Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №234/15676/21 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2226/26 Справа № 234/15676/21 Суддя у 1-й інстанції - Маринін О. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 30

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Петешенкової М.Ю.,

суддів – Городничої В.С., Макарова М.О.,

при секретарі - Пікос А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року у складі судді Мариніна О.В.

у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 05 серпня 2021 року о 09 год. 05 хв., в м. Краматорськ Донецької області водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем ВАЗ, н.з. НОМЕР_1 , по сухому асфальтному покриттю вул. Ювілейна, в напрямку від вул. Н. Курченко до вул. Паркова, в районі буд. №19, виїхав на зустрічну смугу для руху та скоїв зіткнення з автомобілем Kia Sportage н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалась в зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області по справі № 234/11109/21 від 27 серпня 2021 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КупАП та накладено штраф на користь держави в розмірі 850,00грн.

Автомобіль Kia Sportage, н.з. НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_4 , білого кольору, 2019 року випуску, належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 .

Цивільна відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована у ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», поліс №AP/7529806 від 23 лютого 2021 року, строк дії полісу до 23 лютого 2022 року, за умовами якого страхові виплати за шкоду, заподіяну життю і здоров?ю складають 260000,00 грн., за шкоду заподіяну майну 130000,00 грн., розмір франшизи 2600,00 грн.

Згідно висновку про оцінку №21-289 від 30 серпня 2021 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2019 року випуску, кузов НОМЕР_4 , білого кольору, складає 492448,79 грн. Розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2019 року випуску, кузов НОМЕР_4 , білого кольору, складає 487215,95 грн.

Вартість проведення експертного дослідження складає 2000,00 грн,

Зазначають, що страхова компанія відшкодувала ОСОБА_1 матеріальну шкоду (страхове відшкодування) у розмірі 127400,00 грн., однак страхове відшкодування не покриває фактичний розмір завданої матеріальної шкоди та суперечить висновку про оцінку №21-289 від 30 серпня 2021 року, а тому різниця між страховою виплатою та вартістю відновлювального ремонту автомобіля підлягає стягненню з відповідача, як винуватця дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, позивачі зазначають, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди зазнали моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, необхідністю звернення до лікарів у зв?язку з отриманням ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, а також фактичним знищенням належного їм автомобіля, що спричинило великі незручності у пересуванні та негативно вплинуло на їх моральний стан, були зруйновані плани на спільний літній відпочинок, який було заплановано в період з 07 серпня 2021 року по 29 серпня 2021 року включно, стали перепонами для спілкування з близькими їм людьми та родичами, змусили спілкуватися з відповідачами по справі, звертатися за юридичною допомогою до адвокатів та суду, належний їм автомобіль, фактично знищений, ремонту не підлягає, внаслідок чого позбавленні не тільки засобу пересування та коштовної речі, а і мають великий негативний вплив на їх моральний та фізичний стан, що стало причиною тривалих душевних страждань.

Враховуючи викладене, вимушені звернутися до суду за захистом своїх прав та просити стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою 490000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 362448,79 грн., франшизи у розмірі 2600,06 грн, витрати за проведення експертизи у розмірі 2000,00 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 4578,48 грн.; та стягнути з ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» на користь ОСОБА_2 , в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 49000,00 грн.

Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 франшизу у розмірі 2600,00 грн.

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору, у розмірі 32,50 грн., а також витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 14,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 30000,00 гривень.

Стягнуто з ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 260,00 грн.

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_2 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю правових підстав для часткового задоволення позову, який доведений належними та допустимими доказами у відповідній частині та не спростований відповідачами у даній справі.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду в частині залишеного без задоволення позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини у справі, що мають значення для справи, у зв`язку з чим викладені у рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи. Вказує, що судом першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення з винуватця дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди зроблено помилковий висновок про отримання позивачем суми продажу автомобіля в розмірі 405000,00 грн., оскільки інформація, яка міститься в реєстраційній картці ТЗ стосується загальної вартості ТЗ та не містить конкретного визначення продажної вартості пошкодженого ТЗ, а тим більше факту отримання суми коштів, яка вказана незрозуміло якою особою та з яких саме досліджень. Крім того, вказує, що документи, які стосуються самої угоди, яка укладена в сервісному центрі та в тексті якої містилися дані про фактичну вартість пошкодженого ТЗ, експертну оцінку фактичної вартості при переоформленні ТЗ матеріали справи не містять, судом не витребувані, а тому суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині. Вказує, що моральна шкода, яка не охоплюється страховим відшкодуванням, оскільки не стосується шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого та не належить до шкоди, заподіяної майну, має бути компенсована страховою компанією, на що суд першої інстанції уваги не звернув та безпідставно відмовив у позові в цій частині. Визначаючи розмір витрат на правову допомогу, суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність документального підтвердження понесених витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, що є підставою для відмови відшкодування таких витрат.

З огляду на те, що рішення суду першої інстанції фактично оскаржується в частині залишеного без задоволення позову ОСОБА_2 про стягнення з ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» матеріальної та моральної шкоди, вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення лише в частині, яка оскаржується. В іншій частині рішення суду не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом не перевіряється.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 серпня 2021 року о 09 год. 05 хв., в м. Краматорськ Донецької області водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем ВАЗ, н.з. НОМЕР_1 , по сухому асфальтному покриттю вул. Ювілейна, в напрямку від вул. Н. Курченко до вул. Паркова, в районі буд. №19, виїхав на зустрічну смугу для руху та скоїв зіткнення з автомобілем Kia Sportage, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалась в зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області по справі № 234/11109/21, від 27 серпня 2021 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП з накладенням штрафу на користь держави в розмірі 850,00грн., постанова набрала законної сили 07 вересня 2021 року.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Автомобіль Kia Sportage, р.н. НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_4 , білого кольору, 2019 року випуску, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Відповідно до звіту про оцінку №21-289 від 30 серпня 2021 року складеного оцінювачем ОСОБА_4 ринкова вартість автомобіля KIA Sportage, р.н. НОМЕР_2 до отримання пошкоджень в дорожньо-транспортній пригоді складає 464900,72грн.

Вартість відновлюваного ремонту автомобіля KIA Sportage, р.н. НОМЕР_2 з технічної точки зору складає 492448,79 грн.

Розмір матеріальної шкоди, завданий власнику автомобіля KIA Sportage, р.н. НОМЕР_2 з технічної точки зору складає 487215,95 грн.

Відповідно до відомостей з Головного сервісного центру МВС України транспортний засіб KIA Sportage, 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 перебував у власності ОСОБА_1 , у період з 11 жовтня 2019 року по 08 вересня 2021 рік.

Транспортний засіб KIA Sportage, 2019 року випуску, попередній номерний знак НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_7 , 08 вересня 2021 був перереєстрований з власника ОСОБА_1 на нового власника ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 08 вересня 2021 року №1443/2021/2782880, укладеного у ТСЦ МВС № 1443.

Вартість автомобіля згідно довідки Сервісного центру МВС склала 405000,00 грн.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно із ст. 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2021 року у справі № 204/5314/18 (провадження № 61-17280св20), від 02 грудня 2021 року у справі № 753/17190/18 (провадження № 61-4879св21) та у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20 - щодо повернення залишків знищеного автомобіля.

Порядок відшкодування завданої позивачу шкоди мав відбуватися в порядку, визначеному ст. 30 Закону № 1961-IV, і позивач мав передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.

Згідно із ч.2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Крім того, ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до висновку про оцінку №21-289 від 30 серпня 2021 року, наданого ОСОБА_1 вартість відновлювального ремонту автомобіля Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2019 року випуску, кузов НОМЕР_4 , білого кольору, складає 492448,79 грн.

Розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2019 року випуску, кузов НОМЕР_4 , складає 487215,95 грн.

Середня ринкова вартість 464900,72 грн.

Будь яких доказів на підтвердження понесених затрат на відновлення траспортного засобу, автомобіля Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2019 року випуску, кузов НОМЕР_4 , білого кольору, суду не надано, а матеріали справи як такових не містять.

Страхова компанія відшкодувала ОСОБА_1 матеріальну шкоду (страхове відшкодування) у розмірі 127400,00 грн.

Відповідно до відомостей із Головного сервісного центру МВС України транспортний засіб KIA SPORTAGE, 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 перебував у власності ОСОБА_1 з 11 жовтня 2019 року по 08 вересня 2021 рік.

Транспортний засіб KIA SPORTAGE, 2019 року випуску, попередній номерний знак НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_7 , 08 вересня 2021 року був перереєстрований з власника ОСОБА_1 на нового власника ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 08 вересня 2021 року №1443/2021/2782880, укладеного у ТСЦ МВС № 1443, вартість автомобіля згідно довідки Сервісного центру МВС склала 405000,00 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку з яким погоджується колегія суддів, про відмову у задоволенні позову в цій частині, оскільки розмір отриманої ОСОБА_1 суми від страхової компанії складає 127400,00 грн., від продажу автомобіля складає 405000,00 грн., що перевищує розмір ринкової вартості та розміру матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля у розмірі 487215,95 грн., вказаної у експертній оцінці, наданої самим ОСОБА_1 , а залишки траспортного засобу не передані ОСОБА_3 , тому в цій частині вимоги ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 362448,79 грн. не підлягають задоволенню.

Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_2 зазначала, що внаслідок неправомірних дій з боку водія ОСОБА_3 вона зазнала значної моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях в зв`язку з його неправомірними діями, необхідністю звернення до лікарів в зв`язку з отриманням нею тілесних ушкоджень, а також фактичним знищенням належного автомобіля, що спричинило великі незручності у пересуванні та негативно вплинуло на їх моральний стан.

У зв`язку з отриманими в наслідок дорожньо-транспортної пригоди травмами ОСОБА_2 була змушена обов`язково пройти обстеження рентгенографією та на магнітно-резонансному томографі, що є дуже небезпечним для неї, оскільки, може спровокувати онкологічну хворобу та інші хронічні захворювання на фоні отриманих сумарних доз радіаційного випромінення під обстежень, високого рівня радіаційного зараження ізотопами Sr-90, та Cs-137 м. Краматорська та Слов`янського району, підвищеного природного радіаційного фону в зв`язку з розташуванням м.Краматорська на території «Адамівського уранового родовища», що підтверджують наслідки військових навчань під назвою «Снежок», які відбулися на Тоцькому полігоні у 1954 році.

Згідно довідки від 06 серпня 2021 року, виданої Міським цілодобовим травмпунктом КНП «Міська лікарні N?3» Краматорської міської ради, ОСОБА_2 проведено обстеження рентгенографією, що також стало причиною отримання значної дози радіаційного випромінювання.

Згідно висновку лікаря ОСОБА_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримала забої м/т голови, забої грудної клітки та забої кінцівок ніг та рук.

У зв`язку з отриманою травмою ОСОБА_2 була змушено змінити свій звичайний розпорядок дня та відвідувати фізіотерапевтичний кабінет ТОВ «Лікувально-діагностичний центр «Альянс», який розташований за адресою: м. Краматорськ, вул. Шеймана, 24.

Вартість проходження обстежень, лікування та ліків складає 5200,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідно до полісу № 7529806, шкода здоров`ю та життя 260000,00 грн., майну – 130000,00 грн., франшиза 2600,00 грн.

ОСОБА_2 повідомила ТДВ СК«Альфа-Гарант» про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 05 серпня 2021 року.

ОСОБА_1 від ТДВ СК «Альфа-Гарант» надійшло страхове відшкодування за матеріальну шкоду у розмірі 127400,00 грн.

Відповідно до ст.20 Закону України в № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон № 1961-IV) страхова (регламентна) виплата у разі заподіяння шкоди життю та здоров`ю потерпілої фізичної особи: у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди життю та здоров`ю потерпілої фізичної особи здійснюється страхова (регламентна) виплата у зв`язку з: 1) лікуванням потерпілої фізичної особи; 2) тимчасовою втратою працездатності потерпілою фізичною особою; 3) стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої фізичної особи; 4) моральною шкодою, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала потерпіла фізична особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 5) смертю потерпілої фізичної особи.

Питання відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому, врегульовано ст. 26-1 Закону № 1961-IV, згідно з якою, зокрема, страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.

Згідно із ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові у справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19) зазначила про висновок про необхідність стягнення страхового відшкодування незважаючи на те, що позивач не звертався до страховика із заявою про відшкодування шкоди і за таким відшкодуванням звернувся безпосередньо до суду в межах річного строку.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону № 1961-IV). Відповідно до п. 37.1.1, 37.1.4 ст. 37 Закону № 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому зазначений у п. 37.1.4 ст. 37 Закону № 1961-IV строк є присічним і поновленню не підлягає. Підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у ст. 37 Закону № 1961-IV, їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. Тому саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування. Разом з тим у Законі № 1961-IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування. У Законі № 1961-IV не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у ст. 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду. У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком. Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування норми Закону № 1961-IV не містять. У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до ст. 36 Закону № 1961-IV, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону № 1961-IV, загалом не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 на підтвердження заявлених вимог надані документи та чеки, що підтверджують лікування, пов`язане з дорожньо-транспортною пригодою, останньою не пропущено термін звернення з такими вимогами, суд першої інстанції, дійшов до правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що заявлені вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, на підставі ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у розмірі 5% від підтвердженої суми 5200,00 грн, що становить 260,00 грн. та відповідно підлягає стягненню з ТДВ СК«Альфа-Гарант».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з положеннями ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано договір про надання правничої допомоги № 01.02.22 від 01 січня 2022 року, додаткову угоду до договору № 01.02.22 від 01 січня 2022 року, розрахунок витрат на надання правової допомоги (уточненого), вартість надання правової допомоги у справі складає 16000,00 грн.

Розподіляючи судові витрати, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що наявні у матеріалах справи та надані суду документи є підставою для відшкодування судом витрат на правничу допомогу, однак, враховуючи складність справи, обсяг наданих послуг та розумність таких витрат, беручи до уваги часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що заявлені до стягнення витрати на оплату послуг адвоката, необхідно зменшити їх розмір та стягнути з позивачів пропорційно до задоволеного позову у розмірі 14740,80 грн., що буде відповідати критеріям розумності, виваженості таких витрат та виходячи з конкретних обставин даної справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає його таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції в частині стягнення з винуватця дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди та отримання позивачем суми від продажу автомобіля в розмірі 405000,00 грн., колегія суддів не приймає до уваги, оскільки спростовуються договором купівлі-продажу автомобіля №1443/2021/2782880, укладеного 08 вересня 2021 року у ТСЦ МВС № 1443, за умовами якого ОСОБА_1 відчужив даний автомобіль ОСОБА_5 , вартість якого складає 405000,00 грн.

Посилання скаржника на те, що документи, які стосуються самої угоди, яка укладена в сервісному центрі та в тексті якої містилися дані про фактичну вартість пошкодженого ТЗ, експертну оцінку фактичної вартості при переоформленні ТЗ матеріали справи не містять, судом не були витребувані, а тому суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказане спростовується матеріалами справи, а саме довідкою сервісного центру МВС, в якій зазначена вартість автомобіля у розмірі 405000,00 грн.(т.1 а.с. 174) та не спростована позивачем.

Доводи апеляційної скарги про те, що моральна шкода, яка не охоплюється страховим відшкодуванням, оскільки не стосується шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого та не належить до шкоди, заподіяної майну, має бути компенсована саме страховою компанією, на що суд першої інстанції уваги не звернув та безпідставно зменшив розмір моральної шкоди, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки питання відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому, врегульовано положеннями ст. 26-1 Закону № 1961-IV, за змістом яких, страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, що відповідає сумі страхового відшкодування на лікування у розмірі 260,00 грн.

Аргументи апеляційної скарги про те, що визначаючи розмір судових витрат на правову допомогу, суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, є безпідставними, оскільки на підтвердження правничої допомоги надані належні та допустимі докази, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, складності справи, критерію реальності адвокатських витрат, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання професійної правничої допомоги, виходячи з конкретних обставин справи та результату її розгляду, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для їх відшкодування.

Колегія суддів наголошує, що скаржником не зазначено жодних додаткових обґрунтувань чи нових доказів, що не були досліджені судом першої інстанції та чому не була надана правова оцінка. Такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для скаржника, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 09 червня 2026 року

Повний текст судового рішення складено 19 червня 2026 року.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

М.О. Макаров