Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №420/30662/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30662/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка виразилась у відмові ОСОБА_1 нарахувати та виплатити за період з 01 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, без зменшення на розмір підвищення грошового доходу випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції, за врахуванням нарахованої суми індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяця, в якому відбулось підвищення посадових окладів військовослужбовців – січень 2008 року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення в повному розмірі без зменшення на розмір підвищення грошового доходу випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції, включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та на цей час виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

При цьому, за період з 01 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року позивачу не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення в повному обсязі. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року по справі №420/16272/23 було визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.07.2017 року по 28.02.2018 року. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року. На виконання вказаного судового рішення позивачу була нарахована сума індексації грошового забезпечення із застосуванням випереджального методу у розмірі 2959,32 грн.

Представник позивача звернувся із адвокатським запитом до відповідача, в якому просив надати розрахунок індексації грошового забезпечення із зазначенням базового місяця. На виконання зазначеного запиту надано відповідь, якою відповідач повідомив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року по справі №420/16272/23 відповідачем здійснено розрахунок індексації грошового забезпечення із застосуванням випереджального метода за період з липня 2017 року по лютий 2018 року. Також відповідач надав розрахунок, з якого вбачається, що розмір індексації з базовим місяцем січень 2008 року складає 31926,71 грн, проте до виплати 2959,32 грн.

Такі дії відповідача, а саме зменшення суми індексації грошового забезпечення у період з 01 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року на розмір підвищення грошового доходу випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції, позивач вважає протиправним, у зв`язку з цим звернувся із даним позовом.

Ухвалою від 15.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29.09.2025 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що у серпні 2017 року відбулось збільшення грошового забезпечення (підвищення щомісячної премії за розпорядження ГУ НГУ від 02.08.2017 №Р-24) та у січні 2018 року (підвищення щомісячної премії за розпорядження ГУ НГУ від 09.02.2018 №Р-4). З 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, згідно з якою відбулось наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців Національної гвардії України, тому березень 2018 року стає базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення. Таким чином, відповідачем жодним чином не було порушено права та інтереси відповідача.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 15.09.2025 відповідача зобов`язано надати до суду інформацію щодо нарахування та виплати/невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2017 по 28.02.2018 із зазначенням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця).

Станом на дату розгляду справи відповідач вказані документи до суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

З врахуванням викладеного, суд розглядає справу на наявними в ній доказами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Враховуючи, що позивачу в період з 01.07.2017 по 28.02.2018 не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, останній звернувся до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 року по справі №420/16272/23 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Головного управління Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.07.2017 року по 28.02.2018 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Головного управління Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Як вбачається з розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , наданого відповідачем на адвокатський запит від 14.04.2025, відповідачем було нараховано суму індексації грошового забезпечення шляхом вирахування з розміру такої індексації суми підвищення премії. Відтак, після здійснення вказаного вирахування сума індексації грошового забезпечення позивача становила 2959,32 грн, замість - 31926,71 грн (сума без вирахувань).

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, без зменшення на розмір підвищення грошового доходу випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру.

Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення.

До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон №1282-XII) та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078).

Згідно із статтею 1 та частиною другою статті 2 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

Згідно з приписами статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Виключно цим Законом регулюються питання виключення об`єктів індексації грошових доходів населення, визначених статтею 2 цього Закону. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено «Порядкок проведення індексації грошових доходів населення».

Пунктом 1-1 Порядку №1078 передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно із пунктом 4 Порядку №1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку №1078 встановлено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру (абзац п`ятий пункту 5 Порядку №1078).

Абзацами 9 -12 пункту 5 Порядку №1078 також передбачено, що у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення. Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом. Приклад обчислення суми індексації у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції наведено у додатку 5. У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.

Отже, після внесення змін до Порядку №1078 з 01.12.2015 визначальним для зміни місяця, з якого обчислюється індекс споживчих цін, є саме підвищення тарифної ставки (посадового окладу), а не збільшення будь-яких інших складових грошового забезпечення, зокрема премії.

Аналогічний правовий підхід викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 року у справі №400/3826/21, від 22.06.2023 року у справі №520/6243/22, від 07.12.2023 року у справі №360/381/23, від 19.02.2025 року у справі №420/2653/24, у яких Верховний Суд зазначив, що у правовідносинах щодо індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період до березня 2018 року визначальним є підвищення саме посадових окладів, а не інших змінних чи додаткових складових грошового забезпечення.

При проведенні розрахунку індексації грошового забезпечення позивача на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 по справі №420/16272/23 відповідачем застосований метод обрахунку індексації, який визначено частиною п`ятою статті 4 Закону України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» та абзацами 9, 11 пункту 5 Порядку «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, якими передбачено, що в разі, якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення (далі випереджаючий метод). Застосування випереджаючого методу обґрунтовується відповідачем поетапним підвищенням грошового забезпечення, починаючи із січня 2016 року, з урахуванням прогнозного рівня інфляції.

Суд враховує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року по справі №420/16272/23 вже встановлено право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, у межах цієї справи не підлягає повторному доказуванню обставина щодо права позивача на індексацію грошового забезпечення за спірний період із застосуванням січня 2008 року.

Спірним у цій справі є питання правомірності дій відповідача щодо зменшення належної до виплати суми індексації грошового забезпечення на розмір підвищення грошового доходу випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем при здійсненні розрахунку визначено суму індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця січень 2008 року у розмірі 31926,71 грн, однак фактично до виплати визначено 2959,32 грн.

Тобто відповідач, погодившись із необхідністю застосування січня 2008 року для обчислення індексації, водночас зменшив суму індексації, посилаючись на застосування механізму підвищення грошового доходу випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції.

Суд зазначає, що механізм підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом передбачає саме здійснення роботодавцем певного підвищення доходу з урахуванням прогнозного рівня інфляції, яке має бути визначеним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам Порядку №1078.

Водночас відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що у спірний період позивачу було здійснено саме підвищення грошового доходу випереджаючим шляхом у розумінні Порядку №1078, а не зміну окремих складових грошового забезпечення.

Посилання відповідача на збільшення розміру премії військовослужбовців не свідчить про підвищення тарифних ставок (посадових окладів) та не може бути самостійною підставою для зменшення суми індексації грошового забезпечення.

Суд також враховує, що премія є додатковим видом грошового забезпечення, розмір якого може змінюватися залежно від відповідних умов, наказів та фінансування. Така виплата не є посадовим окладом та не змінює місяць підвищення доходу у розумінні пункту 5 Порядку №1078.

Отже, збільшення розміру премії не може ототожнюватися із підвищенням тарифної ставки (посадового окладу), яке впливає на порядок проведення індексації.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень мав діяти у спосіб, прямо передбачений законом, та здійснити розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за спірний період із застосуванням січня 2008 року без зменшення суми індексації на підставі обставин, які не передбачені Порядком №1078 як підстава для такого зменшення.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідач не довів правомірності зменшення належної позивачу суми індексації грошового забезпечення з 31926,71 грн до 2959,32 грн, не надав належних доказів фактичного проведення підвищення грошового доходу випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції та не обґрунтував правових підстав для врахування такого підвищення при визначенні належної позивачу суми індексації.

За таких обставин суд доходить висновку, що бездіяльність відповідача, яка виразилась у відмові нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2017 по 28.02.2018 у повному розмірі, без зменшення на розмір підвищення грошового доходу випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції, є протиправною.

Стосовно позовних вимог щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, судом виходить з такого.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 779) затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі Порядок №44).

Відповідно до пункту 2 Порядку №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (пункт 3).

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пункт 5).

Вказані положення кореспондуються з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (далі ПК України), де зазначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Аналіз викладених правових норм свідчить про те, що військовослужбовець, звільнений з військової служби, має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.

Вказана позиція узгоджена з постановою Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №812/1048/17, де також зазначено, що механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов?язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка виразилась у відмові ОСОБА_1 нарахувати та виплатити за період з 01 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, без зменшення на розмір підвищення грошового доходу випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції, за врахуванням нарахованої суми індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяця, в якому відбулось підвищення посадових окладів військовослужбовців – січень 2008 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) за період з 01 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення в повному розмірі без зменшення на розмір підвищення грошового доходу випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції, включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний