Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №160/28383/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року

м. Київ

справа №160/28383/24

адміністративне провадження № К/990/42138/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Шишова О.О.,

у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року (судді Добродняк І.Ю., Семененко Я.В., Суховаров А.В.)

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛЬТА"

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «УЛЬТА» (далі також - Позивач, ТОВ «УЛЬТА», Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі також - ГУ ДПС, Відповідач), в якому просило: визнати протиправним та скасувати розпорядження ГУ ДПС про анулювання ліцензій № 359-рл від 16 жовтня 2024 року в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 04670311202406497, №04610311202406585, №04640311202406583, №04610311202406582, №04610311202406581, №04660311202406498, що видані ТОВ «УЛЬТА» (код ЄДРПОУ 45538871) (далі також - Розпорядження № 359-рл в оскаржуваній частині).

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач покликався на порушення Відповідачем порядку проведення фактичної перевірки та порядку притягнення до відповідальності у вигляді анулювання ліцензій. Зазначав, що у Відповідача відсутні належні та допустимі докази на підтвердження відсутності ТОВ «УЛЬТА» за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню, оскільки на адресу ТОВ «УЛЬТА» не надходили ані акт про відсутність суб`єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню, ані мультимедійні докази на підтвердження відповідного факту.

Вказував, що розпорядження про анулювання ліцензії приймається на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб`єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії, водночас відповідного акту на адресу ТОВ «УЛЬТА» не надходило.

Стверджував, що ГУ ДПС не було вжито жодних заходів по встановленню місцезнаходження платника податків - ТОВ «УЛЬТА», що дає підстави вважати, що посадові особи ГУ ДПС навіть не намагалися встановити місцезнаходження Позивача.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 11 березня 2025 року у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Розпорядження № 359-рл в оскаржуваній частині винесено ГУ ДПС на виконання вимог частини п`ятдесят четвертої статі 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» 19 грудня 1995 року №481/95-BP (далі - Закон №481/95-BP), оскільки під час виходу ГУ ДПС для проведення фактичної перевірки за адресою: АДРЕСА_1, було встановлено факт відсутності суб`єкта господарювання ТОВ «УЛЬТА» за місцезнаходженням, що зафіксовано в акті від 15 жовтня 2024 року №2541/04-36-09-01/45538871 «Про неможливість проведення фактичної перевірки ТОВ «УЛЬТА».

Судом першої інстанції як свідків було допитано головних державних інспекторів сектору контролю за обігом марок акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які здійснювали вихід за адресою реєстрації Позивача. Свідками повідомлено, що вони здійснили вихід за адресою реєстрації юридичної особи, що є приватним сектором, знайшли об`єкт, який є приватним будинком, протягом 20 хвилин намагались знайти мешканців або працівників, що було безрезультатно та здійснили фотографування об`єкта. Відповідно до зроблених знімків відсутня вивіска щодо інформації про підприємство або будь-яка інформація про місцеперебування працівників та вказаного товариства.

Водночас судом першої інстанції зазначено, що Позивачем не спростовано вищевказане та не надано жодного доказу на підтвердження того, що Товариство дійсно знаходиться саме за вказаною адресою реєстрації.

Відхиляючи посилання Позивача на порушення Відповідачем статті 3 Закону №481/95-BP, суд першої інстанції зазначив, що Розпорядження № 359-рл в оскаржуваній частині винесено на підставі порушень вимог не статті 3 Закону №481/95-BP, а статті 15 Закону №481/95-BP. А також вказав, що акт від 15 жовтня 2024 року №2541/04-36-09-01/45538871 надіслано Позивачу листом від 17 жовтня 2024 року.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 13 серпня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «УЛЬТА» задовольнив: скасував рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року; ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив; визнав протиправним та скасував Розпорядження № 359-рл в оскаржуваній частині.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з наступного:

- підставою для анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами є встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання саме за місцем провадження діяльності, яка зазначені у виданій ліцензії, а не за місцезнаходженням суб`єкта господарювання, як на те помилково покликається Відповідач, застосовуючи попередню, наразі недіючу редакцію Закону №481/95-BP. При цьому такий факт має бути підтверджений у спосіб, що визначений частиною п`ятдесят четвертою статті 15 Закону №481/95-BP;

- акт про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню та акт про неможливість проведення перевірки, є різними актами за своєю правовою природою та мають різні правові наслідки. При цьому, якщо при складанні акту, який є підставою для анулювання ліцензії, обов`язково повинна бути долучена мультимедійна інформація, що підтверджує такий факт, то такої вимоги при складенні акту про неможливість проведення перевірки стаття 81 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не містить.

- вказана в акті від 15 жовтня 2024 року №2541/04-36-09-01/45538871 «Про неможливість проведення фактичної перевірки» адреса ТОВ «УЛЬТА» АДРЕСА_1, є податковою адресою Позивача, яка не збігається з місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню;

- докази, які б свідчили про встановлений контролюючим органом факту відсутності ТОВ «УЛЬТА» за місцем провадження діяльності, яке вказане у кожній з анульованих Розпорядженням № 359-рл, в оскаржуваній частині, ліцензій в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані. Акт про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (позивача) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню, Відповідачем не складався.

- акт від 15 жовтня 2024 року №2541/04-36-09-01/45538871 окрім зафіксованого факту відсутності ТОВ «УЛЬТА» за адресою АДРЕСА_1, не містить жодних посилань на будь-які докази, а також додатків, що підтверджували б інформацію, зазначену в цьому акті.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

З метою здійснення господарської діяльності Позивачем отримані наступні ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами терміном дії з 15 жовтня 2024 року по 15 жовтня 2025 року:

№ 0467031120240649, адреса роздрібної торгівлі: АДРЕСА_2;

№04610311202406585, адреса роздрібної торгівлі: АДРЕСА_3;

№ 04640311202406583, адреса роздрібної торгівлі: АДРЕСА_4;

№ 04610311202406582, адреса роздрібної торгівлі: АДРЕСА_5;

№ 04610311202406581, адреса роздрібної торгівлі: АДРЕСА_6;

№ 04660311202406498, адреса роздрібної торгівлі: АДРЕСА_7.

ГУ ДПС відповідно до наказу від 15 жовтня 2024 року № 5078-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «УЛЬТА» (код ЄДРПОУ 45538871)» та направлень на перевірку від 15 жовтня 2024 року №9057, №9058 було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1, з метою проведення фактичної перевірки ТОВ «УЛЬТА».

Під час виходу для проведення фактичної перевірки ГУ ДПС було встановлено факт відсутності суб`єкта господарювання ТОВ «УЛЬТА» за місцезнаходженням, у зв`язку з чим проведення перевірки є неможливим, що відображено в акті від 15 жовтня 2024 року №2541/04-36-09-01/45538871 «Про неможливість проведення фактичної перевірки ТОВ «УЛЬТА».

Зазначений акт направлено на адресу Позивача рекомендованим листом від 17 жовтня 2024 року.

Розпорядженням ГУ ДПС від 16 жовтня 2024 року №359-рл анульовано ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами суб`єктам господарювання, зокрема ТОВ «УЛЬТА» №04670311202406497, №04610311202406585, № 04640311202406583, № 04610311202406582, №04610311202406581, № 04660311202406498.

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідач не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, а підставою касаційного оскарження визначає пункт 3 четвертої статті 328 КАС України. Просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідача вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права та процесуального права, з викладенням у ній висновків, які не відповідають обставинам справи. На думку Відповідача, оскільки постанова суду апеляційної інстанції не містить належних посилань на практику Верховного Суду, то ухвалюючи її апеляційний суд виходив з відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Вважає, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою матеріали справи, не досліджено в повній мірі обставини фактичної перевірки та не надано належної оцінки доказам наданим ГУ ДПС, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Покликається на те, що акт від 15 жовтня 2024 року №2541/04-36-09-01/45538871, який є підставою для анулювання ліцензій відповідно до частини п`ятдесят четвертої статті 15 Закону №481/95-BP, складено на виконання вимог абзацу 4 пункту 81.2 статті 81 ПК України у зв`язку тим, що під час виходу ГУ ДПС для проведення фактичної перевірки Позивача за адресою місцезнаходження: АДРЕСА_1, було встановлено факт відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням. При цьому вказує, що оскільки Розпорядження №359-рл в оскаржуваній частині було винесено на підставі статті 15 Закону № 481/95-ВР, а не статті 3 зазначеного Закону, то посилання Відповідача на статтю 3 Закону № 481/95-ВР є безпідставними та некоректними.

Наголошує, що ГУ ДПС щодо винесення оскаржуваного розпорядження діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначає, що повністю підтримує позицію, викладену в рішенні суду першої інстанції, вважає його законним та обґрунтованим.

Позивач процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, й на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктами 80.1 та 80.10 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, у разі якщо при організації фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки до якого додають матеріали, що підтверджують факти, наведені в ньому.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначені Законом №481/95-ВР.

Відповідно до статті 1 Закону № 481/95-ВР (тут і далі в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів;

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії;

Статтею 15 Закону № 481/95-ВР встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, у тому числі ігристих, газованих, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Стаття 15 Закону № 481/95-ВР в редакції чинній до 22 листопада 2023 року передбачала, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб`єктами малого підприємництва» від 29 червня 2023 року № 3193-IX абзаци дванадцятий і чотирнадцятий частини п`ятдесят другої статті 15 Закону № 481/95-ВР (далі - Закон № 3193-IX) викладено в новій редакції.

Так, статтею 15 Закону № 481/95-ВР в редакції чинній з 23 листопада 2023 року передбачено, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, акта про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;

Частиною першою статті 16 Закону № 481/95-ВР встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції та малих виробництв дистилятів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Системний аналіз положень статті 15 Закону № 481/95-ВР в редакції чинній до 22 листопада 2023 року та чинної редакції вказаної норми свідчить про те, що до 22 листопада 2023 року підставою для анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами слугувало встановлення лише факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії, водночас законодавець виклавши Законом № 3193-IX абзац 12 статті п`ятдесят другої в новій редакції значно звузив відповідну підставу. Так з 23 листопада 2023 року відповідною підставою є акт про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем саме провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. Водночас законодавець також передбачив, що до відповідного акту також має бути долучена мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису.

Крім того, положеннями статті 15 Закону № 481/95-ВР чітко встановлено, що адреса місця торгівлі зазначається в додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій Позивачем отримано наступні ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами терміном дії з 15 жовтня 2024 року по 15 жовтня 2025 року:

№ 0467031120240649, адреса роздрібної торгівлі: АДРЕСА_2;

№04610311202406585, адреса роздрібної торгівлі: АДРЕСА_3;

№ 04640311202406583, адреса роздрібної торгівлі: АДРЕСА_4;

№ 04610311202406582, адреса роздрібної торгівлі: АДРЕСА_5;

№ 04610311202406581, адреса роздрібної торгівлі: АДРЕСА_6;

№ 04660311202406498, адреса роздрібної торгівлі: АДРЕСА_7.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Розпорядження № 359-рл в оскаржуваній частині, яким анульовано зазначені ліцензії, як в ньому зазначено, винесене на підставі акта про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання за місцем провадження діяльності, шо підлягає ліцензуванню.

Відповідач як на підставу для видання Розпорядження № 359-рл в оскаржуваній частині покликається на факт складання акту від 15 жовтня 2024 року №2541/04-36-09-01/45538871.

Суд апеляційної інстанції за результатами дослідження зазначеного акту встановив, що адреса: АДРЕСА_1, яка вказана в ньому є податковою адресою ТОВ «УЛЬТА», яка не збігається з місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню.

Формуючи відповідний висновок суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 42.5 статті 42 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у то час, як місце провадження діяльності з роздрібної торгівлі тютюновими виробами зазначено у кожній виданій ТОВ «УЛЬТА» відповідній ліцензії, що відображено також у спірному розпорядженні.

Водночас судом апеляційної інстанції констатовано, що докази, які б свідчили про встановлений контролюючим органом факту відсутності ТОВ «УЛЬТА» за місцем провадження діяльності, яке вказане у кожній з анульованих Розпорядження № 359-рл в оскаржуваній частині ліцензій в матеріалах справи відсутні та сторонами не подані.

Крім того, суд апеляційної інстанції за результатами дослідження акту від 15 жовтня 2024 року №2541/04-36-09-01/45538871 встановив, що він окрім зафіксованого факту відсутності ТОВ «УЛЬТА» за адресою АДРЕСА_1, не містить жодних посилань на будь-які докази, а також додатки, які б підтверджували б інформацію, зазначену в ньому.

А також апеляційним судом не прийняті, в якості належних та допустимих доказів долучені ГУ ДПС до матеріалів справи фотографії, які за твердженням Відповідача підтверджують обставини, що визначаються законом як підстави для анулювання ліцензії, оскільки із вказаних фотографій неможливо встановити, коли і ким вони зроблені, а також неможливо ідентифікувати, де вони зроблені і яким чином стосуються Позивача у справі.

Враховуючи викладене у сукупності, за обставин цієї справи, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що акт про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (Позивача) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню, Відповідачем не складався.

З огляду на зазначене Суд не може не погодитись з висновками суду апеляційної інстанції про не доведення Відповідачем наявності обставин, які стали підставою для анулювання Розпорядженням № 359-рл в оскаржуваній частині ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 04670311202406497, № 04610311202406585, №04640311202406583, №04610311202406582, № 04610311202406581, №04660311202406498, анульованих

Аналізуючи обґрунтованість заявлених Відповідачем підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, колегія суддів зазначає, що Відповідачем не конкретизовано, який саме правовий висновок у подібних правовідносинах він просить надати Суд. При цьому доводи наведені Відповідачем у касаційній скарзі фактично зводяться до незгоди Відповідача з оцінкою судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів, адже більшість з них стосуються площини фактичних обставин справи, установлення й перевірка яких виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, який, відповідно до процесуального закону, є судом права, а не факту.

Відповідно в силу окреслених меж касаційного провадження суд касаційної інстанції не вдається до їх переоцінки. А інших аргументів, аніж ті, що вже були наведені Відповідачем в суді апеляційної інстанції інстанцій та яким вже надавалась правова оцінка, касаційна скарга не містить.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 908/1795/19).

Відтак, в обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків про невідповідність постанови суду апеляційної інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування чи зміни відсутні.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 3, 344, 349, 350, 355, 359 КАС, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська

Судді: О.В. Білоус

О.О. Шишов