Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №620/5141/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/5141/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

06.05.2026 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить:

визнати протиправну бездіяльність посадових осіб Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУ Нацполіції в Чернігівській області) щодо ненадання інформації на його повторну скаргу від 28.03.2026;

зобов`язати ГУ Нацполіції в Чернігівській області повторно розглянути його повторну скаргу від 28.03.2026;

зобов`язати ГУ Нацполіції в Чернігівській області організувати та провести службове розслідування (перевірку) по його повторній скарзі від 28.03.2026 та скасувати письмове попередження, що виніс ОСОБА_2 ОСОБА_3 .

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначає, що відповідач в порушення вимог статті 40 Конституції України, Закону України 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI ) та Закону України від 02.10.1992 №2657-ХІ «Про інформацію» (далі – Закон № 2657-ХІ) не надав відповіді та інформацію на його скаргу від 28.03.2026.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 11.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву представник ГУ Нацполіції в Чернігівській області заперечуючи проти заявлених позовних вимог, вказує на те, що скарга ОСОБА_1 від 28.03.2026 року, у якій скаржник вказував на неналежний розгляд (на його думку) його попередньої скарги від 03.03.2026 у та заяви його дружини ОСОБА_3 від 20.01.2026, у відповідності до приписів частини другої статті 8 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393/96-ВР) та норм пункту 18 частини ІV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 15.11.2017 № 930 (далі – Порядок № 930), була залишена без розгляду, про що скаржника було повідомлено листом від 06.04.2026 № 66801-2026, який було надіслано на домашній адрес скаржника засобами поштового зв`язку; факт направлення відповідей на заяву ОСОБА_3 від 20.01.2026, скарги ОСОБА_1 від 03.03.2026 та від 28.03.2026 підтверджується листом ЧРУП ГУНП в Чернігівській області від 20.05.2026 № 63241-2026. Тому відповідь на скаргу ОСОБА_1 від 28.03.2026, яка надійшла до ГУНП в Чернігівській області 31.03.2026, була надана 06.04.2026 року з дотриманням вимог статті 20 Закону № 393/96-ВР.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначає, що відповідач всупереч вимогам Закону № 393/96-ВР, не розглянув його заяву від 28.03.2026 по суті, тим самим допустив протиправну бездіяльність, тому його позов слід задовольнити.

Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.

13.12.2025 до Чернігівського районного управління поліції ГУ Нацполіції в Чернігівській області звернулась громадянка ОСОБА_4 , яка проживає за адресом м. Чернігів, буд. 45, з заявою від 12.12.2025 про порушення правил утримання тварин та створення загрози здоров`ю та безпеці мешканців будинку, якою повідомила, що її сусідка, яка проживає у кв. 8 її будинку, ОСОБА_3 , регулярно вигулює свою собаку породи схожої на «Німецьку вівчарку», яку вигулює в місцях загального користування без намордника, вказана собака є агресивною та неодноразово кидалась мешканців будинку та на заявницю, що потягло за собою погіршення її стану здоров`я; заявниця просила вжити до власниці агресивної собаки відповідні заходи реагування. Заява громадянки М. була зареєстрована в журналі Єдиного Обліку ЧРУП ГУНП в Чернігівській області 13.12.2025 за № 96920, проведення перевірки за вказаною заявою було доручено поліцейському офіцеру громади сектору поліцейських офіцерів громади ВВГ ЧРУП майору поліції ОСОБА_2 .

Під час здійснення перевірки майором поліції ОСОБА_2 фактів, викладених в заяві громадянки ОСОБА_4 , 25.12.2025 було опитану громадянку ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), яка пояснила, що за місцем свого мешкання тримає в квартирі собаку породи «дворняга» по кличці «Джесі», яку вона завжди вигулює на короткому поводку, намордник на собаку вона не вдягає тому що її собака не належить до агресивної породи собак. Також ОСОБА_3 зазначила, що з нею проведено профілактичну бесіду щодо порядку та правил вигулу собак.

Довідкою Чернігівського районного управління поліції ГУ Нацполіції в Чернігівській області від 30.12.2025 було закінчено проведення перевірки за заявою громадянки М. від 12.12.2025, яку про результати проведення перевірки та проведення профілактичної бесіди з ОСОБА_3 щодо дотримання правил вигулу собак було повідомлено листом Чернігівського районного управління поліції ГУ Нацполіції в Чернігівській області від 30.12.2025 № 126732 2025.

26.01.2026 засобами поштового зв`язку до Чернігівського районного управління поліції ГУ Нацполіції в Чернігівській області надійшла заява ОСОБА_3 (ЄО № 9116 від 26.01.2026 року), якою вона вимагала провести службове розслідування щодо неправомірних дій майора поліції ОСОБА_2 , який, на її думку в порушення приписів Кодекс України про адміністративні правопорушення не роз`яснив їй права, не з`ясував всіх обставин справи та протиправно виніс відносно неї попередження, яке підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству.

В ході проведення перевірки інформації, викладеній у заяві ОСОБА_3 від 20.01.2026 року, опитаний 04.02.2026 ПОГ СПОГ ВВГ Чернігівського районного управління поліції ГУ Нацполіції в Чернігівській області майор поліції ОСОБА_2 пояснив, що у нього в провадженні перебували матеріали за заявою про вжиття заходів реагування до громадянки ОСОБА_3 , яка за твердженнями скаржника порушує правила вигулу собак; з громадянкою ОСОБА_3 майор поліції Жуковецький провів роз`яснювальну бесіду; права громадянці ОСОБА_3 не роз`яснювались оскільки остання до адміністративної або кримінальної відповідальності не притягувалась; під час бесіди громадянка ОСОБА_3 ніяких клопотань не заявляла.

З огляду на те, що в діях поліцейського офіцера громади майора поліції ОСОБА_2 під час проведення роз`яснювальної бесіди щодо правил вигулу собак, що входить до прямих обов`язків поліцейського офіцера громади, з громадянкою ОСОБА_3 ознак вчинення ним дисциплінарного проступку виявлено не було, то проведення перевірки за заявою ОСОБА_3 було припинено, про що заявницю було повідомлено листом від 06.02.2026 № 27641-2026, який міститься в матеріалах справи.

03.03.2026 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до начальника ГУ Нацполіції в Чернігівській області з скаргою на дії майора поліції ОСОБА_2 , який на думку скаржника халатно виконує свої обов`язки, та просив повідомити про результати розгляду заяви його дружини ОСОБА_3 від 20.01.2026.

Начальником ГУ Нацполіції в Чернігівській області розгляд вказаної скарги було доручено начальнику Чернігівського районного управління поліції ГУ Нацполіції в Чернігівській області полковнику поліції Вадиму Парфентьєву.

Проведеною Чернігівським районним управління поліції ГУ Нацполіції в Чернігівській області перевіркою тверджень ОСОБА_3 було встановлено, що зазначені у скарзі доводи скаржника вже були предметом дослідження під час проведення перевірки по заяві ОСОБА_3 від 20.01.2026, за результатами якої в діях поліцейського офіцера громади майор поліції ОСОБА_2 фактів порушення службової дисципліни встановлено не було, про що заявницю було повідомлено листом від 06.02.2026 № 27641-2026.

Про результати розгляду скарги ОСОБА_1 від 03.03.2026 скаржника було повідомлено листом від 16.03.2026 № 52556-2026, який міститься в матеріалах справи та повторно надано копію листа від 06.02.2026 №27641 2026 про результати розгляду заяви ОСОБА_3 .

28.03.2026 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до начальника ГУ Нацполіції в Чернігівській області з скаргою на неналежний розгляд (на його думку) його попередньої скарги від 03.03.2026 та заяви його дружини ОСОБА_3 від 20.01.2026; також позивач вважає, що надсилання йому на попередню скаргу листа за підписом заступника начальника ЧРУП ГУНП в Чернігівській області полковника поліції Юрія Шавра грубо порушує його права, оскільки відповідь на його скаргу мав підписати особисто начальник ГУ Нацполіції в Чернігівській області.

Начальником ГУ Нацполіції в Чернігівській області розгляд вказаної скарги було доручено начальнику Чернігівського районного управління поліції ГУ Нацполіції в Чернігівській області полковнику поліції Вадиму Парфентьєву.

Проведеною Чернігівським районним управлінням поліції ГУ Нацполіції в Чернігівській області перевіркою тверджень ОСОБА_3 було встановлено, що зазначені у скарзі (ЄО № 24127 від 01.04.2026) доводи скаржника вже були предметом дослідження під час проведення перевірок по заяві ОСОБА_3 від 20.01.2026 та скарзі ОСОБА_1 , за результатами якої в діях поліцейського офіцера громади майор поліції ОСОБА_2 фактів порушення службової дисципліни встановлено не було, про що заявницю було повідомлено листом від 06.02.2026 № 27641-2026, а скаржника листом від 16.03.2026№ 52556.

Листом від 06.04.2026 № 66801-2026 відповідач з посиланням на положення частини другої статті 8 Закону № 393/96-ВР та норми пункту 18 частини ІV Порядку № 930, які визначають, що не розглядаються повторні звернення до одного й того самого органу, від одного й того самого громадянина, з одного й того самого питання, якщо перше звернення вирішено по суті, повідомив позивача на його скаргу від 28.03.2026 про те, що за результатами розгляду скарги встановлено, що за зверненням, поданим ОСОБА_1 та його дружиною раніше, працівниками Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області було проведено повну, всебічну та об`єктивну перевірку викладених у них фактів та надано письмові відповіді у порядку та строки, передбачені Законом № 393/96-ВР; доводи, викладені у повторній скарзі, по суті зводяться до незгоди з наданою відповіддю та не містять нових обставин, які не були предметом попереднього розгляду, тому за правилами вказаного законодавства не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті. Вказаний лист було надіслано на домашній адрес скаржника засобами поштового зв`язку.

ОСОБА_1 , вважаючи протиправну бездіяльність посадових осіб ГУ Нацполіції в Чернігівській області щодо ненадання інформації на його повторну скаргу від 28.03.2026, звернувся до суду з цим позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто, судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями, і якщо суд установить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному із визначених критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.

Так, відповідно до статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 вказаного Закону визначає, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. При цьому скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

При цьому, відповідно до частини другої статті 8 Закону № № 393/96-ВР не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Судом встановлено, що 28.03.2026 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до начальника ГУ Нацполіції в Чернігівській області з скаргою на неналежний розгляд (на його думку) його попередньої скарги від 03.03.2026 та заяви його дружини ОСОБА_3 від 20.01.2026; також позивач у скарзі зазначив, що надсилання йому на попередню скаргу листа за підписом заступника начальника ЧРУП ГУНП в Чернігівській області полковника поліції Юрія Шавра грубо порушує його права, оскільки відповідь на його скаргу мав підписати особисто начальник ГУ Нацполіції в Чернігівській області; та після проведення службового розслідування, просив анулювати та скасувати письмове попередження, яке виніс безпідставно посадова особа ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, ОСОБА_2 , з мотивацією за відсутності події правопорушення.

Проведеною Чернігівським районним управлінням поліції ГУ Нацполіції в Чернігівській області перевіркою тверджень ОСОБА_3 у вказаній скарзі було встановлено, що зазначені у скарзі (ЄО № 24127 від 01.04.2026) доводи скаржника вже були предметом дослідження під час проведення перевірок по заяві ОСОБА_3 від 20.01.2026 та скарзі ОСОБА_1 , за результатами якої в діях поліцейського офіцера громади майор поліції ОСОБА_2 фактів порушення службової дисципліни встановлено не було, про що заявницю було повідомлено листом від 06.02.2026 № 27641-2026, а скаржника листом від 16.03.2026 № 52556.

Листом від 06.04.2026 № 66801-2026 відповідач з посиланням на положення частини другої статті 8 Закону № 393/96-ВР та норми пункту 18 частини ІV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 15.11.2017 № 930, які визначають, що не розглядаються повторні звернення до одного й того самого органу, від одного й того самого громадянина, з одного й того самого питання, якщо перше звернення вирішено по суті, повідомив позивача на його скаргу від 28.03.2026 про те, що за результатами розгляду скарги встановлено, що за зверненням, поданим ОСОБА_1 та його дружиною раніше, працівниками Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області було проведено повну, всебічну та об`єктивну перевірку викладених у них фактів та надано письмові відповіді у порядку та строки, передбачені Законом № 393/96-ВР; доводи, викладені у повторній скарзі, по суті зводяться до незгоди з наданою відповіддю та не містять нових обставин, які не були предметом попереднього розгляду, тому за правилами вказаного законодавства не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті. Вказаний лист було надіслано на домашній адрес скаржника засобами поштового зв`язку.

Таким чином, відповідь на скаргу ОСОБА_1 від 28.03.2026, яка надійшла до ГУ Нацполіції в Чернігівській області 31.03.2026, була надана 06.04.2026 з дотриманням вимог статті 20 Закону № 393/96-ВР.

Щодо тверджень позивача про протиправність дій відповідача в частині надання відповіді на його скаргу від 03.03.2026 не за підписом начальника ГУ Нацполіції в Чернігівській області, оскільки відповідно до статті 16 Закону № 393/96-ВР скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто, суд зазначає таке.

Так, відповідно до частини другої статті 16 Закону № 393/96-ВР скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

При цьому в органах Національної поліції розгляд звернень громадян регулюється нормами Порядку № 930, відповідно до пункту 1 Розділу І якого цей Порядок установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ, організацій та закладів професійної освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян.

Пункт 4 Розділу І Порядку № 930 визначає, що розгляд звернень та особистий прийом громадян в органах та підрозділах поліції є складовою механізму реалізації прав громадян на внесення до органів державної влади пропозицій щодо поліпшення їх діяльності, виявлення недоліків у роботі, оскарження дій посадових осіб та органів державної влади.

В силу пункту 7 Розділу ІІ Порядку № 930 уповноважена особа зобов`язана доповісти керівництву органів (підрозділів) поліції про факт звернення Героїв України, Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни.

Пунктом 1 Розділу ІV Порядку № 930 визначає, що керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об`єктивного вирішення порушених авторами звернень питань.

Відповідно до підпункту пункту 7 Розділу ІV Порядку № 930 керівник, якому надійшло звернення, може прийняти рішення про передачу звернення на вирішення звернення до підпорядкованого органу (підрозділу) поліції.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 звертаючись з скаргами від 03.03.2026 та від 28.03.2026 до начальника ГУ Нацполоіції в Чернігівській області не зазначав, що він є інвалідом війни, а лише у другій скарзі послався на норму статті 16 Закону № 393/96-ВР, водночас жодних підтверджуючих документів про наявність такого статусу до скарг не додавав, як і інших документів, які б підтверджували наявність у нього статусів, визначених статтею 16 Закону № 393/96-ВР та пунктом 7 Розділу ІІ Порядку № 930, також не надавав, що спростовує твердження позивача про протиправність дій відповідача в частині надання відповіді на скаргу від 03.03.2026 не за підписом начальника ГУ Нацполіції в Чернігівській області.

В свою чергу доручення начальником ГУ Нацполіції в Чернігівській області керівництву ЧРУП ГУНП в Чернігівській області розгляд скарг ОСОБА_1 від 03.03.2026 та від 28.03.2026 повністю відповідає приписам підпункту 2 пункту 7 Розділу ІV Порядку № 930, а надання відповідей скаржнику на скарги від 03.03.2026 року та від 28.03.2026 року за підписом заступника начальника ЧРУП ГУНП в Чернігівській області полковника поліції Юрія Шавра, який в силу пункту 1 Розділу ІV вказаного Порядку наділений повноваженнями розглядати звернення і відповідно надавати відповіді на звернення, повністю відповідає вимогам спеціальних норм, які регулюють порядок роботи зі зверненнями громадян в органах та підрозділах поліції.

Щодо вимоги позивача зобов`язати ГУ Нацполіції в Чернігівській області скасувати письмове попередження, що виніс ОСОБА_2 його дружині ОСОБА_3 , суд зазначає, що поліцейський офіцер громади сектору поліцейських офіцерів громади ВВГ ЧРУП майор поліції Жуковецький 25.12.2025 проводив провів з громадянкою ОСОБА_1 профілактичну бесіду, що вона особисто підтвердила у своїх письмових пояснення, які знаходяться в матеріалах перевірки (ЄО 9116 від 26.01.2026 року), копії яких додаються до матеріалів справи. Жодних письмових попереджень відносно громадянки ОСОБА_3 майор поліції ОСОБА_2 не виносив, ніяких матеріалів про адміністративне правопорушення не складав, що свідчить про необґрунтованість таких тверджень позивача в цій частині.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Захист прав, свобод або законних інтересів, серед іншого, можливий шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень або визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Отже, обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Оскільки в ході розгляду справи судом не було встановлено порушень з боку посадових осіб ГУ Нацполіції в Чернігівській області щодо надання позивачу відповіді на його повторну скаргу від 28.03.2026, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідача, та відсутність порушень законних прав, свобод та інтересів позивача, які він оспорює у цій справі, тому відсутності правові підстави для задоволення позовних вимог як основних так і похідних.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку, про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підставі для їх задоволення.

Керуючись статтями 2, 5, 72-77, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Марія ДУБІНА