Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №404/6858/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/6858/26

Номер провадження 3/404/945/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Кропивницький

Суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького Хаупшева Леся Миколаївна, розглянувши матеріали, що надійшли з Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И ЛА:

До Фортечного районного суду міста Кропивницького від Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №488391 від 11.06.2026: ОСОБА_1 , 11.06.2026 близько 16-30 год. по АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого батька ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав, принижував та погрожував, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву, згідно з якою дійсно була сварка з батьком, яка виникла на побутовому рівні. Наразі конфлікт вирішено, претензій не мають. Однак, домашнього насильства психологічного характеру, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, не вчиняв. Розкаявся. Просив провадження у справі закрити.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву відповідно до якої наразі з ОСОБА_1 примирились, конфлікт вирішено. Зазначив, що син домашнього насильства психологічного характеру щодо нього не вчиняє. Претензій до останнього не має.

Дослідивши письмові матеріали справи, вважаю не доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, а його дії такими, що не підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», насильство у сім`ї це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Зазначене у цій же статті визначення пояснює, що психологічне насильство в сім`ї - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Розгляд справи проводиться за принципом диспозитивності.

Так, згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №488391 від 11.06.2025: ОСОБА_1 , 11.06.2026 близько 16-30 год. по АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого батька ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав, принижував та погрожував, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психічному здоров`ю потерпілого, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На підтвердження фактів, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, до суду надано письмові пояснення та заяву потерпілого ОСОБА_2 , в яких він просив притягнути до відповідальності його сина, який вчиняє домашнє насильство психологічного характеру.

Разом з тим, потерпілий ОСОБА_2 надав до суду заяву відповідно до якої наразі з ОСОБА_1 примирились, конфлікт вирішено. Зазначив, що син домашнього насильства психологічного характеру щодо нього не вчиняє. Претензій до останнього не має.

Відтак у розумінні вимог ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» матеріали справи, не містять доказів на підтвердження ознак психологічного насильства, вчиненого, саме завдання шкоди психічному здоров`ю.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

За викладених обставин, вважаю вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.173-2 ч.1, 245, 247, 277, 280, 283-284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Фортечний районний суд міста Кропивницького.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Хаупшева Л.М.