Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №204/6537/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/6537/26

Провадження № 1-кп/204/906/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170030001274 від 19.01.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, на утриманні нікого не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №341 від 24.11.2025 на посаду командира взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 призначено ОСОБА_6 , який відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

28 листопада 2025 року солдат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 прибув до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №345 від 28.11.2025 ОСОБА_7 зараховано з 27.11.2025 до тимчасово прибулого особового складу та з 29.11.2025 поставлено на котлове забезпечення.

У послідуючому ОСОБА_7 в ході спілкування зі своїм знайомим, колишнім військовим ОСОБА_8 повідомив останньому, що від ОСОБА_6 йому стало відомо про те, що ОСОБА_5 за грошову винагороду вирішує з керівництвом військової частини питання щодо самовільного залишення місця служби з метою подальшого ухилення від військової служби.

У зв`язку з цим, ОСОБА_8 за проханням ОСОБА_7 зв`язався із ОСОБА_5 за номером мобільного телефону НОМЕР_3 для обговорення умов щодо можливості безперешкодного залишення місця служби ОСОБА_7 .

Так, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 28.01.2026, достовірно знаючи про наявність у командирів військової частини організаційно-розпорядчих та владних повноважень, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у невстановленому місці, під час телефонної розмови по номеру НОМЕР_3 з ОСОБА_8 , повідомив останньому про необхідність передачі неправомірної вигоди у сумі 3500 (три тисячі п`ятсот) доларів США за здійснення свого реального та/або уявного впливу на військову посадову особу Збройних Сил України – командира взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , який відповідно до підпункту «г» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, з метою забезпечення прийняття останнім рішення в інтересах третьої особи, знайомого ОСОБА_8 , військовослужбовця взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , а саме щодо: безперешкодного залишення місця служби військовослужбовцем ОСОБА_7 , невжиття заходів реагування щодо самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_7 , неповідомлення уповноважених органів про факт вчинення кримінального правопорушення, створення умов, що сприяли самовільному залишенню військової частини військовослужбовцем ОСОБА_7 .

У подальшому, 30.01.2026 приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, перебуваючи в автомобілі AUDI S4, державний номерний знак НОМЕР_4 , поруч із будинками №77Б та АДРЕСА_2 , одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) доларів США (згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют встановленого Національним банком України станом на 30.01.2026 становить 149 969 гривень 05 копійок) за вплив на прийняття рішення командиром взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 щодо безперешкодного залишення місця служби військовослужбовцем ОСОБА_7 .

Після чого, протиправні дії ОСОБА_5 , були припинені працівниками правоохоронних органів шляхом затримання останнього у порядку ст. 208 КПК України.

Дії ОСОБА_5 , які виразилися у одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_4 в м. Дніпро 28 травня 2026 року, з додержанням наступних вимог.

Згідно з цією угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання фактичних обставин кримінального правопорушення та їх правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Із змісту угоди вбачається, що ОСОБА_5 зобов`язався під час судового розгляду в повному обсязі беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, щиро покаятися та виконати у разі затвердження угоди вирок суду.

Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, який є раніше не судимим, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття. Крім того, було враховано те, що ОСОБА_5 перераховано на потреби Збройних сил України 50000 гривень (квитанція № 0.0.4868086639.1 від 05.05.2026 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Згідно ч. 2 ст. 53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Оскільки сума отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу обвинуваченим становить 3 500 доларів США, що станом на 30.01.2026 року по курсу НБУ становить 149 969 гривень 05 копійок. Сторонами угоди з урахуванням вимог ч. 2 ст. 53 КК України, визначено узгоджене ними покарання за ч. 2 ст. 369-1 КК України, у виді штрафу у розмірі восьми тисяч вісімсот двадцяти двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, положення статей 394, 424, 473-474,476 КПК України та ст. 389-1 КК України оговорені сторонами.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що права, надані йому законом у зв`язку з укладенням угоди про визнання винуватості, розуміє; з наслідками укладення та затвердження угоди обізнаний; характер обвинувачення та його суть зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди з ним узгоджений та є цілком зрозумілим; виконати взяті на себе відповідно угоди про визнання винуватості зобов`язання він взмозі реально; свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а саме дій, які виразились у одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за ч. 2 ст. 369-2 КК України, визнав та пояснив про вчинення ним кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статей 468-469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією), внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні цієї угоди дотримані вимоги та правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просив затвердити вказану угоду та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Захисник ОСОБА_4 , вважаючи, що при укладенні цієї угоди дотримані вимоги та правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просив затвердити вказану угоду та призначити обвинуваченому узгоджену між сторонами міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Кримінальне правопорушення, у вчинені якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винним, згідно зі ст.12 КК України є нетяжким злочином.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Ураховуючи викладене, оскільки умови, форма і зміст угоди про визнання винуватості між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК, КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні факт вчинення ОСОБА_5 дій, які виразились у одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, які правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України, та доходить висновку, що ОСОБА_5 слід призначити міру покарання, узгоджену сторонами про визнання винуватості.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_5 на підставі ухвали Індустріального районного суду міста Дніпра від 02 лютого 2026 року належить скасувати.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено, внесена застава підлягає поверненню заставодавцю - ОСОБА_9 .

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно стягнути на користь держави витрати на залучення експерта: за проведення комп`ютерно-технічної експертизи за експертною спеціальністю 10.9 «Дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів» №СЕ-19/104-26/9281-КТ від 13 березня 2026 року у розмірі 11552 грн. 64 коп.; за проведення комп`ютерно-технічної експертизи за експертною спеціальністю 10.9 «Дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів» №СЕ-19/104-26/9282-КТ від 13 березня 2026 року у розмірі 9627 грн. 20 коп.; за проведення судової експертизи за експертною спеціальністю 7.1 «Технічне дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису» №СЕ-19/104-26/11877-В3 від 01 квітня 2026 року у розмірі 4813 грн. 60 коп.; за проведення судової технічної експертизи документів за експертною спеціальністю 2.1 «Дослідження реквізитів документів», 2.3. «Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів № №СЕ-19/104-26/4836-ДД від 12 лютого 2026 року у розмірі 3119 грн. 90 коп.

Питання з речовими доказами суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Питання про скасування арешту майна необхідно вирішити в порядку ч. 4 ст. 174 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 468-475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 травня 2026 року між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ч. 2 ст. 53 КК України у виді штрафу в розмірі восьми тисяч вісімсот двадцяти двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 149 974 (сто сорок дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_5 на підставі ухвали Індустріального районного суду міста Дніпра від 02.02.2026 року скасувати.

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю – ОСОБА_9 заставу в сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, внесену нею на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 02 лютого 2026 року (справа №202/904/26, провадження №1-кс/202/819/2026), за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення комп`ютерно-технічної експертизи за експертною спеціальністю 10.9 «Дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів» №СЕ-19/104-26/9281-КТ від 13 березня 2026 року у розмірі 11552 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) грн. 64 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення комп`ютерно-технічної експертизи за експертною спеціальністю 10.9 «Дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів» №СЕ-19/104-26/9282-КТ від 13 березня 2026 у розмірі 9627 (дев`ять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи за експертною спеціальністю 7.1 «Технічне дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису» №СЕ-19/104-26/11877-В3 від 01 квітня 2026 року у розмірі 4813 (чотири тисячі вісімсот тринадцять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової технічної експертизи документів за експертною спеціальністю 2.1 «Дослідження реквізитів документів», 2.3. «Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів №СЕ-19/104-26/4836-ДД від 12 лютого 2026 року у розмірі 3119 (три тисячі сто дев`ятнадцять) грн. 90 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 10 лютого 2026 року на майно, а саме: грошові кошти у розмірі 3500 доларів США, з яких 31 купюра по 100 доларів США серії КВ14859854М (імітація грошових коштів) та 4 купюри по 100 доларів США серії FF28961523С, КА10217505А, КF20317196В, КВ10009541К; мобільний телефон «Samsung Galaxy S 25 FE» imei-1: НОМЕР_5 , imei-2: НОМЕР_6 , з сім-картами НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; мобільний телефон «Samsung» SM-A546EDS imei: НОМЕР_9 – скасувати.

Речові докази:

- 31 купюру по 100 доларів США серії КВ14859854М (імітація грошових коштів), які зберігаються у камері зберігання речових доказів ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

- 4 купюри по 100 доларів США серії FF28961523С, КА10217505А, КF20317196В, КВ10009541К, які зберігаються у банківській комірці 6/2132 – повернути ОСОБА_8 ;

- мобільні телефони «Samsung Galaxy S 25 FE» imei-1: НОМЕР_5 , imei-2: НОМЕР_6 , з сім-картами НОМЕР_7 , НОМЕР_8 та мобільний телефон «Samsung» SM-A546EDS imei: НОМЕР_9 які зберігаються у камері зберігання речових доказів ГУНП в Дніпропетровській області – повернути ОСОБА_5 .

У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Чечелівський районний суд міста Дніпра.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1