордон України чотирьох осіб, про що ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 за допомогою застосунку «Vhatsapp».

Цього ж дня, тобто 21.07.2025 близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, всупереч інтересам служби, перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , зустрівся із ОСОБА_6 та отримав від нього грошові кошти у розмірі 2000 доларів США, що станом на 21.07.2025 відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України становило 83500,00 грн., за сприяння з боку ОСОБА_4 у незаконному переправленні чотирьох осіб через державний кордон України шляхом використання свого службового становища, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, шляхом надання порад, вказівок, усуненням перешкод, вчинене службовою особою з використанням службового становища, вчинене щодо кількох осіб,з корисливих мотивів.

Крім того, інспектор прикордонної служби 1 категорії групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , будучи службовою особою, у порушення вищевказаних вимог законодавства, вчинив умисний корисливий корупційний злочин, передбачений ч.1 ст. 368 КК України.

У невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 26.06.2025, та у невстановленому місці, але на території Берегівського району Закарпатської області у ОСОБА_4 , який являється військовослужбовцем ДПС України, виник злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за межі України, шляхом використання свого службового становища.

Так, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій умисел щодо сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 26.06.2025, перебуваючи у невстановленому точному місці, але на території Берегівського району Закарпатської області, запропонував громадянину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , своє сприяння у незаконному переправленні через державний кордон України осіб, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за межі території України, зокрема: шляхом надання службової інформації про маршрути руху до державного кордону України, розташування прикордонних нарядів та технічних засобів охорони кордону на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону ДГІС України, а також забезпечення від викриття іншими військовослужбовцями ДПС У країни, а взамін такого сприяння у незаконному переправлені осіб через державний кордон України з боку ОСОБА_4 , останній висловив ОСОБА_6 прохання надавати йому ( ОСОБА_4 ) неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США за одну незаконно переміщену через державний кордон особу.

Поряд з цим, ОСОБА_6 , розуміючи незаконність зазначених дій ОСОБА_4 , не бажаючи бути втягненим у протиправну діяльність та бути притягненим до кримінальної відповідальності, звернувся до правоохоронних органів та почав діяти під контролем правоохоронних органів з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_4 .

У подальшому, 19.07.2025 близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_6 зустрівся із ОСОБА_4 за місцем проживання останнього, а саме: у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , де під час розмови ОСОБА_4 , здійснюючи свою діяльність з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, діючи всупереч інтересам служби, підтвердив свій злочинний намір у сприянні незаконному переправленні осіб через державний кордон України на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України шляхом використання свого службового становища, та, з урахуванням відомої йому ( ОСОБА_4 ) по службі інформації щодо розстановки нарядів та спеціальних технічних засобів з охорони державного кордону України, надав інформацію ОСОБА_6 щодо особливостей та механізму незаконного перетину особами державного кордону України; можливого часу, місця, способу такого перетину та маршруту руху вказаних осіб до лінії державного кордону України, а саме: у районі прикордонних знаків № НОМЕР_2 ділянки відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України, у період часу з 02 год. 00 хв. по 02 год. ЗО хв. 21 07.2025 року, а також, під час цієї зустрічі, ОСОБА_4 , на виконання раніше обумовлених домовленостей, висловив ОСОБА_6 прохання надавати йому ( ОСОБА_4 ) неправомірну вигоду у розмірі 500 (п`ятсот) доларів США за кожну незаконно переправлену особу через державний кордон України, у якості грошової винагороди за надану ОСОБА_4 службову інформацію.

У подальшому, 21.07.2025р., близько 02.00 години, згідно з наданими вказівками та порадами ОСОБА_4 , під контролем правоохоронних органів, було здійснено імітацію незаконного переміщення через державний кордон України чотирьох осіб, про що ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 за допомогою застосунку «Whatsapp».

Цього ж дня, тобто 21.07.2025р., близько 14.00 години, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, всупереч інтересам служби, перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , зустрівся із ОСОБА_6 та отримав від нього неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США, що станом на 21.07.2025р. відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України становило 83500,00 грн., за сприяння з боку ОСОБА_4 у незаконному переправленні чотирьох осіб через державний кордон України шляхом використання свого службового становища, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Вказаними діями інспектор прикордонної служби 1 категорії групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.368 КК України, а саме - прохання надати та одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.

Згідно з положеннями ст.94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку. Оцінка доказів, як вбачається зі ст.94 КПК, є виключною компетенцією суду.

Свій висновок щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.2 ст.332 та ч.1 ст.369 КК, суд обґрунтовує на сукупності досліджених під час судового розгляду доказів, які були оцінені відповідно до закону і в сукупності та визнані судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , заперечуючи свою провину в скоєнні ним інкримінованих злочинів, показав, що обвинувачення щодо нього є необґрунтованим. Вказав, що свідок ОСОБА_7 в травні 2025р. запропонував йому, як працівникові ДПС, що буде давати інформацію про осіб, які мають намір незаконно перетнути державний кордон, але лише при умові надання йому грошової винагороди, оскільки він на утриманні має 13 дітей. Зокрема, 10.06.2025р. ОСОБА_7 повідомив йому про 10 осіб, які мають намір незаконно перейти кордон, про що він повідомив керівнику відділення ОСОБА_8 , але затримань не відбулось. 19.07.2025р. до нього додому в гості прийшов ОСОБА_7 , приніс з собою горілку, кавун, задавав йому провокативні питання, він його вислухав, оскільки хотів виявити військовослужбовців на КПП «Вилок», які допомогають незакнно переходити кордон, однак про ці розмови із ОСОБА_7 він керівника відділення не повідомляв- не було конкретної інформації, тим більше, його ніхто не інструктував, як необхідно діяти в подібних ситуаціях. 21.07.2025р. ОСОБА_7 також зайшов в гості, після нього постукали в двері і був проведений обшук, під час якого йому підкинули імітовані кошти, тобто була провокація злочину з боку правоохоронців. Зустрічі всі відбувались по ініціативі самого Славити і коштів від нього він не отримував, а відтак просив суд його виправдати.

Так, незважаючи на те, що обвинувачений не визнав своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів, суд безпосередньо дослідив докази у справі та дійшов висновку про наявність у його діях складу інкримінованих йому злочинів, а його доводи та доводи його захисника про недоведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих злочинів - безпідставні та спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів доводиться показаннями свідка ОСОБА_6 , який у суді показав, що із обвинуваченим познайомився літом 2025р., при цьому ОСОБА_9 запропонував йому заробити грошей- переправляти людей, а він буде давати інформацію. Він погодився, обмінялись телефонами. Перша зустріч відбулась на посту, потім у обвинуваченого дома- він зокрема говорив про напрямок 71 прикордонного знаку. На зустріч 21.07.2025р. він взяв горілку, кавун, випили в нього дома, домовились з ним, що за одного чоловіка він буде брати по 500 доларів США, давав інформацію як іти в напрямку 70-71 прикордонного знаку. Потім він передав ОСОБА_9 гроші- імітовані 2000 доларів США, при цьому він сказав жінці, щоб подала йому рукавички медичні, почав рахувати, після цього вибіг в приміщення, коли прийшли з обшуком, при цьому гроші завернув в ці ж рукавички. Гарника знає більше року, заяву правоохоронним органам він написав добровільно.

Свідок ОСОБА_10 , допитаний у суді по ініціативі сторони захисту, повідомив, що він з 30.01.2025р. по 30.06.2025р. проходив службу на ВП «Велика Паладь» на посаді заступника начальника, військове звання лейтенант. Вказав, що ОСОБА_9 10.06.2025р. повідомляв його про намір 10-ти чоловік перетнути державний кордон в напрямку 65-90 прикордонних знаків, про що він доповів по команді, дану інформацію він отримав нібито від осіб ромської національності та надає правдиву інформацію. Після була організована служба щодо посилення охорони кордону на зазначених напрямках, довго чекали, але нічого не відбулось, зокрема, від нарядів доповіді не поступили. На це ОСОБА_9 казав, що отримана ним інформація не підтвердилась.

Також допитана у суді по ініціативі сторони захисту свідок ОСОБА_11 повідомила, що вона є цивільною дружиною обвинуваченого. Свідка ОСОБА_7 вона бачила один раз в себе дома 19.07.2025р., зокрема, він з обвинуваченим перебували у столовій та спілкувались по роботі, про що саме вона не чула. 21.07.2025р. ОСОБА_7 також заходив до них поговорити з чоловіком, проте чи передавав ОСОБА_7 чоловікові гроші вона не бачила. На запитання прокурора про те, чи просив в неї ОСОБА_9 21.07.2025р. резинові рукавички, вказала, що в домі в них були такі рукавички, які вона використовувала для мишоловки. Також показала, що 21.07.2025р. в них у домі був обшук, під час якого в них вибили двері. Зайшов слідчий і з ним троє, а ще троє не представились. Вважає, що гроші були підкинуті, оскільки ці троє перебували на вулиці під час обшуку і на відео вони не попали. Зокрема, один із них, в «строкатій футболці» заходив в котельню- вона це бачила через вікно, вона на це звертала увагу слідчого.

Оскільки свідок ОСОБА_6 в суді дав беззаперечні відомості з приводу обвинувачення, які повністю узгоджуються з безпосередньо дослідженими в судовому засіданні сукупністю інших письмових та інших доказів, в суді не встановлено будь-якої заінтересованості цього свідка в справі.

Також, оцінюючи показання свідка ОСОБА_10 суд констатує, що вони прямого доказового значення щодо обвинувачення ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих йому злочинів- не мають, проте вони достатньо повно свідчать про розвиток та перебіг поведінки обвинуваченого, яка незадовго передувала обставинами, які інкримінуються йому.

Такі показання свідків є допустимим джерелом доказів, оскільки отриманні від сторонніх осіб за відповідно передбаченої законом процесуальної процедури, вони достовірно підтверджують факт щодо переправлення обвинуваченим особи через державний кордон України, вчинене службовою особою, з використанням свого службового становища та факт пропозиції обвинуваченим надати службовій особі неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.

Водночас, показання свідка ОСОБА_11 в частині показань чи просив обвинувачений у неї медичні рукавички для перерахунку грошей, які йому передав свідок ОСОБА_7 , суд розцінює критично, оскільки свідок є цивільною дружиною обвинуваченого, а відтак вбачається її безпосередня заінтересованість в даній справі, а, отже, належно оцінивши їх у сукупності з іншими здобутими у справі доказами, зокрема з показами допитаних у суді інших свідків та даними, що містяться в протоколах слідчих дій, за результатами проведення НСРД про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а також безпосередньо у висновках експертів обґрунтовано суд відхиляє їх.

Крім цього вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів доводиться наступними письмовими доказами, безпосередньо сприйнятими, дослідженими, оціненими судом згідно зі статтею 94 КПК України, зокрема, вина обвинуваченого підтверджується даними, що містяться в протоколах слідчих дій, за результатами проведення НСРД про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а також безпосередньо у висновках експертів /т.1 а.п.93-259/.

Так, фактичними даним Листа Управління СБУ в Закарпатській області від 27.06.2025 №58/5/1-1595, з доданими рапортом від 27.06.2025 №58/5/1-1593 на 1 арк. та заявою про злочин від 26.06.2025 №С-137 про те, що військовослужбовець ДПС України ОСОБА_4 причетний до організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом використання свого службового становища й за свої незаконні дії останній отримає неправомірну вигоду. Також, наявна заява конфідента - ОСОБА_6 про вчинення ОСОБА_4 протиправних дій. Вказані документи стали підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР;

Фактичними даними Листа Управління СБУ в Закарпатській області від 02.07.2025 №58/5/1-1634 в якому зазначена Інформація щодо виконання доручення слідчого, згідно якої встановлені точні анкетні дані ОСОБА_4 , його роль і функції у злочинній діяльності та визначено номер телефон, яким останній користується - НОМЕР_3 ).

Фактичними даними постанови про залучення особи до проведення НСРД та про використання конфіденційного співробітництва від 02.07.2025 щодо залучення ОСОБА_6 до конфіденційного співробітництва.

Даними письмової згоди на залучення до проведення НСРД та про використання конфіденційного співробітництва від 02.07.2025р., відповідно до якої ОСОБА_6 надав добровільну згоду на залучення його до конфіденційного співробітництва.

Фактичним даними Ухвали слідчого судді Закарпатського апеляційного суду від 17.07.2025 №04241, якою надано дозвіл на проведення НСРД щодо ОСОБА_4 терміном до 16.09.2025 та Ухвали слідчого судді Закарпатського апеляційного суду від 17.07.2025 №04240, якою надано дозвіл на проведення НСРД щодо ОСОБА_6 терміном до 16.09.2025.

Фактичними даними Постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 16.07.2025 №957, якою для отримання доказів злочинної діяльності ОСОБА_4 прокурором винесено постанову про контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, а саме: створення відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів ОСОБА_4 ).

Фактичними даними Протоколу за результатами контролю за вчиненням злочину від 01.08.2025 за №5/1/1967, за результатами НСРД встановлено, що 19.07.2025 ОСОБА_6 зустрівся із ОСОБА_13 за місцем проживання останнього (с.В.Поладь, Берегівського району), де ОСОБА_4 підтвердив ОСОБА_6 свій намір щодо сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України на ділянці відповідальності ВПС «Вилок» 27 ПЗ, за грошову винагороду у розмірі 500 доларів США за одну особу. Також, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що переправлення осіб через кордон треба зробити в районі прикордонних знаків №70-71 ділянки відповідальності ВПС «Вилок», у період часу з 02.00 год. по 02.30 год. 21.07.2025. Надалі, 21.07.2025 близько 02.00 год., згідно наданих ОСОБА_4 вказівок, було здійснено імітацію незаконного переміщення через державний кордон України 4-ох осіб. У подальшому, 21.07.2025 близько 14.00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання зустрівся із ОСОБА_6 й отримав від останнього грошові кошти у розмірі 2000 доларів США, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів).

Фактичним даними Протоколу виготовлення ідентифікованих, несправжніх (імітаційних) засобів від 21.07.2025, відповідно до якого створено несправжні імітаційні купюри - долари США у кількості 20 штук на загальну суму 2000 доларів США, серії МВ №07247983С, які були передані ОСОБА_4 та фактичним даниим Протоколу про результати отримання грошових коштів від 21.07.2025 на 1 арк.

Фактичними даними Протоколу про ідентифікацію (помічення) та вручення грошових коштів від 21.07.2025р., відповідно до якого вказані кошти на загальну суму 2000 доларів США були вручені ОСОБА_6 для передачі ОСОБА_4 .

