Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №620/2179/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/2179/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

28.02.2026 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом (зареєстрований у суді 02.03.2026), у якому просить:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення і виплати йому посадового окладу з 26.04.2022 по 30.06.2022, а також всіх інших належних за цей період складових грошового забезпечення (окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, додаткової грошової премії за час перебування в зоні відчуження, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 Законом України від 12.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі – Закон № 1928-IX);

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити йому посадовий оклад з 26.04.2022 по 30.06.2022, а також всі інші належні за цей період складові грошового забезпечення (оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премії, додаткові грошові премії за час перебування в зоні відчуження, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань), із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 Законом № 1928-IX, з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі – Порядок № 44);

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_4 окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо обчислення і виплати йому посадового окладу з 01.07.2022 по 15.02.2025, а також всіх інших належних за цей період складових грошового забезпечення (окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, додаткової грошової премії за час перебування в зоні відчуження, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 Законом № 1928-IX, станом на 01.01.2023 Законом України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік (далі – Закон № 2710-IX), станом на 01.01.2024 Законом України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі – Закон № 3460-IX), станом на 01.01.2025 Законом України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі – Закон № 4059-IX) відповідно;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та НОМЕР_4 окрему бригаду Сил територіальної оборони Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити йому посадовий оклад з 01.07.2022 по 15.02.2025, а також всі інші належні за цей період складові грошового забезпечення (оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премії, додаткові грошові премії за час перебування в зоні відчуження, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань), із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 Законом № 1928-IX, станом на 01.01.2023 Законом № 2710-IX, станом на 01.01.2024 Законом № 3460-IX, станом на 01.01.2025 Законом № 4059-IX відповідно, з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44;

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_4 окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування/нарахування не повною мірою і виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 15.02.2025 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січня 2018 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та НОМЕР_4 окрему бригаду Сил територіальної оборони Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 15.02.2025 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січня 2024 року та січня 2025 року відповідно;

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_4 окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування не повною мірою і виплати йому грошової допомоги для оздоровлення за 2022 та 2024 роки без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та НОМЕР_4 окрему бригаду Сил територіальної оборони Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити йому грошову допомогу для оздоровлення за 2022 та 2024 роки з урахуванням у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44;

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_4 окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування не повною мірою і виплати йому грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 роки без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та НОМЕР_4 окрему бригаду Сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити йому грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 роки з урахуванням у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_4 окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування і виплати йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – постанова № 168) у розмірі до 100 000,00 грн щомісячно за періоди з 13.05.2024 по 17.05.2024, з 04.11.2024 по 18.11.2024, з 24.03.2025 по 07.04.2025 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та НОМЕР_4 окрему бригаду Сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду відповідно до постанови № 168 у розмірі до 100 000,00 грн щомісячно за періоди з 13.05.2024 по 17.05.2024, з 04.11.2024 по 18.11.2024, з 24.03.2025 по 07.04.2025 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування і виплати йому у період з 26.04.2022 по 30.06.2022 надбавки за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) та окладу за військовим званням з урахуванням календарної вислуги років у розмірі 25 відсотків, зважаючи на його строкову військову службу у період з 06.11.2001 по 15.05.2003 (1 рік 6 місяців 9 днів календарної вислуги років станом на момент початку військової служби у військовій частині НОМЕР_1 );

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити йому за період з 26.04.2022 по 30.06.2022 надбавку за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) та окладу за військовим званням з урахуванням календарної вислуги років у розмірі 25 відсотків, зважаючи на його строкову військову службу у період з 06.11.2001 по 15.05.2003 (1 рік 6 місяців 9 днів календарної вислуги років станом на момент початку військової служби у військовій частині НОМЕР_1 );

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_4 окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування і виплати йому у період з 01.07.2022 по 18.08.2024 (дата набуття 5 років вислуги) надбавки за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) та окладу за військовим званням з урахуванням календарної та пільгової вислуги років у розмірі 25 відсотків, зважаючи на його строкову військову службу у період з 06.11.2001 по 15.05.2003 (1 рік 6 місяців 9 днів календарної вислуги років станом на момент початку військової служби у військовій частині НОМЕР_1 );

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та НОМЕР_4 окрему бригаду Сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити йому у період з 01.07.2022 по 18.08.2024 (дата набуття 5 років вислуги) надбавку за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) та окладу за військовим званням з урахуванням календарної та пільгової вислуги років у розмірі 25 відсотків, зважаючи на його строкову військову службу у період з 06.11.2001 по 15.05.2003 (1 рік 6 місяців 9 днів календарної вислуги років станом на момент початку військової служби у військовій частині НОМЕР_1 );

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_4 окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування і виплати йому у період з 19.08.2024 (наступний день після дати набуття 5 років вислуги) по 15.02.2025 надбавки за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) та окладу за військовим званням з урахуванням календарної та пільгової вислуги років у розмірі 30 відсотків, зважаючи на його строкову військову службу у період з 06.11.2001 по 15.05.2003 (1 рік 6 місяців 9 днів календарної вислуги років станом на момент початку військової служби у військовій частині НОМЕР_1 );

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та НОМЕР_4 окрему бригаду Сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити йому у період з 19.08.2024 (наступний день після дати набуття 5 років вислуги) по 15.02.2025 надбавку за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) та окладу за військовим званням з урахуванням календарної та пільгової вислуги років у розмірі 30 відсотків, зважаючи на строкову військову службу ОСОБА_1 у період з 06.11.2001 по 15.05.2003 (1 рік 6 місяців 9 днів календарної вислуги років станом на момент початку військової служби у військовій частині НОМЕР_1 );

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування не повною мірою йому надбавки за особливості проходження служби, передбаченої абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – постанова № 704) за період з 26.04.2022 по 30.06.2022 з урахуванням належної йому надбавки за вислугу років;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та виплатити йому різницю недоплаченої та фактично виплаченої суми надбавки за особливості проходження служби, передбаченої абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови № 704 за період з 26.04.2022 по 30.06.2022 з урахуванням належної йому надбавки за вислугу років;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_4 окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування не повною мірою йому надбавки за особливості проходження служби, передбаченої абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови № 704 за період з 01.07.2022 по 15.02.2025 з урахуванням належної йому надбавки за вислугу років;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та НОМЕР_4 окрему бригаду Сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) перерахувати та виплатити йому різницю недоплаченої та фактично виплаченої суми надбавки за особливості проходження служби, передбаченої абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови № 704 за період з 01.07.2022 по 15.02.2025 з урахуванням належної йому надбавки за вислугу років;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування до його пільгової вислуги років періодів, зазначених у Довідці про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 73-Д від 11.02.2025 із розрахунку один місяць служби за три місяці;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати йому пільгову вислугу років, врахувавши періоди безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, зазначені в Довідці про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 73-Д від 11.02.2025 із розрахунку один місяць служби за три місяці, перерахувати загальну вислугу років та внести відповідні зміни в Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 46 від 15.02.2025.

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначає, що відповідачі у відповідні періоди, у які він проходив у них військову службу, впродовж 2022 – 2025 років, обчислюючи та виплачуючи йому грошове забезпечення діяв протиправно, оскільки у зв`язку із підвищенням у 2022 – 2025 роках посадового окладу та окладу за військовим званням через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про бюджет станом на 01 січня відповідного календарного року, його грошове забезпечення (основне та додаткове) у ці періоди, мали бути визначені відповідачами шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого відповідними законами станом на 01.01.2022, станом на 01.01.2023, станом на 01.01.2024, станом на 01.01.2025, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704; окрім того зазначає, що індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті, проте, сума індексації грошового забезпечення взагалі не виплачувалася чи виплачувалася не в повному обсязі; також позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також військова НОМЕР_2 мали виплачувати йому додаткову винагороду до 100 000 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікування, проте не робили цього; окрім того, позивач зазначає, що з квітня 2022 року (з початку служби у військовій частині НОМЕР_1 ), зважаючи на строкову службу у 2001-2003 роках, позивач повинен був одразу отримувати 25% від посадового окладу та окладу за військове звання, натомість цю надбавку позивач отримував лише з квітня 2023 року (з місяця, в якому наступив рік служби позивача у військовій частині НОМЕР_1 ), крім того, внаслідок не врахування пільгової вислуги років замість належних 30% надбавки з серпня 2024 року (за 5 років вислуги) позивач і далі продовжував отримувати 25% надбавки.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 23.04.2026 поновлено позивачу строк звернення до суду з цим позовом; позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву представник військової частини НОМЕР_2 , заперечуючи проти заявлених позовних вимог, вказує, зокрема на те, що військова частина НОМЕР_5 діяла правомірно, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018; також відповідач зазначає, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка перебувала у підпорядкуванні та на фінансовому забезпеченні у відповідача; враховуючи, що станом на 2018 рік позивач не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні у відповідача та відсутність в матеріалах справи документальних доказів про розмір грошового забезпечення позивача в лютому-березні 2018 року, відсутня можливість перевірити розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року, який має дорівнювати або бути меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, а тому, доходимо до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Також, окремо зазначає, що на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. З викладеного слідує, що саме на військову частину, у розпорядженні якої перебував позивач, покладено обов`язок своєчасно нараховувати та виплачувати грошове забезпечення. Разом з тим, згідно обставин даної справи, позивач проходив військову службу у період з 26.04.2022 по 15.02.2025 у військовій частині НОМЕР_1 , яка знаходилась на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 з 01.07.2022 по 01.08.2025. Також відповідач зазначає, позивач проходив службу при військовій частині НОМЕР_2 та при військовій частині НОМЕР_1 , в документообігу відповідача відсутні документи, які містять згадки про проходження позивачем строкової та/або інших видів служби. Також, для внесення змін до наказу про оголошення вислуги років позивачеві звертатися необхідно безпосередньо до військової частини НОМЕР_1 . Окрім того відповідач зазначає, що що для виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень необхідно мати дві умови , а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення. Тому лише командир даної військової частини НОМЕР_1 уповноважений видавати наказ про виплату додаткової винагороди позивачу у збільшеному розмірі 100 000 гривень за період лікування, так як саме військова частина НОМЕР_1 веде облік особового складу, який перебуває на лікуванні, у відпустці за станом здоров`я, обмінюється документами з закладами охорони здоров`я стосовно свого підлеглого особового складу, військова частина НОМЕР_2 , в свою чергу лише виплачує додаткову винагороду або грошове забезпечення на основу наказів командира військової частини НОМЕР_1 . Враховуючи наведене вище слід зазначити, що без наказів командира військової частини НОМЕР_1 у військовій частині НОМЕР_2 відсутні законні підстави для нарахування та виплати Позивачу, додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень за період лікування. Той факт, що позивача було виключено зі списків військової частини НОМЕР_1 15.02.2025 року, а в позовних вимогах зазначено про нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови № 168 у розмірі до 100 000,00 грн щомісячно за періоди з 13.05.2024 по 17.05.2024, з 04.11.2024 по 18.11.2024, з 24.03.2025 по 07.04.2025 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, тому відсутні підстави для такої виплати.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у відзиві на позовну заяву зазначає, що обов`язок щодо нарахування військовослужбовцю грошового забезпечення, в тому числі у випадку перебування військової частини на фінансовому забезпеченні в іншій військовій частині, покладені на командира військової частини, у штаті якої військовослужбовець проходить військову службу. Грошове забезпечення, заробітна плата та інші виплати особовому складу виплачується за місцем штатної служби. Кошти на здійснення відповідних виплат надаються розпорядником на підставі відповідних наказів, заявок, кошторисів, розрахунків тощо, що надаються військовою частиною, яка перебуває на фінансовому забезпеченні такого розпорядника коштів. Так, сам позивач зазначає що у спірний період проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а отже видача наказів про виплати, преміювання, нарахування на виплату грошового забезпечення особовому складу належить до компетенції командира військової частини та відповідних посадових осіб, де позивач проходив військову службу (військова частини НОМЕР_1 ). Тому ІНФОРМАЦІЯ_4 не порушував права та інтереси позивача на належне грошове забезпечення.

Військова частина НОМЕР_3 заперечуючи проти заявлених позовних вимог, вказує на те, спірний період, вказаний позивачем, з 26.04.2022 по 30.06.2022 включно, з 01.07.2022 по 15.02.2025 включно, з 01.01.2024 по 15.02.2025 включно, 2022 року та 2024 року, з 13.05.2024 року по 17.05.2024 року, з 04.11.2024 року по 18.11.2024 року, з 24.03.2025 року по 07.04.2025 року, 26.04.2022 року по 30.06.2022 року, 01.07.2022 року по 18.08.2024 року, 19.08.2024 року (наступний день після дати набуття 5 років вислуги) по 15.02.2025 року, з 26.04.2022 року по 30.06.2022 року, з 01.07.2022 року по 15.02.2025 року; згідно з довідкою фінансово-економічної служби, військова частина НОМЕР_1 була зараховане на повне фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_3 відповідно до рішення НЦ ФЕУ КСВ ЗС України №116/14/1/68396 від 21.07.2025 з 01.08.2025; на дату зарахування військовослужбовець ОСОБА_1 вже був виключений зі списків військової частини НОМЕР_1 , тому жодних нарахувань та виплат ОСОБА_1 військова частина НОМЕР_3 не здійснювала.

Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 , проходив військову службу в період з 25.02.2022 по 25.04.2022 при військовій частині НОМЕР_2 , в період з 26.04.2022 по 15.02.2025 року при військовій частині НОМЕР_1 , яка знаходилась у підпорядкуванні та з 01.07.2022 року на фінансовому забезпеченні при військовій частині НОМЕР_2 . Військова частина НОМЕР_2 та підпорядковані підрозділи з 2018 року по 30.06.2022 року перебували на фінансовому забезпеченні при ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно з Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.02.2025 № 46 позивача з 15.02.2025 було виключено зі списків особового складу і всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 . З 17.02.2025 позивач був переведений до військової частини НОМЕР_6 .

Судом встановлено, що, у період з 26.04.2022 по 30.06.2022 – ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.07.2022 по 15.02.2025 зокрема, впродовж періоду з 29.01.2020 по ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_2 ), виплачуючи позивачу грошове забезпечення і передбачені законодавством інші виплати, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (віи?ськовим) званням, як складових грошового забезпечення віи?ськовослужбовців, що проходять віи?ськову службу, обрали розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначении? законом на 01.01.2018 у розмірі 1762, 00 грн, що підтверджується відповідями відповідачів на адвокатські запити, Довідкою про складові грошового забезпечення від 15.11.2025 № 18/4591, грошовим атестатом від 19.02.2025 № 18/713, тощо, які містяться в матеріалах справи.

Окрім того, з наявних в матеріалах справи суму документів щодо грошового забезпечення позивача, судом встановлено, що індексації грошового забезпечення – з 01.01.2024 по 15.02.2025 його індексація окремою бригадою Сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) взагалі не проводилася чи проводилася на неправильну суму (загальна сума недоплати становить 30 331,52 грн); військова частина НОМЕР_1 суму грошової допомоги для оздоровлення – сума виплачена у вересні 2022 року без врахування суми індексації (замість 14 511,50 грн виплачено 13 229,70 грн), так само і у березні 2024 року (замість 23 318,65 грн окремою бригадою Сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) виплачено 21 329,25 грн); військова частина НОМЕР_1 суму грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань – сума виплачена у листопаді 2022 року без врахування індексації (замість 1954,80 грн виплачено лише 530 грн), так само і в жовтні 2024 року (замість 23 666,87 грн окремою бригадою Сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) виплачено лише 21 329,25 грн).

Також судом встановлено, що 13.05.2024 позивач отримав перше поранення (провів 4 дні на стаціонарному лікуванні (з 13.05.2024 по 17.05.2024 згідно з Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 8236 від 17.05.2024 та Довідкою КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради № 01-06/1764 від 17.05.2024), пройшов ВЛК та отримав 30 календарних днів відпустки). У відпустці позивач перебував з 30.05.2024 по 30.06.2024 згідно з Витягами із наказу командира В/Ч НОМЕР_1 № 160 від 29.05.2024 та № 200 від 29.06.2024.

30.10.2024 позивач отримав друге поранення (провів 14 днів на стаціонарному лікуванні, не проходив ВЛК одразу та, відповідно не отримав відпустки). 02.11.2024 позивач у зв`язку з цефалгічним синдромом (посттравматичною цефалгією) внаслідок поранення 30.10.2024 (Первинна медична картка медичного пункту В/Ч НОМЕР_1 від 02.11.2024) звернувся до лікаря. З 04.11.2024 по 18.11.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні згідно з Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 2895 від 18.11.2024.

З 24.03.2025 по 07.04.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні згідно з Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 5879 від 07.04.2025. Таке лікування проводилося внаслідок комплексного погіршення стану здоров`я після двох поранень, про що, зокрема, йдеться у вказаній виписці: «…Т90.8 Наслідки МВТ (30.10.24р), ЗЧМТ: струсу головного мозку у вигляді стійкого цефалгічного синдрому. Т70.0 Наслідки МВТ, акубаротравми (13.05.24р) у вигляді двобічної сенсоневральної втрати слуху. Лівобічна шийна лімфоаденопатія. Хронічний фарингіт…». 08.05.2025 позивач крайній раз проходив ВЛК, що підтверджується Довідкою ВЛК № 2025-0508-1312-2650-7 від 08.05.2025. Згідно з такою довідкою обидва поранення відносяться до легких та пов`язані із захистом Батьківщини.

За періоди з 13.05.2024 по 17.05.2024, з 04.11.2024 по 18.11.2024, з 24.03.2025 по 07.04.2025 позивач не отримував суму додаткової винагороди до 100 000 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отримання двох травм, які пов`язані із захистом Батьківщини.

Також судом встановлено, що згідно зв квитком позивача серії НОМЕР_7 від 05.11.2001: 1) з 05.11.2001 позивач призваний на строкову військову службу і направлений у В/Ч НОМЕР_8 ; 2) з 06.11.2001 по 15.05.2003 (дата звільнення (демобілізації) в запас) позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_8 ; 3) з 25.02.2022 позивач призваний на військову службу у Збройні Сили України; 4) з 25.02.2022 по 25.04.2022 позивач проходив військову службу поза штатом у військовій частині НОМЕР_2 ; 5) з 26.04.2022 по 15.02.2025 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ; 6) з 17.02.2025 позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_6 .

Згідно з Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 11.02.2025 № 73-Д позивач в період з 14.12.2022 по 30.03.2023, з 19.03.2024 по 13.05.2024, з 18.05.2024 по 22.05.2024, з 24.05.2024 по 29.05.2024, з 13.07.2024 по 01.11.2024, з 02.11.2024 по 04.11.2024 брав участь у бойових діях, перебуваючи в селищі Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області та населеному пункті Побєда Мар`їнської територіальної громади Покровського району Донецької області.

Згідно з Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.02.2025 № 46 загальна вислуга років позивача у ЗСУ станом на 31.01.2025 становить 2 роки 9 місяців і 20 днів.

Але цей розрахунок вислуги років є неправильним у зв`язку з наступним. З квітня 2022 року (з початку служби у військовій частині НОМЕР_1 ), зважаючи на строкову службу у 2001-2003 роках, позивач повинен був одразу отримувати 25% від посадового окладу та окладу за військове звання, натомість цю надбавку позивач отримував лише з квітня 2023 року (з місяця, в якому наступив рік служби позивача у військовій частині НОМЕР_1 ), крім того, внаслідок не врахування пільгової вислуги років замість належних 30% надбавки з серпня 2024 року (за 5 років вислуги) позивач і далі продовжував отримувати 25% надбавки.

ОСОБА_1 , вважаючи протиправними дії відповідачів, у відповідні періоди проходження ним у них військової служби, які полягають у невірному розрахунок його грошового забезпечення (основного та додаткового, а також одноразових виплат, індексації грошового забезпечення, а також невірного обрахунку його пільгової вислуги років, звернувся до суду з цим позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзац п`ятий статті 17 Конституції України встановлює, що Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно зі статтею 40 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон № 2232-XII) гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Частина перша статті 43 Закону №2232-XII встановлює, що фінансове забезпечення заходів, пов`язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов`язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України. Додаткове фінансування цих заходів може відбуватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Отже нарахування грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Вимогами статті 92 Конституції України визначено, що Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України.

Виключно законом про Державний бюджет України відповідно до статті 95 Конституції України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Згідно зі статтею 96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.

Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.

Відповідно до статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

За військовослужбовцями, які тимчасово проходять військову службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, відповідно до статті 23 Закону №2011-XII здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців затверджені постановою №704.

Пунктом 4 постанови №704 в редакції до прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – постанова №103), встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 6 постанови №103 вирішено внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.

Пунктом 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою №103, пункт 4 постанови №704 викладено в такій редакції:

«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови №103.

Таким чином, з 29.01.2020 пункт 4 постанови №704 відновив свою дію в редакції, яка діяла до внесення змін постановою №103 та діє в редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Зазначена норма права передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.

Водночас Верховна Рада України ухвалила Закон України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VIII), що відповідно до пункту 1 вказаного розділу набрав чинності з 1 січня 2017 року.

Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Отже положення пункту 4 постанови №704 та пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII підлягають солідарному застосуванню, тобто: з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704; співвідношення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та мінімальної заробітної плати на розрахунок посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями, з огляду на положення пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII не впливає.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі №826/9052/18 дійшов висновку про необхідність зобов`язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою №103, щодо внесення змін до постанови №704, що додатково свідчить про неможливість застосування пункту 4 в редакції постанови №103.

Внаслідок вказаних обставин з 29.01.2020 відновлена дія обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.

Пункт 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлював, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2018.

Тож, суд зазначає, що положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 – набрання чинності Законом України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 294-IX) не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Водночас, зокрема, Закон № 1928-IX, Закон № 2710-IX, Закон № 3460-IX, Закон № 4059-IX, таких застережень щодо застосування як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, на 2022-2025 роки для визначення грошового забезпечення військовослужбовців не містять.

Про наявність правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, вказував Верховний Суд у в своїх постановах від 11.02.2021 у справах №240/11952/19, №200/3757/20-а та №200/3774/20-а, у який він зазначав, що з 29.01.2020 з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із № 1928-IX та № 2710-IX у осіб з числа військовослужбовців та деяких інших осіб, розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Суд враховує, що 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (в подальшому - Постанова № 481), якою скасовано пп. 1 п. 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»; внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», викладено абзац 1 в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Проте, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними та визнано протиправним та нечинним п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частинні третьої статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови № 704 є протиправним й такими, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Таким чином пункт 4 постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції.

До того ж, суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, що стосуються реалізації конституційного права на соціальний захист, і сформулював юридичні позиції, згідно з якими за Конституцією України певні категорії громадян України потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (Рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, Рішення від 17.03.2004 № 7-рп/2004, Рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016).

Так, у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, пов`язані з особливістю виконуваних ними обов`язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави – захист суверенітету і територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України); потреба в додаткових гарантіях соціального захисту цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

У первинній редакції пункту 4 постанови № 704 Кабінет Міністрів України визначив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями прожитковий мінімум, встановлений законом на поточний рік, як державний соціальний стандарт, встановлений законом, який був покликаний забезпечити достатній рівень життя військовослужбовців на фоні росту цін та інфляції в країні та уникнути необхідності одноразових, штучних підвищень грошового забезпечення за рахунок видання окремих нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) державні соціальні стандарти – встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (положення статті 2 Закону № 2017-III).

Згідно з приписами статті 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Відповідно до пояснювальної записки до проєкту постанови № 704 необхідність її прийняття була зумовлена потребою реформування системи грошового забезпечення військовослужбовців, оптимізації структури грошового забезпечення та підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців, який узгоджено з мінімальною заробітною платою в державі шляхом установлення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Натомість пункт 4 постанови № 704 в редакції пункту 2 постанови № 481 замінює такий державний соціальний стандарт як прожитковий мінімум на сталу величину – 1762,00 грн, застосування якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців не лише суттєво зменшує їх розміри окладів, а й зводить нанівець мету прийняття постанови № 704 як такої.

Така зміна правового регулювання щодо розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців скасовує основну новелу пункту 4 постанови № 704, яка полягала в тому, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням співвідносилися до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлюється законом про Державний бюджет на відповідний календарний рік, а також призводить до збільшення питомої частки додаткових видів грошового забезпечення, що нівелює ідею оптимізації структури грошового забезпечення та гарантії захищеності грошового забезпечення військовослужбовців від негативних економічних факторів.

Приписи пункту 4 постанови № 704 у первинній редакції відповідали вимогам Закону № 1774-VIII, який запровадив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів різних категорій публічних службовців саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

При цьому, суд враховує, що станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону № 3460-IX та становив 3028 гривень.

Водночас, станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону № 4059-IX залишився незмінним і становив 3028 гривень, що у свою чергу не зумовило підвищення у 2025 році посадового окладу та окладу за військовим званням через незростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про бюджет станом на 01 січня відповідного календарного року.

Разом з цим, судом встановлено, що в період, у тому числі з 01.01.2025 по 15.02.2025 відповідач (військова частина НОМЕР_2 , на фінансовому забезпеченні якої перебуває військова частина НОМЕР_9 , в якій позивач проходив службу), виплачуючи позивачу грошове забезпечення і передбачені йому законодавством інші виплати, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, обрав саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року у розмірі 1762, 00 грн, що є протиправним, а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, які стосуються обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення (основного та додаткового) за період за 2022 - 2025 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року за весь заявлений ним період.

Щодо вимог позивача в частині, що стосується грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, суд вважає за необхідне вказати на таке.

Суд враховує, що визначення розмірів грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії знаходяться в залежності від розмірів, зокрема посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

Відповідно до пункту 2 розділу XXІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі – Порядок № 260) грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Відповідно до пункту 6 розділу XXІІІ Порядку №260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань здійснюється відповідно до розділу XXIV Порядку № 260, пунктом 1 якого визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги (пункт 9 розділу XXIV Порядку № 260).

Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.

У свою чергу преміювання здійснюється згідно із положеннями розділу XVI Порядку № 260, за правилами пунктів 1 та 2 якого командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Відповідачем не заперечується, що зазначені вище види грошового забезпечення позивача здійснювались відповідачем у спірний період із застосуванням при їх обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, який складав 1762, 00 грн).

За таких обставин, виплачені позивачу за спірний період грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових, щомісячна премія та додаткова грошова премія за час перебування в зоні відчуження питань (виплачена у грудні 2024 року, січні та лютому 2025 року), мають обчислюватись із використанням для їх розрахунку, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року.

При цьому не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44 з огляду на те, що здійснення відрахування з нарахованої суми грошового забезпечення податків та зборів згідно чинного законодавства належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця.

Щодо індексації грошового забезпечення за 2024 та 2025 роки суд зазначає таке.

За визначенням статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону № 1282-XII визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Частинами першою, другою статті 6 Закону № 1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (абзац перший). Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (абзац другий). Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац четвертий). Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий). У разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу (абзац шостий). У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац сьомий).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший). Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий). Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій). Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий). У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру (абзац п`ятий).

До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий). Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Згідно із пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Пунктом 14 Порядку № 1078 визначено, що роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики. З вищевикладеного слідує, що індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.

Враховуючи те, що індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою (рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013), передбаченою статтею 33 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», вона входить до структури заробітної плати (грошового забезпечення).

Як складова належної працівникові заробітної плати, індексація спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.09.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Застосування положень статті 5 Закону № 1282-XII, як підстави ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, є протиправним.

Означене не відповідає нормам Закону № 1282-XII та пункту 11 Порядку № 1078, яким визначено, що додаткові витрати, пов`язані з індексацією грошових доходів громадян, відображаються у складі витрат, до яких відносяться виплати, що індексуються. Отже, в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи, організації індексація заробітної плати відображається не як самостійна витрата, а в складі витрат на виплату заробітної плати. Тобто сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Щодо позовних вимог, які стосуються невиплати/неправильної виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 15.02.2025, то у справах № 400/1118/21, 420/3593/20 Верховний Суд, розтлумачивши пункти 2, 5, 10-2 Порядку № 1078, зазначив, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, в якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а, від 17.01.2022 у справі № 420/15397/21, від 10.05.2022 у справі № 420/15397/21, з 01.12.2015 діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу.

Так, з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

При цьому, Верховний Суд акцентував увагу на тому, що повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

З набранням чинності постановою №704 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Таким чином, оскільки підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) військовослужбовців відбулось на підставі постанови №704, яка набрала чинності 01.03.2018, то нарахування й виплата поточної індексації з 01.03.2018 військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та деяким іншим осіб мала здійснюватися з урахуванням місяця підвищення доходів - березень 2018 року.

Отже, сума індексації грошового забезпечення позивача у період з 01.01.2024 по 15.02.2025, як видно з Довідки про складові грошового забезпечення від 15.11.2025№ 18/4591, взагалі не виплачувалася чи виплачувалася не в повному обсязі, що суперечить наведеним вище положенням законодавства та висновкам Верховного Суду, тому позовні вимоги в окресленій частині є обґрунтованими частково та такими, що підлягають задоволенню у визначений судом спосіб.

Щодо грошової допомоги на оздоровлення, а також грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 роки з урахуванням у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає, що відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер.

У свою чергу правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Суд виходить з того, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо необхідності врахування індексації, як складової грошового забезпечення військовослужбовців, при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, яка має однакову правову природу з одноразовою грошовою допомогою при звільненні поліцейських, зокрема у постанові від 19.03.2020 по справі № 820/5286/17.

Також у постанові від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17 Верховний Суд зазначив, що індексація грошового забезпечення має враховуватися у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених із військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому разі неврахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Субсидіарне застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення у 2025-2026 роках, компенсації за невикористані відпустки

В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку вказаних виплат призвело б до знецінення як грошового забезпечення, так і самої допомоги на оздоровлення та компенсації.

Відтак, оскільки у спірному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та враховуючи її особливу правову природу, у відповідача були відсутні правові підстави для її невключення до обрахунку спірних виплат.

В свою чергу, індексація не була включена до складу грошового забезпечення, з якого позивачу розраховувалась вказані виплати, що не заперечується відповідачем.

За таких обставин суд дійшов висновку, що оскільки індексація грошового забезпечення повинна бути включена до складу місячного грошового забезпечення, з якого розраховується грошова допомога на оздоровлення та грошова допомога для вирішення соціально-побутових питань у 2022 році та 2024 році, то її не включення відповідними відповідачами в у спірному випадку є неправомірним та свідчить про протиправність таких дій (бездіяльності) та обґрунтованість позовних вимог у відповідній частині.

Щодо виплати позивачу додаткової винагороди пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, суд зазначає, що відповідно до абз. 3 пункту 12 постанови № 168 ( (у редакції станом на грудень 2024 року) до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Відповідно до абз. 4 пункту 11 розділу XXXIV Порядку № 260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Згідно із пунктом 12 розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Згідно з Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 16.05.2024 № 307-Д позивач 13.05.2024 одержав вибухову травму, вогнепальне осколкове сліпе поранення правої верхньої повіки, вогнепальне осколкове сліпе поранення правої щоки, ділянки правого плечового суглобу, акубаротравму. Поранення отримане за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини.

Згідно з Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 02.11.2024 № 676-Д позивач 30.10.2024 одержав вибухову травму, акубаротравму з перфорацією барабанної перетинки справа, гостру реакцію на стрес, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку. Поранення отримане за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини.

Судом встановлено періоди лікування позивача у зв`язку з пораненнями:

13.05.2024 позивач отримав перше поранення (провів 4 дні на стаціонарному лікуванні (з 13.05.2024 по 17.05.2024 згідно з Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 8236 від 17.05.2024 та Довідкою КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради № 01-06/1764 від 17.05.2024), пройшов ВЛК та отримав 30 календарних днів відпустки). У відпустці позивач перебував з 30.05.2024 по 30.06.2024 згідно з Витягами із наказу командира В/Ч НОМЕР_1 № 160 від 29.05.2024 та № 200 від 29.06.2024;

30.10.2024 позивач отримав друге поранення (провів 14 днів на стаціонарному лікуванні, не проходив ВЛК одразу та, відповідно не отримав відпустки). 02.11.2024 позивач у зв`язку з цефалгічним синдромом (посттравматичною цефалгією) внаслідок поранення 30.10.2024 (Первинна медична картка медичного пункту В/Ч НОМЕР_1 від 02.11.2024) звернувся до лікаря. З 04.11.2024 по 18.11.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні згідно з Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 2895 від 18.11.2024;

з 24.03.2025 по 07.04.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні згідно з Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 5879 від 07.04.2025. Таке лікування проводилося внаслідок комплексного погіршення стану здоров`я після двох поранень, про що, зокрема, йдеться у вказаній виписці: «…Т90.8 Наслідки МВТ (30.10.24р), ЗЧМТ: струсу головного мозку у вигляді стійкого цефалгічного синдрому. Т70.0 Наслідки МВТ, акубаротравми (13.05.24р) у вигляді двобічної сенсоневральної втрати слуху. Лівобічна шийна лімфоаденопатія. Хронічний фарингіт…». 08.05.2025 позивач крайній раз проходив ВЛК, що підтверджується Довідкою ВЛК № 2025-0508-1312-2650-7 від 08.05.2025.

Згідно з такою довідкою обидва поранення відносяться до легких та пов`язані із захистом Батьківщини.

Отже, матеріалами справи підтверджений причинний зв`язок травми позивача з отриманими 13.05.2024 та 30.10.2024 пораненнями, пов`язаними із захистом Батьківщини, лікування яких проводилися у спірні періоди, а тому військова частина НОМЕР_2 , на фінансовому забезпеченні якої перебуває військова частинна НОМЕР_1 з 01.07.2022 мала виплачувати позивачу додаткову винагороду до 100 000 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні за періоди з 13.05.2024 по 17.05.2024, з 04.11.2024 по 18.11.2024, тому позовні вимоги за цей період мають бути задоволені. Проте, позовні вимоги за період лікування з 24.03.2025 по 07.04.2025 не підлягають задоволенню, оскільки у позивач з 15.02.2025 був виключений із списків військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.

Щодо надбавки за особливості проходження служби та вислугу років в контексті розрахунку, суд зазначає, що пунктом 1 розділу IV Порядку № 260 передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.

Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку № 260 вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

За нормами пункту 3 розділу IV Порядку № 260 для виплати надбавки за вислугу років зараховуються періоди:- зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб»;- проходження військової служби, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця на посадах, передбачених у штатах кораблів, катерів, морських суден або самохідних рейдових суден (далі - кораблі (судна)), у тому числі, які ремонтуються, а також на посадах, передбачених в управліннях груп, ланок, загонів, дивізіонів, бригад і центрів, до складу яких входять кораблі (судна), які постійно розміщені на кораблях (суднах);- проходження військової служби під час виконання обов`язків у складі національного контингенту і національного персоналу, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.

За приписами пунктів 2 та 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за нормами Порядку № 260 при визначенні розміру надбавки за вислугу років враховується загальна вислуга (у календарному та пільговому обчисленні). Відмінним у цих нормативних актах є відсотковий розмір такої надбавки в залежності від вислуги.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 5 постанови № 704 визначено установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Розділом IV «Виплата надбавки за особливості проходження служби» Порядку № 260 визначено порядок нарахування та виплати «надбавки за особливості проходження служби» військовослужбовцям, згідно якого також встановлено, що така виплата проводиться в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Таким чином, виплата надбавки за особливості проходження служби проводиться з урахуванням розміру надбавки за вислугу років.

Судом встановлено, що згідно з військовим квитком позивача серії НОМЕР_7 від 05.11.2001: 1) з 05.11.2001 позивач призваний на строкову військову службу і направлений у В/Ч НОМЕР_8 ; 2) з 06.11.2001 по 15.05.2003 (дата звільнення (демобілізації) в запас) позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_8 ; 3) з 25.02.2022 позивач призваний на військову службу у Збройні Сили України; 4) з 25.02.2022 по 25.04.2022 позивач проходив військову службу поза штатом у військовій частині НОМЕР_2 ; 5) з 26.04.2022 по 15.02.2025 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ; 6) з 17.02.2025 позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_6 .

Згідно з Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.02.2025 № 46 загальна вислуга років позивача у ЗСУ станом на 31.01.2025 становить 2 роки 9 місяців і 20 днів.

Згідно з Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 11.02.2025 № 73-Д позивач в період з 14.12.2022 по 30.03.2023, з 19.03.2024 по 13.05.2024, з 18.05.2024 по 22.05.2024, з 24.05.2024 по 29.05.2024, з 13.07.2024 по 01.11.2024, з 02.11.2024 по 04.11.2024 брав участь у бойових діях, перебуваючи в селищі Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області та населеному пункті Побєда Мар`їнської територіальної громади Покровського району Донецької області.

Водночас, такий розрахунок вислуги років позивача є невірним, оскільки з квітня 2022 року (з початку служби у військовій частині НОМЕР_1 ), зважаючи на строкову службу у 2001-2003 роках, позивач повинен був одразу отримувати 25% від посадового окладу та окладу за військове звання, натомість цю надбавку позивач отримував лише з квітня 2023 року (з місяця, в якому наступив рік служби позивача у військовій частині НОМЕР_1 ), крім того, внаслідок не врахування пільгової вислуги років замість належних 30% надбавки з серпня 2024 року (за 5 років вислуги) позивач і далі продовжував отримувати 25% надбавки.

Тож у зв`язку із невірним обрахунком вислуги років підлягають перерахунку всі складові грошового забезпечення за період з 26.04.2022, які обчислюються з урахуванням надбавки за вислугу років.

До того ж, незарахування до пільгової вислуги років періодів з Довідки про безпосередню участь у бойових діях є протиправним, оскільки відповідно до постанови № 393, ці періоди зараховуються для призначення пенсії на пільгових умовах: 1 місяць служби за 3 місяці.

Аналогічний за правовою природою підхід закріплено у пункті 2.3 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530, яким визначено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди військової служби зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, зокрема за участь у бойових діях у воєнний час, участь в антитерористичній операції або виконання відповідних завдань під час проходження служби у військовому резерві.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини п`ятої статті 139 цього Кодексу якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Матеріали справи не містять документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо), тому на момент розгляду справи суд не здійснює розподіл витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 7, 72-77, 123, 241-246, 250-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 посадового окладу з 26.04.2022 по 30.06.2022, а також всіх інших належних за цей період складових грошового забезпечення (окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, додаткової грошової премії за час перебування в зоні відчуження, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 Законом України від 12.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 посадовий оклад з 26.04.2022 по 30.06.2022, а також всі інші належні за цей період складові грошового забезпечення (оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премії, додаткові грошові премії за час перебування в зоні відчуження, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань), із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 Законом України від 12.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з урахуванням виплачених.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 посадового окладу з 01.07.2022 по 15.02.2025, а також всіх інших належних за цей період складових грошового забезпечення (окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, додаткової грошової премії за час перебування в зоні відчуження, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 Законом України від 12.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік», станом на 01.01.2023 Законом України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2024 Законом України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік», станом на 01.01.2025 Законом України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» відповідно.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 посадовий оклад з 01.07.2022 по 15.02.2025, а також всі інші належні за цей період складові грошового забезпечення (оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премії, додаткові грошові премії за час перебування в зоні відчуження, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань), із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 Законом України від 12.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік», станом на 01.01.2023 Законом України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2024 Законом України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік», станом на 01.01.2025 Законом України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» відповідно, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування/нарахування не повною мірою і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 15.02.2025 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 15.02.2025 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування не повною мірою і виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2022 та 2024 роки, у відповідні без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 та 2024 роки з урахуванням у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування не повною мірою і виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 роки без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 роки з урахуванням у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000,00 грн щомісячно за періоди з 13.05.2024 по 17.05.2024, з 04.11.2024 по 18.11.2024, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000,00 грн щомісячно за періоди з 13.05.2024 по 17.05.2024, з 04.11.2024 по 18.11.2024, з 24.03.2025 по 07.04.2025 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 у період з 26.04.2022 по 30.06.2022 надбавки за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) та окладу за військовим званням з урахуванням календарної вислуги років у розмірі 25 відсотків, зважаючи на його строкову військову службу у період з 06.11.2001 по 15.05.2003 (1 рік 6 місяців 9 днів календарної вислуги років станом на момент початку військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ).

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 26.04.2022 по 30.06.2022 надбавку за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) та окладу за військовим званням з урахуванням календарної вислуги років у розмірі 25 відсотків, зважаючи на його строкову військову службу у період з 06.11.2001 по 15.05.2003 (1 рік 6 місяців 9 днів календарної вислуги років станом на момент початку військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ).

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 у період з 01.07.2022 по 18.08.2024 (дата набуття 5 років вислуги) надбавки за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) та окладу за військовим званням з урахуванням календарної та пільгової вислуги років у розмірі 25 відсотків, зважаючи на його строкову військову службу у період з 06.11.2001 по 15.05.2003 (1 рік 6 місяців 9 днів календарної вислуги років станом на момент початку військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ).

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у період з 01.07.2022 по 18.08.2024 (дата набуття 5 років вислуги) надбавку за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) та окладу за військовим званням з урахуванням календарної та пільгової вислуги років у розмірі 25 відсотків, зважаючи на його строкову військову службу у період з 06.11.2001 по 15.05.2003 (1 рік 6 місяців 9 днів календарної вислуги років станом на момент початку військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ).

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 у період з 19.08.2024 (наступний день після дати набуття 5 років вислуги) по 15.02.2025 надбавки за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) та окладу за військовим званням з урахуванням календарної та пільгової вислуги років у розмірі 30 відсотків, зважаючи на його строкову військову службу у період з 06.11.2001 по 15.05.2003 (1 рік 6 місяців 9 днів календарної вислуги років станом на момент початку військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у період з 19.08.2024 (наступний день після дати набуття 5 років вислуги) по 15.02.2025 надбавку за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) та окладу за військовим званням з урахуванням календарної та пільгової вислуги років у розмірі 30 відсотків, зважаючи на строкову військову службу ОСОБА_1 у період з 06.11.2001 по 15.05.2003 (1 рік 6 місяців 9 днів календарної вислуги років станом на момент початку військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ).

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування не повною мірою ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби, передбаченої абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 26.04.2022 по 30.06.2022 з урахуванням належної йому надбавки за вислугу років.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю недоплаченої та фактично виплаченої суми надбавки за особливості проходження служби, передбаченої абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 26.04.2022 по 30.06.2022 з урахуванням належної йому надбавки за вислугу років.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування не повною мірою ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби, передбаченої абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.07.2022 по 15.02.2025 з урахуванням належної йому надбавки за вислугу років.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю недоплаченої та фактично виплаченої суми надбавки за особливості проходження служби, передбаченої абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.07.2022 по 15.02.2025 з урахуванням належної йому надбавки за вислугу років.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгової вислуги років періодів, зазначених у Довідці про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 11.02.2025 № 73-Д із розрахунку один місяць служби за три місяці.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати ОСОБА_1 пільгову вислугу років, врахувавши періоди безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, зазначені в Довідці про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 11.02.2025 № 73-Д із розрахунку один місяць служби за три місяці, перерахувати загальну вислугу років та внести відповідні зміни в наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.02.2025 № 46.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 ; адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач – військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_11 ).

Відповідач – військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_12 ).

Відповідач – військова частина НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 , унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_13 ).

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса АДРЕСА_5 ; унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_14 ).

Суддя Марія ДУБІНА