Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №480/1719/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року Справа № 480/1719/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповал М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1719/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про ОСОБА_1 порушення правил.

Свої вимоги мотивує тим, що 30.01.2026 через застосунок "Резерв+" він сформував електронний військово-обліковий документ, у якому виявив відомості про порушення ним правил військового обліку, а саме про неприбуття за повісткою до ТЦК та СП. Позивач вважає внесення таких відомостей протиправним, оскільки, за його твердженням, мобілізаційного розпорядження, повістки або іншого належного виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки він не отримував, доказів його належного повідомлення відповідачем не надано, а до адміністративної відповідальності за вказане порушення його не притягнуто.

Ухвалою суду від 19.03.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив. Натомість, подав клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим що відомості про порушення позивачем правил військового обліку відсутні.

Ухвалою суду від 22.05.2026, зокрема, зобов`язано позивача у п`ятиденний термін з дня отримання ухвали надати до суду письмові пояснення щодо обставин та документів, на які в своєму клопотанні посилається ІНФОРМАЦІЯ_2 про закриття провадження у справі від 19.05.2026. Копію ухвали позивачем отримано 30.05.2026, проте письмових пояснень від позивача до суду не надходило.

Ухвалою суду від 19.06.2026 у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.

Позивач є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30.01.2026 позивачем через застосунок "Резерв+" було сформовано електронний військово-обліковий документ, у якому містилися відомості про порушення ним правил військового обліку, а саме про неприбуття за повісткою до ТЦК та СП.

Вважаючи внесення таких відомостей протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Разом з тим судом встановлено, що 12.03.2026 позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, у якій повідомив, що ним допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме неприбуття за повісткою до ТЦК та СП. У цій же заяві позивач зазначив, що факт вчинення адміністративного правопорушення визнає та надає згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

16.03.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову № R421011 про закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами 1, 3 статті 1 цього Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону № 2232-XII, військовий облік громадян України поділяється на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону № 2232-XII, персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Правові та організаційні засади створення і функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 № 1951-VIII (надалі - Закон № 1951-VIII).

За змістом статті 1 Закону № 1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів є інформаційно-комунікаційною системою, призначеною для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створеною для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до статті 2 Закону № 1951-VIII, основними завданнями Реєстру є, зокрема, ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України, а також інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період.

Статтею 3 Закону № 1951-VIII передбачено, що основними засадами ведення Реєстру є обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також повнота й актуалізація таких відомостей.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 1951-VIII, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, які обробляються у Реєстрі, належать, зокрема, відомості про місце проживання та місце перебування, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, а також відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП.

Частиною першою статті 9 Закону № 1951-VIII передбачено право призовника, військовозобов`язаного та резервіста отримувати інформацію про своє включення до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, у тому числі через електронний кабінет. Водночас пунктом 2 частини першої цієї статті передбачено право особи звертатися до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення до Реєстру запису про себе або виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Отже, законодавство передбачає як можливість внесення до Реєстру відомостей, необхідних для ведення військового обліку, так і механізм їх подальшого уточнення, актуалізації або виправлення у разі встановлення недостовірності таких відомостей.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (надалі - Порядок № 1487).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками.

Правилами військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є додатком до Порядку № 1487, передбачено обов`язок призовників, військовозобов`язаних та резервістів прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах, зокрема мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (надалі - Закон № 3543-XII) громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також виконувати обов`язки, передбачені законодавством з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Частиною першою статті 27 Закону № 3543-XII передбачено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що невиконання військовозобов`язаним обов`язку щодо прибуття за викликом до ТЦК та СП може бути підставою для внесення відповідної інформації до Реєстру та вчинення уповноваженим органом подальших дій у межах законодавства про військовий облік, мобілізаційну підготовку та адміністративну відповідальність.

Водночас внесення таких відомостей до Реєстру не є тотожним остаточному вирішенню питання про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Такі відомості мають обліковий та інформаційний характер, підлягають перевірці, уточненню та актуалізації залежно від подальшого розвитку відповідних правовідносин.

За змістом частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим обов`язок відповідача довести правомірність своїх дій не звільняє позивача від обов`язку довести наявність порушеного права, свободи чи інтересу, на захист якого подано адміністративний позов, а також обґрунтувати належність обраного способу судового захисту.

Суд наголошує, що відповідачем надано докази того, що позивач 12.03.2026 подав заяву, у якій визнав факт неприбуття за повісткою до ТЦК та СП, а також погодився на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Крім того, відповідачем надано постанову № R421011 від 16.03.2026, якою справу про адміністративне правопорушення щодо позивача закрито у зв`язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Крім того, суд враховує, що ухвалою суду позивача було зобов`язано надати письмові пояснення щодо обставин, наведених відповідачем у клопотанні про закриття провадження у справі, зокрема щодо скасування в Реєстрі відомостей про порушення ним правил військового обліку та наявності підстав для подальшого розгляду справи. Водночас позивач таких пояснень до суду не подав, доводів відповідача не спростував та доказів того, що на час розгляду справи його права залишаються порушеними, не надав, що додатково свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Отже, на час вирішення справи відсутні актуальні відомості про порушення позивачем правил військового обліку, які могли б створювати для нього негативні правові наслідки та потребували б усунення шляхом зобов`язання відповідача виключити такі відомості з Реєстру.

На підставі вищевикладеного, суд визнає, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал