Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №570/1259/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1259/26

Номер провадження 3/570/642/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м.Рівне

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Красовський О.О., з участю: секретаря судових засідань Захарук Г., особи, яка притягується до відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Білої Т.О. (в режимі відеоконференції), розглянувши матеріали, які надійшли відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу, 08 березня 2026 року о 21 годині 35 хвилин в с. Зоря Рівненського району Рівненської області, по вулиці Івана Франка біля будинку №5, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем Dacia Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний персональний відеореєстратор ВК0012. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві. Таким чином порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, та пояснив, що поїхав в магазин, будучи тверезим. З`їхав на обочину для щоб об`їхати трактор, однак застряг у м`якому ґрунті. Автомобіль не міг рухатися. Просив тракториста допомогти витягнути автомобіль, але останній сказав, що не може. Тоді пішов пішки додому. Вдома був син, та запропонував повечеряти, вжив спиртне. Син запитав чи замкнута машина. Тоді вирішив повернутися до автомобіля щоб перевірити чи закрита машина, сів за кермо, завів автомобіль для підзарядки акумулятора, бо інакше автомобіль вранці міг не міг завестися. Після чого побачив позаду світло фар і проблискові маячки поліцейського автомобіля. Працівник поліції запитав як сюди заїхав. Розповів як було. Працівники поліції попросили документи та запропонували продути трубку, на що відмовився. Тоді вони запропонували пройти медичний огляд в Рівному, також відмовився, бо знав, що його в село Зоря не привезуть, була пізня пора після 21:00, в той час маршрутки не їздять. Тому не вважає себе винним.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Біла Т.О. подала клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. В поданому клопотанні зазначила, що у матеріалах справи відсутні в повному обсязі докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції в процесу руху. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо порушення водієм Правил дорожнього руху і, як наслідок, його законне зупинення за таке порушення. Також подала клопотання про витребування доказів, яке судом було задоволене.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи вважаю, що справа підлягає до закриття.

З матеріалів справи вбачається, що у протоколі про адміністративне правопорушення містяться відомості, які не відображають об`єктивний перебіг подій.

Тобто події, які відбулись 08.03.2026 року не відповідають обставинам, зазначеним у протоколі.

До матеріалів справи був доданий диск з відеозаписом, проте з наявного запису не вбачається обставин, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Відеозапис не містить відомостей про рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , а тому факт керування транспортним засобом є недоведеним.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного).

Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції.

Так, у своєму рішенні від 15.03.2019 р. справі №686/11314/17 Верховний Суд зазначив, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм Правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.

Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом- виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, у рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що саме по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Перебування за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані) особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №609764, надано: акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, направлення на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння, копію постанови про накладення адміністративного стягнення за непред`явлення посвідчення водія, рапорт та відеозаписи. Згідно протоколу вказано, що ОСОБА_1 керував автомобілем о 20:35, проте з наявних відеозаписів вбачається, що о 21:06 працівники поліції підходять до автомобіля, який стоїть на узбіччі, в авто перебуває ОСОБА_1 , при цьому авто не рухається. На відеозаписі не зафіксовано факт руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , та момент зупинки автомобіля працівниками поліції.

При цьому ОСОБА_2 повідомив, що його автомобіль не може рухатися, оскільки він просів у м`якому ґрунті, і працівники поліції у цьому пересвідчилися.

Інших доказів, які б об`єктивно відображали факт керування ОСОБА_1 автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, суду не надано.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

Отже, склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він криє в собі: а) об`єкт; б) об`єктивну сторону; в) суб`єкт; г) суб`єктивну сторону.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

В матеріалах справи відсутні в повному обсязі докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції в процесі руху.

Зважається, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь особи, яка притягується до відповідальності.

Відповідно до ч.1 п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

За наведеного провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, ст.ст.283,284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Красовський О.О.