Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №160/23244/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 03 червня 2026 р.

Справа: №160/23244/25

Суддя: Дурасова Ю.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/23244/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Іванченко М.А.

за участю представника позивача Бурі О.Є. (в залі суду),

представника відповідача Захарченка В.Ф. (поза межами приміщення суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в м. Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 року (головуючий суддя Рябчук О.С.)

в адміністративній справі №160/23244/25 за позовом Акціонерного товариства «Нікопольській завод феросплавів» до відповідача Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство «Нікопольській завод феросплавів», звернувся 12.08.2025р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2025 №488/32-00-04-01-02-01-00186520, згідно з яким Акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» на підставі п.п. 54.3.2 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 200.14 ст. 200 та п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ та у відповідності до п. 200.4-1, п. 200.12-1 ст. 200 ПКУ виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період травень 2025 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 106 100 000 грн., прийняте СМУ ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі висновків Акту камеральної перевірки від 04.07.2025 року № 466/32-00-04-01-02-01-00186520.

В обґрунтування позову зазначено, що у Державному реєстрі санкцій відсутня інформація щодо накладення санкцій відносно Акціонерного товариства «Нікопольській завод феросплавів», засновників (учасників) та кінцевих бенефіціарних власників підприємства. Окрім цього, позивач не знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, фізичної особи-резидента, на яких накладені санкції. З огляду на зазначене, підстави для застосування по відношенню до Акціонерного товариства «Нікопольській завод феросплавів» положень п. 200.4-1 ст. 200 ПК України відсутні. Підсанкційні особи, вказані в акті перевірки, не є засновниками (учасниками) та кінцевими бенефіціарними власниками позивача. В Акті відповідач безпідставно застосовує до позивача положення підпункту 200.41 статті 200 Податкового кодексу, в якому зазначено, що платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення. Підсанкційні особи не мають прямого та непрямого вирішального впливу на діяльність позивача шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їхньою часткою, права отримання доходів від діяльності позивача та не мають права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності позивача, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність позивача. Крім того, в цілому кінцеві бенефіціарні власники у структурі власності підприємства відсутні. Тому застосовані до вказаних в акті осіб санкції не мають стосуватись/розповсюджуватися безпосередньо на Акціонерне товариство «Нікопольській завод феросплавів». Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 р. у задоволенні позову – відмовлено.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що згідно п. 15 Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 19 вересня 2023 р. № 1011 для встановлення характеру та міри (рівня, ступеня, частки) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) визначаються, зокрема, усі особи (засновники, учасники, акціонери, члени) в ланцюзі контролю/володіння юридичної особи, які опосередковано володіють ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи, зокрема через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення. При цьому, ОСОБА_1 є опосередкованим володільцем 24,7725 % у статутному капіталі Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» через довірчого власника Прометеас Номіні Сервіс ЛТД та ОСОБА_2 є опосередкованим володільцем 24,7725 % у статутному капіталі Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» через довірчого власника Протіас Секретаріал ЛТД, які входять до структури власності Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є особами, які опосередковано володіють ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи, зокрема через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення.

Не погодився з рішенням суду першої інстанції позивач, подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов. Посилається на доводи, що викладені в позові.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення. Посилається на те, що Камеральною перевіркою Акціонерного товариства «Нікопольській завод феросплавів» встановлено порушення вимог підпунктів 200.4-1, 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою) в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2025 року. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: Ігор Коломойський є вигодоодержувачем АТ «Нікопольський завод феросплавів», опосередковане володіння 24,7725 % в статутному капіталі, ОСОБА_2 є вигодоодержувачем АТ «Нікопольський завод феросплавів», опосередковане володіння 24,7725 % в статутному капіталі. Рішенням національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 12 лютого 2025 року № 81/2025, до вказаних осіб застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). При цьому, підприємством не спростовано інформацію щодо здійснення підсанкційними особами непрямого вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння. В зв`язку з наведеним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства.

Позивачем та відповідачем надані додаткові пояснення у справі на підтвердження своїх позицій щодо рішення суду першої інстанції.

В судовому завданні сторони підтримали свої позиції щодо рішення суду першої інстанції.

Відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Посилається на практику Верховного Суду у даних правовідносинах (постанова ВС від 13.05.2026 справа №160/18712/25).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку з питань достовірності нарахування АТ «Нікопольський завод феросплавів» сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2025 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.06.2025 №9179262582 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 04.07.2025 № 9194504114 за травень 2025 року).

За результатами перевірки складено акт від 04.07.2025року № 466/32-00-04-01-02-01-00186520.

В акті встановлено наступні порушення, допущені АТ «Нікопольський завод феросплавів»:

- підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Кодексу та у відповідності до пунктів 200.4-1, 200.12-1 статті 200 Кодексу, АТ «Нікопольський завод феросплавів» (код за ЄДРПОУ 00186520) не має права на отримання бюджетного відшкодування задекларованого в декларації з податку на додану вартість за травень 2025 року в сумі 106 100 000 грн.

Порушення позивачем вимог податкового законодавства в акті перевірки бґрунтовано наступним.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є вигодоодержувачем АТ «Нікопольський завод феросплавів» (код за ЄДРПОУ 00186520), опосередковане володіння 24,7725 % в статутному капіталі.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 , є вигодоодержувачем АТ «Нікопольський завод феросплавів» (код за ЄДРПОУ 00186520) опосередковане володіння 24,7725 % в статутному капіталі

Відповідно Рішення національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 12 лютого 2025 року № 81/2025, застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до:

1. ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Громадянство - Держава Ізраїль. Паспорт громадянина Ізраїлю НОМЕР_2 , внутрішній паспорт громадянина Ізраїлю - НОМЕР_3 . Відомості згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків України: реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

2. ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 . Громадянство - Україна. Паспорт громадянина України - НОМЕР_5 . УНЗР Україна - 1962012005152. Відомості згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків України: реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

На підставі акту перевірки від 04.07.2025року № 466/32-00-04-01-02-01-00186520 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення №488/32-00-04-01-02-01-00186520 від 25.07.2025 р.

Відповідачем до матеріалів справи надано ухвалу Вищого антикорупційного суду України від 16.07.2025 р. у справі №991/7155/25, в якій зазначено про належність І. Коломойському корпоративних прав у розмірі 24,7725% Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів».

Позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення №488/32-00-04-01-02-01-00186520 від 25.07.2025 р.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, регламентовано статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 означеної норми сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пункт 200.9 статті 200 ПК України).

За приписами пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.14 статті 200 ПК України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 200.4-1 ст. 200 Податкового кодексу України платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення.

Суми такого від`ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно до п. 200.12-1 ст. 200 Податкового кодексу України з дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених цією статтею.

Зазначена в абзаці першому цього пункту сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п`яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".

З преамбули Закону України «Про санкції» №1644-VII від 14 серпня 2014 року (далі - Закон №1644-VII) слідує, що інститут санкцій законодавець запровадив з метою невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, включаючи ворожі дії, збройний напад інших держав чи недержавних утворень, завдання шкоди життю та здоров`ю населення, захоплення заручників, експропріацію власності держави, фізичних та юридичних осіб, завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Частиною першою статті 1 Закону №1644-VII встановлено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Частиною першою статті 2 Закону №1644-VII визначено, що правову основу застосування санкцій становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення Ради національної безпеки та оборони України, відповідні принципи та норми міжнародного права.

Згідно з частиною третьою статті 5 Закону №1644-VII рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, суден, повітряних суден, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.

Рішення щодо застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 цього Закону, ухвалюється судом у порядку, визначеному статтею 5-1 цього Закону.

Згідно з вимогами ч.5 ст. 5 Закону №1644-VII реалізація санкцій щодо особи, щодо якої застосовано санкції, у сфері відносин, які регулюються Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, забезпечується контролюючим органом шляхом здійснення заходів, передбачених пунктом 21-1.1 статті 21-1 Податкового кодексу України.

Згідно з ст.21-1 ПК України контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", шляхом здійснення таких заходів:

анулювання ліцензій на право здійснення діяльності у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального - у разі застосування санкції щодо анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності;

відмова/зупинення у поверненні помилково та/або надміру сплачених сум податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, пені, штрафів - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

відмова в наданні розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), а також у прийнятті рішення про перенесення строків сплати розстрочених (відстрочених) сум - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

зупинення/відмова в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань.

Підставою для здійснення контролюючим органом заходів, визначених пунктом 21-1.1 цієї статті, є рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняте у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".

Відповідно до п.п. 1, 2 Додатку до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеного в дію Указом Президента України від 12 лютого 2025 року № 81/2025 застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до:

1. ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Громадянство – Держава Ізраїль.

Паспорт громадянина Ізраїлю – НОМЕР_2 , внутрішній паспорт громадянина Ізраїлю – НОМЕР_3 .

Відомості згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків України: реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 .

Вид обмежувального заходу:

1) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;

2) блокування активів – тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

3) обмеження торговельних операцій (повне припинення);

4) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);

5) запобігання виведенню капіталів за межі України;

6) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) заборона користування радіочастотним спектром України;

9) обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж (повне припинення);

10) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб – резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;

11) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона);

12) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

13) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;

14) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;

15) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності;

1) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;

3) обмеження торговельних операцій (повне припинення);

5) запобігання виведенню капіталів за межі України;

6) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

8) заборона користування радіочастотним спектром України;

15) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності;

16) заборона на набуття у власність земельних ділянок;

17) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (заборона укладення договорів та вчинення правочинів; заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, виданих цією особою; заборона виплати дивідендів або інших платежів, пов`язаних із корпоративними правами (правом власності на частку, акції, паї) на користь особи щодо якої застосовані санкції та осіб, що діють від її імені).

Строк застосування – безстроково.

2. ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Громадянство – Україна.

Паспорт громадянина України – НОМЕР_5 .

УНЗР Україна – 1962012005152.

Відомості згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків України: реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

1) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;

3) обмеження торговельних операцій (повне припинення);

5) запобігання виведенню капіталів за межі України;

6) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

8) заборона користування радіочастотним спектром України;

1) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;

3) обмеження торговельних операцій (повне припинення);

5) запобігання виведенню капіталів за межі України;

6) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

8) заборона користування радіочастотним спектром України;

15) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності;

16) заборона на набуття у власність земельних ділянок;

Строк застосування – безстроково.

Відповідно до п. 15 Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України

і Національного банку України від 19 вересня 2023 р. № 1011 для встановлення характеру та міри (рівня, ступеня, частки) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) визначаються:

1) усі особи (засновники, учасники, акціонери, члени) юридичної особи, які прямо володіють ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи;

2) усі особи (засновники, учасники, акціонери, члени) в ланцюзі контролю/володіння юридичної особи, які опосередковано володіють ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи, зокрема через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення;

3) усі особи, що здійснюють вирішальний вплив шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення;

4) усі особи, що здійснюють вирішальний вплив на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення незалежно від формального володіння.

З наведених норм чинного законодавства слідує, що держава обмежує право осіб, щодо яких прийнято рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) в одержанні коштів з держаного бюджету України.

Легітимна мета законодавця полягала в недопущені перерахування коштів з Державного бюджету України на користь підприємств, які прямо або опосередковано підконтрольні Республіці Білорусь та російській федерації.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на тому, що Указом Президента №81/2025 не було введено санкцій відносно Акціонерного товариства «Нікопольській завод феросплавів», його засновників, учасників або кінцевих бенефіціарних власників. ОСОБА_3 та ОСОБА_7 не є засновниками (учасниками) та кінцевими бенефіціарними власниками позивача.

Суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення позову, оскільки відповідно до п. 15 Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 19 вересня 2023 р. № 1011 для встановлення характеру та міри (рівня, ступеня, частки) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) визначаються, зокрема, усі особи (засновники, учасники, акціонери, члени) в ланцюзі контролю/володіння юридичної особи, які опосередковано володіють ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи, зокрема через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 є опосередкованим володільцем 24,7725 % у статутному капіталі Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» через довірчого власника Прометеас Номіні Сервіс ЛТД та ОСОБА_2 є опосередкованим володільцем 24,7725 % у статутному капіталі Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» через довірчого власника Протіас Секретаріал ЛТД, які входять до структури власності Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є особами, які опосередковано володіють ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи, зокрема через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення.

Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги постанову від 13.05.2026 року Верховного Суду у справі №160/18712/25, в якій зазначено, що висновки камеральної перевірки, які лягли в основу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ґрунтуються виключно на даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 є вигодонабувачами Позивача внаслідок опосередкованого володіння 24,7725% акцій.

Інших доводів щодо підстав для застосування до Позивача положень пунктів 200.4-1, 200.12-1 статті 200 ПК України матеріали перевірки не містять.

Відповідно до частини шостої статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у разі виявлення органом державної влади, правоохоронним органом, суб`єктом первинного фінансового моніторингу, іншою особою (якщо інформація стосується такої особи) розбіжностей між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичної особи (зокрема, виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності такої особи, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) такий орган, суб`єкт або особа протягом 10 робочих днів з дня їх виявлення направляє повідомлення про виявлені розбіжності держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Зазначене повідомлення є підставою для направлення держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вказівки державному реєстратору про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відмітки про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи та звернення до юридичної особи з вимогою надати пояснення щодо виявленої можливої недостовірності інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи та підтвердити зазначені відомості.

Порядок надання юридичною особою пояснень та документів для підтвердження зазначених відомостей, а також порядок їх розгляду встановлюються Міністерством юстиції України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Перевірка інформації, наданої юридичною особою у поясненні та документах, наданих для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, розпочинається протягом 10 робочих днів з дня отримання пояснення та здійснюється державним реєстратором у порядку, встановленому Міністерством юстиції України за погодженням із суб`єктами державного фінансового моніторингу.

Для здійснення перевірки інформації державний реєстратор має право вимагати від фізичних та юридичних осіб надання інформації (у тому числі пояснень), необхідної для встановлення кінцевого бенефіціарного власника, надання копій документів, вимагати доступу до приміщень юридичної особи, здійснювати огляд речей та документів за місцем знаходження юридичних осіб.

Забороняється (крім випадків, передбачених законом) розголошення відомостей про особу, яка надала інформацію про наявність розбіжностей між відомостями про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За результатами проведеної перевірки у разі встановлення актуальності інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи державний реєстратор за погодженням із держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань протягом п`яти робочих днів з дня закінчення перевірки виключає внесену відмітку про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, про що повідомляє юридичну особу та особу, яка здійснила повідомлення.

У разі неотримання відповіді на вимогу, передбачену цією частиною, протягом 30 робочих днів з дня її направлення або у разі встановлення неактуальності інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, держатель Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань надає вказівку державному реєстратору виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, про що повідомляє юридичну особу та особу, яка здійснила повідомлення.

Відтак, положеннями статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» встановлено алгоритм дій у випадку виявлення органом державної влади розбіжностей між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичної особи (зокрема, виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності такої особи, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який передбачає, направлення протягом 10 робочих днів з дня їх виявлення повідомлення про виявлені розбіжності держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на підставі якого вже вчиняються подальші дії щодо перевірки відповідних відомостей.

Відповідачем доказів на підтвердження подання повідомлення в порядку частини шостої статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суду надано не було.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, Позивач періодично звертається за отриманням бюджетного відшкодування, у зв`язку з чим Відповідачем проводяться перевірки АТ «НЗФ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України передбачено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Відповідно до пункту 200.11 статті 200 ПК України Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відтак, контролюючий орган має право провести як камеральну, так і документальну перевірку щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

При цьому на відміну від обмеженого кола даних, які можуть бути використані відповідно до положень підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України при проведенні камеральної перевірки, під час документальної перевірки податковий орган наділений правом реалізувати весь наданий йому обсяг прав щодо отримання інформації та перевірки документів.

Згідно акту про результати камеральної перевірки № 466/32-00-04-01-02-01-00186520 від 04.07.2025 року позивачу відмовлено у отриманні бюджетного відшкодування, задекларованого в декларації з податку на додану вартість за травень 2025 року, в сумі 106000 000 грн.

При цьому, відповідач правом на проведення документальної перевірки не скористався, обмежившись проведенням камеральної перевірки.

Відтак, доводи, покладені Відповідачем в обґрунтування апеляційної скарги, виходять за межі обставин, встановлення яких слугувало підставою для прийняття оскаржуваного податкового-рішення.

Водночас, обмеження можливості Відповідача щодо встановлення відповідних обставин та їх подальшого доведення зумовлено виключно самостійним обранням ним виду перевірки та нереалізацією ним алгоритму дій, передбачених частиною 6 статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», у разі, якщо за його переконанням наявні обставини передбачені вказаною нормою.

За таких обставин судом апеляційної інстанції не встановлено визначених КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги Відповідача.

Отже, прийняте за результатами камеральної перевірки податкове повідомлення – рішення від 25.07.2025 №488/32-00-04-01-02-01-00186520 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволення позову.

Вищезазначене є мотивом для врахування судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи, що викладені відповідачем.

Доводи апеляційної скарги (з урахуванням практики Верховного Суду: постанова від 13.05.2026 року у справі №160/18712/25) спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його скасування.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі задоволення позову судові витрати присуджуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Вказане дає підстави для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 30280,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №283518 від 04.08.2025 року та за подачу апеляційної скарги в сумі 36336,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №284713 від 24.10.2025 року, що в загальній сумі становить 66616,00 грн.

Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 317, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» – задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 року – скасувати. Прийняти нову постанову про задоволення позову.

Позов Акціонерного товариства «Нікопольській завод феросплавів» до відповідача Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2025р №488/32-00-04-01-02-01-00186520.

Стягнути на користь Акціонерного товариства «Нікопольській завод феросплавів» (53200, вул. Електрометалургів, будинок 310, місто Нікополь, Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 00186520) за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, пр. Олександра Поля, 57, місто Дніпро, ЄДРПОУ 43968079) судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги в загальній сумі 66616,00 грн.

Постанова набирає законної сили 04.06.2026 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 04.06.2026.

В повному обсязі постанова виготовлена 10.06.2026.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua