Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №440/17353/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: С.С. Сич

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 р. Справа № 440/17353/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Мінаєвої К.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2026, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/17353/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи"

до Державної служби України з безпеки на транспорті , Управління державного нагляду (контролю) у Полтавській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю"Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" (надалі - позивач, ТОВ "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" ) звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі також відповідач 1, апелянт), Управління державного нагляду (контролю) у Полтавській області (надалі також відповідач 2) у якому позивач просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №070325 від 16.12.2025 Управління державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №070325 від 16.12.2025 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки ТОВ "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" у спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому не може нести відповідальність, передбачену абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього Закону. Пояснює, що не здійснювало перевезення будь-якого вантажу, не надавало послуги з перевезення вантажів на договірних умовах і такими послугами не користувалось. На момент здійснення рейдової перевірки транспортний засіб рухався без вантажу, з порожньою тарою, що використовувалась у господарській діяльності підприємства. Будь-які докази, які б свідчили про надання таких послуг, користування ними - відсутні, а висновки відповідача про порушення вимог Закону ґрунтуються виключно на припущеннях перевіряючих.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Управління державного нагляду (контролю) у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №070325 від 16 грудня 2025 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Державною службою України з безпеки на транспорті подано апеляційну скаргу, у якій відповідач просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Стверджує, що ТОВ "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" у спірних правовідносинах є автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".Оскільки під час рейдової перевірки не були надані документи, наявність яких є обов`язковою під час перевезень, то позивача обґрунтовано притягнуто до відповідальності на підставі ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Заперечуючи проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, стверджував, що позивач не здійснював перевезення будь-якого вантажу, не надавав послуги з перевезення вантажів на договірних умовах і такими послугами не користувався. На момент здійснення рейдової перевірки транспортний засіб рухався без вантажу, з порожньою тарою, що використовувалася у господарській діяльності підприємства. У спірних відносинах позивач не мав статусу автомобільного перевізника у розумінні положень Закону № 2344-ІІІ і не міг нести відповідальність, передбачену абз.З ч.І ст.60 цього Закону. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено протилежного під час розгляду.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" зареєстроване як юридична особа, основним видом економічної діяльності позивача є 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованою 20.06.2025 /а.с. 11-12/.

21.11.2025 на ділянці автодороги а/д Р-11 с. Попівка, Полтавського району посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті Кіяшком С.А. на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 17.11.2025 №ЕНР000190 /а.с. 42/ проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 /а.с. 43/.

За результатами перевірки складено акт №048074 проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.11.2025 /а.с. 9, зворот а.с. 42/, у якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" - при здійсненні вантажних перевезень небезпечних вантажів перевізник не забезпечив водія необхідними документами, а саме, на момент проведення перевірки відсутні: товарно-транспортна накладна, протокол перевірки технічного стану т/з, свідоцтво про допущення т/з до перевезення визначених небезпечних вантажів, у тому числі, порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 частиною 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.

Акт перевірки №048074 від 21.11.2025 підписаний водієм транспортного засобу ОСОБА_1 з поясненнями про те, що Товариство не надало відповідні документи /зворот а.с. 42/.

28.11.2025 Управлінням державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті направлено на адресу позивача повідомлення №101551/36.2/24-25 від 28.11.2025 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначеної на 16 грудня 2025 року з 10:00 до 12:00, яке отримано позивачем 02.12.2025 /зворот а.с. 46, а.с. 47-48, зворот а.с. 48/.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті 16 грудня 2025 року в.о. заступника начальника Управління - начальника відділу Управлінням державного нагляду (контролю) у Полтавській області Ткаченком Д.В. на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №070325 у сумі 17000 грн. за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (згідно акту від 21.11.2025 №ОАР048074) /а.с. 41/.

Позивач не погодився з постановою Управління державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №070325 від 16.12.2025 та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено, що ТОВ "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" 21.11.2025 на час зупинення транспортного засобу транспортного засобу марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , під час рейдової перевірки мало статус автомобільного перевізника у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - рейдова перевірка) визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2025 року №141) (надалі - Порядок №1567, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку №1567 водій транспортного засобу після зупинки транспортного засобу зобов`язаний надавати посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені законодавством про автомобільний транспорт, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи.

Перевірка одного транспортного засобу проводиться протягом не більш як однієї години.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (далі - акт проведення перевірки).

У разі виявлення в ході рейдової перевірки порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових вантажів посадовою особою додатково складається акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів за формою згідно з додатком 3 або акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за формою згідно з додатком 4.

За наявності в діях автомобільного перевізника ознак адміністративного правопорушення притягнення правопорушника до відповідальності здійснюється в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Акт проведення перевірки, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів складаються у письмовій формі (паперовій або електронній формі). Акти в електронній формі можуть бути роздруковані, зокрема у вигляді стрічки, за допомогою спеціальних технічних пристроїв із зазначенням відомостей, передбачених формою відповідного акта.

За результатами розгляду справи про порушення керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник, зокрема, за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за формою згідно з додатком 5; (пункт 19 Порядку №1567).

Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку №1567 постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу, постанова про закриття справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та припис виносяться у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості). Постанова чи припис, складені в електронній формі, роздруковуються, зокрема у вигляді стрічки, за допомогою спеціальних технічних пристроїв із зазначенням відомостей, передбачених формами постанови та припису.

Копія постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, постанови про закриття справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт не пізніше ніж протягом трьох робочих днів після її винесення вручається автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі під підпис або надсилається засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) чи на адресу електронної пошти (за наявності).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 21.11.2025 на ділянці автодороги а/д Р-11 с. Попівка, Полтавського району посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті Кіяшком С.А. на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 17.11.2025 №ЕНР000190 /а.с. 42/ проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 /а.с. 43/.

За результатами перевірки складено акт №048074 проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.11.2025 /а.с. 9, зворот а.с. 42/, у якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" - при здійсненні вантажних перевезень небезпечних вантажів перевізник не забезпечив водія необхідними документами, а саме, на момент проведення перевірки відсутні: товарно-транспортна накладна, протокол перевірки технічного стану т/з, свідоцтво про допущення т/з до перевезення визначених небезпечних вантажів, у тому числі, порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 частиною 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.

Відповідно статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Згідно з приписами статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Правові, організаційні, соціальні та економічні засади діяльності, пов`язаної з перевезенням небезпечних вантажів залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним та авіаційним транспортом визначено Законом України "Про перевезення небезпечних вантажів" №1644-III від 06.04.2000 (далі - Закон №1644-III).

Згідно статті 8 Закону №1644-III перевізник небезпечних вантажів зобов`язаний, зокрема, забезпечувати проведення спеціального навчання, підвищення кваліфікації осіб, які здійснюють перевезення небезпечних вантажів, та їх медичного огляду; в разі дорожнього перевезення забезпечувати одержання водіями свідоцтв про допуск до перевезення небезпечних вантажів встановленого зразка після навчання та складання відповідних іспитів у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України.

Статтею 19 Закону №1644-III передбачено, що транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування і свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів. У разі дорожнього перевезення небезпечних вантажів відповідність зазначеним вимогам транспортних засобів, обладнання, підготовки водіїв перевіряється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України з видачею відповідних свідоцтв про допуск до перевезення.

Абзацом 3 частини 1 статі 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Відповідно до приписів статті 1 Закону №1644-III небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об`єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин; суб`єкт перевезення небезпечних вантажів - підприємство, установа, організація або фізична особа, які відправляють, перевозять або одержують небезпечні вантажі (відправники, перевізники та одержувачі); відправник небезпечного вантажу - зазначена в перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка підготовлює та подає цей вантаж для перевезення; перевізник небезпечного вантажу - юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка здійснює перевезення небезпечного вантажу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 74 КАС України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідачами не надано до суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що 21.11.2025 ТОВ "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" на комерційній основі чи за власний кошт здійснювало перевезення вантажів, зокрема, небезпечних вантажів, транспортним засобом марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 .

Зазначення в акті перевірки водієм пояснень про те, що Товариство не надало відповідні документи, як і не заперечення факту перевезення під час рейдової перевірки, не свідчить про те, що водій підтвердив факт якогось порушення, оскільки в акті рейдової перевірки відсутні відомості про те, що у транспортному засобі на момент його зупинення та проведення рейдової перевірки знаходився вантаж, перевіряючим фактично не здійснено належним чином перевірку транспортного засобу, не встановлено та в акті рейдової перевірки не зафіксовано назву речовини, матеріалу, виробу, тощо, які, за твердженням відповідачів, перевозилися 21.11.2025 транспортним засобом марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , та відносилися б до небезпечних вантажів.

Верховний Суд у постанові від 1-2.10.2023 по справі № 280/3520/22 дійшов висновку, що автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися) або зі слів водія.

Аналогічні висновки міститься у постанові Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20, де зазначено, що видається очевидним, що автомобільний перевізник не може встановлюватися на основі самих лише слів водія транспортного засобу.

Отже, самі лише пояснення водія не є належним та достатнім доказом для віднесення особи до категорії автомобільного перевізника і притягнення до відповідальності.

У ході розгляду справи відповідачами також не повідомлено суду який саме вантаж перебував у транспортному засобі марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , на момент його зупинення 21.11.2025 під час рейдової перевірки.

Та обставина, що серед видів економічної діяльності ТОВ "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" є такі види економічної діяльності, як 49.41 та 52.29, свідчить про те, що позивач має право на здійснення таких видів економічної діяльності, однак, саме по собі не є доказом того, що позивач фактично здійснює таку діяльність взагалі та здійснював таку діяльність, зокрема, 21.11.2025 на час зупинки транспортного засобу марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 .

У свою чергу, ТОВ "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" заперечує факт здійснення ним перевезення 21.11.2025, зазначаючи, що не надавало послуг з перевезення вантажів на договірних умовах і такими послугами не користувалось, на момент здійснення рейдової перевірки транспортний засіб рухався без вантажу, з порожньою тарою, що використовувалась у господарській діяльності підприємства.

Позивачем у заяві по суті надано пояснення, що на момент здійснення рейдової перевірки транспортний засіб рухався без вантажу, з порожньою тарою, що використовувалась у господарській діяльності підприємства.

Доводи відповідачів про те, що позивач здійснював перевезення небезпечних вантажів для власних потреб є виключно припущенням перевіряючого, яке не підтверджене належними, допустимим та достовірними доказами.

Таким чином, посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті під час рейдової перевірки не з`ясовували який вантаж перевозив водій та з якою метою, що ставить під сумнів законність та обґрунтованість оскарженого рішення.

Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 13 березня 2025 року (справа № 140/6098/22).

Отже, відповідачами не доведено, що ТОВ "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" 21.11.2025 на час зупинення транспортного засобу транспортного засобу марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , під час рейдової перевірки мало статус автомобільного перевізника у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".

Посилання скаржника на рішення суду апеляційної інстанції не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно положень ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права мають враховуватись виключно висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" оскаржуваною постановою №070325 від 16 грудня 2025 року.

Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 по справі № 440/17353/25 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді І.М. Ральченко К.В. Мінаєва