Фактичиними даними, відтворених у судовому засіданні відповідно до ст.359 КПК звукозаписах щодо обставин, про які детально зазначено у протоколах про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме протоколами НСРД «Аудіо-, відеоконтроль особи» від 19.07.2025, №5/1/1854т, до якого додано оптичний диск №5/1-1902т від 19.07.2025 та - ББ карта №5/1-1903т від 19.07.2025., відповідно до яких 19.07.2025 ОСОБА_6 зустрівся із ОСОБА_4 за місцем проживання останнього (с. В. Поладь Берегівського району), де під час розмови ОСОБА_4 інформує ОСОБА_6 , що незаконне переміщення осіб через ДК України треба зробити в районі прикордонних знаків №70-71 ділянки відповідальності ВПС «Вилок», у період часу з 02.00 год. по 02.30 год. 21.07.2025 (пряма мова ОСОБА_4 : ...треба йти на 70 в цю сторону, як до Вилка, так краще йти; ... тільки нехай йдуть вночі, нехай йдуть під утро - в часа 2:00 або 3:00), а також ОСОБА_4 інформує ОСОБА_6 щодо особливостей незаконного переправлення осіб через ДК України та оплати своїх «послуг» (пряма мова ОСОБА_4 : ... вони нехай денюжкі тобі дають, а дальше кожному своє; ... можна спробувати 4-ох чоловік, головне щоб молоді були, щоб могли бистро бігати; ... давай так, ти своїх там робиш і потім повернешся, а коли прийдеш ми там вже з тобою розберемся; ...якби я сам вів, то інше, але я тобі кажу, де люди стоять, де несуть наряди 67-69, нехай йдуть, побачиш сам шо пройдуть; ...показуєш направлєніє, через поле і ще раз через поле; ...так під сітку, кидаєш йдуть собі далі; ...я тобі даю напрямок і ти працюєш, якщо шо, то я не при ділах, а так відблагодориш мене як має бути; ... канава не на 70, а на 68, там якраз рухи наряду, я тобі говорю на другу сторону пустити, дивися, там іде село, там кукурудзяне поле, ось тудою і прямо пускаєш; ОСОБА_6 : а скільки за чотирьох, скажи? ОСОБА_4 показує пальцями суму за 4-ох осіб), що свідчить про ініціативність обвинуваченого у бажанні здійснити інкриміновані йому злочини проявляється у визначенні ним часу такого переміщення, напрямку руху, розміщення прикордонних нарядів тощо.

Фактичними даними Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.07.2025р., відповідно до якого ОСОБА_6 впізнає ОСОБА_4 .

Фактичними даними Протоколу проведення слідчого експерименту від 08.12.2025р., з доданим відеозаписом, на якому Відтворено на відео, за участі свідка ОСОБА_6 обставини вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів.

Відповідно до Ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.07.2025р. у справі №308/10453/25, якою надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 та фактичними даними Протоколу обшуку від 21.07.2025р., з доданим відеозаписом, яким зафіксовано процес проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , у ході якого вилучено 2 мобільні телефони, які належать ОСОБА_4 , а також імітаційні грошові кошти у розмірі 2000 доларів США.

Ці обставини підтверджуються і узгоджуються із фактичними даними Постанови про визнання речовими доказами від 21.07.2025р., якими визнано речовими доказами речі, які вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , у ході якого вилучено 2 мобільні телефони, які належать ОСОБА_4 , а також імітаційні грошові кошти у розмірі 2000 доларів США.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 23.07.2025 у справі №308/10453/25 накладено арешт на вилучені речі 2 мобільні телефони, які належать ОСОБА_4 , а також імітаційні грошові кошти у розмірі 2000 доларів США.

Фактичними даними Висновку судового експерта за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису від 12.09.2025 №СЕ-19/107-25/10339-В3 на 7 арк., згідно яких голос і мовлення, які зафіксовані на матеріальних носіях під час НСРД належать саме ОСОБА_4 .

Фактичними даними висновку судового експерта за результатами проведення судової дактилоскопічної експертизи від 27.11.2025 №СЕ-19/107-25/13069-Д, яка була проведена з метою встановлення наявності слідів рук на імітаційних коштах, які були вилучені у ОСОБА_14 . Відповідно до результатів цієї експертизи тільки на одній купюрі наявні сліди папілярних ліній (№11), однак виявлені сліди для ідентифікації не придатні.

Даними Витягу із наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України від 03.01.2025 №8-ОС на 1 арк.

Даними Витягу із наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України від 03.04.2025 №356-ОС.

Посадова інструкція інспектора прикордонної служби 1 категорії групи моніторингу обстановки ВІПС «Велика Паладь» ВПС «Вилок».

Фактичними даними Висновку службового розслідування від 18.08.2025 №12/280/25, з додатками про встановлення обставин, причин та умов, що сприяли можливому вчиненню правопорушення ОСОБА_15 . Крім цього, згідно з витягом з книги прикордонної служби ВІПС «Велика Паладь» ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_4 у період з 20.00 год. 20.07.2025 по 08.00 год. 21.07.2025 перебував у прикордонному наряді.

Листом ВВВБ по 27 прикордонному загоні від 05.01.2026 №16.2.4/524-26, з додатком, відповідно до якого записи з камери, яка розташована на напрямку 70 прикордонного знаку відсутні, оскільки термін зберігання становить 15 діб, а також не можливо провести огляду телефону ОСОБА_6 ).

Лист НОМЕР_1 прикордонного загону від 05.12.2025 №02.2/23227-26 з додатками, згідно вказаного листа у період з 20.07.2025 по 21.07.2025 внесення будь-яких записів від ОСОБА_16 відсутні).

На переконання суду, ці докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей і не викликають сумнівів щодо їх належності, допустимості, достовірності.

Також судом досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого, а саме: Вимога з УІЗЕ ГУНП в Закарпатській області, згідно якої ОСОБА_4 раніше не судимий; Листом КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня» від 13.08.2025 №31/7972 та Листом КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м.Берегова» від 04.08.2025 №1871, згідно яких обинвачений на обіку лікарів нарколога, фтізіатра та психіатра не перебуває.

Отже, сукупність наведених доказів, що була безпосередньо досліджена судом, є достатньою для висновків суду стосовно доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а відтак суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вирішив, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 мали місце, ці діяння містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, шляхом надання порад, вказівок, усуненням перешкод, вчинене службовою особою з використанням службового становища, вчинене щодо щодо кількох осіб,з корисливих мотивів та ч.1 ст.368 КК України, а саме - прохання надати та одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, обвинувачений винен у вчиненні цих кримінальних правопорушень та підлягає покаранню за вчинені ним злочини, оскільки такі ним вчинено у стані осудності.

Обвинувачений не вчинив кримінальні правопорушення у стані обмеженої осудності.

Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Так, захисник обвинуваченого стверджував, що прокурор в судовому засіданні не довів винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень поза розумним сумнівом, проте такі доводи, на переконання суду, є необґрунтованими.

Так, із системного аналізу кримінального процесуального закону випливає, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів.

При цьому, відповідно до ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Разом з тим, оцінюючи доводи обвинуваченого та його захисника про відсутність в діях обвинуваченого складу інкримінованих йому злочинів, а тому його слід виправдати, окрім того, відносно нього була проведена провокація з боку правоохоронних органів, для чого був залучений свідок ОСОБА_17 , на якого у правоохоронних органах були компрматеріали, суд вважає їх необґрунтованими і розцінює їх, як лінію захисту від пред`явленого обвинувачення.

Даючи правову оцінку заперечень обвинуваченого факту вчинення ним інкримінованих йому злочинів, то такий спростовується дослідженими у суді доказами, зокрема, показами свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні, особистим повідомленням цього свідка про вчинення кримінального правопорушення, даними постанови про залучення особи до проведення НСРД та про використання конфіденційного співробітництва від 02.07.2025 щодо залучення ОСОБА_6 до конфіденційного співробітництва.

Постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 16.07.2025 №957, якою для отримання доказів злочинної діяльності ОСОБА_4 прокурором винесено постанову про контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, а саме: створення відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів ОСОБА_4 .

Так, з Протоколу за результатами контролю за вчиненням злочину від 01.08.2025 за №5/1/1967, за результатами НСРД встановлено, що 19.07.2025 ОСОБА_6 зустрівся із ОСОБА_13 за місцем проживання останнього (с.В.Поладь, Берегівського району), де ОСОБА_4 підтвердив ОСОБА_6 свій намір щодо сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України на ділянці відповідальності ВПС «Вилок» 27 ПЗ, за грошову винагороду у розмірі 500 доларів США за одну особу. Також, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що переправлення осіб через кордон треба зробити в районі прикордонних знаків №70-71 ділянки відповідальності ВПС «Вилок», у період часу з 02.00 год. по 02.30 год. 21.07.2025. Надалі, 21.07.2025 близько 02.00 год., згідно наданих ОСОБА_4 вказівок, було здійснено імітацію незаконного переміщення через державний кордон України 4-ох осіб. У подальшому, 21.07.2025 близько 14.00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання зустрівся із ОСОБА_6 й отримав від останнього грошові кошти у розмірі 2000 доларів США, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів).

Фактичиними даними, відтворених у судовому засіданні відповідно до ст.359 КПК звукозаписах щодо обставин, про які детально зазначено у протоколах про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме протоколами НСРД «Аудіо-, відеоконтроль особи» від 19.07.2025, №5/1/1854т, відповідно до яких 19.07.2025 ОСОБА_6 зустрівся із ОСОБА_4 за місцем проживання останнього (с. В. Паладь Берегівського району), де під час розмови ОСОБА_4 інформує ОСОБА_6 , що незаконне переміщення осіб через ДК України треба зробити в районі прикордонних знаків №70-71 ділянки відповідальності ВПС «Вилок», у період часу з 02.00 год. по 02.30 год. 21.07.2025 (пряма мова ОСОБА_4 : ...треба йти на 70 в цю сторону, як до Вилка, так краще йти; ... тільки нехай йдуть вночі, нехай йдуть під утро - в часа 2:00 або 3:00), а також ОСОБА_4 інформує ОСОБА_6 щодо особливостей незаконного переправлення осіб через ДК України та оплати своїх «послуг» (пряма мова ОСОБА_4 : ... вони нехай денюжкі тобі дають, а дальше кожному своє; ... можна спробувати 4-ох чоловік, головне щоб молоді були, щоб могли бистро бігати; ... давай так, ти своїх там робиш і потім повернешся, а коли прийдеш ми там вже з тобою розберемся; ...якби я сам вів, то інше, але я тобі кажу, де люди стоять, де несуть наряди 67-69, нехай йдуть, побачиш сам шо пройдуть; ...показуєш направлєніє, через поле і ще раз через поле; ...так під сітку, кидаєш йдуть собі далі; ...я тобі даю напрямок і ти працюєш, якщо шо, то я не при ділах, а так відблагодориш мене як має бути; ... канава не на 70, а на 68, там якраз рухи наряду, я тобі говорю на другу сторону пустити, дивися, там іде село, там кукурудзяне поле, ось тудою і прямо пускаєш; ОСОБА_6 : а скільки за чотирьох, скажи? ОСОБА_4 показує пальцями суму за 4-ох осіб), що свідчить про ініціативність обвинуваченого у бажанні здійснити інкриміновані йому злочини проявляється у визначенні ним часу такого переміщення, напрямку руху, розміщення прикордонних нарядів тощо.

Фактичними даними Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.07.2025р., відповідно до якого ОСОБА_6 впізнає ОСОБА_4 та Протоколу проведення слідчого експерименту від 08.12.2025р., з доданим відеозаписом, на якому Відтворено на відео, за участі свідка ОСОБА_6 обставини вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів.

Суд також визнає необґрунтованими доводи сторони захисту про недопустимість як доказу даних протоколу обшуку.

Суд виходить з того відповідно до Ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.07.2025р. у справі №308/10453/25, було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 .

Даними Протоколу обшуку від 21.07.2025р., з доданим відеозаписом, зафіксовано процес проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , у ході якого вилучено 2 мобільні телефони, які належать ОСОБА_4 , а також імітаційні грошові кошти у розмірі 2000 доларів США.

Доводи захисника щодо присутності під час обшуку сторонніх осіб не впливають на висновки суду щодо допустимості протоколу обшуку від 21.07.2025р., з доданим відеозаписом, на якому зафіксовано процес проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , як доказу, оскільки стосовно присутності цих осіб не заперечував жоден із учасників обшуку, у тому числі й обвинувачений, а відповідно до вимог КПК слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.

Крім цього, захистом не обґрунтовано, яким чином присутність даних осіб вплинула на процедуру проведення обшуку та достовірність отриманих під час його проведення фактичних даних.

Також суд вважає неспроможними показання обвинуваченого щодо того, що він «нібито спілкувався із свідком ОСОБА_7 з метою виявити недобросовісних військовослужбовців на КПП «Вилок», оскільки такі спростовуються даними Листа НОМЕР_1 прикордонного загону від 05.12.2025 №02.2/23227-26 з додатками, згідно якого у період з 20.07.2025 по 21.07.2025 внесення будь-яких записів від ОСОБА_4 відсутні, таким чином, чітко підтверджено обставини, щодо вчинення обвинуваченим інкримінованих йому злочинів.

Також суд спростовує доводи захисника та обвинуваченого щодо наявності провокації злочину.

З цього приводу суд відзначає, той факт, що свідок ОСОБА_6 діяв під контролем правоохоронних органів, ніяким чином не свідчить про вчинення провокаційних дій правоохоронними органами чи самим свідком щодо обвинуваченого, оскільки свідок був задіяний працівниками правоохоронних органів для фіксування протиправної діяльності обвинуваченого у відповідності до вимог КПК та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Окрім того, у справі немає відомостей і стороною захисту не надано в судовому засіданні будь-яких даних, які би свідчили про провокацію обвинуваченого вчинити злочини, зокрема відсутні неодноразові, наполегливі прохання з боку свідка, а навпаки за обставинами справи сам обвинувачений під час розмов, в тому числі і телефоних, з свідком наполегливо та послідовно схиляв останього до організації та переправлення через державний кордон людей за грошову винагороду в сумі 500 доларів США за одну особу, що підтверджено протоколами за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії, якими зафіксовано розмови між свідком та обвинуваченим.

При цьому згідно з усталеною судовою практикою (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду, ухвалені у провадженнях № 51-791км19, № 51-7096км18, № 51-6497км18, № 51-2010км19, № 51-2040км19, № 51-1968км19, № 51-2950км20, № 51-27км20, № 51-2025км20, № 51-420км19, № 51-6190км18, № 51-584км18, № 51-7086км18, № 51-8747км18) застосування особливих методів ведення слідства, зокрема агентурних методів, саме по собі не може порушувати права особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний вказаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину.

Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів судова практика виробила змістовний та процесуальний критерії. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Так, для встановлення факту провокації злочину визначальним є з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що органи досудового розслідування діяли пасивно і не підбурювали обвинуваченого до вчинення злочину. Таким чином, дії працівників органів досудового розслідування, зважаючи на прецедентну практику ЄСПЛ стосовно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не призвели до підбурювання обвинуваченого та вчинення злочинів, що йому інкримінуються.

Суд також перевірив законність негласних слідчих (розшукових) дій з огляду на наявність відповідних процесуальних підстав для їх проведення та використання їх результатів, а тому вказані докази обґрунтовано визнав допустимими.

Окрім того, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься висновок судового експерта за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису від 12.09.2025 №СЕ-19/107-25/10339-В3, згідно яких голос і мовлення, які зафіксовані на всіх матеріальних носіях під час НСРД, і які були дослідженні в судовому засіданні, належать саме ОСОБА_4 . Тобто його особу в передбачений процесуальним законом спосіб було ідентифіковано на відео звукозаписах, безпосередньо досліджених у судовому засіданні.

Відхиляючи доводи сторони захисту про недопустимість як доказів висновків ряду експертиз суд зазначає, що кримінальний процесуальний закон не встановлює для прокурора обов`язку долучати під час судового розгляду всі зібрані в ході досудового розслідування докази, сторона обвинувачення має право на власний розсуд визначати обсяг доказів, необхідних і достатніх для доведення винуватості особи в інкримінованому злочині та притягнення її до кримінальної відповідальності. Водночас усі докази, у тому числі висновки експертів за результатами проведених експертних досліджень, представлені прокурором у суді на підтвердження винуватості ОСОБА_4 , були відкриті стороні захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК України і в ході судового розгляду в суді нею не оспорювалась.

Суд нагадує, що ст. 91 КПК визначає обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, до них відносяться: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Дана норма відповідає на питання - встановлення яких фактів і обставин є метою доказування. Правильне визначення цих обставин, їх всебічне, повне і об`єктивне дослідження дозволяють вирішити кримінальне провадження по суті.

При доказуванні, насамперед, повинні бути встановлені обставини, які відносяться до події злочину (п.1 ч. 1 ст. 91 КПК України), а п.2 ч.1 ст. 91 КПК України вимагається встановлення винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Крім того, заслуговує на увагу те, що згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а відтак суд оцінює кожен доказ окремо, також оцінює сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, адже саме внутрішнє переконання, до якого приходять суб`єкти оцінки має грунтуватись саме на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх доказів у їх сукупності.

Отже, вирішуючи питання про обрання міри та виду покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь та характер небезпечності вчиненого ним злочину, його тяжкість, дані, що характеризують особу підсудного, обставини, за яких були скоєний злочин і які пом`якшують або обтяжують їх відповідальність.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Призначаючи особі покарання, суд має дотриматися загальних засад, передбачених статтями 50,65 КК, та врахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого.

Зокрема, частиною 3 ст.332 КК України передбачена кримінальна відповідальність за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або вчинені з корисливих мотивів, караються позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а частиною 1 ст.368 КК України передбачена кримінальна відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, що карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Поняття суддівського розсуду, або судової дискреції у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства конкретних обставин кримінального провадження, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції, принципи права; уповноважуючи норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оцінюючі поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (ст.ст.66,67 КК України), визначення «інші обставини справи», або ж «інші обставини кримінального провадження», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст.75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з положеннями ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

При цьому суд виходить з того, що суспільна небезпечність злочину, передбаченого ч.З ст.332 КК України, характерна тим, що згідно з Конституцією України територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, захист суверенітету, територіальної цілісності України та державного кордону, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Правила перетину державного кордону України є чітко визначними, загальновідомими та обов`язковими для усіх осіб, які хочуть потрапити до нашої країни або бажають покинути її територію. Тому в даному випадку посягання на недоторканність державних кордонів України, яке, до того ж, було вчинене в умовах воєнного стану, заздалегідь продумане, організоване та підготовлене, є кримінально караним діянням.

Слід також звернути увагу на те, що в умовах війни із країною агресором, протиправна діяльність щодо переправлення осіб, що підлягають призову на військову службу в лави Збройних Сил України чи до інших військових формувань, через державний кордон України, створює передумови щодо підриву боєздатності армії в цілому, унеможливлює повну комплектацію підрозділів через дефіцит в кадрах.

Крім цього злочин, передбачений ч.З ст.332 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив із використанням свого службового становища як діючого військовослужбовця ДПС України й за свою злочинну діяльність отримав неправомірну вигоду, тим самим вчинивши ще один злочин - отримання службовою особою неправомірної вигоди.

Враховуючи наведене, а також, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, беручи до уваги тяжкість вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.

На підставі викладеного, враховуючи що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлені пом`якшуючі обставини, передбачені ст.66 КК України, беручи до уваги надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки вчинених ОСОБА_4 злочинів, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК України бере до уваги: згідно із ст.12 КК України ступінь тяжкість вчинених ним злочинів, враховує обставини вчинених злочинів (форму вини, корисливий мотив, стадію вчинення, кількість епізодів), характеризуючі дані про особу обвинуваченого; на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-фтизіатра та лікаря-психіатра не перебуває; не одружений; раніше до кримінальної відповідальності не притягався, військовослужбовець ДПС України.

За сукупністю таких обставин, враховуючи необхідність відповідності характера і ступені суспільної небезпечності злочинів обставинам їх скоєння та особистості винного, керуючись принципом, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення підсудного, а також запобігання вчиненню нових злочинів як самим підсудним, так і іншими особами, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення підсудного (ст.ст.50 п.2, 65 п.2 КК України), суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, а відтак буде справедливим призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій статтей, за якими кваліфіковано його дії у виді позбавлення волі із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України.

Так, відповідно до ч.ч.1-3 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є умисним тяжким або особливо тяжким злочином, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених кримінальних правопорушень призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

До основного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких особу було визнано винною.

Оскільки обвинувачений є службовою особою до нього застосовується додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати посади чи займатися певною діяльністю.

Згідно вимог п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому, у кожному конкретному випадку, враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення та наслідки, а також дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Верховний Суд вказав, що питання призначення покарання та звільнення від його відбування належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх обставин справи визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення, а відтак, призначення саме такого покарання буде відповідати загальним вимогам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, щодо необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Майно, на яке накладено арешт відсутнє

Процесуальні витрати по справі становлять 11588,2 гривень (сімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят чотири гривні вісімдесят дві копійки), з яких: 3565,6 грн. на проведення судової експертизи відео-звукозапису (висновок №СЕ-19/107-25/10339-ВЗ від 12.09.2025) та 8022,6 грн. на проведення судової дактилосокпічної експертизи (висновок №СЕ-19/107-25/13069-Д від 27.11.2025), які відповідно до вимог ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Речові докази, а саме: несправжні імітаційні купюри - долари США у кількості 20 штук на загальну суму 2000 доларів США, серії MB №07247983С, - знищити; два мобільні телефони, - повернути фактичному володільцю ОСОБА_4 .

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Так, 21.07.2025 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

23.07.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби із 22.00 год. по 06.00 год., терміном до 22.09.2025 включно.

01.09.2025 ухвалою Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у розмірі 242 240 грн.

16.09.2025 ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, терміном до 22.10.2025 включно.

10.12.2025 ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, терміном до 22.01.2026 включно.

19.01.2026, ухвалою Виноградівського районного суду, ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, терміном до 19.03.2026 включно 02.03.2026, ухвалою Виноградівського районного суду, ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, терміном до 30.04.2026 включно.

29.04.2026, ухвалою Виноградівського районного суду, ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, терміном до 27.06.2026 включно.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_4 слід зарахувати строк тримання останнього під вартою у державній установі «Закарпатська установа виконання покарання №9» із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі, у період з 01.09.2025 року.

Обраний ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29.04.2026 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити у силі до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.91,94,370,374,394,615 п.15 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на сім років, з позбавленням права обіймати посади, які пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки та з конфіскацією майна.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, та призначити йому покарання, у вигляді позбавлення волі строком на два роки, з позбавленням права обіймати посади, які пов`язані з виконанням організаційно- розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на сім років, з позбавленням права обіймати посади, які пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки та з конфіскацією майна.

На підставі ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_4 зарахувати строк тримання останнього під вартою у державній установі «Закарпатська установа виконання покарання №9» із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі, у період з 01.09.2025 року.

Речові докази, а саме: несправжні імітаційні купюри - долари США у кількості 20 штук на загальну суму 2000 доларів США, серії MB №07247983С, - після набрання вироком законної сили - знищити; два мобільні телефони, - повернути фактичному володільцю ОСОБА_4 .

Процесуальні витрати по справі становлять 11588,2 гривень (сімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят чотири гривні вісімдесят дві копійки), з яких: 3565,6 грн. на проведення судової експертизи відео-звукозапису (висновок №СЕ-19/107-25/10339-ВЗ від 12.09.2025) та 8022,6 грн. на проведення судової дактилоскопічної експертизи (висновок №СЕ-19/107-25/13069-Д від 27.11.2025), які відповідно до вимог ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку прокурору, засудженому та потерпілому підлягає врученню негайно після проголошення.

Роз`яснити обвинуваченому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

ГоловуючийОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua