Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №213/2286/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2286/26

Номер провадження 3/213/803/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

26.05.2026 до суду надійшов Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №663861, складений 12 травня 2026 року, за змістом якого: 12.05.2026 о 09:27 год. в Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг, Інгулецький район по вул. 60- Піхотної бригади біля будинку №3 ОСОБА_1 керував транспортним засобом LANOS днз НОМЕР_2 , будучи позбавленим такого права Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Розгляд справи та спілкування зафіксовано на нагрудні відеореєстратори 475833, 475465. Факт руху зафіксовано на відеореєстратор 475465. Чим порушив вимоги п.2.1а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.6 ст.125 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Розгляд справи призначений на 17 червня 2026 року о 09:15 год.

В ході розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 пояснив, що він знаходився в салоні автомобіля, який не рухався, двигун не був включений, він сидів та чекав водія – ОСОБА_2 . Під`їхала поліція і сказала, що авто стоїть дуже близько до повороту, треба від`їхати. Він сказав, що не сяде за кермо, так як позбавлений прав керування. Тоді поліцейський сказав, що можна відштовхнути авто, не включаючи двигун, що він і зробив – він вийшов з автомобіля і руками почав штовхати автомобіль на потрібну відстань – при цьому двигун не був включений, автомобілем він не керував, просто проштовхав на невелику відстань і все. Але поліцейський чомусь почав складати на нього протокол. Потім прийшов водій – ОСОБА_2 , якого він просить допитати як свідка.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що вказаним автомобілем в цей день керував він, зупинив його позаду будинку, де завжди ставлять свої автомобілі мешканці будинку і пішов до квартири. В автомобілі його чекав ОСОБА_1 . На підтвердження того, що він має право на керування - надав для огляду посвідчення водія НОМЕР_3 від 17.03.2026.

Нормативні акти, що передбачають відповідальність за дане адміністративне правопорушення та законодавство, яким керувався суддя при прийняття рішення.

Пункт 1.3Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до пункту 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до підпункту «а» п.2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, передбачена частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП, передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 цього Кодексу.

* * *

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Салабіаку проти Франції" від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Висновок судді.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та свідка, оцінивши письмові докази у їх сукупності, дослідивши відеозаписи, давши їм належну та всебічну оцінку у їх сукупності, враховуючи вищезазначені вимоги чинного законодавства, приходжу до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП за наступними підставами.

Як вже зазначалось вище, законом, а саме вимогами статті 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів правопорушення.

Однією з обов`язкових умов притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП, яка є первісною по відношенню до інших умов, є фактичне керування особою транспортним засобом. Особа, яка не керувала транспортним засобом не є суб`єктом адміністративного правопорушення за ст. 126 КУпАП.

Визначення терміну "керування транспортним засобом" наведено в п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування".

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Досліджений суддею відеозапис не підтверджує тих обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому повністю підтверджує пояснення ОСОБА_1 , а саме те, що він штовхав вказаний автомобіль руками стоячи на землі, при цьому є очевидним, що двигун автомобіля є не заведений. Жодного доказу того, що ОСОБА_1 керував автомобілем в матеріалах справи відсутній.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 62 Конституції України закріплює правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, оскільки зазначені у протоколі обставини не підтверджені визначеними законом доказами, підстав для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП не має.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди зобов`язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права. У свою чергу ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

З урахуванням вищенаведеного, спираючись на вимоги та норми чинного законодавства України та практику Європейського суду з прав людини суд знаходить, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП є не доведеною, тому підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності немає за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 245, 251, 266, 268, 280, 283, 284, 285 КУпАП України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.В.Попов.