Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 17 червня 2026 р.
Справа: №580/5304/26
Суддя: Віталіна ГАЙДАШ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2026 року справа № 580/5304/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому позивачка просить:
- визнати протиправною бездіяльність Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) щодо не зняття арешту з майна, а саме: домоволодіння, 11/300 домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного на підставі постанови про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА №041768 від 27.03.2009, Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції і зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 8636878 від 13.04.2009 року;
- зобов`язати Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна, а саме: на домоволодіння, 11/300 домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА №041768 від 27.03.2009, Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції і зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 8636878 від 13.04.2009 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що постановою Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА №041768 від 27.03.2009 накладено арешт на майно померлого брата позивача - ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є позивачка. Відповідач листом від 29.04.2026 №7363/26.21-49 повідомив позивачку, що відсутні підстави для скасування накладеного арешту на майно позивача, так як неможливо ідентифікувати виконавче провадження в рамках якого накладався вищезазначений арешт, а номер постанови про арешт боржника від 27.03.2009 не відповідає номеру виконавчого провадження, в межах якого накладався арешт, а матеріали виконавчих проваджень знищено відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_2 на праві приватної власності належала частка житлового будинку (11/300 домоволодіння), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори було відкрито спадкову справу №72776975 (номер у спадковому реєстрі 225/2024) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, судом встановлено, що на 11/300 домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , накладений арешт на підставі постанови Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА №041768 від 27.03.2009 та зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 8636878 від 13.04.2009.
На звернення позивачки щодо зняття арешту з нерухомого майна померлого брата ОСОБА_2 , відповідач листом від 29.04.2026 №7363/26.21-49 повідомив позивачку, що відсутні підстави для скасування накладеного арешту на майно позивача, так як неможливо ідентифікувати виконавче провадження в рамках якого накладався вищезазначений арешт, а номер постанови про арешт боржника від 27.03.2009 не відповідає номеру виконавчого провадження в межах якого накладався арешт, а матеріали виконавчих проваджень знищено відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України “Про виконавче провадження”.
Порядок та умови зняття арешту з майна визначені в ст. 40 Закону «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
У цивільному законодавстві визначено поняття права власності, яким є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина 1 статті 316 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 3912 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_2 на праві приватної власності належала частка житлового будинку (11/300 домоволодіння), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, судом встановлено, що на 11/300 домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , накладений арешт на підставі постанови Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА №041768 від 27.03.2009 та зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 8636878 від 13.04.2009.
Враховуючи, що у матеріалах адміністративної справи відсутні докази того, що у власності ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є позивачка, дійсно перебувало 11/300 домоволодіння, що розташоване саме за адресою: АДРЕСА_1 , тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача зняти арешт із вищезазначеного домоволодіння.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи за межі позовних вимог, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua