Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 17 червня 2026 р.
Справа: №300/9728/24
Суддя: Нос Степан Петрович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/9728/24 пров. № А/857/4672/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Носа С.П.;
суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства "Полігон-Екологія" на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 січня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 300/9728/24 за адміністративним позовом Комунального підприємства "Полігон-Екологія" до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,-
суддя у І інстанції Яремин М.П.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Коломия,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
В С Т А Н О В И В:
Комунальне підприємство "Полігон-Екологія" (далі – позивач) звернулося в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), в якому просило скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_1 №1284/24 від 23 грудня 2024 року, якою директора КП «Полігон-Екологія» ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальнсті за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року вказану позовну заяву передано за підсудністю до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 січня 2025 року позовну заяву комунального підприємства «Полігон Екологія» до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення повернуто позивачу.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає, що судом першої інстанції не правильно встановлено обставини, які мають значення для справи, а саме те, що зміна керівника юридичної особи, яка видала довіреність, не припиняє дію такої довіреності, оскільки у статті 248 ЦК України чітко визначені підстави припинення представництва за довіреністю.
На підставі статті 312 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, виходячи з такого.
З метіалів справи вбачається, що позовна заява Комунального підприємства «Полігон-Екологія», яка подана через систему «Електронний суд» підписана представником КП «Полігон Екологія» за довіреністю Мельничук І.П. та до матеріалів позовної заяви додано копію довіреності від 06.10.2023 року, посвідченої приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Антонюк О.В., зареєстрованої в реєстрі за № 2858, згідно з якою КП «Полігон Екологія» в особі директора Попелюка М.Б. уповноважило Мельничук І.П. представляти інтереси цього підприємства, в тому числі в судах. Представником також долучено до матеріалів вказаного позову ксерокопію позовної заяви, підписаної директором КП «Полігон Екологія» - І.Соловкою.
Згідно з даними долученого витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємцівта громадських формувань керівником КП «Полігон-Екологія» вказано Соловка І.В.
Згідно з частинами сьомою, восьмою, десятою, одинадцятою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу (ч. 1 ст. 55 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням ВРП від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), процедура реєстрації Електронного кабінету юридичної особи має певні особливості, здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису керівника такої юридичної особи, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Сертифікат кваліфікованого електронного підпису такої посадової особи повинен містити ідентифікаційні дані як юридичної, так і посадової особи.
Згідно з п. 11 цього Положення керівник юридичної особи засобами програмного забезпечення Електронного кабінету може уповноважувати працівників юридичної особи (в тому числі себе) або інших фізичних осіб чи фізичних осіб - підприємців на перегляд, створення та надсилання електронних документів, а також вчинення інших дій від імені юридичної особи з використанням власних Електронних кабінетів таких фізичних осіб чи фізичних осіб - підприємців.
Частинами першою, другою статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
У частинах першій, третій статті 59 КАС України зазначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, серед іншого, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Частиною 1 статті 60 КАС України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.
Частиною 1 статті 237 ЦК України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до частини 2 статті 244 ЦК України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.
Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Згідно зі статтею 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі: 1) закінчення строку довіреності; 2) скасування довіреності особою, яка її видала; 3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; 4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність; 5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність; 6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності; 7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
Статтею 249 ЦК України визначено наслідки скасування довіреності.
Отже, дія довіреності припиняється у випадках, визначених статтями 248, 249 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що судом першої інстанції під час розгляду матеріалів позовної заяви КП «Полігон-Екологія» не встановлено випадків, визначених статтями 248, 249 ЦК України, наслідком наявності яких є припинення дії довіреності від 06.10.2023.
В свою чергу, зміна керівника юридичної особи, яка видала довіреність, не припиняє дію такої довіреності, оскільки довіреність видається від імені юридичної особи її керівником, а не від імені керівника юридичної особи, і закон не передбачає такої підстави для припинення дії довіреності, як зміна керівника юридичної особи.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 17 серпня 2020 року по справі № 923/27/20, де суд касаційної інстанції зазначив, що зміна керівника юридичної особи, яка видала довіреність, не припиняє дію такої довіреності, оскільки довіреність видається від імені юридичної особи її керівником, а не від імені керівника юридичної особи, і закон не передбачає такої підстави для припинення дії довіреності, як зміна керівника юридичної особи.
Також суд ураховую правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №826/5500/18 щодо представництва/самопредставництва учасників справи, за змістом якої повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що позовна заява КП «Полігон-Екологія», яка подана від імені представником Мельничук І.П. на підставі довіреності від 06.10.2023, подана неуповноваженою особою, є таким, що зроблений без врахування наведених вище положень чинного законодавства України.
У розрізі наведеного колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для Суду природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
Із змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.
У рішеннях від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини зазначив про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, яке виявилося в надто суворому тлумаченні внутрішніми судами процесуальної норми, що позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.
Отже, системний аналіз положень Конвенції, практики Європейського суду з прав людини та національного законодавства, а також встановлені вище обставини дають підстави для висновку, що оскаржуване судове рішення зумовило утворення перешкод особі у доступі до правосуддя, а саме у праві розгляду справи судом, встановленим законом.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду було порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Полігон-Екологія» задовольнити.
Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 січня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 300/9728/24 - скасувати.
Справу №300/9728/24 направити до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua