Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №725/2170/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/2170/26

Номер провадження 2-адр/725/1/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 року м. Чернівці

Чернівецький районний суд м.Чернівців у складі:

головуючої судді Федіної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Попової Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Чернівецького районного суду м.Чернівці від 30.04.2026 року визнано протиправною та скасовано постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1263 від 15.09.2025 року якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – закрито; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн.

В подальшому, у системі «Електронний суд» представник позивача звернувся до суду з клопотанням про ухвалення додаткового рішення в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України та стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 11900 грн..

Враховуючи наявні у справі докази, вимоги ч. 3 ст. 252 КАС України, суд приходить до висновку про можливість вирішення даного клопотання без участі учасників процесу, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню питання про ухвалення додаткового рішення.

Так, за змістом ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим, за змістом ч. 3 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У цьому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (частина 5 цієї статті).

При цьому, згідно ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи положення ст.ст. 134, 139 КАС України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Так, представник позивача у встановленому процесуальному порядку заявив про намір подати докази витрат на правову допомогу після ухвалення рішення.

ЄСПЛ у рішенні від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим, а у рішенні від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» звернув увагу на те, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши матеріали справи в сукупності із наданими представником позивача доказами, а саме: розрахунок сум витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи № 725/2170/26 від 14 травня 2026; копія рахунку № INV-001682 від 14.05.2026 року; копія акту виконаних робіт № ІNV-001682 від 14.05.2026; копія квитанції TS800584 від 03.03.2026 року про оплату послуг; копія договору № 663 про надання правничої допомоги від 19 лютого 2026, суд приходить до висновку, що розмір витрат позивача на правову допомогу становить 11900 грн. та відповідачем не надано суду доказів на спростування співмірності вказаних витрат з складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також складністю справи.

Слід зауважити, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт (постанова Верховного суду від 13 березня 2025 року у справі №275/150/22.)

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 132, 139, 143, 241, 242, 248, 252 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 11900 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Федіна А. В.