Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №420/19410/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19410/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Свідер Василь Вікторович, звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони), в якому просить:

визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати донарахованої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати – за період з 01 грудня 2015 року по день фактичної виплати донарахованої індексації грошового забезпечення, тобто по 09 травня 2025 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв?язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, протиправною;

зобов?язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати донарахованої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати – за період з 01 грудня 2015 року по день фактичної виплати донарахованої індексації грошового забезпечення, тобто по 09 травня 2025 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв?язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159;

визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15467,02 грн, що був утриманий з його донарахованої індексації грошового забезпечення, яка йому була виплачена на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі №420/34085/24, протиправною;

стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) 15467,02 грн грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з донарахованої індексації грошового забезпечення, яка йому була виплачена на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі №420/34085/24.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 22.05.1995 по 18.09.2024 позивач проходив військову службу в Прикордонних військах України, Державній прикордонній службі України, в тому числі у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загоні морської охорони). З 18.09.2024 наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 18.09.2024 №494-ОС «Про особовий склад» позивача було виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі №420/34085/24 зобов?язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») – січень 2008 року.

09.05.2025 на виконання вказаного судового рішення військовою частиною НОМЕР_1 позивачу було виплачено 66114,46 грн з урахуванням комісії банку, податків та зборів. Разом з тим, відповідачем не було виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати донарахованої індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати донарахованого грошового забезпечення, тобто по 09.05.2025 .

20.05.2025 представник позивача за допомогою Урядового контактного центру звернувся до відповідача із вимогою нарахувати та виплатити позивачу вказану компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. 09.06.2025 представник позивача отримав письмову відповідь на вказану вимогу, в якій відповідач відмовив у її задоволенні.

Вказану бездіяльність відповідача щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати донарахованої індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати донарахованої індексації грошового забезпечення, тобто по 09.05.2025, протиправною.

Ухвалою від 20.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

30.06.2025 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що індексація грошового забезпечення була виплачена на користь позивача без порушення строків виплати, а саме протягом 17 днів з часу виникнення у відповідача обов?язку здійснити таке нарахування та виплату (тобто з часу набрання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі №420/34085/24 законної сили), а відтак сума, виплачена позивачу за рішенням суду в порядку його виконання, не є об?єктом для компенсації в розумінні ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів». Крім того, вказана виплати має характер одноразової виплати на підставі рішення суду. Також відповідач зауважує, що ним проводився перерахунок та виплата індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2025, відтак така виплати не є грошовим забезпеченням та не пов?язана з виконанням обов?язків несення служби, а має характер разової виплати, здійсненої на підставі судового рішення, відтак на неї не поширюється положення п. 168 Податкового кодексу України, а також положення Порядку №44 щодо компенсації сум податку на доходи фізичних осіб.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 20.06.2025 відповідача зобов?язано надати до суду відомості щодо виплати/невиплати компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з донарахованої індексації грошового забезпечення.

На виконання вказаного 01.07.2025 відповідачем було долучено до матеріалів справи довідку №56, з якої вбачається, що виплата компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з донарахованої індексації грошового забезпечення не проводилася.

Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 22.05.1995 по 18.09.2024 позивач проходив військову службу, останнім місцем військової служби була військова частина НОМЕР_1 .

Наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 18.09.2024 №494-ОС «Про особовий склад» позивача було виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі №420/34085/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січень 2008 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») січень 2008 року.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2025 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 залишено без змін.

09.05.2025 на виконання вказаного судового рішення військовою частиною НОМЕР_1 позивачу було виплачено 66114,46 грн. Разом з тим, відповідачем не було виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати донарахованої індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати донарахованого грошового забезпечення, тобто по 09.05.2025.

20.05.2025 представник позивача за допомогою Урядового контактного центру звернувся до відповідача із вимогою нарахувати та виплатити позивачу вказану компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Листом від 06.06.2025 №09/C-245/241 відмовив у її задоволенні вказаної вимоги, посилаючись на те, що нарахування індексації грошового забезпечення згідно рішення мало разовий характер, а відтак, керуючись положеннями Закону №2050-ІІІ підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати на суму виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати відсутні.

Крім того, з довідки №41 від 30.05.2025, виданої військової частиною НОМЕР_1 , вбачається, що відповідачем з суми донарахованої індексації грошового забезпечення грошового забезпечення було відраховано 15467,02 грн податку на доходи фізичних осіб та не проведено їх компенсацію відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Також 20.05.2025 представник позивача за допомогою Урядового контактного центру звернувся до відповідача із вимогою нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, що був утриманий з його донарахованого грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/34085/24 від 04.02.2025 в сумі 15467,02 грн відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Листом від 06.06.2025 №09/C-244/242 відповідач відмовив у її задоволенні вказаної вимоги, посилаючись на те, що, враховуючи, що виплата за рішенням суду проведена за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», за яким згідно вимог Наказу №333 здійснюються видатки, які не пов?язані з придбанням товарів та послуг установами, у тому числі в частині виконання судових рішень щодо відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичних особам згідно з рішенням суду, компенсація суми податку з доходів фізичних осіб не передбачена.

Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок - № 159).

Згідно статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»).

Стаття 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» визначає, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи),

За змістом пунктів 2, 3 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території У країни і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У пункті 4 Порядку № 159 закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Так, згідно із абзацом 8 пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що під час виплати позивачу суми донарахованої індексації грошового забезпечення на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/34085/24 від 04.02.2025 відповідачем не було виплачено суму компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати такої донарахованої індексації грошового забезпечення.

У постановах від 14 травня 2019 року у справі № 804/2994/18, від 23 грудня 2020 року у справі №640/7975/15-а, від 05 липня 2022 року у справі №420/7633/20 Верховний Суд виходив з того, що право особи на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати виникає з моменту фактичного порушення строку виплати доходу. Тобто така компенсація підлягає нарахуванню за весь період невиплати відповідного доходу.

Аналогічний підхід Верховний Суд застосував у постанові від 24 січня 2025 року у справі № 380/1607/24, від 04 вересня 2025 року у справі №420/16557/24, зазначивши, що право на компенсацію втрати частини доходу в особи пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. Компенсація, передбачена Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і Порядком №159, виплачується саме у разі порушення строків виплати доходу, а не у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі судового рішення, несвоєчасного виконання рішення суду тощо.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованої індексації грошового забезпечення, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про нарахування та виплати грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, утриманої з донарахованої індексації грошового забезпеченн, суд зазначає таке.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44).

Згідно з п.2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус, зокрема, військовослужбовця, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

За приписами п. 3 Порядку №44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Пунктами 4,5 Порядку №44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже, системний аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених в постановах від 25.06.2020 року у справі №825/761/17, від 22.06.2018 року у справі №812/1048/17, від 29.07.2020 року у справі №814/142/17.

Таким чином, у відповідача був наявний обов`язок з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, на суми, що були виплачені на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/34085/24 від 04.02.2025 року.

Однак, виплату позивачу грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб одночасно з виплатою відповідних сум відповідач не здійснив.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення позивачу одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 ПКУ та п. 2 Порядку №44 при виплаті грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/34085/24 від 04.02.2025 року та зобов`язання відповідача здійснити виплату позивачу компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, виплачених на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/34085/24 від 04.02.2025 року.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб у конкретно визначеній позивачем сумі - 15467,02 грн, суд зазначає наступне.

Визначення конкретного розміру суми грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб належить до виключної компетенції відповідача і суд не має повноважень самостійно здійснювати розрахунки суми грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини. У даній справі таке нарахування (грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб) відповідачем не здійснено. Отже, нарахування грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб та суми такого нарахування належить до повноважень відповідача, які є дискреційними.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб у конкретно визначеній позивачем сумі необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) про визнання протиправною бездіяльність та зобов?язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини донарахованої індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по день фактичної виплати 09 травня 2025 року, виплаченої на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року у справі №420/34085/24.

Зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) компенсацію втрати частини донарахованої індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по день фактичної виплати 09 травня 2025 року, виплаченої на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року у справі №420/34085/24.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення при виплаті ОСОБА_1 донарахованої індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року у справі №420/34085/24 одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

Зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого при виплаті донарахованої індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року у справі №420/34085/24.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний