Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №580/2663/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року справа № 580/2663/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не направлення заяви ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги із доданими документами до Головного управління Національної гвардії України, відповідно до п. 10 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в Національній гвардії України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 серпня 2022 року № 484;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України направити заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги із доданими документами та висновком про доцільність та законність призначення одноразової грошової допомоги до Головного управління Національної гвардії України, відповідно до п. 10 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в Національній гвардії України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 серпня 2022 року № 484.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач має право на отримання ОГД після загибелі її батька. Однак, відповідач протиправно не подає відповідні документи на розгляд Головному управлінню Національної гвардії України для прийняття рішення про призначення, або про відмову у призначені ОГД.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні. Зазначено, що солдат ОСОБА_2 , батько позивачки, згідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від 17.08.2023 та постанови ВЛК № 21 від 04.12.2023, загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 унаслідок травми отриманої під час захисту Батьківщини.

Згідно з ч. 1 ст. 16-1 Закону № 2011-XII (в редакції чинній на день загибелі військовослужбовця) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Отже, станом на момент загибелі батька позивачки, діяла редакція закону, що передбачала наявність права на отримання одноразової грошової допомоги дитині, загиблого військовослужбовця, яка не досягла повноліття.

Натомість позивачка станом на момент смерті батька вже досягла повноліття. Доказів того, що позивачка ОСОБА_1 станом на момент смерті батька перебувала на його утриманні, до заяви, з якою вона зверталась до військової частини, додано не було.

В зв`язку з указаними обставинами військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено позивачку листом від 25.09.2025 № 1/61/15-Х-53 про те, що на момент розгляду поданої позивачкою заяви та доданих документів, відсутні правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

Відповідно до Акту про нещасний випадок Форми Н-1 від 30.09.2023, під час проведення спеціального розслідування нещасного випадку, комісією встановлено, що 05.08.2023 близько 19 год. 30 хв., під час виконання службово-бойового завдання на території Серебрянського лісництва неподалік населеного пункту Кремінна Луганської області, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу солдат ОСОБА_2 отримав поранення несумісне з життям.

Висновок: нещасний випадок з солдатом ОСОБА_2 стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Постановою медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Мериторіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 04.125.2023 №21, солдат ОСОБА_2 , 1975 р.н., кулеметник 1-го відділення 3-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти НОМЕР_5 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_6 НГУ.

Діагноз та постанова медичної (військово-лікарської) комісії про причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва): Вибухова травма несумісна з життям (05.08.2023). Травма, яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та причина смерті, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини.

17.09.2025 позивач звернулась до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Листом від 25.09.2025 №1/61/15-Х-53 позивача повідомлено, що на момент розгляду заяви, у військової частини НОМЕР_1 відсутні правові підстави, для виплати одноразової грошової допомоги.

Вважаючи бездіяльність щодо подання на розгляд комісії Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців під час захисту Батьківщини, документів для призначення одноразової грошової допомоги, позивач звернулась в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Закон №2011-XII (тут і далі в редакції на час загибелі ОСОБА_2 - 05.08.2023) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною 1 статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до п.п.1-3 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Згідно з ч.1 ст.16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Згідно з п. «а» ч.1 ст.16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Відповідно до ч.1 статті 16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону

Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 врегульовано «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168, в редакції на час спірних відносин).

Пунктом 2 Постанови № 168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови №168 в Національній гвардії України, затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.08.2022 №484 (далі - Порядок № 484 у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

За пунктом 1 Порядку № 484 цей Порядок та умови визначають виплату одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у разі загибелі внаслідок збройної агресії під час дії воєнного стану військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), а також тих, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

За нормами пункту 2 Порядку № 484 особи, які відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (далі - отримувачі), звертаються до органу військового управління оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України, з`єднання, військової частини, вищого військового навчального закладу, навчальної військової частини (центру), бази, закладу охорони здоров`я, установи Національної гвардії України (далі - уповноважений орган) за останнім місцем проходження військової служби загиблого (померлого) військовослужбовця або іншого уповноваженого органу Національної гвардії України, визначеного командувачем Національної гвардії України, на який буде покладено функції щодо призначення та виплати ОГД, та подають такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого військовослужбовця під час дії воєнного стану, які мають право на отримання допомоги, а в разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг із наказу про виключення загиблого військовослужбовця під час дії воєнного стану зі списків особового складу уповноваженого органу;

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця.

До заяви додаються завірені копії:

документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема про те, що загибель (смерть) не пов`язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю, або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

свідоцтва про смерть військовослужбовця;

постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку загибелі або отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), що спричинило смерть військовослужбовця;

свідоцтва про народження військовослужбовця - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого;

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу членів сім`ї військовослужбовця (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), та довідки про реєстрацію місця проживання (перебування) (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до таких документів не внесені);

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону);

рішення місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати ОГД отримувачі, яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органу документи, визначені цим пунктом, та копію відповідного рішення суду.

Відповідно до п.4 Порядку № 484 уповноважений орган має право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання ОГД.

Згідно із п.5, 6 Порядку № 484 керівник уповноваженого органу в 10-денний строк із дня реєстрації всіх документів подає головному органу військового управління Національної гвардії України (далі - Головне управління НГУ) висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам та утриманцям військовослужбовця, до якого обов`язково додаються документи, визначені пунктом 2 цих Порядку та умов.

Якщо отримувач не подав (не надіслав) документи, визначені пунктом 2 цих Порядку та умов, керівник уповноваженого органу інформує про це отримувача.

Головне управління НГУ після надходження документів, визначених пунктом 2 цих Порядку та умов, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає таке рішення разом із документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату ОГД особам, які звернулися по неї, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення отримувача з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Після прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги Головне управління НГУ (за наявності відповідних коштів державного бюджету) здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки уповноважених органів в установах Державної казначейської служби України.

За нормами пункту 7 Порядку №484 ОГД виплачується на підставі наказу уповноваженого органу шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем у заяві.

Рішення про відмову у призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду. У разі звернення отримувача ОГД до суду керівник уповноваженого органу забезпечує участь у судовому засіданні представника уповноваженого органу (п.12 Порядку).

Системний аналіз наведених норм свідчить, що станом на час загибелі ОСОБА_2 , коло осіб, які мають право на отримання ОГД визначалось ч.1 ст.16-1 Закону № 2011-XII, а саме:

- батьки;

- один із подружжя, який не одружився вдруге;

- діти, які не досягли повноліття;

- утриманці загиблого (померлого).

Як установлено судом, ОСОБА_3 (позивач) є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

Станом на час загибелі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виповнилось повних 25 років, отже вона досягла повноліття.

Доказів перебування позивача на утриманні загиблого ОСОБА_2 позивач не надала і матеріали справи не містять.

Отже, на переконання суду, станом на час загибелі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), позивач не належала до кола осіб, які мають право на отримання ОГД.

Доводи позивача, що станом на час спірної відмови, ч.1 ст.16-1 Закону №2011-XII зазнала змін та передбачає, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, зокрема, діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав, суд вважає необґрунтованими.

Як зазначено вище, пунктом 2 Постанови № 168 установлено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відтак, днем виникнення права на отримання вищевказаної допомоги є саме дата загибелі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а отже, коло осіб, які мають право на отримання ОГД визначається саме на цю дату, що відповідає принципу правової визначеності.

Посилання позивача, що право на отримання ОГД може бути реалізовано протягом 3-х років з часу смерті військовослужбовця свідчить про встановлені часові межі для осіб, які мають право на її отримання станом на час виникнення такого права.

Оскільки позивач станом на час загибелі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не мала права на отримання ОГД, як повнолітня донька, суд дійшов висновку про відсутність підстав для складання висновку про можливість призначення позивачу та направлення його із заявою з доданими документами на розгляд Головному управлінню Національної гвардії України.

Отже, позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню, а понесені судові витрати - розподілу.

Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