Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №520/4104/22 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: організації господарської діяльності, з них

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №520/4104/22

Суддя: Жигилій С.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 р.Справа № 520/4104/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С., Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Харківобленерго", Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 (суддя: Ніколаєва О.В., м. Харків) по справі № 520/4104/22

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго"

до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області

про визнання дій протиправними, скасування припису та постанови,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Харківобленерго» (далі по тексту - позивач, АТ «Харківобленерго») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області зі складання оскаржуваного припису від 29.11.2021 № 2529 та прийняття постанови від 07.02.2022 № 5;

- визнати протиправним та скасувати припис від 29.11.2021 № 2529, складений посадовими особами Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області на підставі акта перевірки суб`єкта господарювання від 27.01.2022;

- скасувати постанову Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», від 07.02.2022 № 5.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що спірні рішення є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 по справі № 520/4104/22 позовну заяву Акціонерного товариства «Харківобленерго» (вулиця Плеханівська, будинок 149, місто Харків, Харківська область, 61037, код ЄДРПОУ: 00131954) до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області (проспект Науки, будинок 40, місто Харків, Харківська область, 61166, код ЄДРПОУ: 40324829) про визнання дій протиправними, скасування припису та постанови – задоволено частково.

Скасовано постанову Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», від 07.02.2022 № 5.

У задоволені решти позовних вимог – відмовлено.

Позивач не погодився з вказаним рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права, неповне з`ясування обставин у справі, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 по справі № 520/4104/22 частково та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині, яким задовольнити позовні вимоги щодо визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області зі складання оскаржуваного припису від 29.11.2021 № 2529 та прийняття постанови від 07.02.2022 № 5 та визнання протиправним та скасування припису від 29.11.2021 № 2529, складеного посадовими особами Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області на підставі акта перевірки суб`єкта господарювання від 27.01.2022.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, з викладених підстав, вказує, що законодавцем не наділено Держпродспоживслужбу повноваженнями на здійснення державного нагляду (контролю), зокрема шляхом проведення планових та позапланових виїзних перевірок за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, та контролю за дотриманням прав споживачів відповідно до приписів нормативно-правових актів НКРЕКП, оскільки обов`язок здійснення такого державного нагляду (контролю), зокрема шляхом проведення планових та позапланових виїзних перевірок покладено законом на інший центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статутом - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Також, вказує, що особа, що є власником нерухомого майна, набуває статусу споживача лише у разі укладання договору про надання послуг з розподілу та водночас не є споживачем у разі відмови від укладання такого договору, що безумовно є правом такої особи.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права, неповне з`ясування обставин у справі, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 у справі № 520/4104/22 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що припинення енергопостачання за адресою проживання скаржника: м. Харків, пров. 1-й Механізаторський, 32, не є правомірним, оскільки відбулося з порушенням вимог Правил, тобто без належного повідомлення споживача. У зв`язку з чим, АТ «Харківобленерго» надано припис від 29.11.2021 №2529 про виконання законних вимог ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів, а також постановою № 5 від 07.02.2022 притягнуто до адміністративної відповідальності начальника Салтівського РРЕ АТ «Харківобленерго» Логвіна Р.О.. З урахуванням викладеного, ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з огляду на пріоритетність життя та здоров`я людини у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що, відповідно до статуту Акціонерного товариства «Харківобленерго», останнє є юридичною особою, основною діяльністю якої є розподіл електричної енергії та надання послуг комерційного обліку. Згідно з Положенням про Салтівське районне відділення АТ «Харківобленерго», районне відділення є виробничим структурним підрозділом АТ «Харківобленерго».

У період з 11.11.2021 по 23.11.2021 ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області проведена позапланова перевірка АТ «Харківобленерго» з питань, зазначених у зверненні громадянки ОСОБА_1 , відповідно до вимог статей 17, 19, 21 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-ХІІ.

Під час перевірки АТ «Харківобленерго» надало пояснення (лист від 17.11.2021 вих. №06-56к/06-7624) з питань, зазначених у направленні на перевірку від 01.11.2021 №2529, та копії необхідних документів. Зокрема, у листі зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 на підставі договору про користування електричною енергією від 24.01.2009. З 12.04.2017 та по теперішній час звернень щодо відновлення електропостачання за вказаною адресою від споживачів не надходило.

Головним управлінням Держпродспоживслужби у Харківській області за результатами проведених позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів складено акт від 23.11.2021 №2529 та встановлено, що припинення енергопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , є неправомірним, без належного повідомлення споживача, і дії щодо припинення постачання електричної енергії обмежують права мешканців будинку. Акт підписаний начальником Салтівського РРЕ Логвіним Р.О. з зауваженнями та отримано останнім 23.11.2021.

ОСОБА_3 надав відповідачу письмові пояснення до акту перевірки, де зазначив, що посадовими особами відповідача при перевірці не було з`ясовано, яке відношення має громадянка ОСОБА_1 до домоволодіння за вказаною адресою. Відповідачем не встановлено, що існують договірні відносини між громадянкою ОСОБА_1 та АТ «Харківобленерго» або будь-якою іншою особою (споживачем). З текстом акту про недопуск споживач ОСОБА_2 (на якого відкритий рахунок) був ознайомлений та попереджений про наслідки ненадання доступу, тобто про відключення. 25.11.2021 було направлено запит до АТ «Укрпошта» для усунення сумніву щодо отримання ОСОБА_2 рекомендованого листа з актом недопуску.

Також, судом встановлено, що 29.11.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Харківській області на підставі акту перевірки від 23.11.2021 №2529 складено припис №2529 з вимогою усунути порушення, виявлені під час перевірки, а саме - забезпечити безоплатне відновлення електроживлення електроустановок споживача (електропостачання) за адресою: провулок 1-й Механізаторський, будинок 32, місто Харків, електроживлення яких припинено 12.04.2017.

Листом (вих. від 08.12.2021 №56рре-02/19-8100) за підписом заступника комерційного директора з експлуатації та обліку позивач повідомив, що на вимогу припису ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області від 29.11.2021 персоналом Салтівського району з розподілу електроенергії АТ «Харківобленерго» здійснено виїзд за адресою: провулок 1-й Механізаторський, будинок 32, місто Харків. Під час технічної перевірки виявлено відсутність приладу обліку №308885 типу СО-ЄА05М1 та фасадної шафи обліку, які були встановлені на фасаді домоволодіння, викликано представників національної поліції для реєстрації правопорушення. Будь-яких дій для приєднання споживача до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії після відключення 12.04.2017 здійснено не було. Оскільки відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії споживання (використання) електричної енергії відбувається тільки на підставі укладеного договору, громадянці ОСОБА_1 направлено рекомендованого листа з роз`ясненнями щодо необхідності укладення договору на розподіл електричної енергії з АТ «Харківобленерго» у порядку, визначеному Правилами. На момент виконання припису скаржницею не надано документів, що підтверджують право власності чи користування домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 . Товариство, у зв`язку з викладеними обставинами, просило продовжити строк виконання припису до моменту укладення договору з споживачем у відповідному порядку.

Головним управлінням Держпродспоживслужби у Харківській області 27.01.2022 на підставі направлення №44 від 06.01.2022 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо виконання припису на усунення порушень вимог законодавства було складено акт №44 від 27.01.2022.

В акті №44 від 27.01.2022 зазначено, що при проведенні перевірки стану виконання припису №2529 від 29.11.2021 щодо спрямування дій суб`єкта господарювання АТ «Харківобленерго» на усунення порушення законодавства, виданого за результатом проведеної перевірки (акт №2529 від 23.11.2021), встановлено, що припис не виконано.

Посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області 27.01.2022 складено протокол про адміністративне правопорушення №5.

Головним управлінням Держпродспоживслужби у Харківській області 07.02.2022 прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення №5 від 07.02.2022, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 7 та 8 статті 7, абз. 4 статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.. Зазначену постанову позивач отримав 07.02.2022.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення в частині задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності спірної постанови.

Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та з дотриманням вимог законодавства під час проведення перевірки та винесення спірного припису.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що спірним у даній справі є наявність у Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області права на здійснення перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, з питань захисту прав споживачів послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами та, як наслідок, вжиття заходів за результатами такої перевірки.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі по тексту Закон № 2189-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону № 2189-VIII, виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Відповідно до статті 2 Закону № 2189-VIII, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Приписами статті 5 Закону № 2189-VIII передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно до статті 6 Закону № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель;

3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг є:

1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача;

2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом;

3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація;

4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води;

5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання;

6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення;

7) послуг з управління побутовими відходами - адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб`єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.

Приписами пункту 1 частини 1 та пункту 1 частини статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 8 Закону № 2189-VIII, виконавець комунальної послуги, має право у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем отримувати інформацію від споживача про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

У розумінні пункту 2 частини 2 статті 8 Закону № 2189-VIII, виконавець комунальної послуги зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів визначено Законом № 1023-XII.

Відповідно до частини 3 статті 5 Закону № 1023-XII, захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Захист прав споживачів у сфері безпечності та якості харчових продуктів, інформування про їх властивості, у тому числі маркування, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та якості харчових продуктів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом № 877-V.

За змістом статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Заходами державного нагляду (контролю), є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Статтею 2 Закону № 877-V визначено межі дії цього закону та відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Так, відповідно до частини 2 статті 2 Закону № 877-V, дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) у сфері медіа, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, ліцензійних умов та законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері комунальних послуг, діяльність яких підлягає державному регулюванню Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями), державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що проводяться з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії, державного нагляду (контролю) у сфері безпеки торговельного мореплавства і судноплавства на внутрішніх водних шляхах (у частині нагляду (контролю) за суднами), державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Згідно з абзацами 7 та 9 статті 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 877-V, виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (далі по тексту - Положення № 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 667 визначено, що основними завданнями Держпродспоживслужби у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння) визначено, зокрема, право на проведення перевірок додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; проведення контрольних перевірок правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону.

Відповідно до пункту 6 Положення № 667, Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань, має право, зокрема, здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону; вимагати відповідно до закону від суб`єктів господарювання усунення виявлених порушень; вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення порушень вимог закону і притягнення, винних у таких порушеннях осіб, до відповідальності відповідно до закону.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що Держпродспоживслужба та її територіальні органи наділені повноваженнями на здійснення державного захисту прав споживачів шляхом проведення контрольних перевірок правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію, а також зі здійснення контролю за цінами та метрологічного нагляду.

Водночас, правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначено Законом № 1540-VIII.

Так, згідно із абзацом 1 частини 1 статті 1 Закону № 1540-VIII, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

В силу частини 1 статті 2 Закону № 1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема:

1) у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, розподілу малими системами розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії, агрегації; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом;

2) у сфері комунальних послуг: діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами); діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Розподіл видів діяльності відповідно до сфер застосовується виключно для цілей цього Закону.

За визначенням, наведеним у частині 2 статті 3 Закону № 1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, зокрема шляхом:

1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;

2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;

4) державного контролю та застосування заходів впливу;

5) використання інших засобів, передбачених законом.

Згідно із частиною 3 статті 3 Закону № 1540-VIII, основними завданнями Регулятора є:

1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів;

3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав;

4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами;

5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури;

6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг;

7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища;

8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг;

10) інші завдання, передбачені законом.

Пунктами 1, 3, 4, 11, 12 та 14 частини 1 статті 17 Закону № 1540-VIII визначено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор:

приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції;

розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема: ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; порядки контролю за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері регулювання та ліцензійних умов; порядок розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання; показники якості надання послуг суб`єктами природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг та суб`єктами, що провадять діяльність на суміжних ринках; правила ринку, правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та зміни до них відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії"; правила розгляду звернень споживачів щодо дій суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та врегулювання спорів; правила врегулювання спорів, що виникають між суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, а також спорів, що виникають між оператором системи передачі електричної енергії, оператором газотранспортної системи та/або оператором газосховищ та суб`єктом управління об`єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії; порядки (правила) організації обліку та звітності за видами ліцензованої діяльності; порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб`єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом; кодекси систем передачі та розподілу електричної енергії, газотранспортної та газорозподільних систем, кодекси газосховищ та установки LNG, підготовлені операторами, та ініціює внесення змін до них; порядки (методики) приєднання до електричних, теплових, газових мереж, розрахунку плати за приєднання та фінансування послуг з приєднання; правила користування (постачання) товарами та послугами на роздрібних ринках; форми звітності суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та порядок їх подання; порядок розслідування зловживань та інших порушень на оптовому енергетичному ринку; порядок ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Регулятором; порядок (методику) визначення розміру штрафів, які накладаються Регулятором. Такий порядок має враховувати, що при визначенні розміру штрафу беруться до уваги характер, тривалість та серйозність порушення, розмір заподіяної шкоди та розмір потенційного доходу, який міг бути отриманий внаслідок порушення. Такий порядок затверджується Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства;

здійснює: ліцензування видів господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, передбачених законом; визначення умов, за яких суб`єкти природних монополій і суміжних ринків у сферах енергетики та комунальних послуг можуть провадити діяльність без ліцензії; визначення умов доступу до товарів (послуг), що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг; встановлення обмежень для суб`єктів природних монополій щодо суміщення видів діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; контроль за недопущенням перехресного субсидіювання при провадженні господарської діяльності суб`єктами природних монополій і суміжних ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов;

розглядає справи про порушення ліцензійних умов, справи про зловживання та інші порушення на оптовому енергетичному ринку, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства;

забезпечує захист прав та законних інтересів споживачів товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, розгляд звернень таких споживачів та врегулювання спорів, надання роз`яснень з питань застосування нормативно-правових актів Регулятора.

Особливості здійснення державного контролю на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг визначені нормами статті 19 Закону № 1540-VIII, відповідно до частини 1 та 2 якої, Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб`єктами, що належать до особливої групи споживачів у розумінні Закону України "Про ринок електричної енергії", законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

В силу частини 4 статті 19 Закону № 1540-VIII, під час здійснення державного контролю Регулятор має право:

1) вимагати від суб`єкта, щодо якого здійснюється перевірка, усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та/або ліцензійних умов;

2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу;

3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб`єкта, щодо якого здійснюється перевірка, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю;

5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, щодо якого здійснюється перевірка, рішення про усунення виявлених порушень;

6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом;

7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.

З огляду на вищенаведену норму права, Держпродспоживслужба та її територіальні органи уповноважені на захист прав споживачів та здійснення, відповідно до закону, державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема житлово-комунальних послуг, однак, лише з питань, які стосуються контрольних перевірок правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію, а також зі здійснення контролю за цінами та метрологічного нагляду.

У свою чергу, правом на проведення перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, з питань захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами наділена Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, у період з 11.11.2021 по 23.11.2021 ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області проведена позапланова перевірка АТ «Харківобленерго» з питань, зазначених у зверненні громадянки ОСОБА_1 , відповідно до вимог статей 17, 19, 21 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-ХІІ.

Головним управлінням Держпродспоживслужби у Харківській області за результатами проведених позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів складено акт від 23.11.2021 №2529 та встановлено, що припинення енергопостачання за адресою: провулок 1-й Механізаторський, будинок 32, місто Харків, є неправомірним, без належного повідомлення споживача, і дії щодо припинення постачання електричної енергії обмежують права мешканців будинку. Акт підписаний начальником Салтівського РРЕ Логвіним Р.О. з зауваженнями та отримано останнім 23.11.2021.

Також, судовим розглядом встановлено, що 29.11.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Харківській області на підставі акту перевірки від 23.11.2021 №2529 складено припис №2529 з вимогою усунути порушення, виявлені під час перевірки, а саме - забезпечити безоплатне відновлення електроживлення електроустановок споживача (електропостачання) за адресою: провулок 1-й Механізаторський, будинок 32, місто Харків, електроживлення яких припинено 12.04.2017.

07.02.2022 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Харківській області прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення №5 від 07.02.2022, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 7 та 8 статті 7, абз. 4 статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.. Зазначену постанову позивач отримав 07.02.2022.

Таким чином, оскільки предметом спірної перевірки є дотримання позивачем законодавства у сфері захисту прав споживачів у сфері енергетики та комунальних послуг щодо отримання такої послуги у належній якості та у в достатній кількості, а не перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів житлово-комунальних послуг з питань, які стосуються контрольних перевірок правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію, а також зі здійснення контролю за цінами та метрологічного нагляду, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області повноважень на проведення такої перевірки, та, як наслідок, протиправність її проведення, позаяк такими повноваженнями наділена саме НКРЕКП.

З огляду на вказане, оскільки факт проведення відповідачем позапланової перевірки є наслідком виконання рішення про призначення позапланового заходу, що визнано судом протиправним, колегія суддів дійшла висновку, що подальші дії посадових осіб відповідача за наслідками проведення такої перевірки є також протиправними.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для: визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області зі складання оскаржуваного припису від 29.11.2021 № 2529 та прийняття постанови від 07.02.2022 № 5; визнання протиправним та скасування припису від 29.11.2021 № 2529, складеного посадовими особами Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області на підставі акта перевірки суб`єкта господарювання від 27.01.2022; скасування постанови Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», від 07.02.2022 № 5.

Відтак, адміністративний позов Акціонерного товариства «Харківобленерго» належить задовольнити.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову АТ «Харківобленерго».

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 по справі № 520/4104/22 скасувати.

Ухвалити постанову, якою адміністративний позов Акціонерного товариства "Харківобленерго" задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області зі складання припису від 29.11.2021 № 2529 та прийняття постанови від 07.02.2022 № 5.

Визнати протиправним та скасувати припис від 29.11.2021 № 2529, складений посадовими особами Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області на підставі акта перевірки суб`єкта господарювання від 27.01.2022.

Скасувати постанову Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», від 07.02.2022 № 5.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. Жигилій

Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua