Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №160/19178/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/19178/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» адвоката Хозяїнов Володимир Валерійович про ухвалення додаткового судового рішення у справі 160/19178/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.12.2025 апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 в справі №160/19178/24 залишено без змін.

До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» адвоката Хозяїнова Володимира Валерійовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/19178/24 щодо питання розподілу судових витрат.

Дніпровська митниця подала письмове заперечення, в якому вказує на те, що клопотання позивача не містить поважних причин, за наявності яких він до закінчення розгляду справи не надав доказів понесення ним судових витрат на правничу допомогу, як того вимагають приписи частини 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України. На переконання відповідача, сума витрат на правничу допомогу є очевидно завищеною та необґрунтованою, оскільки вивчення, пошук, аналіз та підбір судової практики не є окремим видом правової допомоги.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів виходить із наступного.

Частиною 1 статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом "в" частини 4 статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1,3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що докази на підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Також частиною 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Розгляд апеляційної скарги Дніпровської митниці здійснено судом апеляційної інстанції 18 грудня 2025 р. без участі сторін в порядку письмового провадження. Представником ТОВ «ФРУТАЛІЯ» адвокат Хозяїнов В.В. у поданому відзиві на апеляційну скаргу було заявлено клопотання про розподіл витрат на правову допомогу із зазначенням їх орієнтованого розміру 5 000,00 грн, також було подано клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат, пов`язаних з розглядом справи, та прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Так, 16 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «АДВІС» укладено договір №16/01-06/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги (далі — Договір), копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до Додатку №26/06-2025 від 26 червня 2025 року до зазначеного Договору, Адвокатське об`єднання зобов`язалося надавати позивачу правову допомогу у цій справі на стадії апеляційного перегляду. Сторонами визначено орієнтовний перелік правничих послуг, їх обсяг та вартість.

28 листопада 2025 року Адвокатським об`єднанням «АДВІС» виставлено позивачу рахунок на оплату №112 від 28.11.2025, який було оплачено 03 грудня 2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією №1413 від 03.12.2025.

23 грудня 2025 року між Адвокатським об`єднанням та позивачем підписано акт приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги до Договору, відповідно до якого сторонами погоджено вартість фактично наданих послуг у розмірі 5 000,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, які є складовою судових витрат та підлягають розподілу судом.

Суд враховує, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема договором про надання правничої допомоги, додатком до нього, рахунком, платіжним документом та актом приймання-передачі послуг.

Витрати на професійну правничу допомогу є фактичними витратами сторони, пов`язаними з розглядом справи, та відповідно до статті 134 КАС України підлягають відшкодуванню у разі їх документального підтвердження та заявлення вимоги про їх розподіл у встановленому законом порядку.

Доводи відповідача про необґрунтованість заявлених витрат є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено як факт надання правничої допомоги, так і її вартість, погоджену сторонами договору.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 252 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» про ухвалення додаткового судового рішення — задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» (код ЄДРПОУ 42424288) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.А. Шальєва