Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №307/542/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 15 червня 2026 р.

Справа: №307/542/26

Суддя: Сойма М. М.

Справа № 307/542/26

Провадження № 2/307/216/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М. М., за участю секретаря с/з Ваш Е. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів Закарпатської області Україна в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що між ним та відповідачем шлюб укладено 03 вересня 2019 року та зареєстровано у Тячівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Україна за актовим записом № 247. Від даного шлюбу дітей сторони не мають, однак відповідач відмовляється розірвати шлюб через органи РАЦСу, тому він вимушений звертатися з даною позовною заявою до суду. Разом не проживають з 2023 року. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у них відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного, спільного господарства не ведуть. Відповідач почала нехтувати сімейними цінностями, між ними постійно виникали сварки, вона не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають у сім`ї. За наведених обставин їхній з відповідачем шлюб носить формальний характер, примирення та збереження сім`ї є неможливим, тому що сім`я фактично розпалася, а тому просить шлюб, укладений між ним та відповідачем, розірвати.

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Носа І. М. у судове засідання не з`явилися, позаяк представник позивача – адвокат Носа І. М. подала суду заяву про розгляд справи в їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася повторно з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, а тому суд розглянув справу в її відсутності на підставі письмових доказів, що є у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 03 вересня 2019 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано у Тячівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Україна за актовим записом № 247.

Зі змісту статті 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» можна дійти висновку, що якщо подружжя, що є громадянами різних держав, спільно проживали на території України і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу здійснюється за законодавством України.

Суд враховує, що за обставин, при яких позивач ОСОБА_1 є громадянином України, а відповідач ОСОБА_2 є громадянкою Російської Федерації, і позивач ОСОБА_1 на час розірвання шлюбу проживає на території України, то у цій справі розірвання шлюбу здійснюється за законодавством України.

Згідно статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов`язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24, ст. 25 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.

За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, щ омають істотне значення.

Судом встановлено, що подружнє життя між сторонами не склалося. Про це свідчать ті обставини, що вони тривалий час сімейних стосунків не підтримують та разом не проживають.

Враховуючи наведене, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім`я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити інтересам сторін, а тому на підставі ст. 105 СК України шлюб слід розірвати.

Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК УКраїни покласти на відповідача

Керуючись ст. ст. 223, 247, 258, 259, 263-265, ЦПК України, ст. ст. 56, 105, 110, 112, 115 СК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 03 вересня 2019 року та зареєстрований у Тячівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Україна за актовим записом № 247 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331, 20 (Одну тисячу триста тридцять одну гривню 20 копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 19 червня 2026 року.

Головуюча суддя : Сойма М.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua