Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №580/3786/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

Суд: Черкаський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 11 червня 2026 р.

Справа: №580/3786/26

Суддя: Олексій РІДЗЕЛЬ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року справа № 580/3786/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

14.04.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", через сімейні обставини, а саме: п.12 ч.3 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу";

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслати запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проведення перевірки сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 та складання акту перевірки сімейного стану із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , відповідно до вимог Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", через сімейні обставини, а саме: п.12 ч.3 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" та прийняти рішення по суті з урахуванням правової оцінки суду;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", через сімейні обставини, а саме: п.12 ч.3 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

В обґрунтування позову зазначено, що мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є особою з інвалідності ІІ групи та потребує постійного догляду, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №10471/25/3407/В від 06.10.2025.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 10.11.2025 №389 встановлено, що сім`ю складають: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (мати позивача), яка потребує постійний догляд; ОСОБА_3 (брат Позивача), який є інвалідом з дитинства ІІІ групи; ОСОБА_4 (брат Позивача), який є особою з інвалідністю ІІІ групи та не приживає за місцем реєстрації, та ОСОБА_1 (Позивач).

Батько позивача та чоловік ОСОБА_2 , - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданим 08.08.2008 року Романівською сільською радою Перемишлянського району Львівської області.

Вказані обставини, на переконання позивача, є підставою для звільнення з військової служби за сімейними обставинами.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що відповідно до абз.13 п.3 ч.12 ст.26 Закону № 2232-ХІІ, військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану, зокрема, на таких підставах: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 затверджено положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України.

Відповідно до п. 288 Положення у разі прийняття рішення про звільнення військовослужбовець подає по команді рапорт та в разі необхідності документи, які підтверджують підстави звільнення.

09.01.2026 позивач звернувся по команді до відповідача з рапортом, у якому просив клопотати перед вищим командуванням про звільнення його з військової служби в запас на підставі п.12 ч.3 ст.26 Закону № 2232-ХІІ Закону №2232-ХІІ за сімейними обставинами: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

До рапорту позивачем додано копії документів серед яких була довідка КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області про проходження братом ОСОБА_4 медичного огляду, на яку позивач вказував як на підставу що його брат - ОСОБА_4 , син - ОСОБА_2 сам потребує догляду.

За результатом розгляду рапорту відповідач повідомив позивача про те, що членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік, дружина, діти такої особи, в тому числі усиновлені. До членів сім`ї другого ступеня споріднення відносяться її рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері, онуки. При цьому до рапорту не долучено висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що інший член сім`ї ОСОБА_2 першого ступеня споріднення - син ОСОБА_4 сам потребує постійного догляду.

Зазначена вище довідка КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області не відноситься до документів, які б вказували на необхідності брату - ОСОБА_4 у сторонньому догляді.

Тому, у звільненні позивачу з військової служби було відмовлено.

Представником позивача було направлено до суду витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_4 (брат позивача) де зазначено що останньому було встановлено ІІІ групу інвалідності, при цьому в п.17.1.3. вищезазначеного рішення встановлено - рішення щодо встановлення стороннього догляду не застосовується.

Отже, син - ОСОБА_4 (брат позивача) може сам здійснювати догляд за своєю матір`ю - ОСОБА_2 .

Крім того, акт про встановлення факту здійснення особою догляду від 13.10.2025 №1215 виданий виконавчим комітетом Бібрської міської ради містить неправдиві відомості щодо відсутності інших членів сімї, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 .

Дослідивши письмові докази та оцінивши заявлені доводи, суд встановив таке.

Позивач перебуває на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

09.01.2026 ОСОБА_1 подав по команді рапорт про звільнення з військової служби у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю на підставі пп. г п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» через сімейні обставини, а саме: п.12 ч.3 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

До рапорту Позивачем було додано: Копія паспорта, ІПН та свідоцтва про народження ОСОБА_1 . Витяг з реєстру територіальної громади про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 . Нотаріально завірена копія паспорта, ІПН та свідоцтва про народження ОСОБА_4 . Нотаріально завірена копія паспорта, ІПН та свідоцтва про народження ОСОБА_3 . Нотаріально завірена копія паспорта та ІПН ОСОБА_2 . Нотаріально завірена копія посвідчення особи з інвалідністю ОСОБА_4 Серія ДДА №207555. Нотаріально завірена копія пенсійного посвідчення ОСОБА_3 . Нотаріально завірена копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_2 №10471/25/3407/В. Нотаріально завірена копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_3 №10471/25/1835/Р. Копія довідки №166 від 29.10.2025, виданої на ім`я ОСОБА_3 . Копію довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Перемишлянської міської ради» від 29.10.2025. Копія довідки до акта огляду МСЕК Серія 12ААГ від 24.04.2024 ОСОБА_4 . Копія виписки з медичної карти стаціонарного хворого з епікризом №1235 ОСОБА_4 . Копія виписки №4413 Перемишлянської центральної районної лікарні. Копія акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї №389 від 10.11.2025. Копія акту про встановлення факту здійснення догляду №1215 від 13.10.2025. Довідка про склад сім`ї №330 від 08.10.2025. Копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 . Серія НОМЕР_1 .

За результатами розгляду рапорту позивача листом в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.03.2026 позивача повідомлено про відмову у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби.

Підставою вказано, що членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік, дружина, діти такої особи, в тому числі усиновлені. До членів сім`ї другого ступеня споріднення відносяться її рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері, онуки.

При цьому до рапорту не долучено висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що інший член сім`ї ОСОБА_2 першого ступеня споріднення - син ОСОБА_4 сам потребує постійного догляду. Довідка КИП «Центр первинної медико-санітарної допомоги», що додається, не відноситься до вищезазначених документів.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд врахував таке.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Згідно із статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

У свою чергу, правове регулювання відносин між Державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Статтею 26 Закону №2232-XII визначені підстави для звільнення з військової служби.

Зокрема, підп."г" п.2 ч.4 статті 26 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Відповідно до абз.13 п.3 ч.12 Закону №2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Судом встановлено, що матір`ю позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 є особою з інвалідності ІІ групи та потребує постійного догляду, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №10471/25/3407/В від 06.10.2025.

Відповідно до довідки про склад сім`ї від 08.10.2025 №330, виданої виконавчим комітетом Бібрської міської ради встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та до складу сім`ї входять: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 10.11.2025 №389 встановлено, що сім`ю складають:

ОСОБА_2 (мати позивача);

ОСОБА_3 (брат Позивача);

ОСОБА_4 (брат Позивача);

ОСОБА_1 (Позивач).

Так, підставою відмови у звільнення позивача з військової служби вказано те, що до рапорту не долучено висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що інший член сім`ї ОСОБА_2 першого ступеня споріднення - син ОСОБА_4 сам потребує постійного догляду. Довідка КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги», що додається, не відноситься до вищезазначених документів.

Оцінюючи наявність підстав для звільнення позивача з військової служби на підставі підп."г" п.2 ч.4 статті 26 Закону №2232-XII, суд зазначає таке.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 10.07.2025 №10471/25/1835/В, ОСОБА_3 є особою з інвалідністю 3 групи.

У графі «Рішення щодо визначення потреби в постійному сторонньому догляді» вказано - «не застосовується».

Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК Серія 12ААГ від 24.04.2024, ОСОБА_4 , є особою з інвалідністю ІІІ групи. Причина: загальне захворювання. Про потребу у постійному сторонньому догляді не зазначено.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 26.03.2026 №10471/26/1745/В, ОСОБА_4 є особою з інвалідністю 3 групи.

У графі «Рішення щодо визначення потреби в постійному сторонньому догляді» вказано - «не застосовується».

При цьому, як до рапорту про звільнення, так і суду надані копії:

- довідки КНП «Центр первинної медико-соціальної допомоги Бібрської міської ради» від 29.10.2025 №166, в якій зазначено, що ОСОБА_3 не може здійснювати сторонній догляд за матір`ю по стану здоров`я;

- довідки, КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області, в якій зазначено, що ОСОБА_4 по стану здоров`я та у зв`язку із наявністю ІІІ групи інвалідності не може здійснювати догляд за матір`ю.

З цього приводу суд зазначає таке.

Визначення терміну «медичний висновок» наведено у пункті 3 Порядку ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Деякі питання ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я» від 18.09.2020 № 2136, як електронний документ, що формується на підставі медичних записів в системі та містить висновок лікаря про тимчасову або постійну втрату працездатності, придатність до певних видів діяльності, про стан здоров`я пацієнта або щодо інших питань, визначених законодавством.

У пункті 3 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 № 705, термін «медичний висновок» вжито у значенні висновку у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров`я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого поліцейського.

У пункті 3 розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337, термін «медичний висновок» визначено, як висновок у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров`я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та висновок у формі рішення лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (у разі хронічного професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого про встановлення зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього важкості та напруженості трудового процесу, небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров`я виконувати роботу.

Отже, медичний висновок це документ, який містить відомості про стан здоров`я особи та видається з питань, пов`язаних з таким станом здоров`я.

Суб`єктами формування та видачі медичного висновку є лікарі, лікарсько-консультативні та лікарсько-експертні комісії закладів охорони здоров`я.

15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова №1338), якою затверджено:

Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до підп.9 п.9 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Експертні команди, зокрема, встановлюють потребу в постійному сторонньому догляді.

На підставі п.40, п.42 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства:

ступеня обмеження життєдіяльності особи;

потреби у продовженні тимчасової непрацездатності;

інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують;

ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), фіксації причин та часу настання відповідно до документів, що підтверджують цей факт, та періоду, на який його встановлено;

наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики;

потреби у постійному сторонньому догляді;

потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації;

обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації (у тому числі засобів для пересування з електроприводом) та/або медичних виробів;

потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268 "Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 97, ст. 6315);

ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування;

причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого.

Під час прийняття рішення щодо встановлення чи невстановлення потреби у постійному сторонньому догляді для особи, якій встановлюється інвалідність, або особи, яка має раніше встановлену інвалідність, експертною командою враховується ступінь вираженості обмежень життєдіяльності особи. Потреба в постійному сторонньому догляді встановлюється, якщо особа має значний (3 ступінь) ступінь обмеження одного або кількох, або виражений (2 ступінь) ступінь обмеження двох або більше таких критеріїв життєдіяльності людини: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування.

В свою чергу, відповідно до Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.04.2008 № 189 (далі - Порядок №189), при лікувально-профілактичних закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, утворюються ЛКК (пункту 1 розділу III).

За приписами пункту 3 розділу ІІІ цього Порядку до основних завдань ЛКК належить:

1) видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи, відповідно до вимог пункту 4 розділу IV цього Порядку;

2) вжиття заходів щодо перевірки та усунення недоліків у суб`єкта господарювання, що були виявлені за результатом перевірки уповноваженими лікарями, перелік яких затверджується правлінням Пенсійного фонду України, обґрунтованості медичних висновків про тимчасову непрацездатність (у разі звернення керівника суб`єкта господарювання).

У разі виявлення порушень щодо таких медичних висновків про тимчасову непрацездатність ЛКК виносить на своє засідання питання щодо обґрунтованості формування такого медичного висновку про тимчасову непрацездатність.

Здійснює аналіз якості наданих медичних послуг у межах відповідного випадку тимчасової непрацездатності:

період, на який сформовано медичний висновок/-ки;

обґрунтування потреби формування нового медичного висновку в разі продовження лікування в амбулаторних умовах після стаціонарного лікування;

своєчасність направлення хворого до стаціонару при наявності медичних показань з урахуванням профілю захворювання;

правильність оформлення медичної первинно-облікової документації;

правильність відбору при направленні хворих до санаторно-курортних закладів, реабілітаційних центрів та реабілітаційних відділень санаторно-курортних і спеціалізованих закладів охорони здоров`я;

якість надання медичної допомоги;

якість ефективності спостереження, оздоровлення хворих, які часто та тривало хворіють;

внесення відміток про порушення пацієнтом режиму лікування до медичного висновку про тимчасову непрацездатність;

роботу лікуючого лікаря з вивчення і профілактики захворюваності та інвалідності;

3) надає керівнику суб`єкта господарювання за результатами вжиття заходів, визначених у підпункті 4 пункту 3 розділу II цього Порядку, аналіз якості експертизи тимчасової непрацездатності, пропозиції щодо відповідності фахівців займаним посадам, кваліфікаційним категоріям, про накладання дисциплінарних стягнень та передачу справ у слідчі органи.

Пунктами 1-4 розділу ІV Порядку №189 передбачено, що в окремих випадках, коли відповідно до вимог, лікуючий лікар суб`єкта господарювання не може сформувати пацієнту медичний висновок або коли медичний висновок відповідно до вимог законодавства не є підтвердженням тимчасової непрацездатності особи, такому пацієнту видається інший документ, що засвідчує його тимчасову непрацездатність (далі - документ, що засвідчує тимчасову непрацездатність особи), визначені в пунктах 2-4 цього розділу.

Лікарі суб`єктів господарювання видають такі документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи, для пред`явлення за місцем вимоги:

1) витяг з медичної карти амбулаторного чи стаціонарного хворого, де вказується період дії тимчасової непрацездатності,- видається іноземцям, які тимчасово перебувають на території України і не працюють на підприємствах, в установах та організаціях України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами;

2) форму первинної облікової документації № 095/о «Довідка № ___ про тимчасову непрацездатність студента навчального закладу I-IV рівнів акредитації, про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує загальноосвітній навчальний заклад, дошкільний навчальний заклад», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 696/21009,- видають студентам вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учням професійно-технічних навчальних закладів;

3) довідку довільної форми, засвідчену підписом лікаря й печаткою суб`єкта господарювання,- видають особам, які проходять обстеження за направленням слідчих органів, прокуратури й суду;

4) довідку довільної форми, засвідчену підписом лікаря й печаткою суб`єкта господарювання,- видають:

особам, які проходять обстеження у суб`єктів господарювання за направленням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

особам, які проходять діагностичне обстеження в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності, якщо відсутні ознаки тимчасової непрацездатності;

5) довідку довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідчену печаткою суб`єкта господарювання (обов`язково має зазначатися час проведеної консультації),- видають особам, які самостійно звернулися за консультаційною допомогою;

6) форму первинної облікової документації № 095-2/о «Довідка № ___ про тимчасове звільнення від роботи по догляду за хворою дитиною», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 липня 2014 року № 527, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 серпня 2014 року за № 972/25749, (далі - форма № 095-2/о) - видають особі, яка доглядає за дитиною, яка продовжує хворіти, після закінчення максимального терміну, на який можуть формуватися медичні висновки в межах одного випадку тимчасової непрацездатності за категорією «Догляд за хворою дитиною», визначеного у пункті 9 розділу III Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 червня 2021 року № 1066.

Форма № 095-2/о видається до одужання дитини від гострого захворювання або досягнення ремісії в разі загострення хронічного захворювання, з продовженням у порядку, визначеному Міністерством охорони здоров`я України;

7) форму № 147/о «Довідка для призначення і виплати державної допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 18 березня 2002 року № 93, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09 квітня 2002 року за № 346/6634,- жінкам, які не підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Для осіб, зазначених у підпункті 2 пункту 2 та абзаці другому підпункту 4 пункту 2, лікуючий лікар одночасно формує медичний висновок в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я відповідно до вимог, визначених у Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 червня 2021 року № 1066.

ЛКК видає такі документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи:

форму рішення для встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювання з умовами праці відповідно до вимог, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві»;

висновки або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний),- до досягнення дитиною 16-річного віку.

Отже, з аналізу повноважень експертних команд, передбачених Положенням №1338, суд дійшов висновку, що така команда визначає потребу в сторонньому догляді особам з інвалідністю, а також особам, яким визначена ступінь втрати професійної працездатності.

Щодо осіб, які не відносяться до цих категорій, але які за станом здоров`я нездатні до самообслуговування і потребують постійного стороннього догляду, то такі повноваження можуть бути віднесені до лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, які також мають право приймати висновки, зокрема, за формою №080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду» з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг.

Як установлено судом, до рапорту про звільнення надані копії:

- довідки КНП «Центр первинної медико-соціальної допомоги Бібрської міської ради» від 29.10.2025 №166, в якій зазначено, що ОСОБА_3 не може здійснювати сторонній догляд за матір`ю по стану здоров`я;

- довідки, КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області, в якій зазначено, що ОСОБА_4 по стану здоров`я та у зв`язку із наявністю ІІІ групи інвалідності не може здійснювати догляд за матір`ю.

Водночас, вказані довідки з урахуванням викладених норм не є належним доказом, як потреби у сторонньому догляді ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та їх неможливості здійснювати догляд за матір`ю.

Крім того, витягами з рішень експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 10.07.2025 №10471/25/1835/В та від 26.03.2026 №10471/26/1745/В, відповідно до яких ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є особами з інвалідністю 3 групи не підтверджено їх потребу у сторонньому догляді. У графі «Рішення щодо визначення потреби в постійному сторонньому догляді» вказано - «не застосовується».

Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2024 року у справі №420/16689/23, з якої вбачається, що під час розгляду справ про звільнення з військової служби необхідно з`ясувати чи підтверджує документація ЛКК всі відомості, які необхідні для застосування положень статті 26 Закону № 2232-XII. Тобто чи відповідає вказане рішення встановленій формі, чи віднесено до компетенції уповноваженого на це чинним законодавством органу, чи містить інформацію про строк, на який воно видане, оскільки позивач ініціює остаточне звільнення з військової служби, тощо.

Крім того, критерії встановлення інвалідності визначені Положенням №1323.

Так, відповідно до п.п.10-13 Критеріїв визнання особи особою з інвалідністю особі, що визнається особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється одна з таких груп інвалідності: перша (I), яка поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особами з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді; друга (II); третя (III).

Третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

Друга група інвалідності встановлюється, якщо особа має виражений ступінь (2 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені порушення та їх комбінації, які в сукупності спричиняють виражене (2 ступінь) обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

Наведені критерії встановлення інвалідності 3 групи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у взаємозв`язку з визначеними підп."г" п.2 ч.4 статті 26 Закону №2232-XII підставами звільнення з військової служби не свідчать про наявність у них обставин необхідності здійснення постійного догляду за ними, що у контексті вказаної норми є підставою звільнення з військової служби.

Сама по собі наявність у братів позивача інвалідності 3 групи також не є підставою для застосування підп."г" п.2 ч.4 статті 26 Закону №2232-XII, оскільки умовою є: відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду.

Наявності цих обставин суду не доведено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача з військової служби, на підставі підп."г" п.2 ч.4 статті 26 Закону №2232-XII.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а судові витрати - розподілу згідно зі ст.139 КАС України

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua