Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №260/6685/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/6685/25 пров. № А/857/54133/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Кушнір В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року (суддя – Плеханова З.Б., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Ужгород, дата складання повного тексту ухвали – не зазначено),

в адміністративній справі №260/6685/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області,

про скасування висновків,

встановив:

У серпні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі – відповідач, ГУ НП в Закарпатській області), в якому просив скасувати висновок (висновки) ГУ НП в Закарпатській області про анулювання дозволів на зберігання і носіння зброї ОСОБА_1 , а саме: Пістолета ВІЙ; ОСОБА_2 (Tiger); Карабіна ТОЗ-99 (TOZ-99L); Карабіна МКМ-072Сн; Карабіна Remington 700.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку із їх безпідставністю.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає оскаржене рішення суду необґрунтованим, що прийняте з неповним з`ясуванням обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що суд помилково зазначив суть самих позовних вимог, а саме «про зобов`язання вчинити дії». Також, судом першої інстанції у довільній формі трактуються положення Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, яким затверджено Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (далі - Інструкція № 622). Зазначає, що посадовими особами Сектору контролю за обігом зброї Головного управління НП в Закарпатській області самовільно, безпідставно та в спосіб, що не охоплюється вимогами Інструкції №622 – 11.04.2025 вчинено незаконні дії, які призвели до анулювання дозволу на зберігання і носіння вогнепальної нарізної, гладкоствольної, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв травматичної дії, газових пістолетів (револьверів), основних частин спірної зброї строком до 30.04.2026 року. Вказує, що на теперішній час не існує жодного рішення суду, що вступило в законну силу – яким було б доведено обставини чи факти вчинення ним будь-якого правопорушення. Зазначає, що на підставі ст. 62 Конституції України, а також вимог Інструкції його неправомірно та незаконно позбавлено дозволу на володіння та використання зброї, шляхом анулювання дозвільних документів.

За результатами апеляційного розгляду просить позивач скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Відповідач подав апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Під час проведення звірки по Інформаційному порталу Національної поліції України встановлено, що власнику мисливської нарізної зброї та пристрою громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , слідчим підрозділом ГУНП в Закарпатській області, 30.01.2025 року та 17.02.2025 року, було оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 322 та ч. 1 ст. 336 КК України. На запит сектору контролю за обігом зброї Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 06.06.2025 № 72005-2025, Слідче управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області надало інформацію від 09.06.2025 № 72684-2025 про те, що у кримінальному провадженні №42023071210000052 від 13.02.2023 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ст. 336, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України та повідомлено, що досудове розслідування у вказаному провадженні закінчено, шляхом складання обвинувального акту та скерування його до Хустського районного суду Закарпатської області, для розгляду по суті. Згідно ухвали Хустського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2025 року в кримінальній справі № 309/748/25 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 42023071210000052 від 13 лютого 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень.

11 квітня 2025 року працівниками СКОЗ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, було здійснено перевірку за місцем проживання громадянина ОСОБА_1 , як власника мисливської нарізної зброї та пристрою. В ході перевірки встановити місце знаходження громадянина ОСОБА_1 , місце знаходження та умови зберігання зареєстрованої зброї останнього не надалось можливим, так як останній відсутній за місцем проживання, з метою запобігання використання зброї в злочинних цілях, працівниками СКОЗ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, було зареєстровано відповідний рапорт в журналі єдиного обліку за № 7465 від 11.04.2025 року, після чого зброю громадянина ОСОБА_1 , виставлено до бази ІПНП «Кримінальна зброя».

Враховуючи, що у кримінальному провадженні ОСОБА_1 оголошувалась підозра, інспектором сектору контролю за обігом зброї ГУНП було складено рапорт про анулювання дозволів на зберігання, носіння належної позивачеві зброї та пристрою. Оскільки встановлений факт, відповідно до пункту 5.1 глави 5 розділу I Інструкції № 622 є достатньою підставою для анулювання громадянам дозволу на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї, керівником підрозділу СКОЗ ГУНП в Закарпатській області було затверджено Висновки про анулювання дозволу на зберігання і носіння вогнепальної нарізної, гладкоствольної, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв травматичної дії, газових пістолетів (револьверів), основних частин зброї, а саме: - висновок №1443629 від 11.04.2025 на карабін «Тигр (Tiger)» № 35831; - висновок №1443625 від 11.04.2025 на пістолет «ВІЙ» № НОМЕР_1 ; - висновок №1443645 від 11.04.2025 на карабін «Remington 700» № НОМЕР_2 ; - висновок №1443643 від 11.04.2025 на карабін «МКМ-072Сн» № НОМЕР_3 ; - висновок №1443634 від 11.04.2025 на карабін «ТОЗ-99» № НОМЕР_4 (а.с. 34-39).

Позивач вважаючи неправомірними вищевказані Висновки про анулювання дозволів на зберігання і носіння зброї, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII).

За приписами ст.1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Відповідно до ст. 2 Закону № 580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

У статті 3 Закону № 580-VIII визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 23 Закону №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, у тому числі за наявністю договорів страхування відповідальності осіб, які мають у власності чи іншому законному володінні/користуванні зброю, за шкоду, яку може бути заподіяно третій особі внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї, укладених за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України «Про страхування».

Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 26 Закону №580-VIII, поліція засобами інформаційно-комунікаційної системи наповнює та підтримує в актуальному стані реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно зброї, що перебуває у володінні та користуванні фізичних і юридичних осіб, яким надано дозвіл на придбання, зберігання, носіння, перевезення зброї.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1992 № 576 затверджено Положення про дозвільну систему (далі - Положення № 576), згідно пункту 1 розділу першого якого встановлено, що дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

До предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать, зокрема, вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, тощо. Громадяни мають право у встановленому порядку використовувати, зберігати, перевозити предмети, матеріали і речовини, на які поширюється дозвільна система. Право на володіння вогнепальною зброєю посадовими особами та громадянами і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України (пункт 2 - 4 розділу першого Положення №576).

Відповідно до пункту 9 розділу другого Положення №576 видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється, на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному МВС.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 №622 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.1998 за № 637/3077) затверджено Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів (далі – Інструкція №622).

Згідно підпункту 1.1. розділу першого Інструкції №622 ця Інструкція визначає умови та порядок видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, облік, охорону, носіння, перевезення і використання зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, боєприпасів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дія дозвільної системи, правил поводження з ними та їх застосування.

Підпунктом 1.3 розділу першого Інструкції №622 встановлено, що основними завданнями органів поліції є запобігання порушенням порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм та швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, бойових припасів до зброї, вибухових матеріалів і речовин, попередження випадків їх втрати, крадіжок, використання не за призначенням та з протиправною метою.

Відповідно до глави 4 Інструкції № 622 встановлено, що згідно із законодавством України органам поліції, зокрема, надано право анулювати дозволи на придбання, зберігання, носіння зброї, основних частин зброї та пристроїв, надані громадянам, у випадках, передбачених пунктом 5.1 глави 5 цього розділу. Після анулювання відповідного дозволу власник зобов`язаний здати зброю (за наявності - основні частини зброї) чи пристрій, патрони і боєприпаси до них до органу (підрозділу) поліції та прийняти рішення щодо подальшого її переоформлення чи реалізації. У разі незгоди власника з рішенням органу (підрозділу) поліції про анулювання зазначеного дозволу матеріали передаються до суду для вирішення питання щодо примусового вилучення зброї, основних частин зброї, пристроїв, патронів і боєприпасів до них.

Приписами п. 5.1 Інструкції № 622 визначено, органи (підрозділи) поліції не мають права давати згоду керівникам підприємств, установ, організацій та суб`єктам господарювання на укладення трудових договорів на виконання таких робіт, а також надавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі: надходження від уповноваженого органу до уповноваженого підрозділу контролю за обігом зброї інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через невстановлення її місцезнаходження.

Відповідно до пункту 12.19 Інструкції № 622 у разі анулювання дозволу на зберігання, носіння зброї (разом із основними частинами зброї - за наявності), пристрою уповноваженим підрозділом контролю за обігом зброї ці відомості вносяться в ЄРЗ, у результаті чого засобами ЄРЗ формується висновок про анулювання дозволу на зберігання, носіння зброї (разом із основними частинами зброї - за наявності), пристрою (додаток 33). Висновок затверджується керівником уповноваженого підрозділу контролю за обігом зброї або керівником органу (підрозділу) поліції. У висновку викладаються підстави прийняття такого рішення. Після прийняття такого рішення особа втрачає право на зберігання та носіння зброї, основної частини зброї, пристрою.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що органам поліції надано право анулювати дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, основних частин зброї та пристроїв, видані громадянам, про що складається відповідний висновок.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що з вищенаведених правових норм, пункт 4 Інструкції № 622 кореспондується з пунктом 5.1 цієї Інструкції, а саме перелік підстав для невидачі дозволу на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проведення їх перереєстрації, зазначені в пункті 5.1 Інструкції №622, також є переліком підстав для анулювання вказаних дозволів.

Отже дозвіл анулюється з тих самих підстав, з яких і відмовляється у видачі дозволу на придбання, зберігання та носіння зброї.

Вказані висновки відповідають позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 16 квітня 2020 року у справі №580/2396/19, від 29 січня 2021 року у справі №640/1452/19.

З матеріалів справи встановлено, що в ході проведення звірки по Інформаційному порталу Національної поліції України (ІПНП) встановлено, що власнику мисливської нарізної зброї та пристрою громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , слідчим підрозділом ГУНП в Закарпатській області, 30.01.2025 року та 17.02.2025 року, було оголошено повідомлення про підозру в чиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.322 ККУ та ч.1 ст.336 ККУ.

Відповідно, 11 квітня 2025 року працівниками СКОЗ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, було здійснено перевірку за місцем проживання громадянина ОСОБА_1 , як власника мисливської нарізної зброї та пристрою. В ході перевірки встановити місце знаходження громадянина ОСОБА_1 , місце знаходження та умови зберігання зареєстрованої зброї останнього не надалось можливим, так як останній відсутній за місцем проживання, з метою запобігання використання зброї в злочинних цілях, працівниками СКОЗ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, було зареєстровано відповідний рапорт в журналі єдиного обліку за № 7465 від 11.04.2025 року, після чого зброю громадянина ОСОБА_1 , виставлено до бази ІПНП «Кримінальна зброя».

Враховуючи, що у кримінальному провадженні ОСОБА_1 оголошувалась підозра, інспектором сектору контролю за обігом зброї ГУНП було складено рапорт від 11.04.2025 року про анулювання дозволів на зберігання, носіння належної позивачеві зброї та пристрою.

Вказане, також, міститься у висновку про анулювання дозволу на зберігання та носіння мисливської нарізної зброї громадянину ОСОБА_1 № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 від 11.04.2025.

На підставі вказаного, ГУНП в Закарпатській області керуючись п.5.1 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 №622 прийнято висновок про анулювання дозвілу виданого ГУНП в Закарпатській області громадянину ОСОБА_1 на носіння та зберігання від 11.04.2025 №1443629 на карабін «Тигр (Tiger)» № 35831; - висновок №1443625 від 11.04.2025 на пістолет «ВІЙ» № НОМЕР_1 ; - висновок №1443645 від 11.04.2025 на карабін «Remington 700» №RR71757L; - висновок №1443643 від 11.04.2025 на карабін «МКМ-072Сн» № НОМЕР_3 ; - висновок №1443634 від 11.04.2025 на карабін «ТОЗ-99» № НОМЕР_4 .

Колегія суддів зазначає, що положення Інструкції №622 містять перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї, однією з яких є надходження від уповноваженого органу до УП ЦОУП, УП ГУНП інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через невстановлення її місцезнаходження.

З вищезазначеного випливає, що підставою для анулювання дозволу на зберігання та носіння мисливської нарізної зброї громадянину ОСОБА_1 стало повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за № 42023071210000052 від 13.02.2023, згідно з яким позивачу повідомлено про підозру у вчиненні ним правопорушень, передбачених відповідними статтями 366 КК України.

З урахуванням наведеного, у відповідача були належні та обґрунтовані підстави для складення оскаржуваних Висновків про анулювання ОСОБА_1 дозволу на право носіння і зберігання вогнепальної зброї.

При цьому, доводи скаржника, що на час прийняття відповідачем оскаржуваних висновків у позивач змінювався його процесуальний статус в кримінальному провадженні, то колегія суддів вважає таке безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно п.19 ч.1 ст.3 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Частиною 1 статті 42 КПК України передбачено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Судом встановлено, що ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2025 року в кримінальній справі № 309/748/25 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 42023071210000052 від 13 лютого 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень.

Згідно до інформації з веб-сайту Судової влади України (https://court.gov.ua/fair/) встановлено, що розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 по справі № 309/748/25 призначено до судового розгляду на 11.06.2026 о 13:30 в приміщенні Хустського райнного суду Закарпатської області.

Отже, станом на час розгляду апеляційного провадження, справа № 309/748/25 перебуває на розгляді у Хустському райнному суді Закарпатської області.

Таким чином, наявність на розгляді суду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ст. 336, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, свідчить про те, що кримінальне провадження щодо позивача не припинено та триває.

Зміна статусу особи в кримінальному провадженні прямо впливає на права та обов`язки особи визначені нормами КПК України, в свою чергу Інструкцією № 622 врегульовано інші правовідносини.

Фактично зміна статусу у кримінальному провадженні з підозрюваного на обвинуваченого не змінює суті та не впливає на підтверджений в ході досудового слідства факту повідомлення позивачу про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що згідно з пунктом 5.1 глави 5 розділу І Інструкції № 622 є підставою для скасування дозволу на право носіння та зберігання зброї. Сам факт перебування під судом як обвинуваченого вважається достатнім для того, щоб тимчасово позбавити її права на володіння зброєю. Це відповідає загальній правовій позиції, що право на зброю не є абсолютним і може бути обмежено з метою захисту життя та здоров`я громадян.

За таких обставин, доводи скаржника про відсутність у позивача процесуального статусу, який міг бути врахований відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення, є необґрунтованим.

Крім того, приписи глави 4 Інструкції № 622 надають право анулювати дозвіл з огляду на надходження інформації про повідомлення особі про підозру та не містить заборону прийняття такого рішення або положень про скасування такого рішення в разі набуття особою статусу обвинуваченого.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно визначив предмет спору в цій справі та характер розглядуваних правовідносин, за відповідними позовними вимогами про оскарження позивачем Висновків СКОЗ ГУНП в Закарпатській області про анулювання дозволу на зберігання і носіння вогнепальної нарізної, гладкоствольної, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв травматичної дії, газових пістолетів (револьверів), основних частин зброї, а саме: - висновку №1443629 від 11.04.2025 на карабін «Тигр (Tiger)» № 35831; - висновку №1443625 від 11.04.2025 на пістолет «ВІЙ» №ЧН011311; - висновку №1443645 від 11.04.2025 на карабін «Remington 700» №RR71757L; - висновку №1443643 від 11.04.2025 на карабін «МКМ-072Сн» №КІМО0546; - висновку №1443634 від 11.04.2025 на карабін «ТОЗ-99» №9900537.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до частини першої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права з повним встановленням обставин справи, що не спростовано доводами апеляційної скарги, які колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з урахуванням наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року в адміністративній справі №260/6685/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування висновків - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

В. О. Кушнір