Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №199/8313/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/8313/26

(1-кп/199/982/26)

ВИРОК

іменем України

18.06.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

судді ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в залі судового засідання за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12026047220000135 від 02.06.2026 відносно:

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Смоліне Маловисківського району Кіровоградської області, громадянина України, освіта середня технічна, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який обвинувачується у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

УСТАНОВИВ:

18.10.2025 у денний час доби ОСОБА_2 разом із знайомою йому ОСОБА_4 перебували біля будинку № 1 по проспекту Слобожанському в місті Дніпрі, де ОСОБА_4 домовилась передати ОСОБА_2 належні їй золоті коштовності, а саме: ланцюг, виготовлений з дорогоцінного металу - золота 585 проби, масою 4,70 г, каблучку, виготовлену з дорогоцінного металу - золота 585 проби, масою 1,75 г, обручку, виготовлену з дорогоцінного металу - золота 585 проби, масою 4,05 г, для виготовлення ОСОБА_4 з вищезазначених коштовностей іншого виробу, а саме: золотого ланцюга.

В цей момент, визначивши вищезазначені золоті коштовності предметом свого протиправного посягання, у ОСОБА_2 раптово виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, а саме: ланцюга, виготовленого з дорогоцінного металу - золота 585 проби, масою 4,70 г, каблучки, виготовленої з дорогоцінного металу - золота 585 проби, масою 1,75 г, обручки, виготовленої з дорогоцінного металу - золота 585 проби, масою 4,05 г, які належать ОСОБА_4 .

ОСОБА_2 , реалізуючи свій раптово виниклий кримінально-протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужими майном, шляхом зловживання довірою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, під надуманим приводом виготовити з вказаних коштовностей золотого ланцюга, взяв у потерпілої вищезазначені коштовності, не маючи в подальшому наміру їх повертати.

У свою чергу потерпіла ОСОБА_4 , будучи введена в оману та впевнена в добросовісності дій ОСОБА_2 , нічого не здогадуючись про його дійсні наміри, добровільно передала останньому належні їй ланцюг, виготовлений з дорогоцінного металу - золота 585 проби, масою 4,70 г, каблучку, виготовлену з дорогоцінного металу - золота 585 проби, масою 1,75 г, обручку, виготовлену з дорогоцінного металу - золота 585 проби, масою 4,05 г.

Доводячи свій умисел до кінця, ОСОБА_2 взяв вищезазначені золоті коштовності та, утримуючи їх при собі, з місця вчинення кримінального проступку зник, в подальшому розпорядившись вказаним майном на власний розсуд.

Ринкова вартість ланцюга, виготовленого з дорогоцінного металу - золота 585 проби, масою 4,70 г на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме: 18.10.2025 становила 27140,98 грн.; ринкова вартість каблучки, виготовленої з дорогоцінного металу - золота 585 проби, масою 1,75 г на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме: 18.10.2025 становила 10105,68 грн.; ринкова вартість обручки, виготовленої з дорогоцінного металу - золота 585 проби, масою 4,05 г на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме: 18.10.2025 становила 23987,45 грн.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 61234 гривні 11 копійок.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 , які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані:

- письмова заява ОСОБА_2 , складена в присутності його захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

- письмова заява потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені заяви як обвинуваченого, так і потерпілої, є усвідомленими, відповідають їх внутрішній волі, а їх процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку – достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченої ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є умисним, закінченим кримінальним проступком, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, неодружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання на ОСОБА_2 скарг не надходило.

Визначаючи вид покарання, яке можливо призначити обвинуваченому, суд виходить з того, що санкція ч. 1 ст. 190 КК України передбачає такі види покарання:

- штраф від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- громадські роботи на строк від двохсот до двохсот сорока годин;

- виправні роботи на строк до двох років;

- пробаційний нагляд на строк до трьох років;

- обмеженням волі на строк до трьох років.

Обвинувачений ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований та не має офіційно-підтверджених джерел доходу, а тому суд не може призначити йому покарання у виді виправних робіт, а призначення покарання у виді штрафу буде недоцільним з огляду на відсутність у ОСОБА_2 коштів, достатніх для його сплати.

Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарань у виді пробаційного нагляду або обмеження волі не вбачається, оскільки такі види покарання з урахуванням обставин вчинення кримінального проступку та його наслідків, не будуть співмірними меті їх застосування.

У відповідності до ч. 1 ст. 56 КК України громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді громадських робіт.

Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної поведінки обвинуваченого.

В межах кримінального провадження потерпіла ОСОБА_4 заявила цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у відповідності до якого просила стягнути з обвинуваченого на її користь 61234 гривень 11 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, виходячи з приписів ст. 16, 1166 ЦК України, відповідно до ст. 124, 127-129, 368 КПК України, вважає, що цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 , згідно його письмової заяви, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, внаслідок якого він заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 61234 гривні 11 копійок. Крім того ОСОБА_2 у письмовій заяві зазначив і про визнання цивільного позову у повному обсязі.

Питання про відшкодування витрат на залучення експертів суд вирішує у відповідності до приписів ст. 122, 124 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 369, 371-374, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин.

Задовольнити цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, 61234 (шістдесят одну тисячу двісті тридцять чотири) гривні 11 (одинадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням судової товарознавчої експертизи, в сумі 7220 (сім тисяч двісті двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Речові докази: флеш-накопичувач XOU80 8GB чорного кольору, на якому мається аудіо запис розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , тривалістю 11 хвилин 15 секунд та фотозображення у кількості 7 фото, на яких є розписка ОСОБА_2 зі сторінками його паспорту громадянина України, вага золота на вагах при передачі ОСОБА_4 коштовностей 18.10.2025 ОСОБА_2 , паспорт виробу та бирка; копії специфікації згідно таблиці в кількості 3 шт. кожна на одному примірнику, – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1