Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №380/21480/21 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/21480/21 пров. № А/857/19805/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Довгої О.І.,

Запотічного І.І.,

секретаря судового засідання Лутчин А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року (головуючий суддя – Клименко О.М.) постановлену у порядку письмового провадження в м. Львів у справі №380/21480/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 жовтня 2021 року № 9764 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

26 лютого 2026 року ОСОБА_1 подав заяву відповідно до якої просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 року у справі № 380/21480/21. Вказана заява мотивована тим, що наведене рішення суду, на даний час відповідачем не виконано в повному обсязі, оскільки не виплачено нараховану пенсію у сумі 142 449,79 грн. При цьому, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, що прямо випливає з положень ч.3 ст.378 КАС України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року заяву позивача про зміну порядку і способу виконання рішення в адміністративній справі №380/21480/21 задоволено частково. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 року у справі № 380/21480/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати пенсії за період з квітня 2019 року по травень 2022 року, що становить 142 346,79 грн. У задоволенні решти заяви відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить таку ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви про зміну порядку і способу виконання рішення. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 року у справі № 380/21480/21, яке набрало законної сили 11 квітня 2022 року здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року відповідно до довідки від 12 жовтня 2021 року № 9764. Розмір пенсійної виплати становив 9690,31 грн. Доплата пенсії з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2022 року становить 143 011,84 грн. Виплата цієї суми здійснюється за окремою бюджетною програмою. Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 (далі - Порядок № 821). Відповідно до Порядку № 821 виплати здійснюватимуться щомісяця пропорційно до коштів, визначених у бюджеті Пенсійного фонду України, у розмірі зобов`язань державного бюджету і страхових коштів. У жовтні 2025 року, у листопаді 2025 року, у грудні 2025 року та в лютому 2026 року позивачу додатковими відомостями на виконання погашення заборгованості за судовими рішеннями відповідно до вимог Порядку № 821 виплачено кошти в такому розмірі: 187,35 грн (відкладена заборгованість); 187,35 грн (відкладена заборгованість); 187,35 грн (відкладена заборгованість); 103,00 грн (відкладена заборгованість). Отже, після видання Урядом Порядку № 821 відбувається виплата коштів в межах відповідних бюджетних призначень. Водночас, установлюючи спосіб та порядок виконання судового рішення, суд, визначивши конкретну суму стягнення, фактично змінить її суть, що є неприпустимим на підставі статті 378 КАС України.

Згодом Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало заяву, в якій просило суд врахувати нові обставини у справі №380/21480/21 та повідомило, що в квітні, травні та червні 2026 року ОСОБА_1 здійснено часткову виплату заборгованості по справі №380/21480/21 відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі – Порядок), зокрема в розмірі :- 100,00 грн. (відкладена заборгованість в квітні 2026);- 100,00 грн. (відкладена заборгованість в травні 2026);- 132,00 грн. (відкладена заборгованість в червні 2026). Станом на 10.06.2026 сума заборгованості по справі №380/21480/21 становить 141 913,79 грн.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав та просив таку задовольнити, позивач повноважного представника в судове засідання не забезпечив, що не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає частково.

Як встановлено судом першої інстанції, рішення суду від 09 березня 2022 року у справі № 380/21480/21, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 жовтня 2021 року № 9764 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, набрало законної сили 11 квітня 2022 року.

На виконання вказаного судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило з 01 квітня 2019 року відповідний перерахунок пенсії позивача, сума доплати пенсії за період з квітня 2019 року по травень 2022 року становить 143011,84 грн, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача, а також не заперечується сторонами.

Водночас, позивачу на виконання погашення заборгованості за судовими рішеннями відповідно до вимог Порядку № 821 виплачено грошові кошти у жовтні 2025 року у сумі 187,35 грн, у листопаді 2025 року у сумі 187,35 грн, у грудні 2025 року у сумі 187,35 грн, лютому 2026 року у сумі 103,00 грн (всього 665,05 грн), що підтверджується долученими відповідачем відомостями з відповідної підсистеми органу Пенсійного фонду України.

У зв`язку з цим несплачена сума заборгованості станом на дату розгляду заяви в суді першої інстанції становила 142346,79 грн (143011,84 грн - 665,05 грн).

Задовольняючи заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що має місце факт невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області як суб`єктом владних повноважень в повному обсязі судового рішення у справі №380/21480/21, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати.

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції правильними та такими що ґрунтуються на фактичних обставинах, з огляду на таке.

Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Водночас, порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Слід зауважити, що з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати. Метою ж внесення змін до процесуального закону було забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Як убачається з матеріалів справи, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 року у справі № 380/21480/21, яке набрало законної сили 11 квітня 2022 року, на даний час відповідачем не виконано в повному обсязі, оскільки позивачу повністю не виплачено суму доплати за період з квітня 2019 року по травень 2022 року.

Жодних доказів виконання рішення у справі №380/21480/21 в повному обсязі, щодо якого заявником подана заява про зміну способу виконання такого, відповідачем суду не надано, а відтак суд апеляційної інстанції констатує, що таке рішення не виконується в частині виплати.

Слід зауважити, що застосовуючи приписи абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України колегія суддів встановила, що оскільки рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, не виконується в частині виплати нарахованих грошових коштів, а відтак наявні процесуальні підстави для зміни способу виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії (виплатити) на стягнути конкретну нараховану суми з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Водночас апеляційний суд звертає увагу, що згідно наданої інформації Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яка не заперечується позивачем, станом на день ухвалення постанови апеляційним судом, сума заборгованості по справі №380/21480/21 становить 141 913,79 грн.

Отже, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвалу суду першої інстанції необхідно змінити в частині суми, що підлягає стягненню з боржника.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст.317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, беручи до уваги фактичні обставини справи щодо зменшення суми заборгованості, яку необхідно стягнути, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити в частині суми, яка підлягає стягненню.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №380/21480/21 змінити в частині суми стягнення з 142 346,79 грн. на 141 913,79 грн.

В решті ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №380/21480/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар

судді О. І. Довга

І. І. Запотічний

Повне судове рішення складено 19.06.26