Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №580/1808/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року справа № 580/1808/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Позовні вимоги мотивовано тим, що до реєстру військовозобов`язаних незаконно внесено відомості про порушення ним правил військового обліку, оскільки позивач не отримував повістки та не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку.

Ухвалою судді від 02.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив відповідно до відомостей з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 являється порушником правил військового обліку з 22.01.2026 через неприбуття 14.01.2026 о 14 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою № 6099142 від 21.12.2025 для уточнення даних. Вказана повістка рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення була надіслана на адресу реєстрації (проживання), вказану обліковій картці ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 . Указане рекомендоване відправлення 30.12.2025 було повернуто на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою поштового відділення про неможливість вручення в зв`язку з відсутністю адресата за місцем реєстрації. Таким чином, ОСОБА_1 був належним чином у встановленому законодавством порядку повідомлений про обов`язок прибути за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. Повідомлень про наявність поважних причин, які перешкоджають ОСОБА_1 своєчасно прибути за повісткою, до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд виходить з такого.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , є військовозобов`язаним та перебуває на обліку за місцем реєстрації в ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Згідно з відомостями, які містяться в застосунку “Резерв+”, що відображає відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів, до цього реєстру станом на 24.01.2026 внесено відомості про порушення позивачем правил військового обліку. Причина звернення до Нацполіції: не прибули за повісткою до ТЦК та СП.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 21.12.2025 направив позивачу засобами поштового зв`язку повістку № 6099142 про прибуття 14.01.2026 о 14 год 00 хв з метою уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказана повістка рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення була надіслана на адресу реєстрації позивача, а саме: АДРЕСА_2 . Указане рекомендоване відправлення 30.12.2025 повернулося на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою поштового відділення про неможливість вручення в зв`язку з відсутністю адресата за місцем реєстрації.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення до Реєстру даних про порушення позивачем правил військового обліку, останній звернувся до суду за захистом прав.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі – Закон №2232-ХІІ).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі - Закон № 3543-XII).

Вирішуючи питання про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних. До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2)службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Диспозиція статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідно до ч. 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів - призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.

Суд звертає увагу, що згідно частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності відображення в реєстрі інформації про порушення позивачем правил військового обліку, оскільки не надав доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності та ознайомлення його з відповідною постановою про застосування адміністративного стягнення.

Цим самим спростовуються твердження відповідача про можливість внесення до Реєстру відомостей про допущені порушення позивачем правил військового обліку, оскільки факту притягнення до відповідальності позивача не підтверджено, тому суд зазначає, що ці відомості до Реєстру внесені безпідставно.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу, що згідно з абзацом 5 пункту 54 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі – Порядок №560), визначено, що у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 5, ст. 409), або Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Пункт 79 Порядку №1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, але не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 56 Порядку №1487 Національна поліція: за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).

В силу положень ч. 6-10 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до абз. 5 ч. 1 ст. 1 особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

З аналізу наведеного правового регулювання спірних правовідносин вбачається, що під час дії воєнного стану протокол про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку не складається, за умови виклику у встановленому порядку особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки повісткою. У такому випадку після отримання територіальним центром комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою повістки та неявки особи у встановлені дату та час, орган військового управління наділений повноваженнями без складення протоколу про адміністративне правопорушення, за наявності відповідних підстав, притягнути особу постановою до адміністративної відповідальності передбаченої статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Складення протоколу є обов`язковим лише у випадку, якщо особа оспорить допущене порушення.

При цьому, норми п. 79 Порядку №1487 визначають повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на звернення в установленому законом порядку до органів Національної поліції, однак у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення.

Враховуючи, що під час дії воєнного стану протокол про адміністративне правопорушення за статтями 210 і 210-1 КУпАП не складається, тому для притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за цими статтями територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не уповноважений направляти повідомлення до органів Національної поліції. Натомість він має вжити заходів для виклику повісткою військовозобов`язаного і у разі неявки - прийняти постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно відомостей, які містяться в електронному військово-обліковому документі позивача, він уточнив свої дані. Отже, відповідач мав змогу проінформувати позивача повісткою за вказаною у військово-обліковому документі адресою для виклику з метою розгляду справи про адміністративне правопорушення і у разі неявки останнього винести постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, за умови наявності порушень правил військового обліку. Відповідно, лише після винесення постанови і набрання нею законної сили відповідно до ст. 291 КУпАП, позивач вважається таким, що притягнутий до адміністративної відповідальності. Це надає відповідачу повноваження внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів запис про порушення позивачем правил військового обліку.

Всупереч наведених вимог законодавчих приписів, відповідач не надав доказів винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що не уповноважений вирішувати питання про наявність чи відсутність факту порушення позивачем правил військового обліку. Натомість, з наведених вище вимог закону вбачається, що притягнення до такої відповідальності відбувається за встановленою процедурою і суд не є суб`єктом, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, натомість такими повноваженнями наділений відповідач.

За таких обставин, до винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили, позивач не вважається таким, що притягнутий до адміністративної відповідальності та є порушником правил військового обліку.

Обираючи спосіб захисту порушених прав позивача, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що спосіб захисту порушеного права повинен відновлювати порушене право у спосіб, в який це право порушено. Оскільки судом не вирішувалось питання про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, тому суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку, які містяться в реєстрі станом на 24.01.2026.

Отже, суд захищає права позивача, які є порушеними станом на час розгляду справи, тому не вирішує питання щодо відомостей, які можуть бути внесеними у майбутньому до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими.

Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не змінюють. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від09.12.1994, серія A, N303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які містились в реєстрі станом на 24.01.2026.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 вилучити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів, відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які містились в реєстрі станом на 24.01.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО