Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №639/5276/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №639/5276/26

Провадження № 3/639/967/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Васильєва Н.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 04 червня 2026 року о 13:30 год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила сварку з колишньою дружиною сина ОСОБА_2 , в ході якої здійснила дії психологічного характеру відносно неї, в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , 2017 р.н., внаслідок чого завдала малолітній потерпілій ОСОБА_3 психологічної шкоди здоров`ю, чим допустила домашнє насильство. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП не визнала. Просила суд закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, оскільки в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення з огляду на те, що малолітня дитина ОСОБА_3 , 2017 р.н. на час події безпосередньо не була присутня під час сварки між нею та ОСОБА_2 . Крім того вона не сварилася зі своєю онукою, а тому будь-якої психологічної шкоди здоров`ю завдано не було.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд зазначає, що з 19.12.2024 стаття 173-2 КУпАП викладена в новій редакції, відповідно до якої адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За таких обставин з 19.12.2024 обов`язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді завдання відповідної шкоди, натомість подібне діяння, яким така шкода не була завдана, не утворює адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

При цьому відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Крім того, адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 173-2 КУпАП з 19.12.2024 настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що особою, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 139759 від 04.06.2026 року ОСОБА_1 інкримінується саме те, що вона вчинила домашнє насильство відносно колишньої дружини сина ОСОБА_2 , в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , 2017 р.н., внаслідок чого завдала малолітній потерпілій ОСОБА_3 психологічної шкоди здоров`ю. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не містить в описі суті вчиненого адміністративного правопорушення дій ОСОБА_1 саме стосовно дитини, як про це зазначено у ч. 2 ст.173-2 КУпАП, тобто, які дії стосовно дитини було нею вчинено, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю цієї дитини.

Натомість, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» №3733-IX від 22.05.2024 було внесено зміни до ст.269 КУпАП («Потерпілий»), відповідно до якої, якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.

Тобто, якщо правопорушення вчинено не відносно малолітньої або неповнолітньої дитини, а тільки у її присутності (за винятком якщо такі діяння були вчинені у формі сексуального насильства в присутності дитини, як це передбачено ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), то вказана дитина визнається потерпілою і у працівників поліції немає необхідності складати окремий протокол, так як жодних дій по відношенню до дитини вчинено не було.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено, що в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 з боку ОСОБА_1 ймовірно відбулися дії, що мають характер домашнього психологічного насильства відносно ОСОБА_2 , водночас безпосередньо до дитини жодних дій, що завдали шкоди психічному та фізичному здоров`ю, ОСОБА_1 вчинено не було. Вказані обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні, а також письмовими показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , так і відеозаписом з нагрудних камер поліцейських від 04.06.2026 року, на якому жодна особа не повідомляла інспекторів поліції про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно малолітньої дитини.

Таким чином, судом встановлено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським не враховано змін, внесених до ч. 2 ст. 173-2 КУпАП Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 22 травня 2024 року №3733-IX, а відтак здійснено невірну кваліфікацію діяння, вчиненого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки вчинення домашнього насильства в присутності малолітньої дитини не може свідчити про наявність складу ще одного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

Суд не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребовувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим і буде свідчити про необ`єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що при розгляді справи встановлено відсутність події та складу адміністративного правопорушення за ч.3 ст.173-2 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 173-2 ч.3, 247, 251, 279, 280, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.М. Васильєва