Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №348/362/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/362/26

Провадження № 2/348/759/26

15 червня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді Бурдун Т.А.,

за участі секретаря судового засідання Лейб`юк Є.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Гураша М.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Грабовецького О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Надвірна в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гураш М.В. звернулася до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 , інтереси якого представляє - адвокат Грабовецький О.Б. про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог позивач послалася на те, що з 31 січня 2009 року вона перебуває з відповідачем у шлюбі, який зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис № 72. Від шлюбу сторони мають троє дітей, а саме: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які на даний час є неповнолітніми і проживають разом з позивачем.

На перших порах сімейного життя у сторін були нормальні дружні стосунки, однак в подальшому подружнє життя не склалося. Причиною розпаду сім`ї стало те, що у сторін з часом стали різні погляди на життя, на сімейні цінності, на ведення господарства, виховання дітей, тощо, в результаті чого між ними стали постійно виникати непорозуміння і конфлікти. Позивач намагалася зберегти сім`ю і вплинути на відповідача з метою знайти консенсус в взаємовідносинах, однак з того нічого не вийшло. Сторони не могли знайти спільну мову при вирішенні навіть самих елементарних побутових питань. В результаті між ними склалося таке відношення, як нетерпимість один до одного. Однак основною причиною припинення подружніх відносин став той факт, що відповідач зрадив позивачу у подружній вірності і фактично проживає в подружніх стосунках з іншою жінкою, проти чого він сам не заперечує. На протязі останнього часу сторони не підтримують подружніх стосунків і фактично проживають окремо. Шлюб носить формальний характер. Сторони перестали цікавитися один одним як дружина і чоловік, втративши взаємні почуття підтримки, любові та поваги, стали один одному зовсім чужими. Спору про місце проживання неповнолітніх дітей немає, оскільки за взаємною згодою вони залишаються проживати з позивачем.

Тому позивач просить суд розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 31 січня 2009 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, та стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору та на професійну правничу допомогу адвоката.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2026 року провадження по справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15.05.2026 року подружжю було надано строк для примирення на один місяць, а провадження у справі зупинене до закінчення строку для примирення, визначеного судом.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15.06.2026 поновлено провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав,. викладених у позовній заяві, просить їх задовольнити. Пояснила, що у її чоловіка є інша жінка, про що знає вона та всі їх спільні знайомі та батьки. Вона категорично не бажає продовжувати спільне подружнє життя з чоловіком, оскільки він завдав їй дуже багато образ та болю. Вона не чинить перешкод в спілкуванні дітей з батьком, питання утримання дітей між ними погоджено, однак шлюбні стосунки з чоловіком вона більше мати не бажає. Під час строку для примирення стосунки між ними не відновилися.

Представник позивача - адвокат Гураш М.В. підтримав вимоги позивача, просив суд їх задовольнити. Зауважив, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, проте у даному випадку позивач категорично проти збереження шлюбу, наміру продовжувати спільні шлюбні відносини позивач не має.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засідання позовні вимоги не визнав, проти розірвання шлюбу заперечує. Пояснив що це все плітки, що в нього інша жінка, вважає що шлюб можна відновити. Просить відмовити у позові. Вважав, що термін для примирення був занадто коротким.

Представник відповідача - адвокат Грабовецький О.Б. пітримав позицію відповідача, вважав, що обставини, зазначені у позові, не підтверджені належними доказами. Відповідач надавав кошти на утримання дітей та сплачував комунальні послуги

Суд заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив, що 31 січня 2009 року сторони уклали шлюб, який зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис № 72 (а.с. 6). Від шлюбу сторони мають трьох неповнолітніх дітей, а саме: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7-9), які на даний час є неповнолітніми і проживають разом з позивачем. Сторони припинили шлюбно-сімейні відносини, спільне господарство між ними не ведеться, між подружжям втрачено взаєморозуміння та почуття любові і поваги, сторони не створили міцної, дружньої сім`ї. З лютого 2026 року сторони не підтримують подружніх стосунків. Спору про місце проживання неповнолітніх дітей немає, оскільки за взаємною згодою вони залишаються проживати з позивачем, питання утримання дітей погоджено сторонами. В установлений судом строк примирення між сторонами не відбулося.

Відповідно до частини 9 та 10 ст. 7 Сімейного кодексу України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.1 та 3 ст. 55 цього Кодексу дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Згідно ч. 3 та 4 ст. 56 цього Кодексу кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає встановленим, що сторони припинили подружні відносини, не ведуть спільне господарство, не підтримують подружніх відносин, їх шлюб існує формально. Крім того, вони втратили почуття поваги та любові один до одного, позивач категорично заперечує проти продовження шлюбних відносин, наміру зберегти сім`ю у позивача не має. В встановлений судом строк примирення між сторонами не відбулося. За таких обставин суд прийшов до висновку про те, що шлюб втратив своє значення і не може бути поновлений в зв`язку з категоричним запереченням позивача, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них, та їх неповнолітніх дітей, що має істотне значення, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 4331 грн 20 коп, зокрема: 1331,20 грн сплаченого судового збору згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 75492601 від 16.02.2026 року, та витрати за надання правничої допомоги у розмірі 3000,00 грн, у справі про розірвання шлюбу, сплачені позивачем ОСОБА_1 адвокату Гурашу М.В. відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 75492630 від 16.02.2026 року до укладеного договору про надання правничої допомоги № 22 від 16.02.2026 та акту виконаних робіт про надання послуг на правничу допомогу від 15.06.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12-13, 89, 141, 263-265, 274-279, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 112 Сімейного Кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 31 січня 2009 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис № 72, між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 - розірвати.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4331 (чотири тисячі триста тридцять одна) грн 20 коп., а саме: витрати на правничу допомогу у розмірі 300,00 грн, витрати по оплаті судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Копію рішення, після набрання ним законної сили, направити до Надвірнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Гураш Михайло Васильович, адреса місця знаходження: 78405, Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Гетьмана Мазепи, 31А.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: адвокат Грабовецький Олег Богданович, адреса місця знаходження: 76018, м.Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 27.

Повний текст рішення складений: 19.06.2026 року.

Суддя Т.А. Бурдун